Спосіб лікування маститів та ендометритів тварин

Реферат: UA 104745 U UA 104745 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі ветеринарної медицини, зокрема до способів лікування гінекологічних захворювань тварин, а саме - маститів та ендометритів. Відомий спосіб лікування серозного маститу у корів мастицидом (Ветеринарне законодавство. - М.: Колос, 1981. - С. 327-328). Вводять препарат протягом двох-трьох днів, два рази на добу через кожні 12 годин. Препарат містить пеніцилін, стрептоміцин, сульфадимезин і норсульфазол, суспензують у рослинному маслі. Відомий спосіб лікування мастисаном Е (Акушерство, гінекологія і біотехніка розмноження. М.: Колос, 2000. - С.327). Препарат містить еритроміцин, сульфадимезин й олійну основу. Вводять у сосок вимені у дозі 5-10 мл два рази на день протягом 2-3-х днів. До недоліків способів застосування даних препаратів можна віднести можливість розвитку антибіотикорезистентності, тривалі терміни очікування використання молока в харчових цілях, а це - 4-6 днів після останнього введення препарату, значні трудові та матеріальні витрати. Також, відомим аналогом є (патент RU 2287329, препарат 1,4-ді-N-окис-2,3-біс-(оксиметил) хиноксалин, консервант і вода для ін'єкцій) лікування клінічних і субклінічних форм маститу і профілактичної обробки вимені на початку сухостійного періоду. Залежно від показань препарат вводять у сосок вимені у дозах від 10 до 30 мл два рази на день протягом 2-4 днів. Препарат також застосовують для лікування ендометриту у дозі 200 мл шляхом введення в параректальну клітковину. Але, до недоліків відомого способу лікування належать відсутність пролонгуючого ефекту препарату, нестабільність лікарської форми, яка не виключає проведення додаткових маніпуляцій перед введенням, а це нагрівання на водяній бані до розчинення осаду, що випадає при зберіганні препарату нижче 15 °C, трудові витрати та надмірне травмування тварини. Самим близьким аналогом є спосіб лікування (http://vetbiotech.kiev.Ua/volumes/JRN26/4.pdf) з підвищенням ефективності лікування і зниженням рецидивів захворювань, який буде екологічно безпечним, проявляє імуностимулюючу, бактерицидну та протизапальну дії, не проявляє токсичну та алергічну дію на інші системи організму тварин, та (патент 98614 від 27.04.15), що складається із прополісу, спирту, колоїду срібла та води, є спиртово-водною емульсією з колоїдом срібла розміром від 20 нм до 100 нм, містить компоненти у співвідношенні: прополіс 3-5 г; спирт (80°) - 80-90 мл.; колоїд срібла - 60-120 мг; вода - решта. Задачею корисної моделі є врахуванням недоліків аналогів і створення ефективного способу лікування тварин від маститів та ендометритів з комбінацією препаратів, що знімають запальний процес, підсилюють захисні сили організму та дають можливість використання молочних і м'ясних продуктів без періоду коренції після лікування тварини. Задача вирішується шляхом створення способу лікування тварин, при якому здійснюється ручне здоювання молока, масаж вим'я та лікування двічі на добу препаратом, який є спиртововодною емульсією з колоїдом срібла, до складу якого входить прополіс, спирт, колоїд срібла та вода, згідно з пропонованим рішенням, препарат розводиться 1:10 дистильованою або кип'яченою водою та додатково додається 4±2 мл протизапального препарату нестероїдної групи на 100 мл. розведеного розчину, при цьому, при захворюванні маститу здійснюється: ручне здоювання 2-3 рази на день, втирання 5-10 мл препарату раз на добу по 2-3 хв. у шкіру враженої частки вим'я та додатково внутрішньоцистернально вводиться 10 мл розчину, а для лікування ендометриту - вода має 36-42 °C, а розчин вводиться внутрішньоматково. Загальна схема дослідження: 1) аналіз розповсюдження маститу у господарстві, клінічний огляд хворих корів, відбір тварин з клінічними ознаками маститу. 2) відбір хворих корів та формування дослідних груп за принципом аналогів; 3) проведення лікування хворих корів антимікробними препаратами у рекомендованих виробником дозах та препаратом Мастилін з розчином; 4) щоденне клінічне та лабораторне дослідження секрету молочної залози. Захворювання корів маститом з клінічно вираженою формою виявляли за допомогою клінічних методів дослідження: огляд, пальпація, пробне здоювання. При огляді визначали величину та форму вим'я, симетричність чвертей, величину та форму дійок. Пальпацією температуру, консистенцію, наявність та характер ущільнень, болючість, стан надвим'яних лімфатичних вузлів. При пробному доїнні - тонус сфінктера дійкового каналу, встановлювали колір, запах, консистенцію молока, наявність у ньому згустків, пластівців. При визначенні якості секрету звертали увагу на наявність в ньому пластівців, колір, консистенцію. Субклінічну форму маститу виявляли фізико-хімічними методами, шляхом дослідження секрету молочної залози з реактивом Profilac Reagent N (Westfalia). 1 UA 104745 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Випробовування проводили на 6 коровах з клінічним проявом гострого катарально-гнійного маститу та 10 корів з хронічним перебігом. У хворих корів на гостру форму катарально-гнійного маститу відмічали зниження молочної продуктивності, збільшення в об'ємі враженої частки вим'я. При пальпації вражені частки були щільної консистенції, болючі, гарячі на дотик. Секрет з враженої частки - водянистої консистенції сіруватого або солом'яного кольору з домішками пластівців гною. У деяких хворих тварин відмічали погіршення загального стану організму, пригніченість, зниження апетиту, відмічали підвищення температури тіла від 39,5 до 40,0 °C, прискорення пульсу до 91 ударів і дихання до 44 рухів за хвилину. У корів з хронічним перебігом відмічалось збільшення враженої частки молочної залози в об'ємі. При пальпації вражені частки були ущільнені. Секрет з враженої частки - водянистої консистенції переважно сіруватого кольору з домішками пластівців гною. Загальний клінічний стан був без змін. Для лікування піддослідних корів, хворих на катарально-гнійний мастит внутрішньоцистернально два рази на добу вводили препарат "Мастилін" в дозі 10 мл та додатково додається 4±2 мл протизапального препарату нестероїдної групи до зникнення клінічних ознак запалення та відновлення якості молока. Впродовж всього лікування у піддослідних тварин вели контроль за станом молочної залози - огляд, пальпація, пробне здоювання. Для контролю відновлення якості молока використовували діагностичну пробу з реактивом Profilac Reagent N (Westfalia). Результати наших досліджень у чотирьох корів з гострим перебігом захворювання відмічалося зменшення набряку враженої долі, болючості. Зокрема, спав набряк вим'я, болючість при пальпації не відмічалась, пом'якшали ділянки ущільнень. Секрет з вражених часток мав сіруватий або жовтуватий колір з домішками крупинок або пластівців казеїну. Зникнення прояву клінічних ознак у дослідних корів відбувалось в середньому через 5 діб від початку лікування. Відновлення якості молока у піддослідних корів в реакції з реактивом Profilac Reagent N наступало в середньому через 1-1,5 доби після зникнення клінічних ознак. Дослідження проводили на коровах української чорно-рябої породи, 3-5-го місяця лактації, віком 4-6 років з надоєм молока за лактацію 3500-4300 кг. Підбір корів, хворих на субклінічну форму маститу проводили за принципом аналогів (вік, порода, продуктивність, фізіологічний стан, продуктивність). Лікування корів проводили у відповідності із схемою досліду: ручне здоювання 2-3 рази на день; внутрішньоцистерально вводили препарат Мастилін у дозі 10 мл. двічі на добу; препарат розводився у співвідношенні 1:10 дистильовано або кип'яченою водою; та додатково додавали 4±2 мл протизапального препарату нестероїдної групи; втирання у шкіру враженої чверті вим'я 5-10 мл препарату впродовж 2-3 хв. один раз на добу; масаж враженої частки. Впродовж всього періоду лікування за піддослідними тваринами вели спостереження. При цьому слідкували за станом молочної залози - огляд, пальпація, пробне здоювання. Лікування продовжувалось до відновлення якості молока. А для контролю відновлення якості молока використовували діагностичну пробу з реактивом Profilac Reagent N (Westfalia). Дослідження якісних показників молока показали, що рН молока, відсоток білка та вмісту води перевищували норму на 6,7 % та 3,1 % відповідно. Показники щільності, відсотку жиру та 3 сухого залишку були нижчими від норми і складали 1025,4±1,5 кг/м ; 2,58±0,5 % та 9,24±1,2 % відповідно. При захворюванні ендометритів, на прикладі - післяродовий метрит, при клінічному дослідженні особливу увагу звертали на стан статевих органів і при цьому застосовували вагінальне дзеркало для дослідження присінку піхви та піхви, піхвової частини шийки матки. Ректальним методом досліджували матку, яєчники, маткові зв'язки. При досліджені матки звертали увагу на ригідність матки, її консистенцію, місце розміщення, розмір. Визначали також топографію яєчників, їх форму, розміри, характер поверхні, консистенцію. У всіх корів реєстрували час прояву першої стадії збудження статевого циклу і результативного осіменіння. Діагностували післяродову патологію загальновідомими клінічними та лабораторними методами згідно з "Методичними рекомендаціями щодо профілактики, діагностики і лікування післяпологового метриту у корів" за В.Й. Любецьким (1998), за І.С. Нагарним, В.П. Поліщуком (1965). 2 UA 104745 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Для контролю за видужанням корів використовували пробу на осадження мукополісахаридів. Для цього у пробірку вносили 6-7 мл 1 %-ї оцтової кислоти і добавляли 1,5-2 мл тічкового секрету. При видужанні тварини в пробірці утворювався щільний згусток білуватожовтого кольору, що не розбивався при струшуванні. Це вказує на те, що слизова оболонка статевих органів починає синтезувати мукополісахариди, які є місцевим захисним фактором, що завдяки своїм бактеріостатичним та бактерицидним властивостям перешкоджає розмноженню патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів. Збільшення вмісту мукополісахаридів у післяродових виділеннях є сприятливою ознакою завершення запального процесу і поступового завершення інволюції статевих органів. При позитивній пробі - утворювався осад і при легкому струшуванні пробірки рідина мутніла. Матеріалом для досліджень були високопродуктивні корови голштинської та чорно-рябої порід, із середньорічним надоєм від 6 до 8 тис. кг молока, різних вікових груп. Для визначення терапевтичної ефективності застосування препарату Мастилін препарат розводиться 1:10 дистильованою або кип'яченою водою та додатково додається 4±2 мл протизапального препарату нестероїдної групи для лікування корів з післяродовим метритом було сформовано дослідну групу корів-аналогів (n=10 гол.), яким внутрішньоматково вводили препарат Мастилін. Безпосередньо перед внутрішньоматковим введенням, препарат підігрівали на водяній бані до температури 38-40 °C, набирали у шприц Жане, що з'єднаний з гумовою трубкою завдовжки 25-30 мм та стерильним полістероловим катетером. Доза препарату становила приблизно 4060 мл. Спочатку рукою, введеною у пряму кишку, проводили ректальний масаж матки, намагаючись звільнити її від ексудату. Потім обережно краніодорзально вводили катетер у піхву. Проходження катетера через складки шийки матки контролювали ректально. Після введення катетера, повільно тиснучи на поршень шприца, вводили 40-60 мл препарату, виймали катетер і здійснювали легенький масаж матки, починаючи від шийки. Процедури проводили кожні 24 годин. У хворих на післяродовий гнійно-катаральний метрит корів реєстрували з зовнішніх статевих органів виділення гнійно-катарального або гнійного рідкого сірувато-бурого чи жовто-бурого ексудату з гнильним запахом, який добре помітний на підлозі при лежанні тварини. При проведенні ректального масажу матки кількість ексудату значно збільшувалася. При ректальному досліджені: матка не ригідна, роги матки звисали в черевну порожнину, відмічалась чітка асиметрія рогів матки, згладженість міжрогової борозни, стінки матки мали тістоподібну консистенцію, розміри матки характерні як при 2-3 місячній вагітності, при накопиченні в порожнині матки великої кількості ексудату відчувалась флюктуація. У деяких хворих тварин з післяродовим метритом відмічалось погіршення загального стану організму, пригніченість, зниження апетиту, відмічали підвищення температури тіла від 39,5 до 41,0 °C, прискорення пульсу до 93 ударів і дихання до 46 рухів за хвилину. У дослідних тварин вже на третю-четверту добу лікування покращився загальний стан, покращувався апетит, відновлювалась молочна продуктивність. Виділення зі статевих органів поступово ставали в'язкими, прозорими, зменшувалася їх кількість. Покращення стану піддослідних тварин спостерігали вже через дві доби після початку введення препарату Мастилін та препарату нестероїдної групи. У піддослідних корів нормалізувався фізіологічний стан, вони стали активніше поїдати корм, дещо підвищилась продуктивність. При ректальному дослідженні на третю добу лікування розміри матки зменшились, пропальповувалась чітко міжрогова борозна, роги матки дещо звисали у черевну порожнину, діаметр рогів був в межах 3-4 см, матка ригідна. Кількість виділень із органів статевої системи поступово зменшувалась. В ексудаті, що виділявся, починав переважати слиз. У п'яти корів на 4 добу досліду виділення ставали прозорими, в'язкими. Тривалість лікування тварин від початку лікування до одужання становила близько 5,3 діб. Статева циклічність у дослідних корів в середньому відновилась через 38 діб. Аналіз терапевтичної ефективності проведеного лікування, що терапія виявилася високоефективною 81 % корів видужали і стали тільними. Після першого осіменіння було запліднено 57 % корів, після другого осіменіння - 14 %, 29 % корів залишились неплідними. Індекс осіменіння тварин становив - 1,9. Дослідження якісних показників молока корів дослідної групи показали, що в результаті проведеного лікування пропонованим способом загальні показники молока досягли норми. Технічним рішенням корисної моделі є те, що з допомогою пропонованого способу лікування та поєднання компонентів препаратів створюється унікальна природна формула, протимікробна, протизапальна та анальгізуюча дія, хороший розподіл в тканинах вимені та проникнення в місце запалення, відсутність періоду каренції по молоку та м'ясу, що покращує імунітет тварин і збереженість поголів'я. 3 UA 104745 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб лікування маститів та ендометритів тварин, при якому здійснюється ручне здоювання молока, масаж вим'я та лікування двічі на добу препаратом, який є спиртово-водною емульсією з колоїдом срібла, до складу якого входить прополіс, спирт, колоїд срібла та вода, який відрізняється тим, що препарат розводиться 1:10 дистильованою або кип'яченою водою та додатково додається 4±2 мл протизапального препарату нестероїдної групи розведеного розчину, при цьому, при захворюванні маститу здійснюється: ручне здоювання 2-3 рази на день, втирання 5-10 мл препарату раз на добу по 2-3 хв. у шкіру враженої частки вим'я і додатково внутрішньоцистернально вводиться: 10 мл розчину з 4±2 мл протизапального препарату нестероїдної групи, а для лікування ендометриту - вода має 36-42 °C, а розчин вводиться внутрішньоматково. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4