Спосіб підвищення життєздатності ягнят

Реферат: Спосіб підвищення життєздатності ягнят включає застосування біологічно-активного препарату з метою впливу на процеси метаболізму овець та безпосередньо на їх резистентність та продуктивність. Використовують фітосорбент з ехінацеєю-пурпуровою, який дозовано надходить до кожної тварини та поєднує в собі як адаптогенні так і детоксікаційні властивості. UA 71724 U (54) СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЖИТТЄЗДАТНОСТІ ЯГНЯТ UA 71724 U UA 71724 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить галузі вівчарства і може використовуватися у тваринницьких господарствах різних форм власності. Існує задача розширити арсенал засобів, застосування яких впливає на стимулювання клітинних та гуморальних факторів імунітету, гемопоезу, ферментних систем білкового обміну. Все це призводить до зменшення токсичного впливу важких металів на організм і сприяє підвищенню життєздатності ярок та їх продуктивних властивостей. 1 1 1 1 Відомий прототип, "Моносіль 6,6,6 .6 тетраметил - 2,2 - діоксо-4,4 опіробі/(гексогідропіримідину-2) янтарної кислоти ("Спікел") призначена для стимуляції росту і розвитку тварин та спосіб її використання [патент UA 35 212 А, МПК 7 С07D 487/00, А23К 1/22, опубліковано 15.03.2001, бюлетень №2, 2001]. Недоліком цього способу є неможливість здійснення контролю надходженням даного препарату до кожної тварини. "Спікел" додають до раціону ягнят у кількості 1 мг/кг живої маси на добу в суміші з кухонною сіллю та ягнята самостійно регулюють надходження сольової суміші до організму. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення життєздатності ягнят шляхом стимуляції природної резистентності організму тварин, їх росту і розвитку, покращення продуктивних ознак і зменшення кількості важких металів у вовні. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб підвищення життєздатності ягнят включає застосування біологічно-активного препарату з метою впливу на процеси метаболізму овець та безпосередньо на їх резистентність та продуктивність і, згідно з корисною моделлю, призначають фітосорбент з ехінацеєю-пурпуровою, який дозовано надходить до кожної тварини та поєднує в собі як адаптогенні так і детоксикаційні властивості. Приклад. Експериментальна частина роботи виконана на базі навчально-наукового виробничого аграрного комплексу "Колос" Луганського національного аграрного університету. Були сформовані дві групи тварин аналогів (контрольна і дослідна), до яких увійшли ярки 2010 року народження. Дослідним яркам протягом двох тижнів двічі на добу за допомогою медичної груші з інтервалом 4 години задавали розчин фітосорбенту з ехінацеєю - пурпуровою у дозі 4 г фітосорбенту у 200 мл теплої кип'яченої води. Контрольним тварин у такий же спосіб задавали теплу воду. В динаміці - на початку, та через 2 тижні після завершення курсу введення препарату були відібрані проби крові (вранці, натщесерце) для проведення клінічного і біохімічного аналізу. Визначали загальну кількість еритроцитів, лейкоцитів, гематокрит, лейкоцитарну формулу за загальноприйнятими методиками. Рівень загального білка визначали біуретовим, а білкових фракцій турбідиметричним методом. Простежена динаміка живої маси тварин у ході експерименту і проведена оцінка вовнової продуктивності. Проведений аналіз кормів і вовни тварин на вміст важких металів, який визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С115М і "Сатурн-3П" з графітовим комплексом. Отримані дані оброблено за допомогою комп'ютерної програми SPSS "Statistics" - 17. За результатами було встановлено вміст важких металів - (кадмію -0,51±0,15 мг/кг сухої речовини, свинцю - 3,12±0,13 мг/кг сухої речовини і нікелю -2,1±0,23 мг/кг сухої речовини) у сіні, та - (кадмію - 0,17±0,5 мг/кг сухої речовини, свинцю - 0,66±0,3 мг/кг сухої речовини і нікелю 1,2±0,13 мг/кг сухої речовини) у зерні. Таким чином, нами було встановлено підвищення у 1,7 рази вмісту кадмію у сіні, та у 1,2 рази вмісту нікелю у зерні в порівнянні з ГДК. Враховуючи існуючий ланцюжок "ґрунти - трава - організм", нами були проведено дослідження рівню цих металів у вовні ярок. За результатами досліджень рівень кадмію склав - 0, 25±0,5 мг/кг сухої речовини, свинцю - 2,21±0,20 мг/кг сухої речовини, нікелю -1,05±0,12 мг/кг сухої речовини. Однак ГДК щодо вмісту важких металів у вовні серед доступних літературних джерел нам знайти не вдалось, що вказує на необхідність подальшого вивчення цієї проблеми з метою встановлення нормативних показників. Враховуючи токсичний вплив важких металів на стан організму тварин, нами були проведені дослідження морфологічного і біохімічного складу крові овець. В результаті нами були отримані наступні дані - кількість гемоглобіну за середніми даними коливалась в межах - 114-116 г/л, еритроцитів - 7,2-7,6 Т/л, гематокриту - 34-38, лейкоцитів - 8,1-9,2 Г/л, нейтрофілів: паличкоядерних - 9,2-9,4 %, сегментоядерних - 27-33,4 %, еозинофілів - 6,8-7,6 %, базофілів 1,4-2,2 %, моноцитів -1,2-1,8 %, лімфоцитів - 47-53 %. Таким чином, показники крові знаходились у нижньої межі фізіологічної норми. За результатами біохімічного складу крові було встановлено, що рівень загального білку крові складав 64,7-67,7 г/л, альбумінів 28,5-30,2 г/л, глобулінових фракцій: альфа - 4,0-7,8 %, 1 UA 71724 U 5 10 бета - 3,6-4,7 %, гамма -25-28,5 %, креатиніну - 85,2-99,84 мкмоль/л. Слід зазначити, що показники біохімічного складу крові також знаходилися у межах фізіологічної норми. З метою покращення клінічних та біохімічних показників крові було призначено препарат фітосорбент з ехінацеєю пурпуровою. В результаті нами було отримано вірогідне збільшення кількості еритроцитів на 10,1 % і вмісту гемоглобіну на 9,1 % у тварин дослідної групи (табл.1), зростання кількості лейкоцитів на 33,8 %, що не перевищувало межі фізіологічної норми для овець. Аналіз лейкоцитарної формули крові ярок виявив вірогідне зниження відносного вмісту еозинофілів та зростання відносного і абсолютного (з 3,7±0,09 до 5,9±0,10 Г/л) вмісту лімфоцитів в крові дослідних тварин (табл.2), що може свідчити про посилення захисних функцій організму. Таблиця 1 Морфологічний склад крові піддослідних тварин, (Μ ± m, n=10) Група Контрольна Дослідна Контрольна Дослідна Гемоглобін, г/л Еритроцити, Т/л Гематокрит До введення препарату 114,0±4,0 7,6±0,20 38,00±0,87 110,6±2,5 7,9±0,21 38,00±0,70 Після введення препарату 116,6±2,8 7,2±0,34 34,4±2,18 120,7±2,4* 8,7±0,15* 39,60±1,57 Лейкоцити, Г/л 8,1±0,41 7,7±0,24 9,2±0,27 10,3±0,17* Примітка: *- Р