Спосіб виділення суми антоціанинів з плодів та ягід
Номер патенту: 73974
Опубліковано: 10.10.2012
Автори: Росляков Василь Іванович, Ільяшенко Родіон Юрійович, Рошаль Олександр Давидович
Формула / Реферат
Спосіб виділення суми антоціанинів з плодів та ягід, що включає екстракцію та виділення суми антоціанинів із сировини з використанням етилового спирту в присутності підкислювача, який відрізняється тим, що екстракцію проводять протягом 2-3 годин з використанням ректифікованого 96 етилового спирту у співвідношенні 1,0 - 1,2 л спирту на 100 г сировини, причому, як сировину беруть суцільні неушкоджені плоди та ягоди, а як підкислювач використовують цитратну кислоту в кількості 0,7-1,0 г на 100 г сировини.
Текст
Реферат: UA 73974 U UA 73974 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі фармацевтичної та харчової промисловості, зокрема до способів отримання біологічно активного продукту - суми антоціанинів (антоціанів), що має значну антиоксидантну дію, проявляє канцеростатичний ефект та вітамінну - Р активність, а також використовується як червоний харчовий барвник. Відомі способи виділення сум антоціанинів засновані на процесах сорбції/десорбції цільових продуктів на іонітах [1], модифікованих полімерах [2, 3], природних високомолекулярних сполуках [4], неорганічних сорбентах [5, 6]. Зазначені способи мають підвищену трудомісткість та часовитратність, оскільки крім процедур екстракції необхідно також проводити операції сорбції, десорбції, підготовку та рекуперацію сорбентів. Необхідно також відмітити високу вартість сорбентів та іонітів, а також втрати антоціанинів в процесі десорбції, що призводить до подорожчання кінцевого продукту і зниження його виходу. Також відомі способи виділення суми антоціанинів шляхом екстракції і очищення останньої з використання сірчистого газу (SO2) [7, 8] або солей сульфітної кислоти [9-11]. Сірчистий газ і сульфіти мають високу токсичність, тому отримані таким шляхом антоціанини не можуть бути використані в медичних цілях або в харчовій промисловості без поглибленої очистки. Остання є складним процесом, поєднаним з ретельним аналітичним контролем сульфітів [12]. Крім того, треба відмітити, що дані способи є екологічно брудними і потребують не тільки наявності пристроїв для генерації SO2, але й обладнання для дезактивації сірчистого газу і сульфітів після їх використання. Відомими є способи виділення суми антоціанинів, що базуються на безпосередній екстракції кінцевого продукту водними розчинами кислот [13] або сумішами останніх з органічними розчинниками [14, 15]. В разі виділення суми антоціанів водними розчинами [13], крім цільового продукту, з сировини виділяються і інші водорозчинні екстрактивні сполуки: білки, вуглеводи, солі. Крім того, екстракція антоціанинів відомими способами [13-16] передбачає використання сильних кислот, що призводить до гідролізу антоціанів до агліконів - антоціанідинів, що мають гіршу розчинність у воді та нижчу стійкість. Таким чином, відомі продукти є менш придатними для використання в медичних цілях та харчовій промисловості. Найближчим відомим аналогом до способу, що пропонується, є спосіб одержання червоного харчового барвника з вичавок винограду [16], що включає екстракцію та виділення суми антоціанинів із сировини з використанням етилового спирту в присутності підкислювача. При реалізації способу екстрагують вичавки плодів з використанням суміші абсолютного етилового спирту та концентрованої сульфатної кислоти у співвідношенні (39-65):1, кип'ятіння суміші протягом 4-5 годин, наступне упарювання екстракту, нейтралізацію кислоти карбонатом кальцію та обезжирювання бензеном [16]. Для даного способу характерні наступні недоліки: По-перше, стан рослинної сировини, що використовують для екстракції, не дозволяє отримувати високого виходу кінцевого продукту. Для екстракції антоціанів як сировину використовують вичавки плодів, тобто рештки плодів м'якоть та шкірки, які залишаються після вичавлювання соку. Відомо, що антоціанини локалізовані переважно в шкірці плоду, в той час як в м'якоті та соку їх дуже мало. Екстракція вичавок призводить до виділення великої кількості нецільових компонентів з м'якоті плоду, в результаті чого вихід кінцевого продукту - суми антоціанинів зменшується. Крім того, виникає необхідність очищення кінцевого продукту від надлишків домішок. По-друге, як підкислювач в процесі екстракції використано сульфатну кислоту: як вже вказано вище, використання такої сильної кислоти, як сульфатна, призводить до гідролізу антоціанинів до агліконів - антоціанідинів, що змінює біологічну активність кінцевого продукту, знижує його розчинність і стійкість, процес гідролізу, що відбувається під час екстракції сировини під дією сульфатної кислоти приводить до появи в розчині великої кількості побічних продуктів, сульфатну кислоту внесено в перелік прекурсорів, тому її використання в способі потребує додаткових затрат на особливі умови зберігання. По-третє, екстракція передбачає використання абсолютного етилового спирту, що значно здорожує спосіб. По-четверте, при використанні даного способу кінцевий продукт підлягає ретельному та багатостадійному очищенню: оскільки присутність сульфатної кислоти у фармацевтичних препаратах та харчових продуктах є небезпечною, отримані екстракти підлягають нейтралізації сульфатної кислоти та, далі, видаленню продуктів нейтралізації (в даному способі нейтралізуючим агентом є карбонат кальцію). Як наслідок, спосіб потребує контролю кислотності середовища під час нейтралізації (підвищення рН провокує таутомеризацію антоціанинів з наступним швидким окисленням 1 UA 73974 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 таутомерів, що призводить до різкого зниження виходу кінцевого продукту) та аналізу вмісту остаточних сульфатів в кінцевому продукті, під час екстракції з сировини виділяється ліпідна фракція, а також внаслідок гідролізу сульфатною кислотою утворюється значна кількість фенольних сполук. Автори способу пропонують видаляти їх органічним розчинником - бензеном. Ця, фактично, третя стадія очистки є ефективною, але бензен - це токсична сполука, навіть сліди якої неприпустимі в фармацевтичних препаратах та харчових барвниках. По-п'яте, умови проведення процедури екстракції в цьому способі розраховані на максимальний вихід продукту, що не є ефективним, бо не приймає до уваги затрат часу та реактивів на проведення екстракції. Інших способів, що забезпечують більш ефективне виділення суми антоціанинів зі збереженням її біологічної активності та з мінімальним вмістом побічних продуктів не виявлено. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу отримання суми антоціанинів з плодів та ягід, в якому за рахунок створення нової сукупності ознак було б досягнуто підвищення ефективності екстракції без зміни хімічного складу суми антоціанинів. Поставлена задача вирішується тим, що включає екстракцію та виділення суми антоціанинів із сировини з використанням етилового спирту в присутності підкислювача, згідно з корисною моделлю, екстракцію проводять протягом 2-3 годин з використанням ректифікованого 96 % етилового спирту у співвідношенні 1,0-1,2 л спирту на 100 г сировини, причому як сировину беруть суцільні неушкоджені плоди та ягоди, а як підкислювач використовують цитратну кислоту в кількості 0,7-1,0 г на 100 г сировини. Спосіб, що пропонується, має наступні відзнаки: 1. Сировина, що використовується для екстракції, має складатися з неушкоджених ягід та плодів. В цьому випадку виділення антоціанинів відбувається тільки з поверхні шкірки, де знаходиться їх максимальна кількість. Крім того, немає контакту розчинника з м'якоттю та соком плодів, що дозволяє в значній мірі знизити кількість сторонніх компонентів в сумі антоціанів. Дифузія води з соку через шкірку є дуже повільною, тому під час екстракції не відбувається суттєвого розбавлення спирту водою і, таким чином, не знижується ефективність виділення кінцевого продукту. Відмітимо також, що використання для екстракції цілісних ягід та плодів призводить до зниження в сумі антоціанинів сторонніх домішок, що дозволяє уникнути стадії очистки суми антоціанинів органічним розчинником. 2. Оптимізація об'єму розчинника та часу екстракції проведені за умов досягнення максимальної ефективності виділення. Як критерій ефективності використано співвідношення виходу суми антоціанинів до затрат (розчинника та часу) на їх екстракцію. 3. Як підкислювач використана цитратна кислота. По-перше, цитратна кислота є кислотою середньої сили, що достатньо для забезпечення екстракції, але недостатньо для протікання гідролізу антоціанинів до антоціанідинів. Таким чином, в отриманій сумі антоціанинів знаходяться нативні, негідролізовані сполуки, що зберігають біологічну активність вихідних рослинних компонентів. По-друге, цитратна кислота - це загальновживана харчова та фармацевтична добавка, яка не є токсичною. Це дозволяє не виділяти її з суми антоціанинів після екстракції. Таким чином, з процесу отримання кінцевого продукту вилучаються стадії нейтралізації підкислювача та очищення від отриманих продуктів нейтралізації. Крім того, у зв'язку з тим, що цитратна кислота є консервантом, наявність її в отриманій сумі антоціанинів захищає останню від окислення та ушкодження мікроорганізмами при довготривалому зберіганні. Підсумовуючи доцільність використання наведених ознак корисної моделі можна заключити, що здійснення всіх цих ознак дозволяє в 1,5-2 рази скоротити час екстракції, виключити стадію нейтралізації підкислювача, а також дві стадії очищення продукту. При цьому відбувається підвищення концентрації антоціанинів в кінцевому продукті, де вони знаходяться у нативній глікозидній формі, і таким чином зберігають свої біологічні властивості. Суть корисної моделі пояснюється кресленням, на якому зображено залежність ефективності екстракції Е від об'єму етанолу V. Приклад № 1. Приклад реалізації способу, що пропонується. 100 г попередньо промитих та висушених цільних ягід чорної смородини (Ribes nigrum) заливають 1,0 л ректифікованого етанолу, до суміші додають 0,7 г цитратної кислоти (кваліфікація "харчова" або "фармацевтична") і кип'ятять 3 години в 2-х літровій колбі зі зворотним холодильником. По закінченню екстракції розчин охолоджують до кімнатної температури і фільтрують через будь-який великопористий фільтр. Ягоди промивають двома порціями етанолу по 100 мл; розчинник після промивання також фільтрують і об'єднують з екстрактом. Ягоди, що після екстракції залишаються цілими, мають білий або світло-сірий колір. 2 UA 73974 U 5 10 15 20 Далі екстракт невеликими порціями упарюють, наприклад на роторному вакуумному випарнику, до утворення темної фіолетово-червоної в'язкої рідини, що є концентрованим розчином антоціанинів. Отриманий гарячий розчин переливають в попередньо простерилізовані флакони ємністю 10 мл, де він при охолодженні застигає до в'язкої маси. Кінцевий продукт, сума антоціанів, є червоно-фіолетовою масою желеподібної консистенції, що легко розчиняється у воді і спирті, має кислий смак та слабкий приємний запах чорної смородини. Отримана вищевказаним шляхом сума антоціанів має 9,2±0,2 % води. В 1 г повітряно-сухого кінцевого продукту було знайдено 49,1±0,1 % антоціанинів (в перерахунку на стандарт - ціанідин), 6,6±0,1 мг інших флавоноїдів (флавонів та флавонолів в перерахунку на стандарт - кверцетин), сліди каротиноїдів та хлорофілів, в решті - цитратна кислота та вуглеводи. При зберіганні продукту протягом двох тижнів в холодильнику хімічний склад суми антоціанинів залишався незмінним. Приклад 2. Встановлення оптимальної кількості екстрагенту. П'ять наважок ягід чорної смородини, по 30 г кожна, заливали різними об'ємами етанолу VЕ, відповідно, 100, 150, 200, 300, 400 мл і далі проводили екстракцію, як описано в прикладі 1. По закінченню екстракції з кожного розчину відбирали рівні аліквоти - по 2 мл, розбавляли їх в 10 разів та спектрофотометричним методом вимірювали оптичну густину на довжині хвилі АЕ=535 нм. Далі оптичну густину перераховували в масу екстрагованих антоціанинів, використовуючи як стандарт ціанідин. Отримані значення наведено в табл. 1 та у вигляді графічної залежності на кресленні. Таблиця 1 Залежність маси екстрагованої суми антоціанинів mЕ від об'єму екстрагенту VE VE, мл 100 150 200 250 300 350 400 25 30 35 mE, мг 209,60 220,80 235,52 256,81 266,10 285,57 290,56 Ефективність екстракції 0,224 0,294 0,213 0,306 0,288 0,245 Мінімальний об'єм етанолу був вибраний у зв'язку з необхідністю повністю покрити сировину розчинником. З табл. 1 видно, що збільшення об'єму екстрагенту приводить до зростання кількості екстрагованих антоціанинів. Диференціювання цієї залежності показує, що відношення приросту маси антоціанинів mE до приросту об'єм розчинника-екстрагента VE тобто mE/VE проходить через максимум при 300-325 мл, як показано на ілюстрації. При подальшому зростанні об'єму екстрагенту приріст кількості антоціанинів зменшується, і, відповідно, ефективність екстракції спадає. З ілюстрації та табл. 1 видно, що максимальна ефективність екстракції в перерахунку на 100 г сировини досягається при застосуванні 1,0-1,1 л етанолу. Приклад 3. Встановлення оптимальної кількості підкислювача. Було приготовлено 7 однакових сумішей, що містять 30 г цілісних ягід чорної смородини та 300 мл етанолу. До кожної з сумішей додавали різні наважки цитратної кислоти m К - від 0,50 до 1,00 г. Далі проводили екстракцію, як в прикладі 1, і після охолодження та фільтрування екстрактів їх доводили до однакового об'єму, відбирали аліквоти - 2 мл, розбавляли аліквоти етанолом в 10 раз та вимірювали оптичну густину отриманого розчину А Е. Потім вимірювали оптичну густину АЕ для кожної проби перераховували у величини вмісту антоціанинів у ягодах mE. Отримані результати наведено в табл. 2. 40 3 UA 73974 U Таблиця 2 Залежність маси отриманої суми антоціанинiв m E від кількості цитратної кислоти m К mК, г 0,00 0,05 0,10 0,20 0,30 0,50 1,00 5 10 15 mE, мг 190,0 212,4 241,6 261,3 271,0 274,1 276,2 Масова частка екстракції антоціанинів, % 68,8 76,9 87,4 94,6 98,1 99,2 100,0 Масову частку екстракції розраховано за формулою m E/mE,max×100 %, де mE,max є максимальною кількістю виділених антоціанинів при mК=1,0 г. Як видно з наведених даних, при масі цитратної кислоти 200 мг на 30 г сировини, з останньої екстрагується 95±1 % антоціанинів, а при масі кислоти більш, ніж 300 мг, досягається майже повне виділення кінцевого продукту. Таким чином, оптимальна кількість цитратної кислоти в перерахунку на 100 г сировини повинна знаходитися в інтервалі 0,7-1,0 г. Приклад 4. Встановлення оптимального часу екстракції. Наважку 30 г ягід чорної смородини у 300 мл етанолу в присутності 250 мг цитратної кислоти кип'ятили протягом 5 годин. Під час екстракції, через певні інтервали часу t Е відбирали аліквоти 1 мл етанольного розчину антоціанинів через 1 хв., 10 хв., 30 хв., 1 год., 2 год., 3 год., 4 год. та в кінці екстракції. Аліквоти п'ятикратно розбавляли та далі вимірювали їх оптичну густину при довжіні хвилі 525 нм. Результати наведено в табл. 3. Таблиця 3 Залежність маси суми антоціанинів від тривалості процесу екстракції tЕ, хв 1 10 30 60 120 180 240 300 20 25 30 35 mE, мг 90,0 176,3 207,8 232,5 262,5 281,3 291,0 292,5 % екстракції антоціанинів 30,8 60,3 71,0 79,5 89,7 96,2 99,5 100,0 Ефективність екстракції 958,3 157,5 82,5 50,0 31,3 16,3 2,5 Вихід, масову частку, антоціанинів під час екстракції розраховували за формулою mE/mE,max×100 %, де mE,max є максимальною кількістю екстрагованих антоціанинів при t Е=300 хв. Ефективність екстракції розраховували за формулою mЕ/tЕ×100 як відношення приросту маси кінцевого продукту до збільшення часу екстракції. Як витікає з отриманих даних, кількість антоціанів досягає максимального значення при кип'ятінні ягід протягом чотирьох годин і потім суттєво не змінюється. Зростання тривалості екстракції від однієї години до двох дозволяє підвищити вихід суми антоціанинів приблизно на 10 %, від двох до трьох годин - на 6 %, від трьох до чотирьох годин - до 3 %. Подовження часу проведення процедури екстракції на 25 % заради отримання додаткової кількості антоціанинів 3 % є малоефективним. Відношення приросту маси антоціанинів до збільшення часу екстракції dm/dt свідчить, що в процесі зростання тривалості екстракції, її ефективність швидко знижується. На основі наведених даних найбільш оптимальною, з точки зору затрат часу та максимального виділення кінцевого продукту, є тривалість екстракції - 2-3 години, що дозволяє отримати від 90 до 96 % кінцевого продукту. Приклад 5. Вплив стану сировини на хімічний склад кінцевого продукту. Як сировина були використані - цільні ягоди смородини (зразок 1), гомогенат ягід смородини (зразок 2) та вичавки зі смородини (зразок 3). Маса зразків 1 і 2 складала 30 г, маса зразку 3 після вичавлення 30 г ягід смородини складала 10,1 г. 4 UA 73974 U 5 10 Процедуру екстракції для всіх зразків робили, як описано у прикладі 1. Упарювання розчинів антоціанинів проводили в однакових умовах - в роторному вакуумному випарнику з часом упарювання 30 хв., з однаковою швидкістю обертання колби ~1 оберт./с, під внутрішнім тиском 10,0 мм рт. ст. та при температурі 55 °C. Отримані кінцеві продукти - суми антоціанинів аналізували на вміст вологи гравіметричним методом, а далі, після сушки до повітряно-сухого стану, робили оцінку вмісту антоціанинів та супутніх пігментів - суми флавоноїдів (стандарт кверцетин), суми каротиноїдів (стандарт - -каротин) та суми хлорофілів (стандарт - хлорофіл А). Вміст ліпофільних пігментів, каротиноїдів та хлорофілів, свідчить про наявність в екстракті ліпідних компонентів, вміст спирторозчинних пігментів - флавоноїдів, що мають подібну до антоціанинів розчинність в спиртах, говорить про селективність екстракції антоціанинів з сировини. Результати аналізів відображено в табл. 4 і табл. 5. Таблиця 4 Хімічний склад кінцевого продукту в залежності від стану підготовки сировини Стан підготовки сировини Цілісні ягоди Гомогенат ягід Вичавки ягід 20 25 49,08 15,18 34,44 Вичавки ягід 15 Антоціанини, % 86,3 Флавоноїди, % Каротиноїди, % За корисною моделлю 6,55 сліди 26,67 6,70 18,16 2,10 За найближчим аналогом 9,72 немає Інші, в т.ч. цитратна Хлорофіли, % кислота мас. % сліди 1,12 сліди 44,37 50,33 45,30 немає 3,98 Наведені дані дозволяють зробити наступні висновки: - найменшу вологість має кінцевий продукт, отриманий з цілісних ягід. Найгірший показник вологості у продукту, отриманого з гомогенату ягід, який після процедури виділення є рідиною. - найкраща повнота екстракції антоціанинів спостерігається, якщо використано цілісні ягоди. У разі використання вичавок і особливо гомогенату ягід відбувається розведення етанолу водою, що призводить до погіршення екстракції та зниження вмісту антоціанинів у кінцевому продукту. - отриманий, як в прикладі 1, кінцевий повітряно-сухий продукт - сума антоціанинів, містить 49 % глікозидів антоціанинів; також приблизно 32-33 % маси приходиться на підкислювач цитратну кислоту. Продукт, отриманий з вичавок, має на 10 % нижчий вклад антоціанинів, а в разі використання гомогенату ягід концентрація антоціанинів в кінцевому продукту складає усього 15 %. - використання гомогенату та вичавок призводить до значного зростання у кінцевому продукті вмісту домішок флавоноїдів та ліофільних сполук (хлорофілів та каротиноїдів), що екстрагуються з м'якоті та соку ягід. Так кількість флавоноїдів в кінцевому продукті в 3-4 раза вище, ніж у випадку, коли для екстракції використовують цілісні ягоди. 30 Таблиця 5 Повнота екстракції і характеристики кінцевого продукту в залежності від стану підготовки сировини Стан підготовки сировини Маса повітряносухої суми Повнота екстракції антоціанинів, отриманої зі антоціанинів з сировини, 100 г сировини, г мас. % За корисною моделлю 1,85 96,2 2,68 43,3 2,38 87,1 За найближчим аналогом 0,033 99,8 Вологість суми антоціанинів, % Цілісні ягоди Гомогенат ягід Вичавки ягід 9,18 61,27 13,16 Вичавки ягід 2,97 5 UA 73974 U 5 10 - в процесі упарювання екстрактів з вичавок та гомогенату ягід спостерігається поява темнокоричневого забарвлення продукту. В результаті, отримана сума антоціанинів має не темночервоний, а чорно-коричневий колір. Зміна кольору обумовлена процесом карамелізації вуглеводів, що екстрагуються з соку та м'якоті ягід. Таким чином, підсумовуючи результати хімічних аналізів кінцевого продукту, можна зробити висновок, що найвищий вихід антоціанинів при найнижчому вмісті вологи та супутніх компонентів спостерігається в разі використання цільної сировини. Приклад 6. Порівняння корисної моделі, що пропонується, та найближчого аналога. У цьому прикладі наведені результати паралельних випробувань. Всі операції та коментарі до них зведено у табл. 6 - табл. 10. Таблиця 6 Порівняння корисної моделі, що пропонується, та найближчого аналога за стадією екстракції Стадія Тривалість Екстракції, годин Особливі вимоги до екстрагентів Корисна модель, що Найближчий аналог пропонується Умови Примітки Умови виконання Примітки виконання Екстракція антоціанинів 3 немає 4 Наявність абсолютного етанолу Необхідно купувати дорогий компонент екстрагенту, або вводити додаткову стадію абсолютизацію етанолу Фільтрація Тривалість фільтрації, хвилин 20 20 Таблиця 7 Порівняння корисної моделі, що пропонується, та найближчого аналога за стадіями обробки екстракту і концентрування Стадія Тривалість нейтралізації, годин Контроль повноти нейтралізації Корисна модель, що Найближчий аналог пропонується Умови Примітки Умови виконання Примітки виконання Нейтралізація Нейтралізація супроводжується інтенсивним спінюванням, велика 1,5 кількість антоцианінів адсорбується на крейді та гіпсі (продукт Стадія відсутня нейтралізації) Контроль нейтралізації за допомогою Повна нейтралізація індикаторів не є по закінченню можливим через спінювання інтенсивне забарвлення екстракту 6 UA 73974 U Продовження таблиці 7 Фільтрування нейтралізованого екстракту, годин Тривалість упарювання, хвилин 1,0 Стадія відсутня 30 хв. Упарювання Упарювання проводять до припинення відгонки екстрагенту Суміш екстракту, гіпсу та крейди є в'язкою масою, яка повільно фільтрується 20 Упарювання проводять до об'єму 80 мл Таблиця 8 Порівняння корисної моделі, що пропонується, та найближчого аналога за стадіями виділення суми антоціанинів Стадія Тривалість знежирення, хвилин Особливі вимоги до екстрагенту Тривалість осадження, годин Корисна модель, що Найближчий аналог пропонується Умови Примітки Умови виконання Примітки виконання Знежирювання екстракту органічним розчинником Знежирення проводять 20 у ділильній лійці Бензен є токсичною Стадія відсутня Як екстрагенту сполукою, що використовують потребує особливих бензен умов праці Осадження продукту Осадження є повільним процесом. Розчин під час і після осадження є червоним, тобто певна Стадія відсутня 1-1,5 кількість антоціанинів залишається в розчині, не осаджується, і, таким чином, втрачається Тривалість фільтрування, хвилин 30 7 UA 73974 U Таблиця 9 Порівняння корисної моделі, що пропонується, та найближчого аналога (загальна характеристика способів). Стадія Загальна кількість стадій Загальні витрати часу, не менше, годин Вихід кінцевого продукту, % мас. Вміст антоціанинів в кінцевому продукті по відношенню до маси сировини, % мас. 5 10 Корисна модель, що пропонується Умови Примітки виконання Найближчий аналог Умови виконання 3 6 4 9 2,00 0,03 Не враховано час на аналіз вмісту сульфатів, кальцію та залишків бензену 0,04 0,91 Примітки Як витікає з табл. 6 - табл. 10, запропонований спосіб є простішим, бо кількість необхідних стадій у нього вдвічі менша, ніж у найближчого аналога. Крім того, він займає вдвічі менше часу, не потребує використання їдких (сульфатна кислота), токсичних (бензен) та дорогих (або таких, що потребують додаткової підготовки) (абсолютний етанол) реактивів. Вихід кінцевого продукту - суми антоціанинів, у запропонованому способі в 50 разів вище, ніж у аналога, причому в перерахунку на хімічно чисті антоціанини, вихід останніх в 30 разів вище. Отриманий за найближчим аналогом продукт є сумішшю агліконів антоціанинів - антоціанідинів, які погано розчиняються у воді без наявності підкислювача. Продукт, отриманий за запропонованою корисною моделлю, містить такі ж самі глікозиди антоціанинових пігментів, що і сировина. Отримана сума антоціанинів легко розчиняється у воді. Таблиця 10 Фізичні характеристики отриманих продуктів Корисна модель, що пропонується Найближчий аналог Умови Примітки Умови виконання Примітки виконання Змінюючи тривалість Желеподібна упарювання, маса червоноконсистенцію Кристали чорного Консистенція і колір фіолетового отриманого кольору кольору продукту можна варіювати від рідкої до смоло подібної Дуже слабка Легко розчинність у воді, розчиняються у для розчинення Розчинність воді в будьнеобхідно якому додавати співвідношенні підкислювач Стадія 15 Джерела інформації: 1. Заявка FR № 2309612, С09В 61/00+B01J 1/04, 1977. 2. Заявка GB № 1544402, С09В 61/00, 1979. 3. Заявка DE № 2633490, С09В 61/00, 1980. 4. Патент СН № 638554, С09В 61/00, 1984. 8 UA 73974 U 5 10 15 5. Патент UA № 19745, A23L 1/27, 2006. - Спосіб стабілізації кольору рослинної сировини, яка містить антоціани. 6. Патент RU № 2381245, С09В 61/00, 2006. - Способ получения концентрированного красителя. 7. Заявка FR № 2402686, С09В 61 /00, 1979. 8. Заявка JP № 61-48547, С09В 61/00, 1987. 9. Заявка FR № 2378070, С09В 61/00, 1979. 10. Заявка FR № 2458577, С09В 61 /00, 1981. 11. Заявка GB № 2118566, С09В 61 /00, 1984. 12. Заявка JP № 51-33804, С09В 61 /00, 1977. 13. Заявка PCT/WO № 86/07080, С09В 61/00. 14. Заявка GB № 1544654, С09В 61/00, 1980. 15. Патент US № 4156077, С09В 61/00, 1980. 16. А.с. SU № 979458, С09В 61/00, 1983 - Способ получения красного пищевого красителя из выжимок винограда. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб виділення суми антоціанинів з плодів та ягід, що включає екстракцію та виділення суми антоціанинів із сировини з використанням етилового спирту в присутності підкислювача, який відрізняється тим, що екстракцію проводять протягом 2-3 годин з використанням ректифікованого 96 етилового спирту у співвідношенні 1,0-1,2 л спирту на 100 г сировини, причому як сировину беруть суцільні неушкоджені плоди та ягоди, а як підкислювач використовують цитратну кислоту в кількості 0,7-1,0 г на 100 г сировини. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюProcess for the cumulative anthocyanins release from fruit and berries
Автори англійськоюRoshal Oleksandr Davydovych, Iliashenko Rodion Yuriiovych, Rosliakov Vasyl Ivanovych
Назва патенту російськоюСпособ выделения суммы антоцианинов из плодов и ягод
Автори російськоюРошаль Александр Давидович, Ильяшенко Родион Юрьевич, Росляков Василий Иванович
МПК / Мітки
МПК: C09B 61/00
Мітки: ягід, суми, антоціанинів, виділення, спосіб, плодів
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/11-73974-sposib-vidilennya-sumi-antocianiniv-z-plodiv-ta-yagid.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб виділення суми антоціанинів з плодів та ягід</a>
Попередній патент: Спосіб комплексного лікування генералізованого пародонтиту у хворих на ішемічну хворобу серця
Наступний патент: Спосіб лікування хворих на ішемію нижніх кінцівок
Випадковий патент: Спосіб визначення кератолітичних властивостей збудників мікроспорії тварин