Спосіб підвищення продуктивності зоопланктонних угрупувань

Реферат: Спосіб підвищення продуктивності зоопланктонних угрупувань передбачає проведення ряду меліоративних заходів щодо ставового ложа і застосування віко-вівсяної суміші. Перед висівом віко-вівсяної суміші його зерно інокулюють водним розчином бактеріального препарату Ековітал у кількості 2,9 мл на 1 кг зерна. Після цього оброблену суміш висівають по ложу ставу з розрахунку 70 кг/га, а через 40 діб вегетації стави починають заливати водою. UA 106729 U (12) UA 106729 U UA 106729 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі рибного господарства, а саме до способів стимулювання природної кормової бази та може бути використана для підвищення продуктивності зоопланктонних угрупувань в рибницьких господарствах різних форм власності з метою збільшення рибопродуктивності ставів. Внесення поживних речовин у ставову екосистему є необхідною умовою підвищення розвитку природної кормової бази і відповідно, рибопродуктивності ставів [1]. З цією метою, особливо для малькових ставів, часто застосовують метод удобрення шляхом затоплення ложа вирощеною на ньому вищою рослинністю. Завдяки фітобіомасі та мінеральним речовинам, акумульованим кореневими угрупованнями, вода ставу на ранніх етапах його функціонування стає придатним середовищем для швидкого розвитку первинних продуцентів [2]. Відповідно, важливим залишається питання покращення хімічного складу ґрунтів ложа ставів перед залиттям у нього води. У сільському господарстві на сьогодні альтернативою вирішення проблеми підвищення родючості ґрунтів та їх урожайності є застосування нових екологічно безпечних видів добрив (нетрадиційних органічних, мікродобрив та біодобрив). Особливої уваги заслуговують бактеріальні та зелені добрива [3]. Експерименти із застосування зелених добрив у рибництві проводили у 60-80-х роках минулого сторіччя. Зараз лише в агрокультурі для отримання зеленого добрива застосовується посів рослин сидератів, при цьому застосування бактеріальних добрив сприяє підвищенню продуктивності ґрунтів. Так для збільшення їх врожайності використовують специфічні азотфіксуючі бактерії [4]. Нині в Україні налагоджено виробництво бактеріальних добрив, але вони використовуються переважно в рослинництві [5]. У водному середовищі з метою покращення його якості практикують вносити аеробні бактерії Bacillus gemma, В. toyoi, В. subtilis [6]. А застосування бактерії В. megaterium, як кормової добавки, сприяє збільшенню темпу росту і виживанню цінних гідробіонтів (креветок) [7]. В останні роки у вітчизняному рибництві успішно пройшли експерименти із застосування бактеріального препарату Поліміксобактерин на основі фосформобілізуючих бактерій штаму В. роlymyxa-КВ [8]. Результати цих досліджень вказують на одержання позитивного впливу на водну екосистему. При цьому на організм риб негативного впливу виявлено не було [6, 8]. Відомий спосіб підвищення продуктивності природної кормової бази, що включає в себе висів віко-вівсяної суміші (у співвідношенні 2:1) із розрахунку 1,5-1,8 ц/га. Після росту зеленої маси, її скошують. Вносять аміачну селітру 1,3-2,2 ц/га і суперфосфат (16 %) 1,2-6,5 ц/га. 3 Впродовж двох місяців отримують середню біомасу зоопланктону на рівні 2,7-3,6 г/м . [9, 10]. Недоліком вищевказаного способу є додаткові фінансові затрати на більшу густоту посіву зерна, скошення зеленої маси та вилучення її зі ставу. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб підвищення продуктивності зоопланктонних угрупувань, який би був альтернативою існуючим добривам у рибництві та використання якого підвищувало б продуктивність ставової екосистеми та здешевлювало собівартість рибної продукції. Позитивних результатів досягнуто шляхом застосування зеленого добрива з вико-вівсяного травостою з бактеріальним препаратом Ековітал, що вперше застосовується у рибництві. Застосування бактеріальних добрив у рибництві є перспективним напрямом. У зв'язку з цим набувають особливої актуальності пошуки ефективних методів підвищення біологічної продуктивності ставів за рахунок застосування бактеріальних добрив. Одним з вітчизняних препаратів є Ековітал. Він містить специфічні бульбочкові азотфіксуючі Rhizobium leguminosarum bv. viciae та фосформобілізуючі Bacillus megaterium-6 бактерії. Високоефективний бактеріальний препарат Ековітал (рідка форма), створений на основі специфічних бульбочкових азотфіксуючих Rhizobium leguminosarum bv. viciae та фосформобілізуючих та Bacillus megaterium-6 бактерій для підвищення продуктивності віки. Препарат розроблений Інститутом мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, містить високоефективні штами бактерій у концентрації обох штамів не менше 3,0 млрд., КУО/мл, покращує мінеральне живлення рослин, стимулює їх ріст і розвиток, збільшує врожайність. Згідно з наданою виробником інформацією рекомендується застосовувати одноразове оброблення насіння бобових у кількості 100-200 мл/га. В рибництві використовується вперше. Спосіб здійснюється наступним чином. Ранньою весною слід провести ряд меліоративних заходів, зокрема осушення та боронування ставового ложа. Зерно віко-вівсяної суміші слід інокулювати водним розчином бактеріального препарату Ековітал у кількості 2,9 мл на 1 кг зерна. Висів зерна віко-вівсяної суміші по ложу ставу провести з розрахунку 70 кг/га. Через 40 діб вегетації стави почати заливати водою. 1 UA 106729 U 5 10 Приклад. Дослідження проводились на базі вирощувальних ставів Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства НААН. Весною провели осушення та боронування ставового ложа. Зерно віко-вівсяної суміші було інокульовано водним розчином бактеріального препарату Ековітал ручним способом у кількості 1,4; 2,9; 4,3 мл/кг зерна (у дослідних варіантах Д1, Д2, Д3 відповідно). Зерно віко-вівсяної суміші по ложу ставу висівали з розрахунку 70 кг/га (овес - 50 %, віка - 50 %). У першому варіанті контролю (К1) ложе ставів було без засіву і без препарату, у другому контрольному варіанті (К2) - насіння перед засівом намочували у відповідній кількості води [11]. Через 40 діб після висіву зерна на експериментальних ділянках було встановлено 3 мікрокосми об'ємом по 1 м , після чого стави почали заливати водою. Тривалість експерименту склала 2 місяці. У результаті проведених робіт було одержано зелене добриво. За 40 діб вегетації в дослідних варіантах біомаса отриманого зеленого добрива (віко-вівсяного травостою) у контролі К2 склала 0,09 т/га, в дослідних варіантах була в межах 0,79-1,03 т/га (табл. 1). 15 Таблиця 1 Кількість зеленого добрива отриманого в результаті вирощування віко-вівсяної суміші по ложу ставу. Варіанти експерименту К1 К2 Д1 Д2 Д3 20 25 30 35 40 Кількість висіяного насіння, кг/га 70 70 70 70 Кількість використаного препарату Ековітал для оброблення насіння, мл/кг 1,4 2,9 4,3 Отримано зеленого добрива, т/га 0,09±0,01 0,79±0,04 1,01±0,11 1,03±0,08 Усі гідрохімічні показники відповідали встановленим вимогам для рибництва і вказували на наявність задовільних умов водного середовища. 3 Середні показники у контролі склали: у варіанті К1 за чисельністю 185,6±56,12 тис. екз./м , 3 3 3 за біомасою 1,40±0,55 г/м ; у варіанті К2 відповідно 222,20±90,89 тис. екз./м та 1,06±0,39 г/м . Між показниками контрольних варіантів вірогідних відмінностей не виявлено. Основу зоопланктонного угруповання формували незрілі форми веслоногих ракоподібних I-V-ї стадії копеподитного розвитку: у варіанті К1 - 64,94-68,14 %, та у варіанті К2 - 59,13-60,04 %. Спостерігається тенденція зниження їх частки на 6-8 % у зоопланктоні при застосуванні зелених добрив. 3 Середні показники у досліді склали: у варіанті Д1 за чисельністю 380,60±134,81 тис. екз./м , 3 3 3 за біомасою 4,30±1,76 г/м ; у варіанті Д2 відповідно 548,40±251,77 тис. екз./м та 9,17±6,05 г/м ; 3 3 у варіанті Д3 238,00±62,16 тис. екз./м та 7,25±5,73 г/м . Основу зоопланктонних угруповань формували гіллястовусі ракоподібні, їх частка мала тенденцію до зростання із збільшенням органічного навантаження і склала: у варіанті Д1 - 65,48-86,10 %, у варіанті Д2 - 62,00-81,16 %, тоді як у варіанті Д3 їх частка за біомасою склала 96 %, що в 4 рази більше, ніж у контрольних варіантах (К1 і К2) - 25 і 26 % відповідно (Р