Капілярно-повітряний спосіб розмноження плодових, ягідних та декоративних культур зеленими (літніми) живцями

Реферат: Винахід належить до галузі сільського господарства і зокрема до технологій розмноження плодових, ягідних та декоративних культур зеленими (літніми) живцями за допомогою капілярно-повітряного способу розмноження культур зеленими (літніми) живцями, при якому зелений (літній) живець, що є частиною пагона, висаджують нижньою (базальною) частиною у субстрат 7 із грубозернистого піску, де відбувається утворення адвентивних (додаткових) коренів, над місцем укорінення живця створюють і підтримують умови укорінення (строк укорінення, тип живця, вологість, температура, освітлення тощо). На налиту у піддон 1 воду діє атмосферний тиск Р (атм) і згідно із законом Паскаля передається у всі напрями рівномірно, вода через галечникову подушку через отвори в ємкості 3 по капілярам земляної суміші 8 і субстрату 7 із грубозернистого піску піднімається до поверхні А, звідки випаровується у світлопрозорий ковпак 4 і частково атмосферу. Через різницю температур оточуючого середовища і субстрату 7 із грубозернистого піску пар конденсується і осідає на стінки світлопрозорого ковпака 4 і укорінений живець 6, сполучений з атмосферою через отвори у нижній частині ємкості 3 і отвір у верхній частині світлопрозорого ковпака 4 при знятій заглушці UA 100061 C2 (12) UA 100061 C2 5, утворює найтоншу сталу водну плівку, створюючи при цьому сприятливий водно-повітряний режим для всього живця в цілому. UA 100061 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до галузі сільського господарства і зокрема до технологій розмноження плодових, ягідних та декоративних культур зеленими (літніми) живцями. Відомий спосіб розмноження плодових ягідних культур, при якому дикі рослини або сіянці культурних сортів, названі підщепами, виконують роль кореневої системи, на яку прищеплюють живець або бруньку іншої плодової культури, яка є частиною пагона, названа прищепою, внаслідок чого вони зростаються і продовжують рости як єдиний організм, утворюючи прищеплену рослину, підтримують в ній, ґрунтовому шарі умови росту (полив, підживлення, розпушення тощо) [1]. Цей спосіб дозволяє розмножувати у вигляді прищеплених рослин основну кількість плодових культур, але у цього способу є два суттєвих недоліки. По-перше, час, витрачений на вирощування підщепи, збільшує як строки для її вирощування, так і виробничу площу під плодорозсадник. По-друге, при несумісності прищепи і підщепи їх тканини не зростаються. Даного недоліку можна частково уникнути в іншому відомому способу розмноження плодових, ягідних та декоративних культур, прийнятому за прототип, укоріненням зелених (літніх) живців в культиваційних спорудах штучним туманом туманоутворюючою установкою у субстраті-середовищі, в якому розташовують нижню (базальну) частину зеленого (літнього) живця, що є частиною пагона, де відбувається утворення адвентивних (додаткових) коренів. Над місцем укорінення зеленого (літнього) живця утворюють і підтримують штучний туман туманоутворюючою установкою і умови укорінення (строк укорінення, тип живця, вологість, температура, освітлення тощо) [2]. Відомий спосіб не забезпечує одне із умов укорінення наявність сталої тонкої водної плівки на листках живця у проміжок між включенням і виключенням туманоутворюючої установки, що може привести до втрати тургору і навіть загибелі живця. Задачею винаходу є розробка капілярно-повітряного способу розмноження плодових, ягідних та декоративних культур зеленими (літніми) живцями, який виключає випаровування вологи з листків живця і формує сприятливий водно-повітряний режим для всього живця в цілому. Дана задача вирішується за допомогою капілярно-повітряного способу розмноження плодових, ягідних та декоративних культур зеленими (літніми) живцями, при якому зелений (літній) живець, що є частиною пагона, висаджують нижньою (базальною) частиною пагона, у субстрат, де відбувається утворення адвентивних (додаткових) коренів, над місцем укорінення живця утворюють і підтримують умови укорінення (строк укорінення, тип живця, вологість, температура, освітлення тощо). Дана задача також вирішується за допомогою води, яка розташована під субстратом для укорінення зелених (літніх) живців. Винахід має ту відмінність, що зелений (літній) живець зверху покритий світлопрозорим ковпаком і сполучений з атмосферою, знизу вода по капілярам субстрату піднімається до нижньої (базальної) частини зеленого (літнього) живця і верхньої поверхні субстрату, звідки частково випаровується в атмосферу і внутрішній об'єм світлопрозорого ковпака, пар конденсується, осідає на стінках світлопрозорого ковпака і листках зеленого (літнього) живця, утворюючи найтоншу сталу водну плівку, формуючи при цьому сприятливий водно-повітряний режим для всього живця в цілому. Винахід ілюструється кресленням, де показаний пристрій для розмноження плодових, ягідних та декоративних культур зеленими (літніми) живцями. Пристрій складається із піддона 1, гальки 2, ємкості 3, світлопрозорого ковпака 4, заглушки 5, укоріненого живця 6, субстрату 7 із грубозернистого піску і земляної суміші 8. Робота пристрою. На налиту у піддон воду діє атмосферний тиск Р (атм) і згідно закону Паскаля передається у всіх напрямкам рівномірно. Вода через галечникову подушку через отвори в ємкості 3 по капілярам земляної суміші 8 і субстрату 7 із грубозернистого піску піднімається до поверхні А, звідки випаровується у світлопрозорий ковпак 4 і часткову в атмосферу. Через різницю температур оточуючого середовища і субстрату 7 із грубозернистого піску пар конденсується і осідає на стінки світлопрозорого ковпака 4 і укорінений живець 6, сполучений з атмосферою через отвори у нижній частині ємкості 3 і отвір у верхній частині світлопрозорого ковпака 4 при знятій заглушці 5, утворює найтоншу сталу водну плівку, створюючи при цьому сприятливий водно-повітряний режим як в зоні (Б) утворення адвентивних (додаткових) коренів, так і для всього живця в цілому. Зелене живцювання побудовано на біологічній особливості - регенерації, тобто здатності окремих частин або органів відновлювати ріст і функції організму. Зелені живці в процесі регенерації з тканин пагона утворюють адвентивні (додаткові) корені. Регенерація коренів залежить від багатьох чинників, які необхідно брати до уваги. Інакше укоріненню не пощастить. Зелені живці слід нарізати з молодих плодоносних 1 UA 100061 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 високопродуктивних зимостійких плодових та ягідних культур, стійких до хвороб та шкідників. Оптимальний час заготівлі живців залежить від погодних умов і часу доби. Ранок, до сходу сонця - найкращий час заготівлі живців. Строки виконання операції - фаза інтенсивного росту пагонів у довжину. Укоріненню живців сприяє наявність листків. Літні живці з листками у темряві або на світлі без листків не укорінюються. При відбору для живцювання однорідних пагонів слід брати пагони з нижнього (надземного) ярусу крони ближче до землі. Ці пагони мають кращу регенеративну здатність ніж пагони, взяті з середнього або верхнього ярусу крони. Зелені (літні) живці з приросту поточного року, взяті з верхньої або середньої частини пагона, укорінюються краще, ніж живці, взяті з нижньої частини пагона. Зелені (літні) живці з приросту минулого року, взяті уздовж пагона укорінюються краще, коли брати з нижньої, а не з верхньої чи середньої частини пагона. Зелені живці, довжиною 80 мм., зрізують гострим лезом, перпендикулярно осі живця. Зріз повинен бути гладким, без зазублин. Зрізані зелені живці вранці з крапельками роси або у хмарну погоду після дощу при підвищеній вологості не втрачають тургору, тому їх висаджують у субстрат не гаючи часу. Субстрат - це середовище, в якому розташовують нижню (базальну) частину живця, де утворюються корені. Глибина висадки така, щоб зелений живець утримувався у вертикальному стані, у субстраті із грубозернистого піску, де відбувається укорінення та подальший розвиток кореневої системи у земляній суміші. Світло, тепло, вологість - необхідні умови для укорінення зеленого живця. Пристрій з зеленим живцем ставлять в будь-яке приміщення, де маються вікна і спочатку захищають від падіння прямих сонячних променів. Оскільки укорінення відбувається на початку літа, рослина в цей час отримує достатньо світла і тепла. Але у період зародження коренів температура субстрату із грубозернистого піску повинна бути вище, ніж температура повітря, оточуючого живець під ковпаком. А у період виходу коренів у субстрат із грубозернистого піску його температура повинна бути на рівні температури повітря, оточуючого живець, або дещо нижчою. Підтримування правильного режиму вологості забезпечує швидке укорінення живця і добрий розвиток кореневої системи. Режим вологості повітря під ковпаком і субстрату в ємкості у період укорінення живця не повинен залишатися однаковим. Так у період калюсо- і коренеутворення кількість води у піддоні повинна бути мінімальною, але достатньою для змочування піску і такою, щоб листки живця були постійно зволожені. В подальшому кількість води повинна поступово зменшуватися, але завжди в незначній кількості бути присутньою. Воду бажано брати з природних джерел (наприклад, болотну, дощову). Крім того, зелений живець потрібно щодня провітрювати, знімаючи ковпак на декілька хвилин. Цей захід дозволяє привчити рослину до подальшого самостійного життя. Після утворення коренів в залежності від погодних умов зелений живець разом з ємкістю (на всю її висоту) висаджують у відкритий ґрунт на затіненій ділянці саду. Після того, як корені живця ледь вийдуть через отвір в ємкості, досягнувши ґрунту, зелений живець з грудкою земляної суміші висаджують на постійне місце в саду. Ґрунт повинен бути родючим, тому місце під висадку готують вчасно, вносячи органіку. В рік укорінення зелений (літній) живець не дає високого приросту. Коренева система не встигає глибоко проникнути в ґрунт, тому рослина потребує регулярних поливів в суху, спекотну погоду. Протягом літнього і осіннього сезонів необхідно виполювати бур'яни, розпушувати ґрунт і вносити органічні добрива (у діаметрі приблизно метр навколо живцевого деревця). З настанням приморозків живцеве деревце уберігають від морозу, укриваючи його агроплівкою. З прибуттям зими живцеве деревце ізолюють від зовнішнього середовища землею (шар товщиною 20 см) і додатково зверху соломою або іншими органічними матеріалами. З настанням весни після розмерзання ґрунту в саду деревце визволяють від укривних матеріалів. На закінчення слід визначити, що капілярно-повітряний спосіб розмноження плодових, ягідних та декоративних культур зеленими (літніми) живцями простий, перспективний, має низку переваг, спосіб, що забезпечує отримання кореневласних рослин, особливістю яких є генетична однорідність і фізіологічна цілісність організму, що особливо важливо для культур із зниженою зимостійкістю. Культура з власним корінням забезпечує витривалість, високу продуктивність, довговічність плодових культур і, у випадку загибелі надземної частини, має здатність до самовідновлення. Цей спосіб важливий ще і тим, що дозволяє швидко укорінювати зелені (літні) живці різних форм в маточних екземплярах в невеликій кількості цінних культур, виведених селекціонерами, як поодинокі рослини і отримані внаслідок обеззараження від вірусних хвороб та шкідників. Важливим є ще і те, що можна укорінювати зелені (літні) живці цінних і рідкісних сортів плодових культур, які важко укорінюються, в умовах дачної або присадибної ділянки без 2 UA 100061 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 застосування дорогої туманоутворюючої установки і препаратів для стимуляції росту коренів. До того ж, розмноження плодових, ягідних та декоративних культур зеленими (літніми) живцями в контейнерах дозволяє їх транспортувати на далеку відстань без ушкодження кореневої системи за позитивної температури. Напевно, капілярно-повітряним способом плодові, ягідні та декоративні культури можна розмножувати не тільки зеленими (літніми) живцями, але і безлистяними (зимовими) живцями, про що свідчить проведений експеримент. Експеримент здійснений у вище описуваному пристрої (див. креслення). Так, саджанець інжиру сорту «Фиолетовый» отримано укоріненням безлистяним (зимовим) живцем, взятий по довжині пагона із верхньої частини у осінньо-зимовий сезон за кімнатних умов капілярно-повітряним способом в описуваному вище пристрої. Початок укорінення - кінець жовтня. Довжина живця 120 мм, з трьома міжвузлями. Готовий до транспортуванню і висадки у більшу ємкість або відкритий ґрунт на постійне місце в сад весною після того, як мине загроза повернення заморозків для подальшого вирощування прикопно-укривним способом. Щоб більш повно і всебічно оцінити здатність капілярно-повітряного способу розмноження плодових культур безлистяними (зимовими) живцями у осінньо-зимовий сезон в кімнатних умовах одного проведеного експерименту не достатньо, оскільки безлистяні (зимові) живці мають меншу здатність до коренеутворення у зв'язку зі зниженням зимою температури, освітлення тощо, як умов укорінення. Крім того, не всі плодові культури мають однакову схильність до коренеутворення. З цієї причини експериментувати краще всього у кінці зими, ближче до весни у фазі набрякання бруньок з більш великою кількістю безлистяних (зимових) живців різноманітних культур. Автор продовжує експериментувати в цьому напрямку в теперішній час. Спосіб розмноження рослин: 1. Броуз Мак-Миллан Ф. Размножение растений. - М.: Мир. - 1992. - с. 182. 2. Поликарпова Ф. Я. Размножение плодовых, ягодных и декоративных культур зелеными черенками. - М.: Агропромиздат. - 1989. - 40 с. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ Капілярно-повітряний спосіб розмноження плодових, ягідних та декоративних культур зеленими (літніми) живцями, що включає їх висадку в культиваційну споруду у субстрат-середовище, в якому розташовують нижню (базальну) частину зеленого (літнього) живця, що є частиною пагона, де відбувається утворення адвентивних (додаткових) коренів, над місцем укорінення зеленого (літнього) живця утворюють і підтримують штучний туман туманоутворюючою установкою і умови укорінення (строк укорінення, тип живця, вологість, температура, освітлення тощо), який відрізняється тим, що зелений (літній) живець зверху покритий світлопрозорим ковпаком і сполучений з атмосферою, знизу вода по капілярам субстрату піднімається до нижньої (базальної) частини зеленого (літнього) живця і верхньої поверхні субстрату, звідки частково випаровується в атмосферу і внутрішній об'єм світлопрозорого ковпака, пар конденсується, осідає на стінках світлопрозорого ковпака і листках зеленого (літнього) живця, утворюючи найтоншу сталу водну плівку, формуючи при цьому сприятливий водно-повітряний режим для всього живця в цілому. 3 UA 100061 C2 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4