Спосіб визначення суперконтактів при патологічній стертості зубів

Реферат: UA 67928 U UA 67928 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до стоматології й призначена для визначення суперконтактів при діагностиці та лікуванні патологічної стертості зубів. Патологічне стирання твердих тканин зубів - це прогресуючий процес втрати емалі та дентину, який супроводжується комплексом змін естетичного, функціонального і морфологічного характеру в зубних і навколозубних тканинах, жувальних м'язах, скроневонижньощелепному суглобі (Бушан М.Г., 1979; Абдулов И.И., 1991; Арутюнов С.Д., 1997; Дворник В.М, 2001; Беда В.И., 2003; Фастовець О.О., 2007). Поширеність патологічного стирання твердих тканин сягає досить високого відсотка серед осіб, які звертаються за ортопедичною допомогою (Stith B.G., 1996; Villa G., 1998; Steligman P.A., 1999; Oginni A.O., 2007; Yun J.I., 2007). У різних вікових групах патологічне стирання становить від 4 % до 57 % у молодому віці та сягає 91 % в осіб старшого віку (Фастовець О.О., 2007; Zussi A., 2006; Calgar E., 2007; Hobkirk J.A., 2007). Підвищене стирання зубів залежить від виду прикусу. Найбільш значна втрата твердих тканин характерна для прямого прикусу - 53,35 % випадків, глибокого прикусу - 49,60 % випадків і ортогнатичного - 23,75 % випадків. Посилене стирання викликає руйнування анатомічної форми зубів з утворенням характерної форми стертої поверхні (Молдованов А.Г., 1996). Дослідження Х.А. Каламкарова (1988) показали, що за генералізованої форми патологічного стирання твердих тканин зубів відбувається скорочення міжальвеолярної відстані (зниження висоти прикусу) і нижньої третини обличчя. Суперконтакти - це передчасні контакти між зубами, які з'являються при розжовуванні їжі як на робочій, так і на балансуючій стороні, призводять до патологічної стертості та перевантаження зубів, при цьому порушується рівновага жувальних м'язів. Тобто, коли людина жує їжу з правого боку, зуби спочатку змикаються на горбках лівої сторони, де немає харчової грудки, хоча щелепа зміщена в праву сторону. При наростанні жувального навантаження відбувається зімкнення зубів на робочій стороні на той зуб, який несе перевантаження, та його антагоніст, на якому сформувалася подібна сходинка (суперконтакт) (Біда В.І., 2002). Одним із поширених способів визначення суперконтактів між зубами для діагностики патологічного стирання зубів та вибору адекватних лікувальних заходів при центральній, передній та бічних оклюзіях є оклюзографія. Відомий спосіб визначення локалізації оклюзійних контактів з використанням оклюзіографії за В.Ю. Мілікевичем (1984), що полягає у наступному: у вигнуту за розмірами зубних дуг пацієнта дротяну рамку поміщали зуботехнічний віск товщиною 1,2 мм. Рівномірно розігрівали заготівлю над полум'ям пальника або на водяній бані, вводили в порожнину рота і просили пацієнта стулити зубні ряди в положенні центральної оклюзії. Після охолодження виводили з порожнини рота і поєднували з наявними гіпсовими моделями. Найбільш продавлені ділянки воску на оклюзограмі за допомогою маркера переносили на гіпсові моделі. Для біометричних досліджень використовували прозору пластинку з міліметровою сіткою, яку розташовували паралельно жувальній поверхні досліджуваного зуба, куди переносили контури оклюзійної поверхні і фасеток стирання. Для кількісної оцінки проводили розрахунок індексу площі стирання (ІПС) - відношення площі всіх фасеток стирання до площі оклюзійної поверхні зуба (Клемин В.А., Борисенко А.В., Ищенко П.В. Морфофункциональная и клиническая оценка зубов с дефектами твердых тканей. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 112 с.). Відомий також спосіб визначення локалізації оклюзійних контактів, який включає отримання оклюзійних відбитків за допомогою воскової пластини, та дослідження їх у фотометрі в режимі RGB із застосуванням функції "колористичний ряд" відомої комп'ютерної програми Adobe Photoshop 7.0 (B.I. Шемонаєв, 2005). Найбільш близьким до запропонованої корисної моделі, є спосіб визначення суперконтактів при патологічному стиранні зубів за відбитками зубів на контактних оклюзійних поверхнях, що відбиваються на воскових пластинках (Никитина Т.В. Пародонтоз - М.: Медицина, 1982. - С. 6667.).Спосіб включає отримання відбитків зубів нижньої щелепи пацієнта за допомогою підковоподібних смужок з базисного воску товщиною 2 мм, змикання зубів у положенні центральної оклюзії. Отримані на пластинці відбитки переносять в зубну формулу під знаком «+» - при нормальних оклюзійних взаємодіях, «-» - при відсутності контакту. Наявні на оклюзіограмі контактні отвори позначалися як перевантаження зубів і визначалися символом «!». Нормограма, отримана таким чином, містить усі знаки «+», позначаючи множинний контакт. Змішаний тип оклюзограми характеризується наявністю різних знаків «+», «-», «!» у різних ділянках щелеп. Залежно від характеру оклюзійних порушень оклюзограма може бути фронтального, дистального або змішаного типу. Воскові пластинки можуть зберігатися деякий час та слугувати критерієм якості подальшого ортопедичного чи терапевтичного лікування в динаміці, пов'язаного із зміною оклюзій них взаємовідносин. 1 UA 67928 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Однак відомий спосіб має недостатній ступінь ефективності, обумовлений деформацією воску під час одержання відбитків, недостатньо чіткою фіксацією положення центральної оклюзії пацієнта, крім того, отримані дані недостатньо чіткі для оцінки результатів лікування в динаміці, пов'язаних із зміною оклюзійних взаємовідносин. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб визначення суперконтактів при патологічній стертості зубів, шляхом удосконалення відомого, досягти одержання якісних відбитків зубів та чіткої фіксації положення центральної оклюзії, забезпечити підвищення ступеня ефективності визначення суперконтактів та можливість чіткої оцінки результатів лікування в динаміці. Поставлену задачу вирішують створенням способу визначення суперконтактів при патологічній стертості зубів, що включає отримання відбитків зубів пацієнта, який, згідно з корисною моделлю, відрізняється тим, що відбитки одержують за допомогою альгінатного відбиткового матеріалу, за ними виготовляють робочу модель, і по моделі з односторонньої кольорової фольги зі спеціальним покриттям "Brux checker" виготовляють капу під тиском в апараті BIOSTAR, поверхню фольги, що має покриття, повертають до зубів-антагоністів, капу вводять у порожнину рота пацієнта і щільно надівають на зубний ряд верхньої щелепи пацієнта, де вона знаходиться протягом ночі, по стертим поверхням захисного покриття капи визначають наявність суперконтактів з наступним фотографуванням для діагностики та порівняння їх в динаміці лікування. Спосіб визначення суперконтактів при патологічної стертості зубів виконують наступним чином. За допомогою альгінатного відбиткового матеріалу знімають відбиток з верхньої щелепи. На робочій моделі верхньої щелепи методом моделювання під тиском виготовляється тонка капа з односторонньої кольорової фольги зі спеціальним покриттям, при цьому поверхня фольги з покриттям має бути обернена до антагоністів. Фольга, яка зорієнтована на моделі, обтискається по ній в апараті BIOSTAR. Модель має бути сухою, ізоляцію зубів проводити не потрібно. Після виготовлення капи, її вводять у порожнину рота пацієнта і щільно надівають на зубний ряд верхньої щелепи. Пацієнт повинен знаходитись з капою в порожнині рота на протязі ночі. Наступного дня пацієнт приносить капу лікарю-стоматологу. В залежності від стертих поверхонь на капі, які втратили захисне покриття, можна визначити наявність суперконтактів. На капі чітко відображається малюнок суперконтактів, який фотографують і застосовують як для діагностики так і при лікуванні для вибору ортопедичної конструкції і диспансерного нагляду за проведеними лікувальними заходами. Приклад. В клініку ортопедичної стоматології звернувся пацієнт 35 років, зі скаргами на підвищену чутливість зубів. Після стоматологічного та клініко-лабораторного обстеження був встановлений діагноз: підвищена стертість твердих тканин зубів генералізованої форми, II ступеня тяжкості. Для більш точного виявлення підвищених контактів на зубах, з метою адекватної діагностики і подальшого вибору тактики лікування, пацієнту був призначений спосіб визначення суперконтактів при патологічній стертості зубів. За допомогою альгінатного відбиткового матеріалу був знятий відбиток з верхньої та нижньої щелепи. Після відливання моделей на робочій моделі верхньої щелепи, методом моделювання під тиском, була виготовлена тонка капа з односторонньої кольорової фольги зі спеціальним покриттям, при цьому поверхня фольги з покриттям була обернена до антагоністів. Фольга, яка зорієнтована на моделі, обтискається по ній в апараті BIOSTAR за спеціальним кодом, який наведено фірмоювиробником. Модель має бути сухою, ізоляцію зубів проводити не потрібно. Після вилучення з апарату капа була обрізана таким чином, щоб її краї знаходились вище шийок зубів. Після виготовлення капи і отримання її з зуботехнічної лабораторії проводять інструктаж пацієнта, приміряють капу в порожнині рота для щільного прилягання до всіх зубів, надають рекомендації щодо носіння капи протягом всієї ночі (не менш ніж 5-6 часів). Пацієнт повинен ввести капу у порожнину рота і щільно вдіти на зубний ряд верхньої щелепи. Пацієнт повинен знаходитись з капою в порожнині рота на протязі ночі. Наступного дня пацієнт приніс капу лікарю-стоматологу. В залежності від стертих поверхонь на капі, які втратили захисне покриття і відрізнялися від кольору всієї капи, було визначено латеротрузію, медіотрузію і наявність суперконтактів. На капі чітко відобразився малюнок суперконтактів, який був сфотографований для подальшого застосування в діагностиці і для вибору ортопедичної конструкції в лікувальних цілях і диспансерного нагляду за проведеними лікувальними заходами. Запропонований спосіб визначення суперконтактів при патологічної стертості зубів простий у виконанні і забезпечує підвищення точності виявлення суперконтактів в різних оклюзійних 2 UA 67928 U 5 положеннях у порівнянні з прототипом. Використання капи не змінює об'єм порожнини рота, не впливає на положення язика та функціональні особливості жувальної мускулатури. Підвищені контакти чіткі і отримуються при різних оклюзійних положеннях нижньої щелепи. Індивідуальне виготовлення і об'єктивна оцінка результатів для кожного пацієнта з урахуванням морфофункціональних особливостей зубо-щелепної ділянки забезпечує підвищення ступеня ефективності визначення суперконтактів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб визначення суперконтактів при патологічній стертості зубів, що включає отримання відбитків зубів пацієнта, який відрізняється тим, що відбитки одержують за допомогою альгінатного відбиткового матеріалу, за ними виготовляють робочу модель, і по моделі з односторонньої кольорової фольги зі спеціальним покриттям "Brux checker" виготовляють капу під тиском в апараті BIOSTAR, поверхню фольги з покриттям повертають до зубів-антагоністів, капу вводять у порожнину рота пацієнта і щільно надівають на зубний ряд верхньої щелепи пацієнта, де вона знаходиться протягом ночі, по стертим поверхням захисного покриття капи визначають наявність суперконтактів з наступним фотографуванням для діагностики та порівняння їх в динаміці лікування. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3