Спосіб припинення епілептичної активності

Реферат: Спосіб припинення епілептичної активності, при якому протягом чотирьох тижнів призначають кетогенну дієту, яка містить 80 % ліпідів, а також 16,7 % білків та 3,3 % вуглеводів і збагачена аргініном 0,5-0,75 г на добу та глутаміном 1,0-1,5 г/добу, після чого здійснюють сеанс збалансованої ультрафільтрації крові з використанням полісульфонних мікропористих волокон шляхом здійснення трансмембранного тиску 300 мм рт. ст. та швидкістю фільтрації 1 л кожні 2 10 хв. до досягнення загального об'єму фільтрату 3 л на 1 м площі контактної поверхні та заміщення видаленого об'єму фільтрату рівним об'ємом кристалоїдного розчину "плазмаліт", а після його закінчення внутрішньовенне разове застосування пентоксифіліну із розрахунку 0,10,2 г на ін'єкцію, з повторенням при необхідності вказаних процедур 2-4 рази на рік. UA 75585 U (12) UA 75585 U UA 75585 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме до неврології та епілептології, і може бути використана для комбінованого лікування хворих на епілепсію. Важливим напрямом підвищення ефективності методів лікування хворих на епілепсію є застосування препаратів, які відрізняються подвійною дією і мають як нейротропні, так і імуномодулюючі властивості [4]. Застосування подібних препаратів дозволяє досягти лікувального ефекту у деяких пацієнтів (10-15 %), які не могли контролювати епілептиформні прояви традиційними засобами [4]. Але при використанні препаратів, які мають широке коло впливу, також розширюється і число протипоказань до їх застосування, підвищується ризик виникнення небажаних ефектів. Відомий спосіб припинення епілептичної активності шляхом комбінованого застосування антиепілептичних препаратів та пентоксифіліну [1]. Цей метод базується на здатності пентоксифіліну знижувати ендогенну продукцію прозапальних цитокинів і через це підвищувати чутливість епілептизованих нейронів до впливу антиепілептичних препаратів. При цьому, на тлі застосування антиепілептичних препаратів препарат пентоксифілін (ПТФ) використовують, виходячи із розрахунку 0,1-0,2 г на добу в/в інфузії протягом п'яти-семи діб [1]. Але застосування вказаного способу дозволяє підвищувати ефективність контролю судомних проявів лише у третини пацієнтів, які страждають на резистентну до дії протиепілептичних препаратів форму епілепсії. Однією з причин подібної відносно незначної ефективності є недосконале зниження рівня прозапальних цитокинів, яке відбувається з урахуванням індивідуальної чутливості до впливу ПТФ [1]. Іншим методом припинення епілептичної активності, який набув широкого використання, з метою зниження актуального рівня прозапальних цитокинів, є використання специфічних препаратів - антитіл - етанерсепту та інфліксимабу. Так, інфліксимаб є химерним моноклональним антитілом IgGl, який на 75 % складається із білка людини та на 25 % - з білка мишей [3, 4]. Ці антитіла отримано генно-інженерним шляхом, вони характеризуються високою афінністю, авідністю та специфічно зв'язуються з фактором некрозу пухлин - альфа (ФНО-а) і тим самим ліквідують його протизапальну активність. Так, зокрема, йдеться про випробування препаратів, які містять цілком гуманізовані компоненти D2E7 (адалімумаб), тобто наявність антигенів миші ускладнює широке застосування препарату [2]. Однак, вказані препарати потребують певної схеми застосування, яка зводиться до підтримання їх сталого рівня в крові чи в зоні відповідних патологічних порушень, що є можливим, наприклад за умов розвитку вогнищ псоріатичного ураження шкіри [3] чи ревматоїдного артриту [6, 10]. Відомий також спосіб лікування захворювань, в патогенезі яких встановлена роль прозапальних цитокинів, в тому числі і припинення епілептичної активності за допомогою технології імуносорбції [7, 8]. Відмінністю цієї технології від гемосорбції є те, що сорбент здатен вилучати із крові певний білковий/ пептидний фактор. Однак, цей метод також не набув поширення і використовується тільки при симптоматичних формах епілепсії, в основі яких знаходиться гіперглобулінемія. Після процедури очищена плазма знову повертається до русла крові пацієнта. Таким чином, в основі імуносорбції знаходиться зв'язування та вилучення із крові антитіл за допомогою імуносорбентів. Реакція зв'язування певних молекул здійснюється на основі реакції антиген-антитіло. Імуносорбція на сьогодні є одним із найбільш сучасних та перспективних варіантів видалення із крові патогенних молекул. На протилежність іншим методам екстракорпоральної гемокорекції, метод імуносорбції здатен прецизійно видаляти певні молекули із крові. При цьому сорбент уявляє собою фіксовані молекули антитіл, які зв'язують певні патогенні білкові молекули крові. Найбільш близьким до заявленого технічного рішення є методика лікування резистентних до впливу антиепілептичних препаратів форм епілепсії за рахунок застосування дієт, які відрізняються високим вмістом ліпідів та низьким вмістом вуглеводів та має відносно низьку калоричну цінність [9]. Тривале застосування дієти супроводжується розвитком кетозу, зростанням вмісту кетонових тіл в крові та активацією численних механізмів, які включають посилення пуринергічної ГАМЕ-ергічної медіації в структурах мозку, зниження функціональної активності системи збуджуючих амінокислот та підвищення пуринергічної медіації в структурах мозку [9]. Але значним недоліком подібного підходу є можливість виникнення ускладнень, які викликають ліпідну дистрофію паренхіми печінки, тобто є пов'язаними з гепатотоксичними ефектами [9]. Крім цього, досягнення позитивного результату пов'язане зі значною тривалістю використання відповідної дієти, що потребує високої самодисципліни хворого. У більшості випадків застосування дієт супроводжується низькою ефективністю, а також провокацією судомних проявів [4, 9]. 1 UA 75585 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу припинення епілептичної активності за допомогою послідовного застосування кетогенної дієти, збагаченої аргініном та глутаміном, в сполученні з методом збалансованої ультрафільтрації крові [5], а також наступним застосуванням пентоксифіліну, що дозволяє видалити як прозапальні цитокіни із крові. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, хворому на епілепсію призначають кетогенну дієту, до складу якої входить 80 % ліпідів, а також 16,7 % білків та 3,3 % вуглеводів [9]. Крім цього, до дієти додають аргінін (0,5-0,75 г на добу) та глутамін (1,01,5 г/добу). На вказаній дієті пацієнта утримують протягом чотирьох-п'яти тижнів, після чого здійснюють сеанс збалансованої ультрафільтрації крові з використанням полісульфонних мікропористих волокон шляхом здійснення трансмембранного тиску 300 мм рт. ст. та швидкістю 2 фільтрації 1 л кожні 10 хв. до досягнення загального об'єму фільтрату 3 л на м площі контактної поверхні та заміщення видаленого об'єму фільтрату рівним об'ємом кристалоїдного розчину "плазмаліт", а після його закінчення внутрішньовенно разово застосовують пентоксифілін із розрахунку 0,1-0,2 г на ін'єкцію, з повторенням при необхідності вказаних процедур 2-4 рази на рік. Спосіб виконується наступним чином. Хворим на епілепсію проводиться їх утримання на кетогенній дієті, яка містить 80 % ліпідів, а також 16,7 % білків та 3,3 % вуглеводів та збагаченій аргініном і глутаміном (0,5-0,75 та 1,01,5 г на добу - відповідно), а через чотири - п'ять тижнів з моменту призначення дієти проводять сеанс плазмафорезу / гемосорбції, через 1-3 години після якого застосовують препарат пентоксифіліну (0,1-0,2 г, в/в інфузія). Вказаний комплекс процедур за необхідності може бути виконано повторно від 2 до 4 разів на рік. Розроблена система призначена для застосування у неврологічних відділеннях, які спеціалізовані на лікуванні хворих на епілепсію. Приклад конкретного виконання способу. Хвора М., 27 років, страждає протягом одинадцяти років на скроневу епілепсію. Останні півроку судомні та психомоторні напади почастішали, а раніше призначене лікування із використанням карбамазепіну не супроводжується належним контролем епілептиформних проявів. На другу добу з моменту відміни карбамазепіну хворій призначено за запропонованим способом кетогенну дієту, яка містить 80 % ліпідів, а також 16,7 % білків та 3,3 % вуглеводів. Крім того, до дієти додали аргінін (0,5-0,75 г на добу) та глютамін (1,0-1,5 г/добу). Через чотири тижні утримання на кетогенній дієті хворій здійснюють сеанс збалансованої ультрафільтрації крові на гемоконцентраторі "НРН- 1400 Hemocor", "Minntech", (США), площею контактної 2 поверхні 1,3 м , з полісульфонними мікропористими волокнами при трансмембранному тиску 300,0 мм рт.ст. та швидкістю фільтрації 1,0 л кожні 10,0 хв до досягнення загального об'єму 2 фільтрату 3,0 л на 1 м площі контактної поверхні та заміщення видаленого об'єму фільтрату рівним об'ємом кристалоїдного розчину "плазмаліт", а після закінчення ультрафільтрації внутрішньовенно разово застосовують пентоксифілін із розрахунку 0,2 г на ін'єкцію. Спостереження протягом місяця з моменту завершення процедур виявило відсутність епілептиформних проявів. Проведені спостереження ефективності застосовування способу довели його більшу ефективність в припиненні фармакологічно резистентних проявів епілептичного синдрому у порівнянні з традиційними методами лікування епілепсії - повний контроль судом досягався в 87,5 %, в той час як застосування способу-прототипу дозволило досягти повного контролю судом лише у 29,5 % пацієнтів (Р