Спосіб визначення жувальної ефективності
Номер патенту: 94841
Опубліковано: 10.12.2014
Автори: Черевко Федір Анатолійович, Білий Сергій Миколайович, Єфименко Артем Сергійович, Король Дмитро Михайлович, Ніколов Володимир Володимирович, Скубій Іван Вікторович, Козак Руслан Васильович
Формула / Реферат
Спосіб визначення жувальної ефективності, що включає проведення жувальної проби тестовим матеріалом та наступне визначення жувальної ефективності за підрахунком розміру подрібнених частинок тестового матеріалу, який відрізняється тим, що як тестовий матеріал використовують стоматологічний С-силікон Speedex Putty (Coltene) з в'язкістю 0 за шкалою ISO, у вигляді зразків з округлої форми висотою - 7 міліметрів, діаметром - 21 мм, підрахунок подрібнених частинок тестового матеріалу і визначення їх розміру виконують за допомогою їх фотореєстрації та цифрової комп'ютерної обробки зображення з наступною статистичною обробкою одержаних даних, фотореєстрацію здійснюють фотокамерою Canon Power Shot A540, цифрову комп'ютерну обробку зображення виконують за допомогою програмного пакету обробки графічних даних Adobe Photoschop Extended ®, а статистичну обробку одержаних даних здійснюють за допомогою програми Statistica.
Текст
Реферат: Спосіб визначення жувальної ефективності включає проведення жувальної проби тестовим матеріалом та наступне визначення жувальної ефективності за підрахунком розміру подрібнених частинок тестового матеріалу. Як тестовий матеріал використовують стоматологічний С-силікон Speedex Putty (Coltene) з в'язкістю 0 за шкалою ISO, у вигляді зразків з округлої форми. Підрахунок подрібнених частинок тестового матеріалу і визначення їх розміру виконують за допомогою їх фотореєстрації та цифрової комп'ютерної обробки зображення з наступною статистичною обробкою одержаних даних. UA 94841 U (12) UA 94841 U UA 94841 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до стоматології, до ортопедичної стоматології, і призначена для визначення жувальної ефективності жувального апарату. Не зважаючи на різноманіття існуючих методів оцінки функції жувального апарату, єдиним об'єктивним показником його ефективності залишається реєстрація ступеня первинної механічної обробки їжі (Akeel, R.F. Masticatory efficiency, a literature / R.F. Akeel / Saudi Dental Journal. - 1992. - Vol. 4(2). - P. 63-69). Перші динамічні методи визначення жувальної ефективності, що стали класичними, на жаль, втратили свою актуальність через недостатню об'єктивності та велику трудомісткість. Жувальна ефективність, або жувальне виконання, характеризує індивідуальну здатність розмелювати і подрібнювати тестовий матеріал і визначається об'єктивними методами (Bilt A. // Brazil. J. Oral Science. - 2002. - V.1, № 1). Багато вчених займалися визначенням жувальної ефективності. Н.І. Агапов, І.М. Оксман, С.Є. Гельман, І.С. Рубінов запропонували різні способи статичної та динамічної оцінки функції жування, деякі з яких, незважаючи на втрачену актуальність та достовірність, застосовуються до цих пір (Ужумецкене И.И. Методы исследования в ортодонтии. - М., 1970. - 200 с.). Відомий спосіб визначення жувальної ефективності за Ряховським А.Н., який включає проведення жувальної проби тестовим матеріалом (50 % розчин желатину, оброблений 4 % розчином формаліну) та наступне визначення жувальної ефективності за підрахунком розміру подрібнених частинок тестового матеріалу, або як відношення корисної роботи до витраченої, еквівалент інтегралу біоелектричної активності жувальних м'язів за електроміографічним дослідженням. При цьому підрахунок подрібнених частинок тестового матеріалу здійснюється за допомогою набору сит від 0,3 до 18 мм під струменем проточної води, а жувальна ефективність визначається як відношення корисної роботи до витраченої, еквівалентом якої був інтеграл біоелектричної активності жувальних м'язів, який визначався при електроміографії. Крім цього визначається і корисна робота по подрібненню тестового матеріалу за математичним законом Бонда (Ряховский А.Н., Методика определения объёма функциональных резервов и компенсаторных возможностей жевательного аппарата. Стоматология, 2000. - Т. 79, № 6. - С. 48-51). Однак відомий спосіб має недостатній ступінь ефективності, обумовлений використанням набору сит: по перше, використання ситового аналізу є дуже громіздким, так як передбачає використання великої кількості сит; по-друге, ситовий аналіз проводиться під тиском струменя води, який в залежності від напору та висоти падаючої води може мати різний тиск і проштовхувати подрібнені зерна тестового матеріалу у нижче розташовані сита; по-третє, ситовий аналіз не враховує кількості або маси подрібнених частинок за фракціями, що в свою чергу є також характеристикою ефективності подрібнення тестового матеріалу. Найбільш близьким до запропонованої корисної моделі є спосіб визначення жувальної ефективності, який включає проведення жувальної проби тестовим матеріалом (50 % розчин желатину, оброблений 4 % розчином формаліну) та наступне визначення жувальної ефективності за підрахунком розміру подрібнених частинок тестового матеріалу, або як відношення корисної роботи до витраченої, еквівалент інтеграла біоелектричної активності жувальних м'язів за електроміографічним дослідженням, який відрізняється тим, що визначення жувальної проби за підрахунком розміру подрібнених частинок тестового матеріалу проводиться за седиментаційним аналізом дисперсних систем, а саме визначення розміру, підрахунок та порівняння їх кількісної маси за фракціями (Пат. 51835, Україна, МПК А61С 19/04. Спосіб визначення жувальної ефективності (Жувальна проба по Шукліну В.А.). Винахідник і заявник: Шуклін B.A. (UA). - № u200908345; заявл. 07.08.2009; опубл. 10.08.2010, Бюл. № 15). Однак, відомий спосіб недостатньо ефективний у клінічних умовах за рахунок трудомісткості, складності виконання та недостатнього ступеня точності. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб визначення жувальної ефективності, шляхом удосконалення відомого, досягти максимально точного визначення жувальної ефективності в клінічних умовах за рахунок спрощення виконання способу, зниження його трудомісткості забезпечити підвищення ступеня його ефективності. Поставлену задачу вирішують створенням способу визначення жувальної ефективності, що включає проведення жувальної проби тестовим матеріалом та наступне визначення жувальної ефективності за підрахунком розміру подрібнених частинок тестового матеріалу, в якому, згідно з корисною моделлю, як тестовий матеріал використовують стоматологічний С-силікон Speedex Putty (Coltene) з в'язкістю 0 за шкалою ISO, у вигляді зразків з округлої форми висотою - 7 міліметрів, діаметром - 21 мм, підрахунок подрібнених частинок тестового матеріалу та визначення їх розміру виконують за допомогою їх фотореєстрації та цифрової комп'ютерної обробки зображення з наступною статистичною обробкою одержаних даних, фотореєстрацію 1 UA 94841 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 здійснюють фотокамерою Canon Power Shot A540, цифрову комп'ютерну обробку зображення виконують за допомогою програмного пакету обробки графічних даних Adobe Photoschop Extended ®, а статистичну обробку одержаних даних здійснюють за допомогою програми Statistics. Запропонований спосіб визначення жувальної ефективності виконують наступним чином. Для проведення жувальних проб використовували стоматологічний С-силікон Speedex Putty (Coltene) з в'язкістю 0 за шкалою ISO у вигляді жувальних зразків. Жувальні зразки виготовляли шляхом наповнення розм'якшеним силіконом стандартного лікарського блістери з дванадцятьма формами для таблеток (препарат "Strepsils від кашлю"). Таким чином, габарити зразків склали: висота - 7 міліметрів, а їх діаметр - 21 мм. Пацієнтам пропонують послідовне пережовування попередньо виготовлених зразків 10-ма жувальними рухами. Спочатку пацієнтам пропонують жувати зразок усіма зубами, а потім окремо на правій і лівій сторонах зубних рядів з перервою в 1 хвилину. Подрібнені зразки ретельно збирають у кавові фільтрувальні пакети, висушують, розподіляють на предметному столику з чорним фоном і фотографують фотокамерою Canon Power Shot A540 при денному освітленні і відсутності спалаху і цифрового збільшення. Відстань від макрооптичної лінзи до об'єктів становила 18 сантиметрів, цифрове збільшення і підсвічування камери були повністю відключені. Цифрова комп'ютерна обробка зображення за допомогою програмного пакету обробки графічних даних Adobe Photoschop Extended ® включала послідовне використання інструментів програмного редактора зображень Adobe Photoschop Extended ®. За допомогою калібрувальної лінійки був визначений масштаб зображення: 5 пікселів =1 мм. Потім виконували бінаризацію зображення, розподіл всіх пікселів зображення на два протилежних значення: білий і чорний; сегментацію, виділення ділянок зображення білого кольору з реєстрацією їх основних значень (загальне число фрагментів і їх площа). У результаті послідовних дій бінаризації та сегментації зображення були отримані цифрові значення у вигляді таблиці, що характеризує кожен фрагмент жувальної проби. Для подальшої оцінки проводили відбір фрагментів за розміром від максимального до десятих часток міліметра. Отримані дані зберігали у вигляді текстового файлу і копіювали для подальшої статистичної обробки. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою програми Statistica 10.0 (табл. креслення) і отримували середнє значення площі фрагментів і коефіцієнт подрібнення. Діагностичне значення матимуть два показники: перший з них - це загальне число фрагментів, другий - коефіцієнт подрібнення. Даний коефіцієнт обчислюється як відношення площі найбільшого фрагмента в пробі до середнього значення площі всіх зразків у пробі. Середнє число фрагментів, прийнятих до розрахунків, при двосторонньому жуванні в досліджуваній групі склало 10,2. Аналогічний показник при правосторонньому жуванні в групі склав 14,4. Середній показник числа фрагментів при лівосторонньому жуванні склав 13,6. Максимальне значення цього показника при правосторонньому варіанті жування може вказувати на звичну сторону жування, переважну в досліджуваній групі. Мінімальне значення числа фрагментів при двосторонньому жуванні, з нашої точки зору, є наслідком складності подрібнення щільного силіконового зразка за умови малої кількості жувальних рухів і відсутності двостороннього стереотипу жування у досліджуваних. Середнє значення індексу подрібнення при двосторонньому жуванні склало 5,0, при правосторонньому жуванні - 5,8, а при лівосторонньому жуванні - 5,1. Визначення жувальної ефективності на двох сторонах окремо і по черзі у кожного пацієнта дозволяє, по-перше, оцінити достовірність одержуваних даних, а по-друге - побічно визначити звичну сторону жування. Подібний підхід може бути дуже корисним при визначенні жувальної ефективності у пацієнтів з односторонніми дефектами зубних рядів до і після протезування. Близьке числове значення обчислюваного нами індексу за умови двостороннього, правостороннього і лівостороннього жування підтверджує статистичну достовірність отриманих даних і дозволяє використовувати даний критерій для виявлення клінічно значущих порушень функції жування. Слід також відзначити кореляцію між значеннями числа фрагментів і значеннями індексу подрібнення, що вказує на можливість використання цих показників в єдиному комплексі. Використання запропонованого способу визначення жувальної ефективності в клінічних умовах значно спрощує проведення обстеження за рахунок компактності і високої роздільної здатності макрооптичної лінзи. Запропонованим способом визначення жувальної ефективності визначення було обстежено 10 пацієнтів у віці від 17-19 років, що не мають дефектів зубних рядів. 2 UA 94841 U 5 Таким чином, запропонований спосіб визначення жувальної ефективності дозволяє досягти максимально точного визначення жувальної ефективності в клінічних умовах за рахунок фотореєстрації та комп'ютерної обробки отриманого зображення, забезпечує спрощення процедури виконання способу за мінімальну кількість часу, зниження його трудомісткості, що забезпечує підвищення ступеню його ефективності. Запропонований спосіб визначення жувальної ефективності впроваджений на кафедрі пропедевтики ортопедичної стоматології ВДНЗУ "Українська медична стоматологічна академія". ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 Спосіб визначення жувальної ефективності, що включає проведення жувальної проби тестовим матеріалом та наступне визначення жувальної ефективності за підрахунком розміру подрібнених частинок тестового матеріалу, який відрізняється тим, що як тестовий матеріал використовують стоматологічний С-силікон Speedex Putty (Coltene) з в'язкістю 0 за шкалою ISO, у вигляді зразків з округлої форми висотою - 7 міліметрів, діаметром - 21 мм, підрахунок подрібнених частинок тестового матеріалу і визначення їх розміру виконують за допомогою їх фотореєстрації та цифрової комп'ютерної обробки зображення з наступною статистичною обробкою одержаних даних, фотореєстрацію здійснюють фотокамерою Canon Power Shot A540, цифрову комп'ютерну обробку зображення виконують за допомогою програмного пакету обробки графічних даних Adobe Photoschop Extended ®, а статистичну обробку одержаних даних здійснюють за допомогою програми Statistica. Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3
ДивитисяДодаткова інформація
Автори англійськоюKorol Dmytro Mykhailovych, Kozak Ruslan Vasyliovych, Nikolov Volodymyr Volodymyrovyh, Bilyi Serhii Mykolaiovych
Автори російськоюКороль Дмитрий Михайлович, Козак Руслан Васильевич, Николов Владимир Владимирович, Белый Сергей Николаевич
МПК / Мітки
МПК: A61C 19/00, A61C 19/04
Мітки: ефективності, визначення, жувальної, спосіб
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/5-94841-sposib-viznachennya-zhuvalno-efektivnosti.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб визначення жувальної ефективності</a>
Попередній патент: Пластинчастий калорифер
Наступний патент: Спосіб збудження безелектродної нвч лампи
Випадковий патент: Зубна щітка трофімова v