Пристрій для калоричної вестибулярної стимуляції

Реферат: Пристрій для калоричної вестибулярної стимуляції містить дві довгі гнучкі силоксанові трубки (ввідну та відвідну), які одним кінцем з'єднані між собою, на які надягається силіконовий беруш, при цьому другий кінець ввідної трубки приєднаний до 60 мл груші, а відвідної - до герметичної пластикової ємності з кришкою для відтоку води, та містить термометр для води. UA 103268 U (54) ПРИСТРІЙ ДЛЯ КАЛОРИЧНОЇ ВЕСТИБУЛЯРНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ UA 103268 U UA 103268 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до оториноларингології, крім того може бути використана в неврології, нейрохірургії, фізіотерапії, спортивній медицині, військовій медицині. На сьогоднішній день актуальною проблемою оториноларингології є лікування порушень вестибулярного апарату у хворих на судинні захворювання головного мозку [1, 2]. Відомо також, що калорична вестибулярна стимуляція холодною або теплою водою призводить до активації багатьох зон в контрлатеральній гемісфері головного мозку, тому може використовуватись для лікування головного болю та вестибулярних порушень при деяких захворюваннях головного мозку [3-8]. Найближчим аналогом корисної моделі, що заявляється, є пристрій для калоричної вестибулярної стимуляції [9], який містить дві довгі гнучкі силастикові трубки (ввідну та відвідну), які одним кінцем з'єднані між собою через гумовий обтюратор, при цьому другий кінець ввідної трубки приєднаний до 100 мл шприца, а відвідної - до пластикової ємності для відтоку води. Недоліками відомого пристрою є гумовий обтюратор, що не завжди повторює форму зовнішнього слухового ходу пацієнта, меншою мірою інертний по відношенню до тканин організму силастиковий матеріал трубок, відкрита без кришки вивідна пластикова ємність, що може проливатись, та менш зручний у використанні хворим шприц для нагнітання води. В основу корисної моделі поставлена задача в створенні пристрою трубок силоксанових для калоричної вестибулярної стимуляції, при цьому забезпечивши його більш зручне, просте комфортне і безпечне використання самим хворим. Технічний результат від впровадження пристрою, що пропонується, буде полягати у створенні кращої індивідуальної герметичності зовнішнього слухового ходу, що зрошується, забезпечення приведення та відведення води для калоричної вестибулярної стимуляції через біологічно інертні силоксанові трубки, які під час зрошення встановлюються: ввідна трубка у гумову грушу зручну для нагнітання рідини хворим, та вивідна трубка у герметично закриту кришкою пластикову ємність, яка не проливається навіть при використанні її хворим у лежачому положенні, та додається термометр для води. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому пристрої, що містить дві довгі гнучкі силастикові трубки (ввідну та відвідну), які одним кінцем з'єднані між собою через гумовий обтюратор, при цьому другий кінець ввідної трубки приєднаний до 100 мл шприца, а відвідної до пластикової ємності для відтоку води, згідно з корисною моделлю, містить дві силоксанові трубки (ввідну та вивідну), що одним кінцем з'єднані між собою, на які перед застосуванням надягається силіконовий беруш, при цьому другий кінець ввідної трубки приєднаний до 60 мл гумової груші, а відвідної - до герметичної пластикової ємності з кришкою для відтоку води, та додається термометр для води. Відмінними особливостями пристрою для калоричної вестибулярної стимуляції є дві довгі гнучкі силоксанові трубки, з'єднані одним кінцем, на який надягається силіконовий беруш. Пластиковий шприц ємністю 100 мл змінюється на гумову грушу 60 мл. На пластикову відвідну ємність вдягається герметична кришка з отвором для вивідної трубки. Додається термометр для води. Така корисна модель дозволяє підвищити безпечність та зручність проведення калоричної вестибулярної стимуляції самим хворим, що забезпечує комфортне безпечне проведення в подальшому цієї маніпуляції хворим самостійно, після того як лікар провів її хворому перший раз. З відомих джерел такий пристрій для калоричної вестибулярної стимуляції не відомий. Суть корисної моделі пояснюється графічно, де: 1 - ввідна силоксанова трубка довжиною 50 см, 4 мм в діаметрі; 2 - відвідна силоксанова трубка довжиною 50 см, 4 мм в діаметрі; 3 - вільний поєднаний протягом 1 см кінець ввідної і вивідної силоксанових трубок; 4 - силіконовий беруш; 5-60-мл гумова груша; 6 - пластикова ємкість ємністю 500 мл; 7 - герметична кришка на пластикову ємність; 8 - термометр для води. Пристрій для калоричної вестибулярної стимуляції використовують наступним чином: В 60-мл гумову грушу (4) набирають воду потрібну для вестибулярної калоричної стимуляції температури 49 °C в разі гарячої калоризації або 25 °C в разі холодної калоризації. Температуру води попередньо вимірюють термометром для води (8). Силіконовий беруш (4) надягають навколо вільних поєднаних довжиною 1 см кінців ввідної і вивідної силоксанових трубок (3) так, щоби отвори трубок виступали з беруша вперед на 0,5-0,7 см. Вільний поєднаний кінець силоксакнових трубок з надягненим навколо нього силіконовим берушем вставляють у зовнішній слуховий хід. Силіконовий беруш, що знаходиться навколо вільних поєднаних кінців 1 UA 103268 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 трубок, притискають пальцями до вушної раковини так, щоби він герметично закривав зовнішній слуховий хід. Пацієнт сідає в крісло з підголовником у положення з закинутою назад на 60° головою, або лягає на спину головою на подушку так, щоби голова знаходилась піднятою над горизонтальною поверхнею на кут 30°. Приєднують канюлю гумової груші (5) з попередньо набраною в неї гарячою або холодною водою (25 °C або 49 °C) до ввідної силоксанової трубки довжиною 50 см, 4 мм в діаметрі (1). Вільний кінець відвідної силоксанової трубки довжиною 50 см, 4 мм в діаметрі (2) поміщають у отвір у кришці герметично закритої пластикової ємкості ємністю 500 мл (7), яку встановлюють поряд. З заплющеними очима вмістом гумової груші протягом 10 секунд через привідну силоксанову трубку (1) зрошують зовнішній слуховий хід. При цьому вода із зовнішнього слухового ходу через відвідну силоксанову трубку (2) відтікає у пластикову ємкість ємністю 500 мл (6). В разі правильно проведеної процедури виникає головокружіння. Очі не відкривають протягом усього періоду головокружіння. Коли головокружіння припинилось, очі можна відкрити. Після цього рекомендується не вставати ще протягом 10-15 хвилин. В разі гарної переносимості першої вестибулярної калоричної стимуляції за призначенням лікаря хворий в подальшому може проводити цю маніпуляцію за допомогою даного пристрою вже самостійно. В ряді випадків може виникати легка нудота. В такому разі рекомендується відкрити очі, і подальші процедури проводити з відкритими очима. Рідко може виникати одноразове блювання. В цьому разі рекомендується проводити процедуру під контролем лікаря. За наявності перфорації барабанної перетинки процедуру проводять за показаннями і під контролем лікаря. Приклад конкретного використання пристрою: Хвора P., 48 років, яка перебувала у відділенні неврології з приводу ішемічного інсульту вертебрально-базилярного басейну, отримала консультацію ЛОР-лікаря у зв'язку зі скаргами на головокружіння, порушення координації рухів і ходи, закладеність вуха. В ЛОР-клініці хворій проведене комплексне аудіологічне і вестибулометричне обстеження, в результаті якого було встановлено діагноз - поєднаний вестибулярний синдром, гіпорефлексія правого лабіринту. Після виписки з неврологічного відділення в клініці кафедри оториноларингології НМУ імені О.О. Богомольця пацієнтці проведена за допомогою пристрою - трубок силоксанових для калоричної вестибулярної стимуляції холодна калоризація правого вуха. В 60-мл гумову грушу (4) набрали воду потрібної для калоричної вестибулярної стимуляції температури 25 °C. Температуру води попередньо виміряли термометром для води (8). Силіконовий беруш (4) надягли навколо вільних поєднаних кінців ввідної і вивідної силаксанових трубок (3) так, що отвори трубок виступали з беруша вперед на 0,7 см. Вільний поєднаний кінець силоксакнових трубок з надягненим навколо нього силіконовим берушем вставили у зовнішній слуховий хід. Силіконовий беруш, що знаходиться навколо вільних поєднаних кінців трубок, притисли пальцями до вушної раковини так, що він герметично закрив зовнішній слуховий хід. Пацієнтка лягла у ліжко на спину головою на подушку так, що голова знаходилась піднятою над горизонтальною поверхнею на кут 30°. Приєднали канюлю гумової груші (5) з попередньо набраною в неї холодною водою (25 °C) до ввідної силоксанової трубки (1). Вільний кінець відвідної силоксанової трубки (2) помістили у отвір у кришці герметично закритої пластикової ємкості ємністю 500 мл (7), яку встановили поряд на тумбочці біля ліжка. Хвора заплющила очі, і їй вмістом гумової груші протягом 10 секунд через привідну силоксанову трубку (1) зрошували зовнішній слуховий хід. При цьому вода із зовнішнього слухового ходу через відвідну силоксанову трубку (2) відтікала у пластикову ємкість ємністю 500 мл (6). У хворої виникло головокружіння, яке тривало 1,5 хвилини. Очі хвора протягом усього періоду головокружіння не відкривала. Коли головокружіння припинилось, хворій дозволили відкрити очі. Після цього дали ще протягом 10-15 хвилин відпочити, не встаючи з ліжка. Хвора гарно перенесла процедуру, відчувала себе комфортно. Після першої калоричної вестибулярної стимуляції за призначенням лікаря вона подальші процедури проводила самостійно за допомогою пристрою - трубок силоксанових для калоричної вестибулярної стимуляції 1 раз на день протягом 10 днів. З кожною проведеною процедурою хвора відмічала покращення слуху і зменшення проявів головокружіння, покращення координації рухів, покращення ходи. По закінченні курсу процедур слух у неї відновився, головокружіння припинилось, повністю відновились координація рухів і хода. Їй було рекомендовано проводити гарячу (49 °C) калоричну вестибулярну стимуляцію протилежного вуха в подальшому за допомогою запропонованого пристрою самостійно 1 раз на день іще протягом 10 днів. Через 15 днів лікування пацієнтці проведена контрольна вестибулометрія, яка продемонструвала норморефлексію лабіринтів та відсутність патологічних вестибуло-вегетативних та вестибуло-соматичних реакцій. Результати проведеного лікування були добрими. 2 UA 103268 U 5 10 15 20 25 За період 2007-2015 років пристрій, що заявляється, було застосовано у 96 хворих на різні судинні захворювання головного мозку, які мали асиметрію лабіринтів: при ішемічному інсульті, церебральному гіпертонічному кризі, - у всіх випадках з позитивним результатом. Пристрій досить простий у виготовленні та стерилізації. Використання пристрою - трубок силоксанових для калоричної вестибулярної стимуляції просте, не травматичне, дає гарні клінічні результати та дозволяє скоротити термін перебування хворого в стаціонарі за рахунок того, що пацієнт за допомогою нього за призначенням лікаря може безпечно, зручно та комфортно проводити калоричну вестибулярну стимуляцію самостійно. Джерела інформації: І. Аленикова О.А. Вестибулярная дисфункция при хронических формах недостаточности мозго- вого кровообращения и ее лечение с помощью интервальной термобарической гипоксии //Авто- реф. дис. канд. мед. наук. - Минск, 2004. – 12 с. 2. Благовещенская Н.С. Клиническая отоневрология при поражениях головного мозга. // Москва: Медицина, 1976. – 272 с. 3. Harris A.J. Cortical origin of pathological pain. Lancet 1999; 354; 1464-6. 4. Jahn K., Deutschlander A., Stephan Т., Strupp M., Wiesmann M., Brandt T. Brain activation patterns during imagined stance and locomotion in functional magnetic resonance imaging. Neuroimage 2004; 22; 1722-1731. 5. Dieterich M, Bense S., Lutz S, Drzezga A., Stephan Т., Bartenstein P., Brandt Т., Dominance for vestibular cortical function in the non-dominant hemisphere. Cereb. Cortex 2003; 13; 994-1007. 6. Lobel E., Kleine J.F., Bihan D.L., Leroy-Willig A., Berthoz A. Searching for the vestibular cortex with functional MR1. Neuroimage 1996, 3, S351. 7. Ramachandran V.S., McGeoch P.D. Can vestibular caloric stimulation be used to treat apotemnophylia? Medical Hypothesies 2007; 69; 250-252. 8. Ramachandran V.S., McGeoch P.D., Williams L. Can vestibular caloric stimulation be used to treat Dejerine-Roussy Syndrome? Medical I lypothesies 2007; 69; 486-488. 9. Гомза Я.Ю. Пристрій для калоричної вестибулярної стимуляції Друк. Патент України на корисну модель № 30875. Зареєстровано в Держ. реєстрі патентів України на корисні моделі 1 1.03.2008 р. 30 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Пристрій для калоричної вестибулярної стимуляції, що містить дві гнучкі силастикові трубки (ввідну та відвідну), який відрізняється тим, що містить дві довгі гнучкі силоксанові трубки (ввідну та відвідну), які одним кінцем з'єднані між собою, на які надягається силіконовий беруш, при цьому другий кінець ввідної трубки приєднаний до 60 мл груші, а відвідної - до герметичної пластикової ємності з кришкою для відтоку води, та містить термометр для води. 3 UA 103268 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4