Спосіб вирощування новонароджених ягнят

Реферат: Спосіб вирощування новонароджених ягнят включає застосування пробіотику з метою нормалізації діяльності шлунково-кишкового тракту, покращення процесів метаболізму, 3 поліпшення засвоюваності кормів. Застосовують пробіотик "Болмол" по 30 см перорально двічі на добу, впродовж 5 діб, який має антагоністичні властивості відносно до широкого спектра патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів. UA 85906 U (54) СПОСІБ ВИРОЩУВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ ЯГНЯТ UA 85906 U UA 85906 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі вівчарства, може використовуватися у тваринницьких господарствах різних форм власності. В основу корисної моделі поставлена задача розширити арсенал засобів, застосування яких зумовлює нормалізацію діяльності шлунково-кишкового тракту, покращення процесів метаболізму, поліпшення засвоюваності кормів та збільшення збереженості ягнят. Існує відомий прототип, Протекто-актив, який містить в собі живі клітини молочнокислих бактерій Laktobacillus bulgarikus delbruekii, який згодовують 4-5 дня після народження протягом 30-діб у дозах 3.0-12,0 г/гол. (патент "UA 32 303, А01К 5/00, А01К 67/00" опубліковано 12.05.2008 бюлетень № 9, 2008. Недоліком цього способу є те, що, по-перше, препарат Протекто-актив містить тільки клітини молочнокислих бактерій Laktobacillus bulgarikus delbruekii, на відміну від Болмолу, до складу якого входять Laktobacillus plantarum № 7-317 і Bifidobacterium adolescentis № 17-316; по-друге, застосування Протекто-активу не надає можливості здійснювати контроль за надходженням даного препарату до кожної вівці. Протекто-актив задавали перорально, як домішку до основного раціону тварини. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб вирощування новонароджених ягнят з використанням пробіотику Болмол, що сприяв би нормалізації процесів травлення, підвищенню загальної резистентності організму ягнят та збереженості новонароджених тварин. Приклад Задачею досліджень було обґрунтування застосування пробіотику "Болмол" при вирощуванні молодняка овець у перший критичний період онтогенезу. Експериментальна частина роботи виконана на базі навчально-наукового виробничого аграрного комплексу "Колос" Луганського національного аграрного університету. Об'єктом дослідження були 20 суягних вівцематок і 20 новонароджених ягнят. При формуванні груп (контрольної і дослідної) враховували вік і живу масу тварин. Впродовж всього досліду тварини знаходилися в однакових умовах утримання і годівлі. Суягні вівцематки контрольної і дослідної груп за 2 тижня до окоту отримували в/м ін'єкції "Інтровіту" по 5 мл одноразово. Новонародженим ягнятам від вівцематок дослідної групи 2 рази на день, впродовж 5 діб до дачі молозива задавали по 30 см пробіотику "Болмол". Ефективність дії пробіотику оцінювали за результатами клінічних, епізоотолочіних (захворюваність), а також зоотехнічних (за середньодобовими приростами маси тіла ягнят) даними. Так визначали морфологічний склад крові (загальну кількість еритроцитів, лейкоцитів, лейкоцитарну формулу) за загальноприйнятими методиками та проводили біохімічний аналіз (рівень загального білка визначали біуретовим, а білкових фракцій турбідиметричним методом) [3]. Простежена динаміка живої маси тварин у ході експерименту (при народженні, на 21 та 60 день від народження). Пробіотик "Болмол" - це суміші культур лактобактерій Lactobacillus plantarum № 7 і 3 біфідобактерії (Bifidobacterium adolescentis № 17). Кількість живих мікробних клітин у 1 cм 6 6 пробіотику не менше: лактобактерій - 10 , біфідобактерії - 10 . Ліофілізована форма препарату має вигляд розсипчастої сухої маси білого або кремового кольору, рідка форма - біла молокоподібна рідина з невеликими згустками молока [1]. Відомо, що здоров'я та продуктивність тварин значною мірою обумовлені рівнем обміну речовин в їх організмі. Показники кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну крові характеризують інтенсивність окислювально-відновлювальних процесів в організмі і, таким чином, мають певний зв'язок з обміном речовин. Аналіз морфологічного складу крові вівцематок показав, що під час суягності, зокрема за 2 тижня до окоту, у крові тварин вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів та лейкоцитів були у нижньої межі фізіологічної норми. Так рівень гемоглобіну у крові тварин контрольної і дослідної груп, варіював від 92,6 до 97,0 г/л, кількість еритроцитів - від 7,9 до 7,6 Т/л, лейкоцитів від 7,4 до 7,9 Г/л. Введення "Інтровіту" позитивно позначилось на показниках крові, які визначали після окоту тварин. Так, вміст гемоглобіну в крові вівцематок обох груп зріс на 13,9-20,4 %, число еритроцитів - на 10,1-11,8 % а рівень лейкоцитів знизився на 12,2-19,6 %, що свідчить про сприятливий вплив "Інтровіту" на організм суягних вівцематок. Аналіз протеїнограми показав, що до введення "Інтровіту" кількість загального білка у вівцематок обох груп була нижчою за фізіологічну норму і становила 55,5-57,2 г/л. Кількість альбуміну також була у нижньої межі норми - 31,6-32,2 %. Рівень глобулінових фракцій укладався в межі норми. Виявлені гіпопротеїнемія і гіпоальбумінемія обумовлені насамперед вагітністю тварин. Після введення "Інтровіта" показники загального білка та альбумінів збільшилися, що свідчить про позитивний вплив препарату на метаболічні процеси, які 1 UA 85906 U протікають в організмі суягних вівцематок. Показники морфологічного складу крові ягнят представлені в таблиці Таблиця Морфологічний склад крові ягнят (М±m, n=10) Група Гемоглобін, г/л Контрольна Дослідна Контрольна Дослідна 5 10 15 20 25 98,0±0,68 96,8±0,69 103,5±0,81 110,7±1,03* Еритроцити, Т/л на 5 добу досліду 8,6±0,08 8,9±0,15 На 15 добу досліду 6,5±0,11 7,7±0,13 Лейкоцити, Г/л 4,8±0,07 5,0±0,09 5,4±0,08 5,9±0,12 Як йдеться в табл. протягом досліджень відбувались певні зміни у морфологічному складі крові ягнят. Так, у ягнят дослідної групи визначали вірогідне зростання рівня гемоглобіну на 14 % та на 16 % кількості лейкоцитів. Ріст тварин є невід'ємною частиною їх індивідуального розвитку і представляє собою ланцюг складних морфологічних і функціональних перетворень, які відбуваються в організмі з початку його зародження. Накопичення матеріалу про закономірності росту та індивідуального розвитку організму овець у певні періоди життя дає можливість для оволодіння керуванням цими процесами на будь-яких стадіях онтогенезу. Жива маса ягнят контрольної і дослідної груп при народженні була майже однаковою і становила відповідно 4,3±0,33 кг і 4,2±0,25 кг, та у 21-денному віці ягнята, які отримували пробіотик "Болмол", мали живу масу 8,10±1,1 кг, або на 0,400 кг більше, ніж їх однолітки з контрольної групи (креслення). Застосування лікувально-профілактичного препарату "Болмол" знижує захворюваність тварин дослідної групи на кишково-шлункові розлади. У результаті чого збереженість ягнят цієї групи становила 100 %, тоді як у контролі - 80 % відповідно. Висновки З метою отримання здорового молодняку пропонуємо кітним вівцематкам за два тижня до окоту в/м ін'єкції "Інтровіту" по 5 мл одноразово з наступним призначенням новонародженим 3 ягнятам пробіотику "Болмол" по 30 см 2 рази на день впродовж 5 діб. Застосування пробіотику "Болмол" сприяло профілактиці кишково-шлункових хвороб, підвищенню живої маси та збереженості новонароджених ягнят. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб вирощування новонароджених ягнят, що включає застосування пробіотику з метою нормалізації діяльності шлунково-кишкового тракту, покращення процесів метаболізму, поліпшення засвоюваності кормів, який відрізняється тим, що застосовують пробіотик 3 "Болмол" по 30 см перорально двічі на добу, впродовж 5 діб, який має антагоністичні властивості відносно до широкого спектра патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів. 2 UA 85906 U Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3