Спосіб лікування остеомієліту нижніх кінцівок

Спосіб лікування остеомієліту нижніх кінцівок з використанням відкритого радикального хірургічного втручання, який включає виконання доступу до нижньої надочеревинної артерії, її катетеризацію, пролонговане введення через катетер антибіотиків та судинних препаратів протягом 10-14 діб, який відрізняється тим, що на 3-4 добу виконання регіонарної терапії, в залежності від об'єму ураження при наявності або відсутності сформованого секвестру, виконують радикальне відкрите хірургічне втручання, при цьому при радикальному хірургічному втручанні здійснюють трепанацію кістки, секвестректомію, видалення патологічних грануляцій, яке супроводжується обробкою порожнини кістки лазерним випромінюванням при довжині хвилі 980 нм та потужності неперервного випромінювання 16-18 Вт, експозиції 30-60 секунд з діаметром моноволоконного світловоду 1,0 мм, та дренування осередку гнійного запалення із паралельним введенням у секвестральну порожнину кварцполімерного світловоду для забезпечення опромінення даної порожнини низькоенергетичним лазерним випромінюванням червоного спектра при довжині 2 (19) 1 3 Винахід відноситься до медицини, а саме до терапії, хірургії та травматології і може бути використаний при комплексному лікув анні остеомієліту нижніх кінцівок. Лікування остеомієліту з використанням медикаментозних способів лікування не дає бажаних результатів. При цьому часто виникають важкі ускладнення - деструкція кістки на великому проміжку, глибокі флегмони та некроз м'яких тканин, септична форма остеомієліту - які нерідко призводять до ампутації кінцівок. Своєчасне комплексне лікування направлене на зниження ендотоксикозу та підвищення протизапаль ного впливу і дає змогу уникнути вказаних ускладнень. При лікуванні остеомієліту нижніх кінцівок найкращі результати лікарі отримують при використанні способів катетеризації нижньої надочеревинної артерії в поєднанні з хірургічним втручанням в осередку гнійного запалення. Відомий спосіб катетеризації нижньої надочеревинної артерії шляхом виділення цієї артерії, розміщення у ній катетера та введення через катетер лікарських засобів [1]. При виконанні вказаного способу немає змоги довго утримувати катетер у місці його розміщення, а також не виключається можливість виникнення кровотечі при видаленні катетера. Відомий спосіб катетеризації нижньої надочеревинної артерії шляхом виділення артерії, введення катетера в її просвіт. Вільний кінець катетера разом з артерією виводять через м'язи живота вбік від хірургічної рани на поверхню черевної стінки і виконують фіксацію артерії в місці введення катетера у прямому м'язі живота. Через катетер вводять відповідні лікарські засоби [2]. Викорис тання ць ого способу дає змогу довготривало і над ійно утримувати катетер в артерії та зменшити ускладнення у післяопераційному періоді, а також зменшити травматичність хірургічного втручання. Довготривале використання цього способу свідчить про те, що лікування остеомієліту лише введенням в артерію лікарських препаратів не дає бажаних результатів. Найбіль ш близьким до вирішення, що заявляється, є спосіб лікування г нійнонекротичних захворювань , який полягає у виконанні доступу до нижньої надочеревинної артерії, її катетеризації і цілодобовому введенні через катетер протягом 10-14діб антибіотиків і судинних препаратів та подальшому видаленні катетера, а також виконанні секвестректомії з дренуванням порожнини приливно-астраційним дренажем [3]. Використання цього способу при лікуванні остеомієліту нижніх кінцівок дає змогу значно знизити вираженість запального процесу, але не є надійним у запобіганні його подальшого 82020 4 розвитку і, як наслідку, виникненні ускладнень, які нерідко призводять до інвалідизації хворих та ампутації кінцівки. В основу винаходу поставлено технічне завдання створення такого способу лікування остеомієліту нижніх кінцівок, який дасть змогу повністю ліквідувати осередок ураження. Поставлене з авдання вир ішує ться тим, що у с пособі лікування остеомієліту нижніх кінцівок, який включає виконання доступу до нижньої надочеревинної артерії, її катетеризації і цілодобовому введенні через катетер протягом 10-14діб антибіотиків і судинних препаратів, згідно винаходу, на 3-4 добу виконання регіонарної терапії в залежності від об'єму ураження, наявності або відсутності сформованого секвестру виконують радикальне або місцеве хірургічне втручання, при радикальному хірургічному втручанні виконують трепанацію кістки, секвестректомію, видалення патологічних грануляцій та ін., яке супроводжується обробкою порожнини кістки високоенергетичним напівпровідниковим лазером (довжина хвилі 980нм, потужність неперервного випромінювання 16-18 Вт, експозиція 30-60 секунд, діаметр моноволоконного світловоду 1,0 мм, фіг.1), дренування вогнища гнійного запалення із паралель ним введенням у секвестраль ну порожнину кварц-полімерного с віт ло во д у д л я з аб е з пе ч е н ня о пр о м і не н ня д а но ї по р о ж ни ни низько енергетичним лазерним випромінюванням червоного (довжина хвилі 632,8нм, потужність до 25мВт) та інфрачервоного спектру (довжина хвилі 850870нм, потужність 25мВт) та некогерентним уль трафіолетовим випромінюванням (довжина хвилі 270-320нм, потужність 25-30мВт). Паралель но реґіонарній медикаментозній терапії проводять курс опромінення артеріальної крові через катетеризовану a. epigastrica inferior низько енергетичним лазерним випромінюванням червоного (довжина хвилі 632,8нм, потужність 5мВт, експозиція 2025хв.) та інфрачервоного спектру (довж ина хвилі 850нм, потуж ність 5мВт, експоз иція 2025хв.) та некогерентним ультрафіолетовим випромінюванням (довжина хвилі 270-320нм, потужність 5-8мВт, експозиція 20-25хв.), вибір спектру випромінювання залеж ить від типу реакції організму на розвиток гнійнонекротичного запалення, при переважанні явищ гіперергії з тенденцією до прогресування ендотоксикозу перевага надається ультрафіолетовому спектру, при наростанні лімфоцитозу - інфрачервоному спектру, при лімфопенії з тенденцією до анергії - червоному спектру лазерного випромінювання, при цьому медикаментозну терапію здійснюють через катетер a. epigastrica inferior безпосередньо у а. іііаса e xt . з а д о по м о г о ю інф уз о матів " В Е ДА -2 " аб о " L ine om at" (ф іг .2 , 3) 5 цілолодобово із швидкістю 10-15мл/год протягом 4-5діб, з послідуючим переходом на 810-годинні інфузії протягом послідуючих 1014діб, протягом цього ж періоду терапії перед введенням антибактеріаль ного препарату провод ять лазерне о проміне ння ар теріаль ної крові за до по могою моноволоконного полімерного або кварцполімерного світловоду діаметром 0,4-0,6мм і довж иною 30-40см (адаптованого під конкретний катетер) протягом 20-25хв., пр и виконанні місцевого хірургічного втруч ання здійснюють транскутанну остеотрепанацію кістки за допомогою голки для проведення біопсій, підведенням через неї до вогнища деструкції моноволоконного світловоду із послідуючою обробкою гнійної порожнини та нориць високоенергетичним лазерним випромінюванням (довжина хвилі 980 нм, потуж ність неперервного випромінювання 1820Вт, експозиція 30-60 секунд, діаметр моноволоконного світловоду 1,0мм), дренування осередку гнійного запалення тонким катетером із можливістю введення через нього у гнійну порож нину кварц-полімерного світловоду та опромінення даної порожнини низь ко енергетичним лазерним випромінюванням червоного (довжина хвилі 632,8нм, потужність до 25мВт, експозиція 20-25 хвилин) та інфрачервоного спектру (довж ина хвилі 850870нм, потужність 25мВт, е кс по з иц ія 20 -25 хвилин) та не ко ге ре нтним уль тр аф іо ле то в им випромінюванням (довж ина хвилі 270-320нм, потуж ність 2530мВт, експозиція 20-25 хвилин), іммобілізацію кінцівки здійснюють, як правило, гіпсовою лонгетою або застигаючими полімерними бинтами. Спосіб лікування остеомієліту ниж ніх кінцівок, який пропонується, містить сукупність суттєвих ознак, які відрізняють його від найближ чого аналогу і які в сукупності з ознаками найближчого аналогу, забезпечують досягнення зазначеного вище технічного резуль тату, а саме дають змогу повністю ліквідувати осередок ураження. Технічних вирішень зі схожими суттєвими ознаками в процесі виконання патентноінформаційного пошуку, не виявлено. Це дозволило зробити висновок, що технічне вирішення, яке пропонується, відповідає умовам патентоздатності. Конкретними прикладами використання способу, який пропонується, є наступні клінічні спостереження. Приклад 1 Хворий Ф., 1959 р.н., історія хвороби № 349, надійшов до хірургічного відділення 24.01.2002 з діагнозом: Хронічний гаслятравматичний остеомієліт ниж ньої третини правого стегна в стадії загострення. Обширна флегмона правого стегна і гомілки. Вторинний артрит правого колінного суглобу. Лікування було проведено у відповідності до способу, що заявляється. 82020 6 В ургентному порядку виконано операції: розкриття та дренування флегмони нижньої третини правого стегна, розкриття, санація та дренування порожнини правого колінного суглобу. На 3-у добу виконано доступ до нижньої надочеревинної артерії, її катетеризація з контролем за місцезнаходженням катетера (фіг.4), накладання провізорної лігатури на проксималь ну частину артерії. За допомогою інфузоматів "ВЕДА-2" та "Lineomat" виконувалося введення лінкоміцину, новокаїну, реополіг люкіну, пентоксифіліну, діїгірідамолу, нікотінової кислоти, гепарину цілодобово протягом перших 4діб. На 5-у добу проведення регіонарної внутрішньоартеріаль ної терапії виконано секвестректомію, видалення патологічних грануляцій, обробка секвестральної порожнини високоенергетичним лазером (коагулятор „Лікахірург", довжина хвилі 980 нм, потужність неперервного випромінювання 16-18Вт, експозиція 30-60 секунд, діаметр моноволоконного світловоду 1,0 мм), дренування секвестраль ної порожнини приливно-аспіраційним методом. Паралельно секвестральну порожнину опромінювали за допомогою кварц-полімерного світловоду некогерентним уль трафіолетовим випромінюванням (довжина хвилі 270-320нм, потужність 25-30мВт) та низькоенергетичним лазерним випромінюванням інфрачервоного спектру (довжина хвилі 850-870нм, потужність 25мВт). У послідуючі 18діб реґіонарна внутрішнь оартеріаль на терапія проводилась протягом 8-10 годин щоденно із швидкістю 1012мл/год до регресу запаль них явищ. Паралельно регіонарній медикаментозній терапії проводять курс опромінення артеріаль ної крові через катетеризовану а. epigastrica inferior низь коенергетичним лазерним випромінюванням інфрачервоного спектру (довжина хвилі 850нм, потужність 5мВт, експозиція 20-25хв.) та некогерентним ультрафіолетовим випромінюванням (довжина хвилі 270-320 нм, потужність 5-8 мВт, експозиція 20-25хв.) У резуль таті проведеного лікування спостерігалася позитивна динаміка ранового процесу, післяопераційна рана заж ила вторинним натягом, набряк кінц ів ки та бо лі в правом у ко лінно м у с уг лоб і з никли, рентге но лог іч но - склероз секвестраль ної порож нини. Відмічено позитивну динаміку ім уно лог іч них по казникі в та показ ників ендогенної інтокс икац ії , хвор ий виписаний із стаціонару на 30 добу в задовільному стані. Приклад 2 Хвора М., 1949 р. н., історія хвороби № 5223, поступила у хірургічне відділе ння ВКЛ ст. Уж город 11.12.2002 з діаг нозом: Хроніч ний після травматичний остеомієліт правої великогомілкової кістки, норицева форма (фіг.5-6). 7 Лікування було проведено у відповідності до способу, що заявляється. Першочергово виконана операція: катетеризація a. epigastrica inferior. Протягом 3 діб проведено регіонарну пролонговану комбіновану терапію із внутрішньоартеріальним введенням антибактеріальних, судинних препаратів та лазерного опромінення артеріальної крові згідно методики, яка заявляється. На 4-у доб у вико нано тр анскутанну остеотре панац ію кістки за допомогою голки для проведення біопсій, підведенням через неї до вогнища деструкції моноволоконного світловоду із послідуючою обробкою гнійної порожнини та нориць високоенергетичним лазерним випромінюванням (довжина хвилі 980нм, потужність неперервного випромінювання 18-20Вт, експозиція 30-60 секунд, діаметр моноволоконного світловоду 1,0мм), дренування осередку гнійного запалення тонким катетером із введенням через нього у гнійну порожнину кварц-полімерного світловоду та опромінення даної порож нини низь ко енергетичним лазерним випромінюванням червоного спектру (довжина хвилі 632,8нм, потуж ність до 25мВт, експозиція 20-25 хвилин) та некогерентним ультрафіолетовим випромінюванням (довжина хвилі 270-320нм, потужність 25-30мВт, експозиція 20-25 хвилин), іммобілізація кінцівки здійснена гіпсовою лонгетою. У послідуючі 16 діб медикаментозну терапію здійснювали через катетер a. epigastrica inferior безпосередньо у a. iliaca ext. за допомогою інфузомату "ВЕДА-2" із швидкістю 10мл/год протягом 10год. щоденно. В ре з уль таті про ве де ного лікування с пос тер іг алася по з итивна динаміка, запаль ні явища та набряк кінцівки регресували, у структурі кістки пере важ али явища ос те ос клеро з у (ф іг .7 ), нор иц я з аг ої лас я, що підтвердж увалося показниками ендогенної інтоксикації та імунологічного статусу, хвора виписана із стаціонару на 25 добу в задовіль ному стані. Таким чином, спосіб, який пропонується, є біль ш ефективним, оскільки дає змогу зупинити прогресування гнійно-деструктивного процесу у кістці або повністю ліквідувати осередок ураження. Крім того, при здійсненні способу, який заявляється, значно скорочується термін лікування хворих та значно зменшуються дози медикаментозних препаратів. Винахід може використаний лікарямихірургами та травматологами в умовах стаціонарного лікування остеомієліту нижніх кінцівок. Джерела інформації: 1. Григорян А.В., Беккер А.И., Лернер Е.Л. Методика катетеризации ветвей наружной подвздошной и бедренной артерии для длитель ной внутриартериаль ной инфузии при облитерирующем ендартериите // 82020 8 Экспериментальная хирургия и анестезиология. 1972. - № 1. - с. 50-53. 2. А.с. 806012, СРСР, А 61 В 17/00, 1979. 3. Шапошников Ю.Г. Травматология и ортопедия. - М. - Медицина, 1997 . - Т. 1. - 383 с. – прото тип. 9 82020 10