Спосіб лікування післяопераційних абсцесів черевної порожнини

Реферат: Спосіб лікування післяопераційних абсцесів черевної порожнини включає дію на гнійнозапальне вогнище ультразвуком на фоні призначених лікарських засобів. Сеанс локального опромінення зони післяопераційного абсцесу здійснюють ультразвуком низької частоти в перебігу 20 хвилин при температурі 38,5±1 °C. Як лікарські засоби призначають 90 мг гідрокортизону і 1,5 г цефтріаксону шляхом введення їх за допомогою внутрішньотканинного іонофорезу. З першої доби післяопераційного періоду призначають імуностимулятор галавіт внутрішньом'язово 2 рази на день в першу добу та потім 1 раз на день в перебігу 10 діб, курсом всього 12 ін'єкцій по 0,1 г. UA 79796 U (12) UA 79796 U UA 79796 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до абдомінальної хірургії, і може бути використаною для лікування післяопераційних абсцесів черевної порожнини. Післяопераційні абсцеси черевної порожнини належать до тяжких гнійних ускладнень абдомінальної хірургії, зустрічаються у 0,8-2 % оперованих хворих і супроводжуються летальністю від 10,5 до 26,1 %. Лікування хворих з післяопераційними інтраабдомінальними абсцесами являє собою одну зі найскладніших задач, що вирішується комплексно й включає послідовне виконання лікувальних заходів в інтра- і післяопераційному періоді [Тимошин А.Д., Шестаков А.Л., Юрасов А.В. Малоинвазивные вмешательства в абдоминальной хирургии. - М.: Триада - X, 2003. - С. 101-102]. Інтраопераційне втручання є першим етапом в лікуванні хворих з післяопераційними абсцесами черевної порожнини. Широке впровадження в клінічну практику малотравматичного пункційно-дренажного методу при лікуванні післяопераційних інтраабдомінальних абсцесів під ультразвуковим і рентгенологічним контролем дозволило поліпшити результати лікування в інтраопераційному періоді [Тимошин А.Д., Шестаков А.Л., Юрасов А.В. Малоинвазивные вмешательства в абдоминальной хирургии. - М.: Триада - X, 2003. - С.101-102]. Незважаючи на значний прогрес в удосконалюванні терапії, результати другого етапу післяопераційного лікування хворих, оперованих пункційно-дренажним методом із приводу післяопераційних інтраабдомінальних абсцесів, залишаються незадовільними, що обумовлює пошук більш ефективних способів лікування післяопераційних абсцесів черевної порожнини. Останнім часом у комплекс лікувальних заходів включають біофізичну дію на гнійнозапальні вогнища черевної порожнини на фоні призначення лікарських засобів. Так, наприклад, відомий спосіб лікування гнійно-септичних та інфікованих ран, згідно з яким, для лікування здійснюють санацію рани або порожнини хворого 5 % водяним розчином повіарголу з 1 % перекисом водню в співвідношенні 10:1 і впливом ультразвуком в умовах проточно-промивного дренажу до одержання негативних результатів на флору в пробах [Пат. № 2163494, РФ, Способ лечения гнойно-септических осложнений и инфицированных ран. Опубл. 27.02.2001, Бюл. №14]. Відомий спосіб лікування гнійно-септичних захворювань черевної порожнини шляхом проведення на фоні традиційного лікування внутрішньосудинного лазерного опромінення електрохімічно окисленої крові [Пат. № 2188052, РФ, Способ лечения гнойно-септических заболеваний органов брюшной полости. Опубл. 27.08.2002, Бюл. №24]. Відомий спосіб внутрішньопорожнинного дренування і санації патологічного вогнища, який полягає в здійсненні в післяопераційному періоді лазерного опромінення патологічного вогнища низькоінтенсивним лазерним випромінюванням протягом 4-10 діб щодня дворазово по 20-30 хвилин. Також проводять санацію патологічного вогнища послідовно озонованим розчином Рінгера й активованою електрохімічним методом водопровідною питною водою у вигляді аноліту два рази на добу протягом 7-14 днів [Пат. № 2195970, РФ, Способ внутриполостного дренирования и санации патологического очага. Опубл. 10.01.2003, Бюл. № 1]. Відомий також процес лікування внутрішньочеревних абсцесів, що включає розкриття абсцесу, санацію і дренування його порожнини трубчастим дренажем, заповнення її розчином антисептика і опромінення стінок низькочастотним ультразвуком з частотою 2,45-10 ГГц, 2 щільністю потоку енергії 2,5-5,0 Вт/см і тривалістю сеансу 20-30 хвилин [Пат. № 18503 U, Україна, Процес лікування внутрішньочеревних абсцесів. Опубл. 15.11.2006, Бюл. № 11]. Даний спосіб лікування післяопераційних абсцесів черевної порожнини є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу розширення арсеналу способів лікування післяопераційних абсцесів черевної порожнини. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування післяопераційних абсцесів черевної порожнини, який включає дію на гнійно-запальне вогнище ультразвуком на фоні призначених лікарських засобів, згідно з корисною моделлю, сеанс локального опромінення зони післяопераційного абсцесу здійснюють ультразвуком низької частоти в перебігу 20 хвилин при температурі 38,5±1 °C, як лікарські засоби призначають 90 мг гідрокортизону і 1,5 г цефтріаксону шляхом введення їх за допомогою внутрішньотканинного іонофорезу та з першої доби післяопераційного періоду призначають імуностимулятор галавіт внутрішньом'язово 2 рази на день в першу добу та потім 1 раз на день в перебігу 10 діб, курсом всього 12 ін'єкцій по 0,1 г. Технічний ефект корисної моделі обумовлений синергізмом лікарських засобів, порядком їх виконання та умовами, при яких вони можуть бути виконані. 1 UA 79796 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Спосіб виконують наступним чином. Процес лікування хворих з післяопераційними абсцесами черевної порожнини на першому етапі включає розкриття абсцесу, санацію його порожнини і дренування порожнини трубчастим дренажем. На другому етапі виконують внутрішньотканинний іонофорез з додаванням 90 мг гідрокортизону та 1,5 г цефтріаксону. Перед сеансом внутрішньотканинного іонофорезу здійснюють локальне опромінення зони післяопераційного інфільтрату черевної порожнини за допомогою апарату "ЛУЧ СМВ-3" з частотою 2,45 ГГц в перебігу 15-20 хвилин при температурі 38,5±1 °C. З метою корекції зниженої імунореактивності терапію доповнюють імуностимулятором галавіт. Препарат галавіт вводять внутрішньом'язово 2 рази на день в першу добу та затим 1 раз на день в перебігу 10 діб післяопераційного періоду, курсом всього 12 ін'єкцій по 0,1 г. Ефективність способу ілюструють наступні приклади. Приклад 1. Хворий П., 32 роки, оперований з приводу перфоративної виразки 12-палої кишки, перитоніту. Перебіг післяопераційного періоду ускладнився розвитком піддіафрагмального абсцесу. Оперований ургентно, виконано розкриття абсцесу. Санація і дренування трубчастим дренажем. В післяопераційному періоді призначали сеанс локального опромінення зони післяопераційного абсцесу ультразвуком низької частоти в перебігу 20 хвилин при температурі 38,5 °C; внутрішньотканинний іонофорез 90 мг гідрокортизону та 1,5 г цефтріаксону; імуностимулятор галавіт внутрішньом'язово з першого післяопераційного дня, 2 рази на день в першу добу та потім 1 раз на день в перебігу 10 діб післяопераційного періоду, курсом всього 12 ін'єкцій по 0,1 г. Через 3 місяці хворий з'явився на диспансерний огляд. Загальний стан - задовільний, скарг немає. Загальний аналіз крові в межах норми, за даними ультразвукового дослідження органів черевної порожнини патології не виявлено. Приклад 2. Хворий Я., 46 років, надійшов у хірургічне відділення з діагнозом: післяопераційний піддіафрагмальний абсцес ліворуч. Хворому під місцевою анестезією була виконана операція: черезшкірне пункційне дренування піддіафрагмального післяопераційного абсцесу ліворуч під ультразвуковим і рентгенологічним контролем, при цьому з порожнини абсцесу було вилучено 40 мл зеленого вершкоподібного гною. Порожнина абсцесу була промита фізрозчином до чистих промивних вод, хворий був переведений у палату загальної терапії для медикаментозного лікування. В післяопераційному періоді призначали: сеанс локального опромінення зони післяопераційного абсцесу ультразвуком низької частоти в перебігу 20 хвилин при температурі 39,5 °C; внутрішньотканинний іонофорез 90 мг гідрокортизону та 1,5 г цефтріаксону; імуностимулятор галавіт внутрішньом'язово 2 рази на день у першу добу та потім 1 раз на день у перебігу 10 діб післяопераційного періоду, курсом всього 12 ін'єкцій по 0,1 г. Через 3 місяці хворий з'явився на диспансерний огляд. Загальний стан - задовільний, скарг немає. Загальний аналіз крові в межах норми, за даними ультразвукового дослідження органів черевної порожнини патології не виявлено. Приклад 3. Хворий Б., 66 років, надійшов у хірургічне відділення з діагнозом: післяопераційний піддіафрагмальний абсцес ліворуч. Супутні захворювання: постінфарктний кардіосклероз, вторинна артеріальна гіпертензія (атеросклеротична), виразкова хвороба шлунка, постгастрорезекційний синдром, виразка кукси шлунка в стадії загострення, анемія. Хворому під місцевою анестезією була виконана операція: черезшкірне пункційне дренування піддіафрагмального післяопераційного абсцесу ліворуч під ультразвуковим і рентгенологічним контролем, при цьому було вилучено 80 мл густого гною. Порожнина абсцесу була промита фізрозчином до чистих промивних вод, хворий був переведений у палату загальної терапії. В післяопераційному періоді призначали: сеанс локального опромінення зони післяопераційного абсцесу ультразвуком низької частоти в перебігу 20 хвилин при температурі 37,5 °C; внутрішньотканинний іонофорез 90 мг гідрокортизону та 1,5 г цефтріаксону; імуностимулятор галавіт внутрішньом'язово 2 рази на день у першу добу та потім 1 раз на день у перебігу 10 діб післяопераційного періоду, курсом всього 12 ін'єкцій по 0,1 р. Через 3 місяці хворий з'явився на диспансерний огляд. Загальний стан - задовільний, скарг немає. Загальний аналіз крові в межах норми, за даними ультразвукового дослідження органів черевної порожнини патології не виявлено. Середня тривалість стаціонарного лікування хворих з післяопераційними абсцесами черевної порожнини з використанням стандартних методів лікування складає 12-18 діб. а з використанням комплексу, який заявляється, - 6-11 діб. 60 2 UA 79796 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб лікування післяопераційних абсцесів черевної порожнини, який включає дію на гнійнозапальне вогнище ультразвуком на фоні призначених лікарських засобів, який відрізняється тим, що сеанс локального опромінення зони післяопераційного абсцесу здійснюють ультразвуком низької частоти в перебігу 20 хвилин при температурі 38,5±1 °C, як лікарські засоби призначають 90 мг гідрокортизону і 1,5 г цефтріаксону шляхом введення їх за допомогою внутрішньотканинного іонофорезу та з першої доби післяопераційного періоду призначають імуностимулятор галавіт внутрішньом'язово 2 рази на день в першу добу та потім 1 раз на день в перебігу 10 діб, курсом всього 12 ін'єкцій по 0,1 г. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3