Спосіб стимуляції багатоплідності та великоплідності вівцематок

Реферат: Спосіб стимуляції багатоплідності та великоплідності вівцематок включає введення тваринам під шкіру за 2-4 дні до статевої охоти гонадотропних гормонів. Самкам вводять під шкіру в області шиї на 2-4 день після осіменіння нейротропно-метаболічний препарат в дозі 2,7-3,0 мг діючої речовини на 1 кг живої маси. UA 83721 U (54) СПОСІБ СТИМУЛЯЦІЇ БАГАТОПЛІДНОСТІ ТА ВЕЛИКОПЛІДНОСТІ ВІВЦЕМАТОК UA 83721 U UA 83721 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до сільського господарства, а саме до тваринництва. Відомий спосіб стимуляції багатоплідності овець [Васин Б.Η., Васина-Попова Ε.Т., Грабовский И.Н. и др. Руководство по каракулеводству. - М.: "Колос", 1971. - 319 с.], згідно якого тваринам вводять під шкіру за 2-4 дня до статевої охоти гонадотропний гормон. Недоліком даного способу є складність визначення терміну введення препарату, не змінюється жива маса новонароджених ягнят, додаткові затрати праці та значна вартість гонадотропних гормонів, що знижує ефективність застосування способу. Корисною моделлю ставиться задача встановити точний термін введення препарату та за менших затрат коштів і часу збільшити на 10-20 % багатоплідність та великоплідність у вівцематок. Поставлена задача вирішується тим, що використовується спосіб стимуляції багатоплідності та великоплідності вівцематок, який включає введення тваринам під шкіру за 2-4 дні до статевої охоти гонадотропних гормонів, згідно з корисною моделлю, самкам вводять під шкіру в області шиї на 2, 4 день після осіменіння нейротропно-метаболічний препарат в дозі 2,7-3,0 мг діючої речовини на 1 кг живої маси. У складі препарату є біологічно активні речовини нейротропної метаболічної дії, які здійснюють комплексний вплив на репродуктивну систему самки, активізуючи на різних рівнях ланцюг "гіпоталамус-гіпофіз-яєчники", що збільшує концентрацію лютропіну в крові, який сприяє овуляції фолікулів на яєчниках корів та формуванню жовтого тіла. Приклад. Дослід проводили на вівцематках асканійської м'ясо-вовнової породи дніпропетровського типу, яких у серпні штучно осіменяли нерозбавленою спермою 4 баранів плідників породи оліпс. У досліді було сформовано 3 групи-аналогів за живою масою, віком, породністю овець. У групи було відібрано по 29 вівцематок, препарати вводили самкам контрольної групи ін'єктували фізіологічний розчин. Дослідним вівцематкам вводили біологічно активний препарат "Глютам 2М" в І групі в дозі 1,8-2,0 мг та II-2,7-3,0 мг діючої речовини на кілограм живої маси. Овець осіменяли вранці один раз. Препарати вводили піддослідним вівцям під шкіру в області шиї на 2-4 день після осіменіння. Під час досліду піддослідні вівці знаходилися на загально прийнятих господарством раціонах, які забезпечували 1,8 к. од. на голову. Аналіз отриманих даних показав, що в дослідних групах заплідненість вівцематок була максимальною проти 96,6 % у контролі. При цьому плідність порівняно з контролем збільшилася на 24,2 % лише у вівцематок II групи. Слід зазначити, що в кожній дослідній групі одна вівцематка абортувала. У цілому в піддослідних групах окотилося по 28 вівцематок. Серед поголів'я, що отримало препарат у приплоді спостерігається більша кількість баранчиків у порівнянні з ярочками як у межах дослідних груп, так і порівняно з контролем. Але якщо у контролі баранчиків було менше на 31,6 %, то у вівцематок II групи їх різниця склала 11,2 %. Враховуючи те, що на відгодівлю з метою реалізації м'яса використовуються баранчики поточного року народження таке співвідношення статей імовірно сприятиме отриманню вищого прибутку галузі від реалізації м'яса. Тобто у контролі була порушена загальнобіологічна закономірність народження нащадків обох статей приблизно у рівній кількості. Застосування препарату згладило вплив фактора, що порушив цю рівність (табл. 1). Ефективність галузі вівчарства оцінюється наявністю багатоплідного репродуктивного поголів'я. Чим більше в стаді багатоплідних вівцематок, тим ефективніше проходить процес комплектації за рахунок власних ресурсів. Таблиця 1 Показники відтворювальної здатності вівцематок Група Показники Контрольна Всього вівцематок, гол. Заплідненість, % Кількість ягнят на 100 вівцематок, гол Багатоплідність, гол. Кількість ягнят, гол. із них: ярок, n/% баранчиків, n/% 29 96,6 131,0 1,4±0,09 38 25/65,8 13/34,2 1 Дослідна І II 29 29 100,0 100,0 127,6 155,2 1,3±0,09 1,6±0,11 37 45 17/45,9 20/44,4 20/54,1 25/55,6 UA 83721 U 5 Введення препарату вівцям II групи збільшило їх кількість з двійнями на 21,4 % порівняно з контролем. При чому кількість ярочок і баранчиків у двійнях була майже однаковою, тоді як у контрольній групі самок було більше на 70 % (табл. 2). Народження в двійнях одностатевих ягнят з великою ймовірністю свідчить про їх походження із одного заплідненого яйця. Тобто це однояйцеві близнюки. У контрольній групі з загальної кількості двієнь одностатевих близнюків було більше на 15 % та 20 %, ніж у І та II групах. В одностатевих двійнях контрольної групи були лише самки, в І дослідній лише самці, а в II - ягнят обох статей народилося порівну. 10 Таблиця 2 Кількісна та якісна характеристика вівцематок з двійнями Кількість контрольна Вівцематок з двійнями Ярочок у двійнях Баранчиків у двійнях Одностатевих двоїнь Одностатевих двоїнь з ярочками Одностатевих двоїнь з баранчиками 15 Група, n/% дослідна І II 9/32,1 16/57,1 4/22,2 16/48,5 14/77,8 17/51,5 5/55,6 8/50,0 0/0 4/50,0 5/100,0 4/50,0 10/35,7 17/85,0 3/15,0 7/70,0 7/100,0 0/0 Жива маса новонароджених ягнят у самок І та II груп та їх двійні були більшими, ніж у контролі відповідно на 15 %, 7,5 % та 19,4 % (р0,05), 11,1 % (р0,01). У приплоді з одним ягням жива маса новонародженого у вівцематок II групи порівняно з контролем також була вірогідно більшою на 15,6 %. При цьому жива маса баранчиків була вірогідно більшою на 14,9 %, а ярок на 9,5 %, ніж у контролі (табл. 3). Таблиця 3 Жива маса новонароджених ягнят, кг Група Жива маса новонароджених ягнят Усіх У двійнях У одинарному приплоді Ярок Баранчиків Ярок у двійнях Баранчиків у двійнях Ярок у одинарному приплоді Баранчиків у одинарному приплоді дослідна контрольна n 38 20 18 25 13 17 3 8 10 І M±m 4,0±0,79 3,6±0,13 4,5±0,17 1 3,7±0,14 4,5±0,19 3,6±0,15 3,8±0,17 4,2±0,28 4,7±0,20 n 37 18 19 17 20 4 14 13 6 М±m 4,6±0,14 4,3±0,17** 4,8±0,20 4,4±0,20 4,7±0,18 4,1±0,63 4,4±0,14 4,5±0,20 1 5,5±0,36 n 45 33 12 20 25 14 17 5 8 II М±m 4,3±0,14 4,0±0,15* 5,2±0,19* 4,0±0,20 4,5±0,19 3,9±0,25 4,1±0,20 4,6±0,26 1 5,4±0,2* Примітка: *р 0,05; *р 0,01 - порівняно з контролем; р 0,05; р 0,01 - між дослідними групами. 1 20 25 2 Отже повноцінна годівля сприяла нормальному росту та розвитку ембріонів. Враховуючи те, що піддослідні вівці були в однакових умовах утримання та годівлі, оскільки знаходилися в одній отарі, можна вважати, що ін'єктування препарату "Глютам 2М" вівцематкам II дослідної групи сприяло народженню ягнят з більшою живою масою. Таким чином, введення нейротропно-метаболічного препарату "Глютам 2М" під шкіру вівцематкам, починаючи з другого дня після штучного осіменіння нативною спермою та два дні поспіль, у дозі 2,7-3,0 мг діючої речовини на кілограм живої маси, Інтенсифікує їх відтворювальну здатність, шляхом збільшення на 21,4 % кількості вівцематок із двійнями та 2 UA 83721 U стимулює ріст плодів в ембріональний новонароджених ягнят на 19,4 % та 15,6 %. період, що вірогідно збільшує живу масу ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб стимуляції багатоплідності та великоплідності вівцематок, що включає введення тваринам під шкіру за 2-4 дні до статевої охоти гонадотропних гормонів, який відрізняється тим, що самкам вводять під шкіру в області шиї на 2-4 день після осіменіння нейротропнометаболічний препарат в дозі 2,7-3,0 мг діючої речовини на 1 кг живої маси. 10 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3