Спосіб вирощування ріпаку озимого на зрошенні

Реферат: UA 79428 U UA 79428 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, до технології вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування ріпаку озимого включає поверхневий обробіток грунту, сівбу, догляд за посівами та внесення мінерального живлення в дозі N 200P70K120 [Лис Н.М. Продуктивність озимого ріпаку залежно від сортових особливостей та агротехніки вирощування в умовах південної частини Західного лісостепу // Автореф. Дис. канд.. с.-г. наук: 06.01.01/ Національний аграрний університет. - Київ, 2008]. Недоліком цього способу є те, що він потребує високих затрат коштів, енергії і ресурсів. Задачею корисної моделі є підвищення врожайності насіння ріпаку озимого за рахунок встановлення впливу довготривалого застосування різних систем основного обробітку ґрунту при мінімізації витрат на його виконання, а також раціонального застосування розрахункової дози мінеральних добрив. Поставлена задача досягається тим, що під ріпак озимий проводять чизельний обробіток на 14-16 см на фоні тривалого застосування системи основного обробітку ґрунту з однією оранкою та одним щілинуванням за ротацію польової сівозміни та внесенням мінеральних добрив під основний обробіток дозою N30P0K0 та у ранньовесняне підживлення - Ν70-100Ρ0Κ0· Спосіб розроблено і експериментально випробувано відділом зрошуваного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААН України протягом 2009-2011 років в господарствах Херсонської області. Агротехніка вирощування ріпаку озимого загальновизнана для зони Степу. В досліді висівали районований сорт ріпаку озимого Дембо, створений в Івано-Франківському інституті АПВ (нині Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААНУ). При розробці способу вирощування ріпаку озимого програмою досліджень передбачалося вивчити п'яти способів основного обробітку ґрунту після пшениці озимої на фоні тривалого застосування різних систем основного обробітку ґрунту у сівозміні: 1. Оранка на глибину 25-27 см (контроль) в системі різноглибинного полицевого обробітку ґрунту; 2. Чизельний обробіток на глибину 25-27 см в системі різноглибинного безполицевого обробітку ґрунту; 3. Чизельний обробіток на глибину 12-14 см в системі мілкого одноглибинного безполицевого обробітку ґрунту; 4. Чизельний обробіток на глибину 14-16 см в системі диференційованого обробітку ґрунту з одним щілюванням за ротацію; 5. Чизельний обробіток на глибину 14-16 см в системі диференційованого обробітку ґрунту з однією оранкою за ротацію сівозміни. Ефективність дії доз азотних добрив на продуктивність ріпаку озимого вивчали за схемою: N 0 - без удобрення; Ν70; Ν100; Ν130· Поливи проводилися дощувальним агрегатом ДДА-100МА. Програма досліджень передбачала визначення показників, що дають можливість простежити зміну водно-фізичних властивостей ґрунту, поживного, повітряного режимів, забур'яненості посівів та якості і кількості одержаного урожаю. Погодні умови під час сівби, осінньої вегетації та зимівлі були сприятливими для отримання сходів і нормального розвитку рослин восени та ранньою весною. Але восени 2009 року для створення оптимальних умов початкового росту була необхідність проведення 3 вологозарядкового поливу нормою 300 м /га. Для підтримання вологості ґрунту на рівні 75% НВ у 2011 році у фазу цвітіння було 3 проведено полив поливною нормою 200 м /га. Залежно від варіантів досліду на посівах ріпаку озимого в період відновлення весняної вегетації вологість шару ґрунту була високою і наближалася до 100% НВ. Спостереження за зміною щільності складення шару ґрунту 0-40 см під впливом різних способів основного обробітку ґрунту в сівозміні дали можливість встановити коливання 3 досліджуваного показника в межах 1,29-1,33 г/см . Найбільш розпушеним виявився шар ґрунту 0-40 см у варіанті оранки на 25-27 см за системи різноглибинного полицевого основного обробітку ґрунту в сівозміні, щільність складення становила - 1,29. Застосування чизельного розпушування на 12-14 см в системі безполицевого мілкого одноглибинного обробітку ґрунту в 3 сівозміні призвело до зростання щільності складення на 0,04 г/см або на 3,1% (табл. 1). 1 UA 79428 U Таблиця 1 Щільність складення та водопроникність шару ґрунту 0-40 см залежно від способу і глибини основного обробітку в сівозміні під ріпак озимий Система основного обробітку ґрунту в сівозміні Полицева Безполицева Безполицева Диференційована Диференційована Спосіб і глибина обробітку 25-27 (о) 25-27 (ч) 12-14 (ч) 14-16 (ч) 14-16 (ч) Щільність складення, г/см початок кінець вегетації вегетації 1,29 1,32 1,31 1,33 1,33 1,36 1,30 1,32 1,31 1,33 3 Водопроникність, % початок кінець вегетації вегетації 3,9 3,3 3,6 3,0 3,1 2,6 3,5 3,0 3,4 3,0 Примітка: о - оранка, ч - чизельне розпушування 5 10 15 20 Впродовж вегетації під дією високих температур та ущільнюючої дії показник щільності 3 складення зріс до 1,32-1,35 г/см . Показники щільності складення ґрунту мають вплив на процес вбирання і фільтрації води, що забезпечує накопичення вологи в осінньо-зимовий період та раціональне її використання протягом вегетації. Так на початку відновлення весняної вегетації ріпаку озимого найвища водопроникність ґрунту при тригодинній експозиції визначення була у варіантах як полицевої, так і безполицевої різноглибинної систем основного обробітку ґрунту з глибиною розпушування під ріпак озимий на 25-27 см (варіант 1, 2). У цих варіантах досліджуваний показник становив 3,9; 3,6 мм/хв., в той час, як при тривалому одноглибинному безполицевому обробітку на глибину 12-14 см водопроникність зменшилась на 20,5 та 13,9% відповідно. Перед збиранням врожаю водопроникність в усіх варіантах досліду зменшилась в 1,1-1,2 рази при більш низьких показниках у варіантах чизельного розпушування на 12-14 см в системі безполицевого мілкого одноглибинного обробітку ґрунту в сівозміні, порівняно з іншими варіантами досліду. Результати експериментальних досліджень дали можливість виявити вплив основного обробітку ґрунту на його агрофізичні властивості, забезпеченість рослин основними елементами мінерального живлення, фітосанітарний стан посівів, що в кінцевому результаті сприяло формуванню різних рівнів врожаю насіння ріпаку озимого (табл. 2). Таблиця 2 - Урожайність ріпаку озимого за різних способів основного обробітку ґрунту та доз азотного живлення у 4-пільній ланці плодозмінної сівозміни, ц/га Система основного обробітку ґрунту в сівозміні (фактор А) Полицева Безполицева Безполицева Диференційована І Диференційована II Середнє по фактору В Спосіб і глибина обробітку під ріпак 25-27 (о) 25-27 (ч) 12-14 (ч) 14-16 (ч) 14-16 (ч) Доза азотного живлення (фактор В) N0 N70 Ν100 Ν130 18,1 17,4 13,6 15,5 13,4 15,6 22,8 21,3 16,1 19,8 20,8 20,2 26,7 24,9 19,8 24,2 23,7 23,9 24,6 24,6 20,8 25,3 24,3 23,9 Середнє по фактору А 20,9 НІР05 А = 0,34 ц/га; В = 0,31 ц/га 25 30 Найвпливовішим фактором на формування врожаю насіння ріпаку були мінеральні добрива. Аналізуючи одержані результати можна стверджувати, що зі зростанням доз азотних добрив до Ν100-130 відбувається істотне зростання врожаю. При внесенні дози Ν100 було відмічено максимальний врожай ріпаку в досліді - 26,7 ц/га за оранки на глибину 25-27 см (контроль) в системі тривалого застосування різноглибинного полицевого обробітку ґрунту, в той час як за дози N130 та чизельного обробітку на глибину 14-16 2 UA 79428 U 5 10 15 см в системі диференційованого обробітку ґрунту з одним щілюванням або оранкою за ротацію - відповідно 25,3 та 24,3 ц/га У ланках польових короткоротаційних сівозмін на темно-каштанових ґрунтах південного регіону найбільш сприятливі умови для росту, розвитку і формування врожаю ріпаку озимого створюються в системах різноглибинного полицевого основного обробітку ґрунту з обертанням скиби або диференційованого обробітку з глибоким розпушуванням під ріпак або мілким на фоні щілювання на глибину 40 см під попередню культуру та внесенням азотних добрив у дозі Ν 100 Ν130. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб вирощування ріпаку озимого на зрошенні, що включає сівбу, догляд за посівами, який відрізняється тим, що під ріпак озимий проводять чизельний обробіток на 14-16 см на фоні тривалого застосування системи основного обробітку ґрунту з однією оранкою та одним щілинуванням за ротацію польової сівозміни та внесенням мінеральних добрив під основний обробіток дозою N30P0K0 та у ранньовесняне підживлення – Ν70-100Ρ0Κ0. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3