Спосіб знезараження зернових культур

Реферат: Спосіб знезараження зернових культур, що включає розпилення суміші повітря з хімічним препаратом, причому додатково проводять контроль за переміщенням зернових культур на транспортній стрічці, при наявності маси яких включають у роботу насос подачі хімічного препарату та компресор, змішують хімічний препарат та повітря і розпилюють отриману суміш на зернові культури, а при відсутності такої маси насос подачі хімічного препарату та компресор автоматично виключають і розпилення не здійснюють. UA 78504 U (54) СПОСІБ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР UA 78504 U UA 78504 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до захисту урожаю зернових культур від хвороб та шкідливої дії паразитів і може бути використана в складських приміщеннях і в транспортних засобах. На сьогоднішній день, для агропромислового комплексу України, актуальною є задача збільшення резерву виробництва зернових культур, яка залежить серед іншого від належного рівня захисту врожаю під час його зберігання або транспортування [1]. Дану проблему можливо вирішити за рахунок зокрема вдосконалення способів знезараження зернових культур. Відомий спосіб обмеження поширення та знищення шкідників зернових культур у закритих приміщеннях, який вибраний способом-аналогом [2]. У способі-аналозі, як і у способі-корисній моделі, здійснюють знезараження зернових культур шляхом використання хімічних інсектицидів за допомогою фумігації в закритих приміщеннях. Однак, на відміну від корисної моделі, у аналозі не передбачені дії, за якими проводять контроль за переміщенням зернових культур на транспортній стрічці, при наявності маси яких включають у роботу насос подачі хімічного препарату та компресор, змішують хімічний препарат та повітря і розпилюють отриману суміш на зернові культури, а при відсутності такої маси насос подачі хімічного препарату та компресор автоматично виключають і розпилення не здійснюють. Це призводить до збільшення непродуктивної витрати хімічного препарату, тому що він розпилюється, не зважаючи на присутність чи відсутність маси зерна у полі дії розпилювача. Найбільш близьким за сукупністю ознак до корисної моделі, вибраним як прототип, є спосіб захисту зернових культур [3]. Даний спосіб-прототип, як і спосіб-корисна модель, що заявляється, забезпечує знезараження зернових культур від хвороб та шкідливої дії паразитів шляхом розпилення суміші повітря з хімічним препаратом. Однак, на відміну від корисної моделі, у прототипі не передбачені дії, за якими проводять контроль за переміщенням зернових культур на транспортній стрічці, при наявності маси яких включають у роботу насос подачі хімічного препарату та компресор, змішують хімічний препарат та повітря і розпилюють отриману суміш на зернові культури, а при відсутності такої маси насос подачі хімічного препарату та компресор автоматично виключають і розпилення не здійснюють Це, як і в аналогу, призводить до збільшення непродуктивної витрати хімічного препарату, тому що він розпилюється не зважаючи на присутність чи відсутність маси зерна у полі дії розпилювача. В основу корисної моделі поставлена задача у способі знезараження зернових культур за рахунок введення дій, за якими додатково проводять контроль за переміщенням зернових культур на транспортній стрічці, при наявності маси яких включають у роботу насос подачі хімічного препарату та компресор, змішують хімічний препарат та повітря і розпилюють отриману суміш на зернові культури, а при відсутності такої маси насос подачі хімічного препарату та компресор автоматично виключають і розпилення не здійснюють, зменшити непродуктивні витрати хімічного препарату. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що у способі знезараження зернових культур, який має з прототипом спільну ознаку - розпилення суміші повітря з хімічним препаратом додатково проводять контроль за переміщенням зернових культур на транспортній стрічці, при наявності маси яких включають у роботу насос подачі хімічного препарату та компресор, змішують хімічний препарат та повітря і розпилюють отриману суміш на зернові культури, а при відсутності такої маси насос подачі хімічного препарату та компресор автоматично виключають і розпилення не здійснюють. Технічний результат, якого можна досягти при використанні корисної моделі, полягає в тому, що забезпечується зменшення непродуктивних витрат хімічного препарату. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак корисної моделі та технічним результатом простежується в тому, що нові ознаки, які введені у спосіб забезпечують автоматизацію процесу знезараження зернових культур, через яку розпилення хімічного препарату здійснюється автоматично, тільки коли у полі дії розпилювача дійсно є маса зерна, що і сприяє зменшенню непродуктивних витрат хімічного препарату. Суть корисної моделі пояснюється кресленням. Перелік креслень: Фіг. Функціональна схема способу знезараження зернових культур. На кресл. зображена функціональна схема способу знезараження зернових культур, яка складається з транспортної стрічки 1, ємності з хімічним препаратом 2, задавача постійної 1 UA 78504 U 5 10 15 20 25 30 35 40 складової витрати хімічного препарату 3, датчика переміщення об'єкта знезараження 4, контролера 5, регулятора витрати хімічного препарату 6, насоса подачі хімічного препарату 7, змішувача 8, компресора 9 та розпилювача суміші 10, Спосіб виконують у такій послідовності. На сталі підготовки до роботи зернові культури розміщують на транспортній стрічці 1. заповнюють хімічним препаратом ємність 2 і встановлюють задавач постійної складової витрати хімічного препарату 3 на певний рівень витрати у залежності від об'єму маси зернових культур, що планується знезаразити. На етапі безпосередньо роботи зернові культури переміщують по транспортній стрічці 1 у напрямку з входу на вихід. За переміщенням об'єкта знезараження постійно слідкують за допомогою датчика 4, який видає відповідний сигнал реагуючи на стан "присутня чи неприсутня на транспортній стрічці маса зерна". Далі отриманий від датчика 4 сигнал обробляють за допомогою контролера 5, який, у свою чергу, видає керівний сигнал на виконуючий пристрій у вигляді регулятора витрати хімічного препарату 6. Якщо зерно на транспортній стрічці присутнє, то датчик переміщення об'єкта знезараження 4 та контролер 5 функціонують таким чином, що регулятор витрати хімічного препарату вмикає в роботу насос подачі хімічного препарату 7 та компресор 9. Тоді у змішувачі 8 хімічний препарат змішують з повітрям, після чого подають отриману суміш на розпилювач суміші 10, за допомогою якого розпилюють її над об'єктом знезараження. Якщо ж зерно у конкретний момент часу на транспортній стрічці 1 відсутнє, то датчик переміщення об'єкта знезараження 4 та контролер 5 функціонують таким чином, що регулятор витрати хімічного препарату вимикає насос подачі хімічного препарату 7 та компресор 9, і, відповідно, суміш тоді не виробляють і не розпилюють. Реалізація корисної моделі дозволяє забезпечити технічний результат, а саме забезпечити зменшення непродуктивних витрат хімічного препарату. Джерела інформації: 1. Трибель C.O., Гетьман М.В., Лапа О.М., Стригун О.О. Шкідники хлібних запасів. - Колобіг, Київ, 2007.-48 с. 2. Санин В.А., Левченко Н.А. Способы применения химических средств борьбы с вредителями. В кн. "Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений Методы и средства борьбы с вредителями. Системы мероприятий по защите растений. Киев: Урожай. 1989 Том 3, с. 92-102. 3. Закладной Г.А. Современные направления защиты хранения зерна от насекомых. Автореф. дисс. доктора биол. наук, Л.: ВИЗР, 1987. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб знезараження зернових культур, що включає розпилення суміші повітря з хімічним препаратом, який відрізняється тим, що додатково проводять контроль за переміщенням зернових культур на транспортній стрічці, при наявності маси яких включають у роботу насос подачі хімічного препарату та компресор, змішують хімічний препарат та повітря і розпилюють отриману суміш на зернові культури, а при відсутності такої маси насос подачі хімічного препарату та компресор автоматично виключають і розпилення не здійснюють. 2 UA 78504 U Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3