Лікувальний ялівцевий склад “дар”

Реферат: UA 77974 U UA 77974 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини і може бути використана для ефективного лікування різних травм за рахунок унікальної високої регенеруючої здатності відновлення ураженої клітки при могутньому антисептичному бактерійному ефекті. Відомий сайт "Ялівець (Juniperus), в якому описана безліч цілющих рецептів з використання різних частин ялівцевого дерева для лікування різних захворювань (http: //herbalogya.ru/library/juniperus.php). Наприклад, як ліки використовують настій ягід. Готують його за звичайною технологією в співвідношенні 1:20. 5 г. подрібнених ягід ялівцю звичайного заливають 250 мл кип'яченої води кімнатної температури і настоюють 10-12 годин або готують на водяній лазні протягом 15 хв. в щільно закритому посуді. Потім настій відціджують в термос і п'ють по 1/3 стакана 3 рази на день за 15-30 хв до їжі. Найбільш близьким аналогом по технічній суті і технічному результату, що досягається, є «Ялівець для лікування шкірних захворювань» (http://mshealthy.com.ua/nar-med-enciclopmogevelnik.htm). Цей лікувальний склад готують таким чином - 2 ч. л. подрібнених плодів ялівцю заливають 2 стаканами окропу, охолоджують, далі проціджений настій варять з цукром на водяній лазні до консистенції сиропу. Приймають при лікуванні хронічних шкірних захворювань (екземи, нейродерміту, псоріазу і ін.) по 1 ч. л. 3 рази на день. Тривалість курсу лікування - за призначенням лікаря. Недоліком найближчого аналога є неможливість прискореної регенерації ураженої клітки, наприклад, при травмах. Задачею корисної моделі є розробка нового лікувального ялівцевого складу з досягненням технічного результату - отримання могутнього антисептичного бактерійного ефекту для швидкісної регенерації ураженої клітки. Поставлена задача вирішується тим, що лікувальний ялівцевий склад, що містить витяжку ялівцю, у вигляді розчину, отриману з ялівцевого чагарнику, згідно з корисною моделлю, додатково містить ялівцеву цвіль, при цьому в складі домінують рожеві дріжджоподібні організми, крім того, при томлінні при температурі 100 ºС впродовж 6 годин зберігаються спори і відсутні вегетативні форми. Суттєвою ознакою, співпадаючою з найближчим аналогом є: - витяжка ялівцю. Відмітними від найближчого аналога суттєвими ознаками є: - витяжка у вигляді розчину, отримана з ялівцевого чагарнику; - ялівцеву цвіль; - у складі домінують рожеві дріжджоподібні організми (РДО); - при томлінні при температурі 100ºС впродовж 6 годин в складі зберігаються спори і відсутні вегетативні форми. Між суттєвими ознаками корисної моделі, що заявляється, і технічним результатом, який досягається, існує наступний причинно-наслідковий зв'язок. Ялівець - хвойний вічнозелений чагарник, сімейства кипарисових, у висоту росте до 12 метрів. Крона вузькоконусовидна. Стовбур гіллястий, прямий, кора сіро-бурого кольору. Втечі червонувато-бурі. Листя голкове, колюче, на гілках зберігаються до 4х років. Рослина дводомна. Насіння бурого кольору тригранне, довгасте. Ялівець живе до 600-3000 років, плодоносити починає на 5 рік життя. Коротка довідка: - сімейство; кипарисові (Cupressaceae); - ботанічна назва - Juniperus communis L. (Juniperus - колючий, рослина ІОнони); - аптечне: плоди ялівцю - Juniperi fructus (раніше: Fractus Juniperi), - ялівцеве ефірне масло - Juniperi aetheroleum (раніше: Oleum Juniperi); - родова назва: рід вічнозелених Asteraceae; - cedres miera - малий кедр (стародавні греки); - на Русі ялівець називали "мозжуха" або "верес"; - народні назви: Sabina-herba - зілля сабинян; верес, арса, ялівець, можжуха, ягоди тетеруків; - місце збору: АР Крим. Хімічний склад ялівцю: - плоди ялівцю звичайного містять ефірне масло (до 2 %), до складу якого входять пінен, кадинен, терпінеол, дипентен, сабінен, борнеол, ізоборнеол, юнеол, юніперкамфора, цедрол; - окрім ефірного масла, в ягодах ялівцю багато цукру (до 40 %), смола маловивченого складу (до 9 %), пектинові речовини, органічні кислоти (яблучною, оцтовою, мурашиною) і фарбувальна речовина - юніперину; 1 UA 77974 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 - стебла і хвоя ялівцю також містять ефірне масло; у його корі знайдені дубильні речовини (до 8 %) і ефірне масло (до 0,5 %), в хвої - аскорбінова кислота (близько 266 мг/100 грам); з деревини ялівцю звичайного виділені також дитерпенові спирти, як феругінол і сучіол. Наукові дослідження показали, що за бактерицидними властивостями ефірне масло ялівцю не має собі рівних, і що жодне дерево не виділяє стільки фітонцидів, скільки ялівець. Було навіть розраховано, що один гектар ялівцевого лісу в добу здатний оздоровити повітря великого міста, тому його охоче почали висаджувати в містах, але, на жаль, умови міста знищують цю корисну рослину. Сучасна медицина рекомендує приймати шишкоягоди ялівцю як сечогінний, дезінфікуючий, відхаркувальний засіб. Також указується на загальнозміцнюючі, протизапальні, жарознижуючі, болезаспокійливі, тонізуючі, стимулюючі травлення, жовчогінні властивості цієї рослини. Відома також дезінфікуюча і протизапальна дія ялівцевого масла на сечові шляхи, а також дезінтоксікаційні властивості, які використовують при проведенні очисних процедур. Заслуговує на увагу сприятливий вплив цього масла і на процес травлення. Це можуть підтвердити пацієнти, які з успіхом приймали ялівцеве масло при здутті кишечника і печії. Ялівець - відома лікарська рослина, його плоди популярні при лікуванні захворювань сечових шляхів і шлунка, вони мають сечогінну і потогінну дію, стимулюють утворення шлункового соку, їх застосовують також для лікування ревматизму і кашлю, метеоризму і проносів. Молоко в глечику з цього дерева навіть в спекотний день не прокисає, а в запарених ялівцем бочках довго не псуються засолені на зиму овочі. Ялівцева деревина не гниє і з часом навіть набуває особливої міцності, тому знатних персон ховали в дорогих саркофагах з ялівцю. Відвіку ялівець застосовують у народній медицині. Його шишкоягоди і насіння в свіжому вигляді, у вигляді порошків, настоїв уживалися при водянці, кашлі, астмі, подагрі, захворюваннях шлунка і кишечнику. Переконання в його антибактеріальних властивостях зумовило його широке використання в побутовій санітарії: гілками ялівцю обкурювалися удома, хліви при будь-якій інфекції. Проте, досі невідомі були регенеративні властивості витяжки ялівцю в сукупності з ялівцевою цвіллю, з домінуванням у складі рожевих дріжджоподібніх організмів. Специфічність отриманого складу полягає в його унікально високій регенеруючій здатності відновлення ураженої клітки при могутньому антисептичному бактерійному ефекті. Крім того, унікальним є і другий ефект складу, який полягає в тому, що при томлінні при температурі 100 °C впродовж 6 годин зберігаються спори і відсутні вегетативні форми. Спора (від грец. - "насіння") в біології - репродуктивна структура, пристосована для поширення і виживання в неактивному стані протягом довгого періоду годині за несприятливими умовами, а терміном вегетація - (збудження, пожвавлення) позначається період життя рослин, коли вони ростуть. Таким чином, стає зрозумілим сенс фрази - при томлінні при температурі 100 ºС впродовж 6 годин зберігаються спори і відсутні вегетативні форми, тобто при кип’ятінні (дезінфекції) лікувального складу, що заявляється, в ньому повністю знищується будь-яка жива форма (бактерії, віруси і тому подібне мікроорганізми) при збереженні ефективної репродуктивності складу, що дозволяє спорам ялівцю швидко включити свою регенеруючу функцію при нанесенні на уражену ділянку тіла пацієнта. Корисна модель промислово застосовна, оскільки дозволяє використовувати його для ефективного лікування різник травм за рахунок унікальної високої регенеруючої здатності відновлення ураженої клітини при могутньому антисептичному бактерійному ефекті. Лікувальний ялівцевий склад містить витяжку у вигляді розчину, отриману з ялівцевого чагарника, а також включає додатково ялівцеву цвіль, при цьому в складі домінують рожеві дріжжеподібні організми, причому при томлінні при температурі 100 °C впродовж 6 годин зберігаються спори і відсутні вегетативні форми. Витяжка отримана з ялівцевого чагарнику, що виростає на одному з плато Криму (сьогодні цей чагарник занесений в книгу рекордів Гінеса). При вивченні цього розчину і його цвілі в БІН РАН ін-та ім. В.Л. Комарова були виявлені рожеві дріжджоподібні організми (РДО), які домінували в мікробному співавторстві даного зразка. Ялівцевий розчин з цвіллю, отриманою в результаті 6-и годинного томління при температурі 100 °C, показав відсутність вегетативних форм і несподіване збереження спор. Цей склад отримав назву "Дар" і пройшов апробацію в Інституті біоорганічної хімії (ІБХ РАН). Могутня лікувальна дія цього розчину дозволяє в короткий термін відновити уражені ділянки організму. Приклад. 2 UA 77974 U 5 10 15 Хвора П., 75 р. пошкодила ногу металевою іржавою лозиною в області малогомілкового м'яза і звернулася за допомогою на другий день. На ураженій ділянці була червоність R10 см., сильне натягнення шкіри, тріщини, що кровоточать, висока температура, сильний біль. Обробка проблемної ділянки проводилася складом "Дар". Через п'ять днів почалося загоєння рани, припинився відтік сукровиці і гною. На 9 день температура спала, шкіра стала еластичною, розмір рани різко зменшився. На 11 день - відбулося повне відновлення шкірної і м'язової тканини. Лікувальний ялівцевий склад, що заявляється, "Дар" використовують як могутній антисептичний бактерійний засіб для швидкісної регенерації ураженої клітки (виразок різного вигляду). На підставі всього вищевикладеного можна стверджувати, що задача корисної моделі розробка нового лікувального ялівцевого складу, виконана з досягненням технічного результату - отримання могутнього антисептичного бактерійного ефекту для швидкісної регенерації ураженої клітини. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 1. Лікувальний ялівцевий склад, що містить витяжку ялівцю, який відрізняється тим, що склад містить витяжку у вигляді розчину, отриману з ялівцевого чагарнику, а також включає додатково ялівцеву цвіль, при цьому в складі домінують рожеві дріжджоподібні організми. 2. Лікувальний ялівцевий склад за п. 1, який відрізняється тим, що при томлінні при температурі 100 ºС впродовж 6 годин зберігаються спори і відсутні вегетативні форми. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3