Захисне покриття від вологи і гризунів

Захисне покриття від вологи і гризунів, що включає несучі елементи і нерухомо закріплені до 3 матеріалу, що твердіє (переважно бетону), що, в цілому, обумовлює підвищену вартість такого покриття. Найбільш близьким до пропонованого об'єкта є конструкція покриття [3], що включає несучі елементи й нерухомо закріплені до них знизу зв'язувальні елементи, причому як ті, так і інші виконані у вигляді вирізаних з утилізованих автомобільних шин і розгорнутих у смуги протекторних частин, які містять протекторну і тильну поверхні. На сучасному етапі переважна більшість автомобільних шин виготовляється з металевим кордом. Тому покриття відомої конструкції [3] з утилізованих автомобільних шин, протекторні частини яких армовані металевим кордом і розвертаються в одиничні смуги, має істотний недолік, що полягає в низькій технологічності його монтажу. Це обумовлено тим, що внаслідок високої пружної твердості завулканізованого всередині гумової протекторної частини попередньо сформованого в замкнене кільце металевого корду з високовуглецевої сталі, розгортання в смугу розрізаної поперек (разом з металевим кордом) кільцеподібної протекторної частини і, особливо, утримання її в такому розгорнутому положенні (тобто у формі протяжної смуги) вимагає значних зусиль, тому що кожна така смуга в покритті являє собою незамкнений у силовому відношенні елемент, що прагне зайняти вихідне (первісне) кільцеподібне положення. Оскільки ж відома конструкція покриття на Фіг.1 [3] передбачає використання саме таких одиничних смуг, зазначене розгортання протекторних частин у смуги й, особливо, утримання смуг у такому розгорнутому положенні до їхнього закріплення викликає певні технологічні складнощі. Крім того, оскільки кріпильні елементи у вигляді болтів 7 і 8 разом із зв'язувальними елементами 2 на Фіг.1 [3] розміщаються безпосередньо в ґрунті 11 (тобто в земляній підлозі), то в процесі експлуатації покриття ґрунт 11 у місцях розміщення зазначених кріпильних елементів поступово "розробляється" з появою у покриття поздовжнього люфту щодо поверхні ґрунту 11. При цьому смуги 1, армовані металевим кордом, на Фіг.1 [3], складові покриття на Фіг.3 [3], як вказувалося вище, прагнуть зайняти вихідне (первісне) кільцеподібне положення. В результаті по мірі збільшення поздовжнього люфту смуги 1, армовані металевим кордом, спочатку почнуть відходити від поверхні ґрунту 11 на Фіг.1 [3], а потім будуть розшаровуватися з утворенням щілин між собою, що обумовлене тим, що розгорнуті в смуги протекторні частини шин через різне зношування протектора мають різний момент опору вигину. Через щілини, що утворюються між смугами 1 сільськогосподарські об'єкти у вигляді складів, зерносховищ, закритих токів тощо стають доступними для вологи й гризунів, і отже, надійність покриття з цієї точки зору виявляється незадовільною. Технічний результат, на досягнення якого спрямований винахід, полягає, по-перше, у підвищенні технологічності монтажу покриття, по-друге, у підвищенні надійності захисту сільськогосподарських об'єктів у вигляді складів, зерносховищ, закритих токів тощо від вологи й гризунів. 90036 4 Зазначений технічний результат досягається тим, що несучі й зв’язувальні елементи виконані у вигляді, щонайменше, двох поздовжньо розташованих в ряд смуг, сполучених одна з одною протекторними поверхнями і зміщених одна відносно одної в поперечному напрямку на величину 0,5В, де В - ширина смуги, при цьому відкриті ділянки протекторних поверхонь у несучих і зв'язувальних елементів на краях захисного покриття закриті сполученими з ними протекторними поверхнями і нерухомо закріпленими до них урівень з габаритами покриття відрізками аналогічних смуг. Наведене співвідношення 0,5В, (де В - ширина смуги) обрано з умови забезпечення рівної й найбільшої міцності з'єднання суміжних смуг у покритті з використанням нерухомого клейового кріплення. При цьому найбільшу міцність з'єднання смуг забезпечують клейові з'єднання на основі використання клеїв типу "tip-top" (Німеччина) або більш якісних вітчизняних клеїв типу СК-92 (ТУ-38.506068-93) або "Титан-13" (ГУ В6.233711756.001-2000). Поряд з цим, зазначене з'єднання може бути здійснене і за допомогою гвинтів-саморізів, при закручуванні яких у смуги, армовані металевим кордом, здійснюється міцне скріплення смуг гвинтовою нарізкою гвинтів-саморізів, що входять у зачеплення з густою сіткою корду з міцного сталевого високовуглецевого загартованого дроту. ^ Наведені вище ознаки, що характеризують пропонований винахід, мають істотні відмінності в порівнянні із прототипом [3]. На відміну від прототипу [3] заявлена конструкція покриття передбачає виконання несучих і зв'язувальних елементів у вигляді, щонайменше, двох закріплених одна до одної поздовжньо розташованих у ряд смуг, сполучених одна з одною протекторними поверхнями і зміщених одна відносно одної в поперечному напрямку на величину С=0,5В, де В - ширина смуги. В результаті, завдяки замкненості в силовому відношенні такого з'єднання, забезпечується врівноваженість смуг, армованих металевим кордом, у покритті, що, в свою чергу, усуває технологічні складності при монтажі. Цим забезпечується досягнення зазначеного технічного результату - підвищення технологічності монтажу покриття. На відміну від прототипу [3] армовані металевим кордом смуги в покритті, відповідно до винаходу, перебувають у замкненому в силовому відношенні стані. Тому покриття, відповідно до винаходу, не вимагає твердого кріплення до поверхні ґрунту і у процесі експлуатації "не розробляє" останню і не розшаровується (з утворенням щілин між смугами). Цим забезпечується досягнення зазначеного заявником технічного результату підвищення надійності захисту сільськогосподарських об'єктів у вигляді складів, зерносховищ, закритих токів тощо від вологи і гризунів. Таким чином, розглянуті вище істотні ознаки, які характеризують запропонований винахід, мають істотні відмінності в порівнянні із прототипом [3]. Ці істотні відмінності обумовлюють досягнення зазначеного технічного результату, не властивого прототипу [3], що свідчить про новизну пропонованого захисного покриття. 5 На Фіг.1 зображений загальний вигляд вихідного будівельного елемента для монтажу захисного покриття. На Фіг.2 зображений загальний вигляд захисного покриття з відкритими ділянками протекторних поверхонь у несучих і зв’язувальних елементах на краях захисного покриття. На Фіг.3 зображений загальний вигляд захисного покриття із закритими ділянками протекторних поверхонь у несучих і зв’язувальних елементах на краях захисного покриття. Захисне покриття від вологи й гризунів складається з вихідних будівельних елементів, кожний з яких (Фіг.1) містить несучий елемент 1 і нерухомо закріплений до нього знизу зв'язувальний елемент 2. При цьому несучий елемент 1 і зв'язувальний елемент 2 аналогічні за конструкцією і виконані у вигляді розгорнутих у смуги протекторних частин, вирізаних з утилізованих автомобільних шин, що містять протекторну поверхню 3 і тильну поверхню 4. Нерухомо з'єднані між собою смуга несучого елемента 1 і смуга зв'язувального елемента 2 сполучені одна з одною протекторними поверхнями 3 і зміщені одна відносно одної в поперечному напрямку на величину С=0,5В, де В - ширина смуги й у поздовжньому напрямку на величину L=(1,0÷8,0)В, де В - ширина смуги. Вихідні будівельні елементи, що включають несучі елементи 1 і нерухомо закріплені до них знизу зв’язувальні елементи 2, завдяки зазначеним зсувам у поперечному и поздовжньому напрямках складені за схемою "виступ-западина" у захисне покриття з безперервною поверхнею. На краях захисного покриття, складеного з вихідних елементів, є відкриті ділянки протекторних поверхонь 3 (Фіг.2), які з однієї сторони захисного покриття розміщаються на несучих елементах 1, а із протилежної сторони - на зв'язувальних елементах 2. Відкриті ділянки протекторних поверхонь 3 як у несучих 1, так і у зв'язувальних елементів 2 на краях захисного покриття закриті сполученими з ними протекторними поверхнями і нерухомо закріпленими до них урівень з габаритами покриття відрізками 5 і 6 аналогічних смуг (Фіг.3). Смуги несучих елементів 1 і зв'язувальних елементів 2, а також відрізки 5 і 6 виготовляються з утилізованих армованих металевим кордом шин вантажного автотранспорту. Ці шини мають тверду й дуже міцну конструкцію, тому що розраховані на роботу в складних умовах для великих швидкостей руху великотоннажних вантажних і пасажирських транспортних засобів. Смуги 1 і 2 із зазначених шин, сполучені протекторними поверхнями, утворюють тверде міцне захисне покриття, еквівалентне по міцності й твердості покриттю у вигляді дощок з високоміцної деревини товщиною не менше 6-8см. Однак, на відміну від цього загальновідомого традиційного покриття у вигляді, наприклад, дерев'яних щитів, покладених безпосередньо на ґрунт, покриття, відповідно до винаходу, не вбирає вологу, не гниє й не розкладається під її впливом, а також є абсолютно недоступним для гризунів. Складання покриття, відповідно до винаходу, здійснюють у такий спосіб. 90036 6 Попередньо (у заводських умовах) виготовляють вихідні будівельні елементи, для чого смуги несучих елементів 1 і смуги зв’язувальних елементів 2 сполучають протекторними поверхнями 3 і зміщують одна відносно одної на величину 0,5В, де В - ширина смуги, після чого їх нерухомо скріплюють за допомогою (згаданих вище) або клейового з'єднання, або механічного з'єднання гвинтами-саморізами. Далі, з вихідних будівельних елементів збирають покриття необхідної довжини шириною, що відповідає довжині розгорнутої в смугу протекторної частини шини (наприклад, при зовнішньому діаметрі шини їм ширина отриманої секції покриття складе 3,14м). Після цього отримані в такий спосіб секції покриття згортають у вигляді рулонів і доставляють до місця монтажу. На місці монтажу рулони покриттів розгортають, покриваючи земляну підлогу сільськогосподарського об'єкт у вигляді складу, зерносховища, закритого току тощо. При цьому краї суміжних рулонів покриттів по всій їхній довжині нерухомо скріплюють знову ж за допомогою (згаданих вище) або клейового з'єднання, або механічного з'єднання гвинтами-саморізами. На відміну від розглянутої технології нарощування покриття в ширину, нарощування покриття в довжину здійснюють відомим способом [6]. Для цього смуги несучих елементів 1 і нерухомо закріплені до них знизу смуги зв'язувальних елементів 2 у кожній вищезгаданій рулонній секції покриття вже попередньо зміщені відносно один одного в поздовжньому напрямку на величину L=(1,0÷8,0)B (де В - ширина смуги), що забезпечує стикування кінців двох рулонів, що з'єднуються по довжині, за схемою "виступзападина". Після цього кінці рулонів з'єднують за допомогою або клейового з'єднання або механічним з'єднанням гвинтами-саморізами (на Фіг.1-3 умовно не показані). У складеного в такий спосіб захисного покриття на краях утворюються відкриті ділянки протекторних поверхонь 3 (Фіг.2). Ці ділянки закривають відрізками аналогічних смуг, які сполучають з ними протекторними поверхнями 3 і закріплюють нерухомо до них урівень з габаритами покриття (Фіг.3). З рівня техніки відомий аналог [4], у якому несучі й зв'язувальні елементи виконані у вигляді вирізаних з утилізованих автомобільних шин і розгорнутих у смуги протекторних частин, розташованих в ряд. Однак у відомому технічному рішенні [4] несучі й зв'язувальні елементи у вигляді смуг розміщені в покритті в ряд попарно на значній відстані між парами, в результаті чого покриття не має суцільної поверхні і не може виконувати захисну функцію від проникнення вологи й гризунів. На відміну від аналога [4] захисне покриття, відповідно до винаходу, завдяки нерухомому з'єднанню сполучених протекторними поверхнями несучих і зв'язувальних елементів, зміщених один відносно одного в поперечному напрямку на величину 0,5В, (де В - ширина смуги) має суцільну безперервну непроникну для вологи поверхню. Таким чином, захисне покриття, відповідно до винаходу, відрізняється від аналога [4] як зa конструкцією, так і за технічним результатом, що досягається, що дозволяє зробити висновок про відпо 7 відність істотних ознак пропонованого покриття умові патентоспроможності "новизна". Поряд із цим, захисне покриття, відповідно до винаходу, має винахідницький рівень, незважаючи на те, що в аналогу [4] виявлена ознака, що збігається з відмітною ознакою пропонованого покриття. Це обумовлено тим, що спільна ознака в аналогу [4] не впливає на досягнення технічного результату, що вперше зазначений - підвищення надійності захисту сільськогосподарських об'єктів у вигляді складів, зерносховищ, закритих токів тощо від вологи й гризунів. З рівня техніки відомий також аналог [5], у якого, як і у пропонованого об'єкта, несучі і зв'язувальні елементи виконані у вигляді вирізаних з утилізованих автомобільних шин, розгорнутих у смуги протекторних частин, розташованих в ряд, сполучених протекторними поверхнями й нерухомо скріплених між собою за допомогою клейового з'єднання. У цьому випадку відомий вихідний будівельний елемент для виготовлення захисного покриття (див., наприклад, Fig.7C і Fig.8 [5]), має істотні відмінності від вихідного будівельного елемента, відповідно до винаходу (див. Фіг.1 в описі). Відмінність полягає в тому, що в пропонованій конструкції захисного покриття скріплені нерухомо несучі й зв'язувальні елементи зміщені один відносно одного на величину 0,5В (де В - ширина смуги). В результаті, після монтажу захисне покриття, відповідно до винаходу, має суцільну безперервну непроникну для вологи поверхню. Якщо монтаж захисного покриття буде здійснений з використанням вихідних будівельних елементів у вигляді накладених одна на одну й скріплених протекторною поверхнею усередину смуг, згідно [5], то зазначені будівельні елементи можуть бути покладені в покритті тільки впритул. При цьому, якщо при щільно покладених вихідних будівельних елементах вдасться запобігти проникненню гризунів, то повністю уникнути зазорів, через які може проникати волога неможливо, а це неминуче приведе до ушкодження врожаю, що зберігається. Таким чином, захисне покриття, відповідно до винаходу, відрізняється від аналога [5] як за конструкцією, так і за технічним результатом, що досягається, що дозволяє зробити висновок про відповідність істотних ознак пропонованого покриття умові патентоспроможності "новизна". Поряд із цим, захисне покриття, відповідно до винаходу, має винахідницький рівень, незважаючи на те, що в аналога [5] виявлена ознака, що збігається з відмітною ознакою пропонованого покриття. Це обумовлено тим, що спільна відмітна ознака в аналозі [5] не впливає на досягнення технічного результату, що вперше зазначений підвищення надійності захисту сільськогосподарських об'єктів у вигляді складів, зерносховищ, закритих токів тощо від вологи. З рівня техніки відомий також аналог [6], що представляє собою різні варіанти елемента конструкції, який характеризується рядом ознак, що збігаються з відмітними ознаками пропонованого покриття. 90036 8 Зокрема, відомий брус [6], виконаний у вигляді пакета із нерухомо скріплених двох відрізків розгорнутих у смуги протекторних частин (несучий і зв’язувальний елементи) утилізованих шин вантажного автомобіля, армованих металевим кордом, з поверненими усередину протекторними поверхнями. Відомий брус [6] виконаний у вигляді пакета з нерухомо скріплених трьох відрізків розгорнутих у смуги протекторних частин (несучий і зв’язувальний елементи) утилізованих шин вантажного автомобіля, армованих металевим кордом, при цьому в пакеті крайні відрізки повернені усередину протекторними поверхнями. На відміну від наведених варіантів аналога [6] у пропонованій конструкції захисного покриття смуги в пакеті (а конкретно несучі й зв'язувальні елементи) зміщені один відносно одного в поперечному напрямку на величину 0,5В, де В - ширина смуги. В результаті, після монтажу захисне покриття має суцільну безперервну непроникну для вологи поверхню. Якщо ж використовувати для монтажу захисного покриття наведені вище варіанти брусів, відповідно до аналогу [6] у вигляді накладених одна на одну і скріплених у пакеті двох і трьох смуг (з розміщенням протекторних поверхонь усередині пакета смуг), то окремі пакети смуг можуть бути покладені в покритті тільки впритул. При цьому, аналогічно тому, як це має місце у вже розглянутому вище аналогу [5], повністю уникнути зазорів у покритті неможливо з усіма негативними наслідками, що випливають. Таким чином, захисне покриття, відповідно до винаходу, відрізняється від аналога [6] як за конструкцією, так і за технічним результатом, що досягається, що дозволяє зробити висновок про відповідність істотних ознак пропонованого покриття умові патентоспроможності "новизна". Поряд із цим, захисне покриття, відповідно до винаходу, має винахідницький рівень, незважаючи на те, що в аналога [6] виявлена ознака, що збігається з відмітною ознакою пропонованого покриття. Це обумовлено тим, що спільна відмітна ознака в аналогу [6] не впливає на досягнення технічного результату, що вперше зазначений підвищення надійності захисту сільськогосподарських об'єктів у вигляді складів, зерносховищ, закритих токів тощо від вологи. Запропоноване захисне покриття від вологи і гризунів в порівнянні з прототипом [3] дозволяє поперше, підвищити технологічність монтажу покриття, по-друге, підвищити надійність захисту сільськогосподарських об'єктів у вигляді складів, зерносховищ, закритих токів тощо від вологи й гризунів і, по-третє, завдяки масовому залученню дешевої вторинної сировини у вигляді утилізованих шин знизити собівартість захисних покриттів і одержати відчутний економічний ефект у державному масштабі завдяки економії дорогих первинних матеріалів. Джерела інформації: 1. RU №2 277 157 С1, МПК Е04F15/00, опубл. 2006.05.27. 2. RU №2 029 814 С1, МПК6 Е01С5/00, опубл. 27.02.95, Бюл. №6. 9 90036 3. SU №1691448 Α1, ΜΠΚ Ε01С5/18, опубл. 15.11.91, Бюл. №42. 4. SU №1222743 Α1, МПК Е02В3/12, F16L58/12, опубл. 07.04.86, Бюл. №13. Комп’ютерна верстка А. Рябко 10 7 5. US №6,527,891 У2, Int. Cl . B32, В31/20, Date of Patent Mar.4, 2003. 6. RU №2 324 041 C2, МПК Ε04Η17/16, опубл. 10.05.2008, Бюл. №13. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601