Спосіб визначення положення язика під час ковтання та мовлення

1. Спосіб визначення положення язика під час ковтання та мовлення, що включає виготовлення капи для вкривання твердого піднебіння, альвеолярних відростків та з убів, нанесення на неї тальку, введення капи в порожнину рота для 3 29915 4 визначати розташування різних відділів язика під відображують контакт язика із оточуючими час ковтання та мови по відношенню до оточуючих тканинами. тканин (зубів, альвеолярних відростків, твердого 4. Вдруге наносять на поверхню капи тальк та піднебіння). Спосіб дасть можливість визначити знову вводять її в порожнину рота і фіксують на ступінь порушення положення язика під час верхній щелепі. виконання ним функцій ковтання та мовлення та 5. За командою лікаря просять пацієнта оцінити динаміку результатів їх корекції; підвищити вимовити звук «т». якість діагностики порушень функцій язика; 6. Капу виймають з порожнини рота і фіксують підвищити ефективність лікування на попередньо пофарбованій діагностичній моделі стоматологічних захворювань, спричинених чи та фотогра фують зображення. «Злизані ділянки» ускладнених порушенням функцій язика. відображують контакт язика із оточуючими Це завдання вирішується наступним чином: у тканинами. способі визначення положення язика під час 7. Для оцінки вимови інших звуків («д», «н», ковтання та мовлення, який включає виготовлення свистячих, шиплячих звуків) повторити дії 4-6. капи для вкривання твердого піднебіння, 8. Отримані палатограми оцінюють в динаміці альвеолярних відростків та з убів, нанесення на неї процесу корекції положення язика під час тальку, введення капи в порожнину рота для виконання ним функцій через певний термін. виконання діагностичних проб з наступним Використання капи не змінює об'єм порожнини фотографуванням для отримання палатограм та рота, що не впливає на положення язика під час порівняння їх в динаміці процесу корекції проведення дослідження. Це дозволяє найбільш положення язика, згідно корисної моделі, точно відстежити контакт язика із оточуючими попередньо виготовляється, принаймні, дві моделі тканинами під час ковтання та мовлення. Фіксація верхньої щелепи пацієнта робоча та капи з відбитками тальку на пофарбованій діагностична, з наступним виготовленням на діагностичній моделі дозволяє отримати чітку робочій моделі прозорої еластичної капи, а фотографію і об'єктивно оцінити результати фотографування проводять на попередньо дослідження. пофарбованій діагностичній моделі верхньої Переваги способу, що заявляється: щелепи обстежуваного пацієнта, що дозволяє не - доступність матеріалів; зменшивши об'єм порожнини рота не впливати на - всі необхідні складові для проведення положення язика під час проведення дослідження способу можуть бути виготовлені в зуботе хнічній та найбільш точно відстежити контакт язика із лабораторії з існуючих матеріалів на існуючому оточуючими тканинами під час ковтання та обладнанні; мовлення, а також отримати чітку фотографію і - індивідуальне виготовлення і об'єктивна об'єктивно оцінити результати дослідження. оцінка результатів для кожного пацієнта з Капу виконують, наприклад, з матеріалу урахуванням морфо-функціональних «Copyplast». особливостей зубощелепної ділянки. Приклад здійснення способу: Пацієнту знімають відбиток з верхньої щелепи. Виготовляють дві гіпсові моделі: першу - робочу, другу - діагностичну. На робочій моделі верхньої щелепи обстежуваного пацієнта за допомогою методу моделювання під тиском виготовляється тонка прозора капа (товщина пластини до штамповки - 0,5мм; після штамповки - 0,25мм). Капа вкриває вестибулярну поверхню альвеолярного відростку, фронтальні та бічні зуби, тверде піднебіння та має щільно прилягати до них на всьому протязі. Перед початком дослідження діагностичну модель верхньої щелепи пацієнта вкривають темною непрозорою речовиною (покривний лак темного кольору), а капу рівномірним шаром тальку і фіксують на верхній щелепі обстежуваного пацієнта. Спосіб визначення положення язика під час ковтання та мовлення здійснюється наступним чином: 1. Капу, вкриту тальком, вводять в порожнину рота пацієнта і фіксують її на верхній щелепі. Капа має щільно прилягати до вестибулярної поверхні альвеолярного відростку, фронтальних та бічних зубів, твердого піднебіння. 2. За командою лікаря просять пацієнта виконати ковтальний рух. 3. Капу виймають з порожнини рота і фіксують на попередньо пофарбованій діагностичній моделі та фотогра фують зображення. «Злизані ділянки»