Спосіб комплексного лікування генералізованого пародонтиту у хворих на ішемічну хворобу серця

Реферат: Спосіб комплексного лікування генералізованого пародонтиту у хворих на ішемічну хворобу серця включає використання антимікробних, протизапальних і антисептичних засобів. Антигіпоксичний препарат пацієнтам без ознак серцевої недостатності місцево і системно призначають мексикор (3-гідрокси-6-метил-2-етилпіридину сукцинат), а при виявлених ознаках серцевої недостатності І, IIА ст. додатково призначають системне застосування препарату коензиму Q10. UA 73973 U (12) UA 73973 U UA 73973 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до терапевтичної стоматології. Відомі способи лікування хворих на генералізований пародонтит у хворих на ішемічну хворобу серця включають застосування антибактеріальних, протизапальних, імуномоделюючих препаратів, біологічно активних субстанцій, нормалізуючих обмін речовин: [Пат. UA 9588, МПК А61К 6/00 А61К 36/26. Спосіб лікування генералізованого пародонтиту / Курбатова С.С., Герелж B.I. - № а200500873; Заявл. 31.01.2005; Опубл. 17.10.2005, бюл. № 10; Пат. UA 13992, МПК А61К 6/00. Спосіб лікування генералізованої пародонтиту / Соколова І.І. - № ІІ2005П649; Заявл. 07.12.2005; Опубл. 17.04.2006, бюл. № 4; Пат. UA 13703, МПК А61К 6/00. Спосіб лікування хворих на пародонтит / Шпуліна О.О., Лук'янчук В.Д. № ІІ200509616; Заявл. 26.05.2005; Опубл. 17.04.2006, бюл. № 4; Пат. UA 15340, МПК А61С 19/06 А61Р 31/04. Спосіб лікування хворих на генералізований пародонтит / Скидан К.В., Рябоконь С.М., Воропаева Л.В. - № U200600949; Заявл. 02.02.2006; Опубл. 15.06.2006, бюл. № 6; Пат. RU 2289414 С1 МПК А61К 35/00 А61К 35/10 А61Р 1/02. Способ лечения воспалительных заболеваний пародонта / Вавилова Т.П., Барер Г.М., Островская И.Г., Валентинов Б.Г., Лисицына Е.И. - № 2005139820/14; Заявл. 21.12.2005; Опубл. 20.12.2006, бюл. № 35; Пат. UA 28573, МПК А61К 6/00. Спосіб лікування генералізованого пародонтиту / Мотель Т.М., Ніколішин А.К. - № U2007709854; Заявл. 3.09.2007; Опубл. 10.12.2007, бюл. № 20.] Найбільш близький до запропонованого є спосіб лікування хронічного генералізованого пародонтиту у хворих на ішемічну хворобу серця (Бартенева Т.В. Лечение и профилактика заболеваний пародонта у пациентов с ишемической болезнью сердца: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец. 14.00.21 "Стоматология" / Т.В. Бартенева. Волгоград, 2008. - 19 с), який включає серед засобів комплексної терапії антигіпоксичний препарат оліфен (гіпоксен) у складі твердіючої ясенної пов'язки, що корегує порушення реґіонарної гемодинаміки, мікроциркуляції та оксигенації у пародонті. Застосування цього способу полягає у накладанні твердіючої ясенної пов'язки (розчин оліфену (гіпоксену) 7 % - 2 мл, оксид цинку та крохмаль по 3,5 г, вазелін - 2 г, ланолін - 1 г) на слизову оболонку ясен з вестибулярної й оральної сторін альвеолярних відростків верхньої та нижньої щелепи. Твердіючу пов'язку зберігають на поверхні слизової оболонки тканин пародонту до повного її розчинення. Курс лікування складає 10 сеансів. Проте відомий спосіб має недостатній ступінь ефективності, обумовлений тим, що використаний антигіпоксичний препарат застосовується тільки місцево, має обмежений спектр і зону дії, що виявляється у посиленні енергетичного метаболізму та гемодинаміки у локальній зоні проникнення препарату, не враховуються стадії тканинної (біоенергетичної) гіпоксії, що розвивається у процесі прогресування серцевої недостатності на тлі ішемічної хвороби серця. В основу корисної моделі поставлена задача шляхом удосконалення відомого способу досягти підвищення ефективності лікування хворих на генералізований пародонтит у хворих на ішемічну хворобу серця. Поставлена задача вирішується створенням способу лікування хворих на генералізований пародонтит на тлі ішемічної хвороби серця, що включає застосування антигіпоксичного препарату з одночасним місцевим застосуванням антимікробних, протизапальних і антисептичних речовин, який відрізняється тим, що як антигіпоксичний препарат пацієнтам без ознак серцевої недостатності місцево і системно призначають мексикор (3-гідрокси-6-метил-2етилпіридину сукцинат), а при виявленні ознак серцевої недостатності І, ІІА ст. додатково призначають системне застосування препарату коензиму Q10. Спосіб здійснюється таким чином: пацієнтам, що страждають на генералізований пародонтит І-ІІ ст. за умов ішемічної хвороби серця зі стабільною стенокардією напруги І функціонального класу без серцевої недостатності, після видалення зубних нашарувань, заміни нераціональних пломб і протезів, усуненні пунктів травматичної оклюзії та призначення базисної терапії за стандартами ведення стоматологічного хворого призначають мексикор (3гідрокси-6-метил-2-етилпіридину сукцинат) протягом 10 діб (у капсулах по 100 мг 3 рази на добу) із місцевим введенням цієї речовини в тканини пародонту шляхом проведення інстиляцій 5 % розчину та накладання твердіючої пов'язки такого складу: 5 % розчин 3-гідрокси-6метил-2-етилпіридину 2 мл сукцинату оксид цинку та порошок 3,5 г дентину по ланолін 1г на слизову оболонку ясен з вестибулярної та оральної сторін альвеолярних відростків верхньої та нижньої щелепи. 1 UA 73973 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Пацієнтам, що страждають на генералізований пародонтит І-ІІ ст. за умов ішемічної хвороби серця зі стабільною стенокардією напруги ІІ-ІІІ функціонального класу, серцевою недостатністю І, ІІА ст. після видалення зубних нашарувань, заміни нераціональних пломб і протезів, усуненні пунктів травматичної оклюзії та призначення базисної терапії за стандартами ведення стоматологічного хворого протягом 10 діб призначають мексикор (3-гідрокси-6-метил-2етилпіридину сукцинат) у капсулах по 200 мг 3 рази на добу із місцевим введенням цієї речовини в тканини пародонту шляхом проведення інстиляцій 5 % розчину та накладання твердіючої пов'язки такого складу: 5 % розчин 3-гідрокси-6метил-2-етилпіридину 2 мл сукцинату оксид цинку та порошок 3,5 г дентину по ланолін 1г на слизову оболонку ясен з вестибулярної та оральної сторін альвеолярних відростків верхньої та нижньої щелепи. Зазначену антигіпоксичну терапію доповнюють призначенням препарату коензиму Q10 (убіхінон композитум, внутрішньом'язово по 2,2 мл, 2 рази на тиждень). Приклад 1.: Хворий Д., 59 років, страждає на ішемічну хворобу серця зі стабільною стенокардією напруги І функціонального класу, звернувся зі скаргами на підвищену кровоточивість ясен, що виникає при чищенні зубів. Подібні симптоми відмічає протягом останніх 3 років, за кваліфікованою стоматологічною допомогою не звертався. При об'єктивному обстеженні: ясна набряклі, спостерігаються явища застійної гіперемії і кровоточивості при доторкуванні зондом, визначаються пародонтальні кишені глибиною 3,5-4,0 мм, над- і під’ясенні зубні нашарування, шийки зубів оголені на 2,0-2,5 мм, рухомість окремих зубів І-ІІ ступеня. Індекс гігієни за Федоровим-Володкіною - 1,9 бала, індекс РМА за Parma - 33 %, проба Кулаженко - 28 с, проба Шилера-Писарєва ++. Під час рентгенологічного обстеження виявлена резорбція міжальвеолярних перегородок на 1/3 їх висоти за горизонтальним типом. Діагноз: Хронічний генералізований пародонтит II ступеня тяжкості. Лікування: після призначення базисної терапії за стандартами ведення стоматологічного хворого, видалення зубних нашарувань, заміни нераціональних пломб і протезів, усунення пунктів травматичної оклюзії, пацієнту призначено мексикор (3-гідрокси-6-метил-2-етилпіридину сукцинат) у капсулах по 100 мг 3 рази на добу протягом 10 діб із місцевим введенням цієї речовини в тканини пародонту шляхом проведення інстиляцій 5 % розчину та накладання твердіючої пов'язки (5 % розчин 3-гідрокси-6-метил-2-етилпіридину сукцинату -2 мл; оксид цинку та порошок дентину по 3,5 г; ланолін - 1 г) на слизову оболонку ясен з вестибулярної та оральної сторін альвеолярних відростків верхньої та нижньої щелепи. Пов'язка зберігалась протягом 1,5-2,0 години. Хворим контрольної групи (10 пацієнтів) проводилось традиційне лікування за загальноприйнятою методикою. Стан після лікування (через 3 місяці): Скарг на кровоточивість та неприємні відчуття у яснах немає. Об'єктивно: ясна блідо-рожевого кольору, щільні, рухомість окремих зубів І ступеня, глибина пародонтальних кишень 3 мм. Індекс гігієни за Федоровим-Володкіною - 1,4 бала, індекс РМА за Parma - 22 %, проба Кулаженко - 54 с, проба Шилера-Писарєва +, активність лізоциму ротової рідини - 34 %. В результаті клінічного дослідження крові, сечі відхилень від норми не виявлено. Приклад 2.: Хворий Д., 63 роки, страждає на ішемічну хворобу серця зі стабільною стенокардією напруги III функціонального класу, СН ІІА, III клас NYHA, звернувся зі скаргами на підвищену кровоточивість ясен, що виникає при чищенні зубів. Подібні симптоми відмічає протягом останніх 6 років. При об'єктивному обстеженні: ясна набряклі, спостерігаються явища застійної гіперемії і кровоточивості при доторкуванні зондом, визначаються пародонтальні кишені глибиною 4 мм, над- і під'ясенні зубні нашарування, шийки зубів оголені на 2 мм, рухомість окремих зубів І-ІІ ступеня. Індекс гігієни за Федоровим-Володкіною - 1,85 бала, індекс РМА за Parma - 35 %, проба Кулаженко - 32 с, проба Шилера-Писарєва ++. Під час рентгенологічного обстеження виявлена резорбція міжальвеолярних перегородок на 1/3 їх висоти за горизонтальним типом. Діагноз: Хронічний генералізований пародонтит II ступеня тяжкості. Лікування: після призначення базисної терапії за стандартами ведення стоматологічного хворого, видалення зубних нашарувань, заміни нераціональних пломб і протезів, усунення пунктів травматичної оклюзії, пацієнту призначено мексикор (3-гідрокси-6-метил-2-етилпіридину сукцинат) у капсулах по 200 мг 3 рази на добу протягом 10 діб, убіхінон композитум внутрішньом'язово по 2,2 мл, 2 рази на тиждень, 4 ін'єкції. Місцево проводили інстиляцію 5 % 2 UA 73973 U 5 10 15 розчином мексикору та накладання твердіючої пов'язки (5 % розчин 3-гідрокси-6-метил-2етилпіридину сукцинату - 2 мл; оксид цинку та порошок дентину по 3,5 г; ланолін - 1 г) на слизову оболонку ясен з вестибулярної та оральної сторін альвеолярних відростків верхньої та нижньої щелепи. Пов'язка зберігалась протягом 1,5-2,0 години. Хворим контрольної групи (10 пацієнтів) проводилось традиційне лікування за загальноприйнятою методикою. Стан після лікування (через 3 місяці): Скарг на кровоточивість та неприємні відчуття у яснах немає. Об'єктивно: ясна блідо-рожевого кольору, щільні, рухомість зубів І ступеня, глибина пародонтальних кишень 3-3,5 мм. Індекс гігієни за Федоровим-Володкіною - 1,5 бала, індекс РМА за Раrmа - 24 %, проба Кулаженко - 50 с, проба Шилера-Писарєва +, загальна мікробна 9 заселеність вмісту пародонтальних кишень - 1,07×10 КУО/мл, активність лізоциму ротової рідини - 35 %. В результаті клінічного дослідження крові, сечі відхилень від норми не виявлено. Таким чином, запропонований спосіб лікування хворих на генералізований пародонтит простий у виконанні, скорочує кількість відвідувань на 3-4 при пародонтиті І ступеня тяжкості і на 2-3 при пародонтиті II ступеня тяжкості, дозволяє усунути запальні зміни в тканинах пародонту, покращує мікроциркуляцію, забезпечує оптимальні умови для регенерації тканин, сприяє стійкій ремісії. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб комплексного лікування генералізованого пародонтиту у хворих на ішемічну хворобу серця, що включає використання антимікробних, протизапальних і антисептичних засобів, який відрізняється тим, що як антигіпоксичний препарат пацієнтам без ознак серцевої недостатності місцево і системно призначають мексикор (3-гідрокси-6-метил-2-етилпіридину сукцинат), а при виявлених ознаках серцевої недостатності І, IIА ст. додатково призначають системне застосування препарату коензиму Q10. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3