Спосіб отримання робочої речовини для твердотілого дозиметра випромінювань

Реферат: UA 77995 U UA 77995 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі дозиметрії іонізуючих випромінювань, а саме до способів отримання робочих речовин твердотілих детекторів, що базуються на використанні термостимульованої екзоелектронної емісії (ТСЕЕ) і термостимульованої люмінесценції (ТСЛ), і може бути використаний при створенні приладів для наукових досліджень та контролю за навколишнім середовищем, вирішення завдань індивідуальної та технічної дозиметрії. Перспективною робочою речовиною для твердотілої дозиметрії є Аl2О3, що має низький атомний номер і має високу механічну та радіаційну стійкість, стабільні властивості. Існуючі способи отримання і режими наступних термічних обробок з метою надання необхідної чутливості та фізико-механічних властивостей детекторам дозиметрів на основі ТСЕЕ не задовольняють сучасним вимогам отримання ТСЕЕ-детекторів з високою чутливістю і механотермічною міцністю. Практично важливим є створення ТСЕЕ-детекторів з високою чутливістю. Відомий спосіб термічної обробки чистих монокристалів α-Аl2О3 у відновлювальних умовах у -3 вакуумі 10 Па при температурі 1900±5 °C протягом 40 год. без розплавлення зразка, що призводить до збільшення виходу термостимульованої екзоемісії і поліпшення дозиметричних характеристик за рахунок утворення додаткових центрів донорного типу [1]. До недоліків вказаного способу слід віднести таке: незначне підвищення екзоемісійної активності і чутливості оксиду алюмінію до іонізуючого випромінювання, наявність декількох низькотемпературних максимумів, що збільшують фединг. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб термічної обробки речовини твердотілого детектора іонізуючих випромінювань на основі оксиду алюмінію, що включає з метою підвищення чутливості щодо виходу термоекзоемісії нагрівання речовини детектора у вакуумі у графітовому контейнері до температури плавлення, витримку розплаву при 21002200 °C протягом 15-30 с і охолодження зі швидкістю 150-200 °C/с. Процес проводять багаторазово аж до досягнення необхідної чутливості робочої речовини детектора [2]. Загальними суттєвими ознаками відомого способу і того, що заявляється, є багаторазовий процес почергового нагріву, витримування і охолодження речовини детектора до досягнення необхідної чутливості робочої речовини детектора. Недоліками вказаного способу є таке: значна трудомісткість процесу отримання монокристалу α-Аl2О3 і необхідність суворого дотримання режимів отримання речовини з високою точністю. Перегрів розплаву вище ніж 2200 °C в умовах вакууму викликає підвищену дисоціацію і випаровуваність, що призводить до закипання розплаву і погіршує фізико-механічні властивості матеріалу на виході. Менший час витримки (