Застосування антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 як засобу для лікування запальних захворювань слизової оболонки порожнини рота

Реферат: Застосування антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 як засобу для лікування запальних захворювань слизової оболонки порожнини рота. UA 103041 U (54) ЗАСТОСУВАННЯ АНТАГОНІСТА РЕЦЕПТОРІВ ІНТЕРЛЕЙКІНУ-1 ЯК ЗАСОБУ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА UA 103041 U UA 103041 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до фармації та медицини, а саме до протизапальних засобів, що можуть бути використані для лікування запальних процесів слизової оболонки порожнини рота (СОПР). Значна розповсюдженість запальних захворювань СОПР є однією з медико-соціальних проблем сучасності [1, 2]. Не зважаючи на постійне розширення арсеналу протизапальних лікарських засобів за рахунок нових препаратів, здатних впливати на різні етапи розвитку запального каскаду [3, 4], на сьогодні не існує ідеального препарату для лікування запальних захворювань СОПР. Найчастіше для лікування запальних захворювань СОПР використовують нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), які мають низку побічних ефектів [3, 4]. Відсутність еталонного протизапального препарату та рутинне призначення супроводжуючих препаратів (імунокоригувальних, загоювальних, компенсуючих побічні ефекти НПЗЗ тощо) пояснює недостатню ефективність та безпечність терапії, призводить до небажаної поліпрагмазії. Також неможливо ефективно впливати на етіологічний фактор виникнення запалення СОПР у хворих на автоімунні та імуноалергічні захворювання (пухирчатка, червоний вовчак, червоний плескатий лишай, пемфігоїд та ін.), кількість яких постійно зростає [5]. У зв’язку з цим є нагальна потреба у створенні та використанні препаратів, спрямованих на захист клітин СОПР проти дії чинника запалення, тобто залучення до схеми протизапальної терапії препарату з антицитокіновими властивостями. Крім цього, використання препаратів з політропними фармакологічними ефектами, які відповідають патогенезу запального процесу та поєднуються з імунокоригувальною дією, є природною альтернативою поліпрагмазії [3, 4]. Відомим НПЗЗ для лікування запальних захворювань СОПР є диклофенак натрію. Він має виражену протизапальну, знеболювальну, жарознижувальну дію, але чинить нефро- та гепатотоксичний ефект, ульцерогенний ефект, порушення кровотворення, головний біль тощо [3, 4]. В основу корисної моделі поставлена задача розширення арсеналу протизапальних засобів для оптимізації можливостей лікування запальних захворювань СОПР. Поставлена задача вирішується шляхом застосування антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (IL-1Ra) як протизапального засобу для лікування запальних захворювань слизової оболонки порожнини рота. Використання IL-1Ra при запальних захворюваннях СОПР не відоме з джерел інформації. Нова область застосування IL-1Ra пропонується авторами вперше. Корисна модель ілюструється таким прикладом. Як об'єкт дослідження використано антагоніст рецепторів інтерлейкіну-1 (IL-1Ra), отриманий у Санкт-Петербурзькому НДІ особливо чистих препаратів. Вивчення ефективності IL-1Ra проводили у зіставленні з препаратом порівняння диклофенаком натрію у дозі 8 мг/кг на білих щурах-самках масою 130-200 г на моделі гострого хімічного ураження слизової оболонки порожнини рота, для відтворення якого піддослідним тваринам наносили на слизову оболонку нижньої губи краплю 10 % розчину гідроксиду натрію. Лабораторних тварин розподілили на чотири групи: 1. Інтактний контроль, n=6. 2. Контрольна патологія (хімічна травма), n=6. 3. Диклофенак натрію, 8 мг/кг внутрішньом'язово + гостра хімічна травма, n=6. 4. IL-1Ra, 3 мг/кг підшкірно + гостра хімічна травма, n=6. Вибір дози диклофенаку натрію (8 мг/кг) ґрунтується на методичних рекомендаціях і являє собою ЕД50 за протизапальною активністю [6]. Вибір дози IL-1Ra (3 мг/кг) ґрунтується на рекомендаціях [7, 8]. Протизапальну дію та безпечність IL-1Ra та референс-препарату оцінювали за ступенем розвитку місцевого ураження (некроз при макроскопічному огляді та при дослідженні методом світлової мікроскопії, забарвлення гематоксилін-еозин), динамікою температури і маси тіла, показниками клінічного (кількість еритроцитів, лейкоцитів, уміст гемоглобіну та ШОЕ) та біохімічного (загальний білок, альбуміни, глобуліни, активність АлАТ, АсАТ і каталаза, ТБКреактанти) аналізів крові, побічними ефектами (мелена). Спостереження тривало 7 днів. Температуру тіла вимірювали у прямій кишці термометром FT-15. Кількісні дані обробляли статистично за критерієм t Стьюдента (міжгрупові відмінності при обліку у вигляді середнього та його стандартної помилки) та кутовим перетворенням Фішера (міжгрупові відмінності при обліку в альтернативній формі - наявність/відсутність певної ознаки), а також за парним критерієм Вілкоксона (внутрішньогрупові відмінності в динаміці). Результати дослідження наведено в таблицях 1-4. 60 1 UA 103041 U Таблиця 1 Вплив IL-1Ra та диклофенаку натрію на кількість тварин з ознаками некрозу при хімічному ураженні СОПР Кількість тварин з некрозом Групи тварин макроскопічно мікроскопічно Інтактний контроль 0 0 Контрольна патологія 0 5 (83,3 %)* Диклофенак натрію, 8 мг/кг 2 (33,3 %)* 2 (33,3 %)* IL-1Ra, 3 мг/кг 0 2 (33,3 %)* Примітка. * - статистично значущі відмінності відносно групи інтактного контролю (р