Спосіб лікування алкогольної залежності

Реферат: Спосіб лікування алкогольної залежності включає проведення психотерапії та фармакотерапії. UA 71857 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ АЛКОГОЛЬНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ UA 71857 U UA 71857 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до наркології та психіатрії, й може бути використана для лікування залежності від алкоголю. Залежність від алкоголю - один з самих розповсюджених різновидів залежності від легальних психоактивних речовин. Від 4 до 10 % населення земної кулі страждають на цей розлад, а 1,5 % всіх смертей пов'язана з вживанням та зловживанням алкоголем. У нашій державі близько 800 тисяч осіб знаходяться на диспансерному обліку внаслідок психічних та поведінкових розладів із-за вживання алкоголю. Дотепер ефективність існуючих методів лікування є недостатньою, що безумовно потребує розробки більш ефективних способів лікування алкогольної залежності. Існує спосіб лікування алкогольної залежності (Пат. 2851 UA, МПК А61Н39/00, A61N1/36. Спосіб лікування алкоголізму /Закревський О.П.; заявник та патентовласник Донецький державний медичний університет ім. М. Горького (UA). - № 20040402753; опубл. 16.08.2004, бюл. № 8) шляхом проведення медикаментозної терапії, психотерапії з метою формування в мозку антиалкогольної домінанти, та рефлексотерапії на корпоральні біологічно активні точки, в наступний день на аурикулярні точки з одночасним наскрізним їх прошиванням кетгутовою ниткою до її розсмоктування. Недоліком відомого способу є те, що методика потребує хірургічного втручання, а після лікування відсутня можливість корекції патологічного потягу до алкоголю при його загостренні. Найбільш близьким аналогом є спосіб лікування алкоголізму (Пат. 44752 UA, МПК A61N1/02. Спосіб лікування алкогольної залежності /Мінко О.І., Пінський І.В., Бараненко О.В., Мінко О.О.; заявник та патентовласник ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України. - № 200905083; заявл. 22.05.2009; опубл.22.05.12; опубл. 12.10.2009), у якому шляхом проведення психотерапії після ліквідації проявів синдрому відміни алкоголю завдяки призначення мілдронату з першого дня комплексного лікування синдрому відміни алкоголю в умовах наркологічного стаціонару. З 10-го по 30-й день лікування проводять через два дні на третій сеанси психотерапії у вигляді словесно-образного, емоційно-вольового управління станом пацієнта з настановою відмови від вживання алкоголю на певний строк (6-12 місяців) (всього шість сеансів, тривалістю 20 хвилин кожний); на 11-й день знижують добову дозу мілдронату удвічі, тобто до 250 мг три рази на добу, після чого на фоні пригніченого патологічного потягу до вживання алкоголю та сформованого комплаєнсу додатково призначають налтрексону гідрохлорид перорально по 50 мг вранці один раз на добу протягом 20-ти діб; з другого місяця лікування, вже в амбулаторних умовах, прийом мілдронату продовжується, як монотерапія алкогольної залежності - по 250 мг три рази на добу протягом ще 30 діб, а прийом налтрексону гідрохлориду по 50 мг один раз на добу здійснюється лише при загостренні патологічного потягу до алкоголю, або при попаданні чи імовірності попадання пацієнта в обставини, пов'язані з можливим вживанням алкоголю. Недоліком найближчого аналога є відсутність наявності у пацієнта достатнього комплаєнсу для прийому препаратів при попаданні чи ймовірності попадання пацієнта в обставини, пов'язані з можливим вживанням алкоголю, та довготривала схема прийому одночасно двох імпортних дорогих лікарських засобів, що викликає психологічне відторгнення у пацієнтів. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу лікування алкогольної залежності шляхом комплексної дії різновиду психотерапії для формування достатнього комплаєнсу та фармакотерапії антиконвульсантом топілепсином, який пригнічує патологічний потяг до вживання алкоголю, сприяє підвищенню якості життя пацієнтів, що дає можливість попереджувати рецидив і навіть в умовах зриву ремісії контролювати вживання алкоголю та запобігти розвертанню рецидиву і, відповідно, підвищити ефективність лікування. Поставлена задача вирішується тим, що лікування алкогольної залежності проводять шляхом психотерапії та фармакотерапії. Пацієнт з першого дня лікування синдрому відміни алкоголю в умовах наркологічного стаціонару в комплексному лікуванні додатково приймає топілепсин по 50 мг три рази на добу протягом 10 діб. Після ліквідації проявів синдрому відміни алкоголю з 10-го по 30-й день лікування проводять через два дні на третій сеанси психотерапії шість сеансів, тривалістю 20 хвилин кожний; на 11-й день знижують добову дозу топілепсину удвічі, тобто до 50 мг два рази на добу, після чого на фоні пригніченого патологічного потягу до вживання алкоголю та сформованого комплаєнсу з другого місяця лікування, вже в амбулаторних умовах, прийом топілепсину продовжується, як протирецидивна підтримуюча монотерапія алкогольної залежності - по 50 мг один раз на добу протягом ще 150 діб. Весь курс лікування проводиться впродовж 180 діб (строк формування повної або неповної ремісії). Спосіб здійснюється таким чином. Пацієнт з першого дня лікування синдрому відміни алкоголю в умовах наркологічного стаціонару в комплексному лікуванні додатково приймає топілепсин по 50 мг три рази на добу 1 UA 71857 U 5 10 15 20 25 30 35 40 протягом 10 діб. Після ліквідації проявів синдрому відміни алкоголю з 10-го по 30-й день лікування проводять через два дні на третій сеанси психотерапії у вигляді технології BRENDA (всього шість сеансів, тривалістю 20 хвилин кожний); на 11-й день знижують добову дозу топілепсину удвічі, тобто до 50 мг два рази на добу, після чого на фоні пригніченого патологічного потягу до вживання алкоголю та сформованого комплаєнсу з другого місяця лікування, вже в амбулаторних умовах, прийом топілепсину продовжується, як протирецидивна підтримувальна монотерапія алкогольної залежності - по 50 мг один раз на добу протягом ще 150 діб. Весь курс лікування проводять впродовж 180 діб (строк формування повної або неповної ремісії). Таким чином, виконання сукупності дій призводить до отримання потрібного ефекту пригнічення та ліквідація патологічного потягу до вживання алкоголю та повної або часткової відмови від нього, що підвищує загальну ефективність протиалкогольної терапії. Приклад Пацієнт О., 29 років. Госпіталізований до наркологічного стаціонару з ознаками синдрому відміни алкоголю, за усвідомленою згодою та наміром відмовитися від вживання алкоголю. Скаржиться на потяг до алкоголю, підвищену пітливість, головний біль, тривогу, пригнічений настрій, неспання, тремор пальців рук. Систематично вживає алкогольні напої близько 6 років. Періодично відчуває нестримне бажання до вживання алкоголю з втратою кількісного та ситуаційного контролю. Психосомато-неврологічні прояви синдрому відміни алкоголю близько 5 років, толерантність зросла до 10 стандартних доз алкоголю на добу. Працює, має родину. Лікувався раніше в умовах стаціонару, ремісія близько 3- місяців. Діагноз: Синдром відміни алкоголю. Лікування синдрому відміни алкоголю проводили в умовах наркологічного стаціонару, пацієнт з першого дня перебування в умовах наркологічного стаціонару в комплексному лікуванні додатково приймав топілепсин по 50 мг три рази на добу протягом 10 діб. Після ліквідації проявів синдрому відміни алкоголю з 10-го по 30-й день лікування йому проводилась через два дні на третій сеанси психотерапії - шість сеансів, тривалістю 20 хвилин кожний; на 11й день знизили добову дозу топілепсину удвічі, тобто до 50 мг два рази на добу, після чого на фоні пригніченого патологічного потягу до вживання алкоголю та сформованого комплаєнсу з другого місяця лікування, вже в амбулаторних умовах, прийом топілепсину продовжувався, як протирецидивна підтримувальна монотерапія алкогольної залежності - по 50 мг один раз на добу протягом ще 150 діб. Весь курс лікування проводився впродовж 180 діб до формування повної ремісії. Спостереження через 1 місяць - самопочуття добре, скарг немає, потяг до алкоголю відсутній. Спостереження через 3 місяці - самопочуття добре, скарг немає, потяг до алкоголю відсутній. Спостереження через 6 місяців - самопочуття добре, скарг немає, потяг до алкоголю відсутній. Спостереження через 12 місяців - самопочуття добре, скарг немає, потяг до алкоголю відсутній. Використання корисної моделі дає можливість ефективно лікувати алкогольну залежність. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 55 Спосіб лікування алкогольної залежності шляхом проведення психотерапії та фармакотерапії, який відрізняється тим, що курс лікування проводять впродовж 180 діб, де пацієнту з першого дня лікування синдрому відміни алкоголю в умовах наркологічного стаціонару додатково призначають топілепсин по 50 мг три рази на добу протягом 10 діб, після ліквідації проявів синдрому відміни алкоголю з 10-го по 30-й день лікування проводять через два дні на третій сеанси психотерапії - шість сеансів, тривалістю 20 хвилин кожний; на 11-й день знижують добову дозу топілепсину до 50 мг два рази на добу, після чого на фоні пригніченого патологічного потягу до вживання алкоголю та сформованого комплаєнсу з другого місяця лікування, вже в амбулаторних умовах, прийом топілепсину продовжують, як протирецидивну підтримувальну монотерапію алкогольної залежності - по 50 мг один раз на добу протягом ще 150 діб. 2 UA 71857 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3