Спосіб вирощування ріпаку озимого на зрошуваних землях півдня україни

Реферат: UA 68529 U UA 68529 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, до технології вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування ріпаку озимого на таких площах в умовах півдня України передбачає проведення основного та передпосівного обробітку ґрунту, внесення азотних добрив в дозі 220 кг/га, посів, догляд за посівом і збирання врожаю [Технологія виробництва сільськогосподарської продукції: Навчальний посібник для аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації / Ярош Ю.М., Трусов Б.А. - К.: Український Центр духовної культури, 2005. С. 244-249]. Недоліком даного способу є те, що при цьому не враховується вміст азоту у ґрунті, а це призводить до підвищення собівартості продукції та зменшення рентабельності вирощування культури. Задачею корисної моделі є встановлення оптимальної дози азотного добрива для формування запланованого рівня врожаю ріпаку озимого, при зменшенні витрат на його вирощування. Поставлена задача вирішується тим, що при низькій забезпеченості ґрунту азотом та середнім рухомим фосфором і обмінним калієм, мінеральні добрива вносять під основний обробіток ґрунту та в ранньовесняне підживлення в дозі N 147P25K0+N30 на фоні післяжнивних решток пшениці озимої. Польові досліди проводили на зрошуваних землях півдня України протягом 2009-2011 років на дослідних полях Інституту зрошуваного землеробства НААН на темно-каштановому ґрунті. Спосіб розроблено та експериментально впроваджено лабораторією агрохімії та меліоративного ґрунтознавства. Об'єктом досліджень був процес формування врожаю ріпаку озимого сорту "Дембо" та його якісних показників за різних доз мінеральних добрив. Агротехніка вирощування його була загальноприйнятою для зрошуваних земель півдня України за винятком факторів, що вивчалися. Попередником під ріпак була пшениця озима. Мінеральні добрива вносили восени вручну врозкид під основний обробіток ґрунту (полицева оранка(20-22 см) та в підживлення по мерзлоталому ґрунті ранньою весною за такою схемою: 1. Без добрив 2. Фон (солома попередника) + N30P60K30 3. Фон + N90Р60К30 4. Фон + N90P90K30 5. Фон + N90P90K30 + N30 (ранньовесняне підживлення) 6. Фон + розрах. доза N147P25K0 + N30 (ранньовесняне підживлення) З добрив застосовували аміачну селітру (34 % N), амофос (N12P52) нітрофоску (N17P17K17). 2 Повторність досліду чотириразова. Посівна площа дослідної ділянки другого порядку 60 м . Форма дослідної ділянки прямокутна. Дослід закладено методом розщеплених ділянок. При проведенні досліджень користувались загальноприйнятими методиками. Оптимальна норма мінерального добрива розраховувалась для одержання урожайності насіння ріпаку озимого на рівні 30 ц/га залежно від фактичного вмісту елементів живлення у ґрунті. В середньому за три роки досліджень вона становила N177P25K0. Ґрунт дослідних ділянок темно-каштановий, слабосолонцюватий, середньосуглинковий. Забезпеченість його нітратним азотом низька, рухомим фосфором та обмінним калієм середня. Вміст нітратів у ґрунті визначали за методом Грандваль-Ляжу, рухомого фосфору - за Мачигіним, обмінного калію - на полум'яному фотометрі. Дослідження супроводжувались фенологічними спостереженнями, визначенням приросту висоти, надземної маси, площі листкової поверхні рослин ріпаку озимого, фотосинтетичного його потенціалу, а також аналізами рослинних і ґрунтових зразків на вміст в них основних елементів живлення, визначенням показників якості насіння та обліком урожаю. Відповідно одержаним даним мінеральні добрива збільшили врожайність насіння ріпаку озимого, порівняно з неудобреним варіантом, в межах 8,6-18,2 ц/га (табл. 1). 1 UA 68529 U Таблиця 1 Вплив мінеральних добрив на врожай насіння ріпаку озимого (2009-2011 pp.), ц/га Варіант Без добрив Фон + N3OP60K30 Фон + N9OP60K30 Фон + N90P90K30 Фон + N90P90K30+N30 (ранньовесняне підживлення) Фон + розрах. норма N147P25K0+N30 (ранньовесняне підживлення) НІР05 5 Роки досліджень 2010 2011 14,8 13,7 20,5 24,5 26,1 28,2 28,2 28,9 2009 18,4 27,6 33,3 36,8 середнє 15,6 24,2 29,2 31,3 Приріст ц/га % 8,6 55,1 13,6 87,2 15,7 100,6 39,1 30,3 31,9 33,8 18,2 116,7 32,6 31,0 32,9 32,2 16,6 106,4 2,12 0,58 0,39 Найбільшу прибавку отримано при внесенні N90P90K30+N30 в ранньовесняне підживлення, що збільшило врожайність в середньому за три роки досліджень у 2,2 рази. Також слід відмітити варіант з внесенням розрахункової дози добрива. Приріст врожаю тут склав 16,6 ц/га, що більше за неудобрений варіант у 2,1 рази. Розрахунки економічної ефективності різних систем живлення показали, що серед варіантів, які вивчались у досліді максимальний ефект забезпечує застосування розрахункової дози N177P25K0 (табл. 2). 10 Таблиця 2 Економічна ефективність вирощування ріпаку озимого (середнє за 2009-2011 pp.) Варіант Без добрив Фон+N30Р60К30 Фон+N90Р60К30 Ooh+N90P90K30 Ooh+N90P90K30+N30 Фон + розрах. доза N147P25K0+N30 (ранньовесняне підживлення) 15 Витрати на Урожайвиробницність, тво, т/га грн./га 1,56 3391 2,42 5383 2,92 5833 3,13 6286 3,38 6512 3,22 4913 Вартість Умовно Чистий Рівень Собіварпродук- чистий прибуток рентатість, ції, прибуток, з 1 га, бельності, грн./т грн./га грн./га грн. % 7488 4097 2173,7 11616 6233 2224,4 2136 39,7 14016 8183 1997,6 4086 70,1 15024 8738 2008,3 4641 73,8 16224 9712 1926,6 5615 86,2 15456 10543 1525,8 6446 131,2 В цьому варіанті одержали найбільший прибуток - 6446 грн./га при низькій собівартості продукції - 1525,8 грн./т і високому рівні рентабельності - 131,2 %. Одержані дані свідчать, що на зрошуваних землях півдня України економічно виправдано для одержання високих врожаїв насіння ріпаку озимого вносити мінеральні добрива в дозі N147P25K0+N30 в ранньовесняне підживлення на фоні післяжнивних решток пшениці озимої при низькій забезпеченості ґрунту азотом та середнім рухомим фосфором і обмінним калієм. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб вирощування ріпаку озимого на зрошуваних землях півдня України, що включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, внесення мінеральних добрив, посів, догляд за посівом, збирання врожаю, який відрізняється тим, що при низькій забезпеченості ґрунту азотом та середній рухомим фосфором і обмінним калієм, мінеральні добрива вносять під основний обробіток ґрунту та в ранньовесняне підживлення в дозі N 147P25K0+N30 на фоні післяжнивних решток пшениці озимої. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2