Спосіб прогнозування ступеня тяжкості пізнього гестозу

Винахід стосується медицини, а саме, акушерства і гінекології, і може бути використаним у діагностиці ступеня тяжкості пізнього гестозу на доклінічному етапі, а саме, у 1-му триместрі вагітності. Прогнозування розвитку пізнього гестозу, а також його ступеня тяжкості, постійно удосконалюється у напрямку розробки як скринінгових методів, так і багатофакторних діагностичних систем, що дозволять встановлювати індивідуальні прогнози. Розвиток фундаментальних наук поширює знання про участь імунної системи у розвитку пізнього гестозу, а впровадження новітніх імунологічних методик у практичну медицину скорочує шлях від наукових досліджень до їх практичної реалізації. Насамперед таким методом є поступове впровадження в практичне акушерство визначення клітинного імунітету шля хом використання моноклональних антитіл до маркерів диференціровки (CD) лімфоцитів та маркерів їх активації, а також визначення концентрації цитокінів, що продукуються імунокомпетентними клітинами. Більшість способів, що пропонується, не завжди знаходить використання у практичному акушерстві із-за складності методик та технічного устаткування. Саме тому, пошук способу доклінічної діагностики тяжких форм пізнього гестозу на доклінічному етапі з використанням сучасних і доступних імунологічних методик є актуальним і доцільним для сучасного рівня клінічної діагностики в акушерській практиці. Відомий спосіб прогнозування пізнього гестозу, який полягає у визначенні ступеня тяжкості пізнього гестозу на підставі дослідження плазми крові і відрізняється тим, що досліджують натрійуретичну активність плазми крові і при її значенні 4,5-6,4ум.од./мл діагностують нефропатію 1 ступеня, 3,6-4,4ум.од./мл - нефропатію 2 ступеня, 2,1-3,5ум.од./мл - нефропатію 3 ступеня. (Лихачев В.К., Громова А.М. Патент України 21349 А МПК 6 А61В5/00. Спосіб діагностики ступеню тяжкості пізнього гестозу //Промислова власність. -1998. -№2. -С.3.1.29.). Спільною суттєвою ознакою аналога і винаходу, що заявляється, є така: дослідження в крові вагітної біологічно активної речовини. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що визначення натрійуретичної активності плазми крові здійснюється під час клінічної маніфестації пізнього гестозу. Визначення натрійуретичної активності плазми крові не набуло поширення у практичній медицині, що може бути пов'язано з відсутністю необхідного клініколабораторного оснащення, а також тим, що натрійуретична активність плазми крові є ізольованим показником ступеня тяжкості пізнього гестозу, що не повною мірою відповідає вірогідності прогнозу виникнення ступеня тяжкості цієї акушерської патології. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, є спосіб, який полягає у дослідженні сироватки крові вагітної для визначення концентрації Т-супресорів ( T g ) і сумарної антипротеазної активності ( САПА ). При величині T g £ 0,12 г/л та САПА £ 22,1 мккат/л діагностують гестоз, а при зниженні T g до £ 0,07 г/л прогнозують тяжку форму гестозу (Запорожан В.М., Хаіт О.В., Низова Н.М., Безпоясна В.В., Скрипник Н.М. 18426 А 5G01N33/48; 95321095. Спосіб діагностики гестозу //Промислова власність. -1997. -№6. -С.3.1.531532.). Спільними суттєвими ознаками прототипу і винаходу, що заявляється, є такі: дослідження в крові вагітної імунокомпетентних клітин і біологічно активних речовин. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що прогнозування гестозу здійснюється під час строків вагітності, коли набувають чинності зміни гомеостазу, які становлять основу для розвитку прегестозу як доклінічної форми пізнього гестозу. Разом з цим розвиток пізнього гестозу (особливо прееклампсії), як уніфікованого патологічного синдрому поліорганної недостатності, супроводжується водночас змінами концентрації імунокомпетентних клітин (лімфоцитів), маркерів їхньої активації та продукції цитокінів. Безумовно, що означений прототип способу діагностики ступеня тяжкості пізнього гестозу може бути віднесено до способів його доклінічної діагностики, але найбільш доцільно визначати групу ризику по виникненню цієї акушерської патології ще до виникнення в організмі жінки патологічних змін гомеостазу. Таким сприятливим періодом є 1-й триместр вагітності, що дозволяє використовува ти зміни у взаємовідношеннях між імунокомпетентними клітинами в цей період для прогнозування пізнього гестозу та ступеня його тяжкості, що не враховується у способі-прототипі. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу прогнозування ступеня тяжкості пізнього гестозу шляхом введеннядодаткового етапу діагностики у 1-му триместрі вагітності з визначенням концентраційних показників клітинного імунітету, їх активаційних маркерів та цитокінів, що забезпечить підвищення ефективності прогнозування та доклінічної діагностики ступеня тяжкості пізнього гестозу, зменшить частоту цього акушерського ускладнення завдяки своєчасно проведеному профілактичному лікуванню. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає дослідження в сироватці крові вагітної імунокомпетентних клітин і біологічно активних речовин, новим є те, що дослідження проводять у 1-му триместрі вагітності, визначають концентрацію CD3-, CD4-, CD8-, CD16-, CD25-лімфоцитів, інтерлейкіну-4, інтерлейкіну-10, при цьому розвиток прееклампсії легкого ступеня прогнозується при концентрації СD25-лімфоцитів 9 £ 0,27 * 10 / л та/або інтерлейкіну-4 £ 0 ,7 пг/мл, розвиток прееклампсії тяжкого ступеня прогнозується при такій 9 9 концентрації одного чи декількох із показників: CD3-лімфоцитів £ 0,89 * 10 / л ; СD4-лімфоцитів £ 0,52 * 10 / л ; 9 9 СD8-лімфоцитів £ 0,59 * 10 / л ; СD16-лімфоцитів £ 0,2 * 10 / л ; інтерлейкіну-10 £ 8 ,2 пг/мл. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Визначення критичних параметрів клітинного імунітету, маркерів його активації та цитокінів проводиться у 1му триместрі вагітності, коли доклінічні (прегестоз) та клінічні симптоми пізнього гестозу ще відсутні, що дозволяє сформувати гр упу ризику по виникненню пізнього гестозу вже у 1-му триместрі вагітності і надалі своєчасно проводити профілактичне лікування. Запропонований спосіб діагностики досить безпечний, тому що для дослідження використовують лімфоцити сироватки крові, які отримують при рутинному заборі венозної крові з ліктьової вени у амбулаторних умовах. Запропонований спосіб діагностики досить економічний, завдяки визначенню характерних, специфічних параметрів клітинного імунітету, маркерів його активації та цитокінів, що мають критичну величину концентрації, яка кардинально змінює ризик розвитку ступеня тяжкості пізнього гестозу. Таким чином, сукупність вищезгаданих позитивних чинників дозволяє підвищити ефективність діагностики ступеня тяжкості пізнього гестозу, своєчасно проводити профілактичне лікування у означеного контингенту вагітних вже з 1-го триместру вагітності, у тому числі з використанням немедикаментозних методів та санаторного оздоровлення, що позитивно впливає на зниження частоти тяжких форм та ускладнень пізнього гестозу. Винахід, що заявляється, пояснюється ілюстраціями, де на Фіг.1 зображено залежність ризику виникнення прееклампсії легкого ступеня від концентрації СD25-лімфоцитів в сироватці крові жінки у 1-му триместрі вагітності (критерій FFD - різниця ризиків); на Фіг.2 зображено залежність ризику виникнення прееклампсії легкого ступеня від концентрації інтерлейкіну4 в сироватці крові жінки у 1-му триместрі вагітності (критерій FFD - різниця ризиків); на Фіг.3 зображено залежність ризику виникнення прееклампсії тяжкого ступеня від концентрації CD3лімфоцитів в сироватці крові жінки у 1-му триместрі вагітності (критерій FFD - різниця ризиків); на Фіг.4 зображено залежність ризику виникнення прееклампсії тяжкого ступеня від концентрації CD4лімфоцитів в сироватці крові жінки у 1-му триместрі вагітності (критерій FFD - різниця ризиків); на Фіг.5 зображено залежність ризику виникнення прееклампсії тяжкого ступеня від концентрації СD8лімфоцитів в сироватці крові жінки у 1-му триместрі вагітності (критерій FFD - різниця ризиків); на Фіг.6 зображено залежність ризику виникнення прееклампсії тяжкого ступеня від концентрації СD16лімфоцитів в сироватці крові жінки у 1-му триместрі вагітності (критерій FFD - різниця ризиків); на Фіг.7 зображено залежність ризику виникнення прееклампсії тяжкого ступеня від концентрації інтерлейкіну10 в сироватці крові жінки у 1-му триместрі вагітності (критерій FFD - різниця ризиків). Спосіб здійснюють таким чином. У вагітної з ліктьової вени натщесерце беруть 10мл крові та переносять її у пробірку, яка містить 1 каплю розчину гепарину (1мл - 5000ОД) і центрифугують для виділення сироватки крові. Далі із сироватки крові виділяють лімфоцити шляхом центрифугування в градієнті фікол-верографін (щільність 1,077г/л), потім до 0,11млн. лімфоцитів, що містяться в об'ємі 50мкл, добавляють 5мкл моноклонального антитіла, що тестується, та інкубують 30-45 хвилин при +4°С. Добавляють 150мкл розчину Хенкса та центрифугують 5 хвилин при 200g (1200об/хв на центрифузі з радіусом 15см). Видаляють супернатант. Потім вносять 50мкл розчину Хенкса, клітини суспендують, добавляють 150мкл розчину Хенкса та центрифугують 5 хвилин при 200g. Надалі методика визначення імунних клітин та маркерів їх активації виконується за стандартною методикою ООО "Сорбент" (Москва, Росія) з використанням імунофлуоресцентного мікроскопу. Імуноферментним методом з використанням фотометру "Digi Scan-400" (Австрія) в сироватці крові вагітних у 1-му триместрі (10-14 тиждень вагітності) визначали концентрацію інтерлейкину-4 та інтерлейкину-10 патентованими наборами фірми "Diaclone" (Франція). Для цього у вагітної з ліктьової вени натщесерце беруть 5,0мл крові, центрифугують для виділення сироватки крові, яку переносять у пробірку типу "Еппендорф" об'ємом 1,0мл. Спосіб прогнозування ступеня тяжкості пізнього гестозу включає дослідження в сироватці крові вагітної у 1-му триместрі вагітності імунокомпетентних клітин і біологічно активних речовин, завдяки чому визначають концентрацію CD3-, CD4-, CD8-, CD16-, CD25 -лімфоцитів, інтерлейкіну-4, інтерлейкіну-10, при цьому розвиток 9 прееклампсії легкого ступеня прогнозується при концентрації СD25-лімфоцитів £ 0,27 * 10 / л та/або інтерлейкіну-4 £ 0 ,7 пг/мл, розвиток прееклампсії тяжкого ступеня прогнозується при зміні концентрації одного чи 9 декількох із показників: CD3-лімфоцитів £ 0,89 * 10 / л ; СD4-лімфоцитів 9 9 £ 0,52 * 10 / л ; CD8-лімфоцитів 9 £ 0,59 * 10 / л ; CD 16-лімфоцитів £ 0,2 * 10 / л ; інтерлейкіну-10 £ 8 ,2 пг/мл. Приклад №1 Вагітна Б., 27 років, звернулася у жіночу консультацію у термін 9-10 тижнів вагітності. Проведено загальноприйняте обстеження вагітної при першому зверненні у жіночу консультацію. Разом з цим, було проведено запропоноване нами імунологічне обстеження, а саме: визначення концентрації CD3-, CD4-, CD8-, CD16-, CD25-лiмфoцитiв; інтерлейкіну-4; інтерлейкіну-10. У вагітної Б., 27 років, в клінічному пологовому будинку №3 м. Запоріжжя (історія пологів №576) 16.04.2002p. відбулися строкові пологи, які ускладнилися вторинною слабкістю пологової діяльності на фоні прееклампсії легкого ступеня, неефективною стимуляцією пологової діяльності, гострою гіпоксією плода на тлі хронічної фетоплацентарної недостатності. Дитина померла 18.04.2002р. від тяжкої гіпоксії при пологах. Розвиток прееклампсії легкого ступеня було прогнозовано завдяки запропонованому нами "Способу прогнозування ступеня тяжкості пізнього гестозу". Показники імунного статусу 9 вагітної Б. у 1-му триместрі вагітності склали: CD25-лiмфoцити = 0,17 * 10 / л та інтерлейкін-4 =0,144пг/мл, що відповідає вищеозначеним прогностичним критеріям по ризику розвитку прееклампсії легкого ступеня. Приклад №2 Вагітна К., 21 рік, звернулася у жіночу консультацію у термін 11-12 тижнів вагітності. Проведено загальноприйняте обстеження вагітної при першому зверненні у жіночу консультацію. Разом з цим, було проведено запропоноване нами імунологічне обстеження, а саме: визначення концентрації CD3-, CD4-, CD8-, CD16-, СD25-лімфоцитів; інтерлейкіну-4; інтерлейкіну-10. У вагітної К., 21 року, в клінічному пологовому будинку №5 м. Запоріжжя (історія пологів №350) 19.02.2002р. відбулися передчасні пологи у 35-36 тижнів вагітності, які обумовлені передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти на фоні тривалого перебігу пізнього гестозу, прееклампсії тяжкого ступеня. Шляхом термінового кесарського розтину народилась жива дівчинка вагою 2650г, зростом 48см. Розвиток прееклампсії тяжкого ступеня було прогнозовано завдяки запропонованому нами "Способу прогнозування ступеня тяжкості пізнього гестозу". Показники імунного статусу вагітної К. у 1-му 9 9 триместрі вагітності склали: CD3-лімфоцити = 0,43 * 10 / л , CD4-лiмфoцити = 0,43 * 10 / л , СD8-лімфоцити 9 9 = 0,2 * 10 / л , CD 16-лімфоцити = 0,13 * 10 / л , що відповідає вищеозначеним прогностичним критеріям по ризику розвитку прееклампсії тяжкого ступеня.