Спосіб виконання буро-вибухових робіт

Реферат: Спосіб виконання буро-вибухових робіт (БВР) на уступі порід включає буріння свердловин з розташуванням їх рядами уздовж верхньої бровки уступу, розосереджене заряджання їх вибуховою речовиною (ВР), монтаж вибухової мережі і коротко-сповільнене підривання зарядів. Крім цього, у всіх свердловинах вибухового блока під час виконання зарядних робіт спочатку під'єднують детонуючий шнур (ДШ) в гофрованій трубці до бойовика із свердловим коефіцієнтом дії (КД) із номіналом 475 мс, після чого опускають бойовик із свердловим КД та одним кінцем ДШ за допомогою внутрішньосвердловинних хвилеводів, після чого в поліетиленовий рукав формують нижній заряд емульсійної ВР, маса якого становить: 0,58Qзaг.Qниж.0,62Qзaг., кг, де: Qзaг. - загальна маса верхньої та нижньої частини зарядів у свердловині, кг; Qниж. - маса нижньої частини заряду, кг. UA 109047 U (54) СПОСІБ ВИКОНАННЯ БУРО-ВИБУХОВИХ РОБІТ UA 109047 U UA 109047 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до буро-вибухових робіт на уступі порід і може бути використана для подрібнення гірських порід перед їх вийманням із масиву. Найбільш близьким технічним рішенням, взятим як прототип, є спосіб виконання буровибухових робіт (БВР) на уступі порід, що включає буріння свердловин з розташуванням їх рядами уздовж верхньої бровки уступу, розосереджене заряджання їх вибуховою речовиною (ВР), монтаж вибухової мережі і коротко-сповільнене підривання зарядів ВР. (Див. Н.В. Мельников "Краткий справочник по открытым горным работам. Издание четвертое, переработанное и дополненное", Москва, Недра, 1982, ст. 134-136). Недоліком відомого способу є пришвидшення розгерметизації свердловини за рахунок зменшення часу дії заряду на масив, при початковому ініціюванні з верхньої частини заряду, і як наслідок - складність керування процесом вибухового подрібнення при дотриманні бажаних інтервалів сповільнення між частинами свердловинних зарядів. Задачею корисної моделі є удосконалення способу виконання вибухових робіт, за рахунок розподілення кожного із видовжених зарядів на дві частини, а саме - верхню меншої маси, а нижню - більшої маси, з використанням зачиняючого заряду що розміщується в матеріалі забійки та сполучений з верхньою та нижньою частинами за допомогою детонуючого шнура (ДШ) в гофрованій трубці та розташований на незначній відстані від верхньої частини заряду, в результаті чого досягається краще подрібнення уступу гірських порід, за рахунок збільшення ККД вибуху шляхом збільшення часу дії вибуху на масив. Технічний результат, що досягається, це насамперед загальне покращення якості подрібнення гірських порід в уступі. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що на уступі порід виконується буріння свердловин з розташуванням їх рядами уздовж верхньої бровки уступу, розосереджене заряджання їх вибуховою речовиною (ВР), монтаж вибухової мережі і коротко-сповільнене підривання зарядів ВР. Згідно з корисною моделлю, у всіх свердловинах вибухового блока заряди розподілені на дві частини, при цьому над верхнім зарядом розташований зачиняючий заряд. Ініціюючий імпульс від нижньої частини заряду через всю свердловину передається спочатку до верхньої частини заряду а потім і до зачиняючого заряду за допомогою детонуючого шнура (ДШ) в гофрованій трубці. При цьому маса зачиняючого заряду складає: 0,02Qвер.Qз.з.0,04Qвер., кг, де: Qвep. - маса верхньої частини заряду, кг; 0,02-0,04 - емпіричні коефіцієнти, що враховують, параметри зачиняючого заряду. Загальна довжина забивочного матеріалу в свердловині складає: 20dзар.Lзаб.24dзар., м, де: Lзаб. - довжина забивки над верхнім зарядом, м; де: 20-24 - емпіричні коефіцієнти, що враховують, параметри зменшеного верхнього заряду та зачиняючого заряду в самій забійці, тоді, як звичайно, довжину забійки приймають: (1830)dзар., крім того, нами пропонується приймати верхній заряд зменшеної маси від надмірного розльоту шматків породи під час вибуху, враховуючи зменшену забивку, а саме: 0,38Qзaг.Qвep.0,42Qзaг., кг, де: 0,38-0,42 - емпіричні коефіцієнти, що враховують об'єм гірської породи, котрий припадає на роботу верхньої частини свердловинного заряду; а нижній заряд, збільшеної маси, а саме: 0,58Qзаг.Qниж.0,62Qзаг., кг, де: 0,58-0,62 - емпіричні коефіцієнти, що враховують об'єм гірської породи, котрий припадає на роботу нижньої частини свердловинного заряду; але з таким розрахунком, щоб загальна маса заряду у свердловині, у порівнянні із аналогом була на 10-12 % меншою, крім того, інтервал сповільнення між спрацюванням нижньої, верхньої та запираючої частин заряду дозволяє забезпечити збільшення ККД вибуху шляхом збільшення часу дії розподілених частин заряду ВР на масив гірських порід. Спосіб реалізується наступним чином. На блоці виконують буріння свердловин з розташуванням їх рядами уздовж верхньої бровки уступу. У всіх свердловинах вибухового блока під час виконання зарядних робіт спочатку під'єднують детонуючий шнур в гофрованій трубці (ДШ) - 1 до бойовика із свердловим коефіцієнтом дії (КД) - 2 із номіналом 475 мс, після чого опускають бойовик із свердловим КД та одним кінцем ДШ за допомогою внутрішньосвердловинних хвилеводів - 3. Після цього в поліетиленовий рукав формують нижній заряд емульсійної ВР - 4, маса якого становить: 0,58Qзaг.Qниж.0,62Qзaг., кг, де: Qзaг. - загальна маса верхньої та нижньої частини зарядів у свердловині, кг; Qниж. - маса нижньої частини заряду, кг. 1 UA 109047 U 5 10 15 20 25 30 35 40 5,8 мlниж.6,2 м, де: lниж. - довжина нижньої частини заряду, м; по завершенні означеної операції, над нижнім зарядом формують інертний проміжок з піску або відсіву - 5, величина котрого складає: 12dзap.Lпром.15dзap., м, де: Lпром. - довжина інертного проміжку між нижньою та верхньою частинами заряду у свердловинах; dзap. - величина діаметра заряду, м, над сформованим інертним проміжком 5 за допомогою канату 6 розташовують бойовик із КД - 7, номіналом 500 мс на 1 м вище межі: інертний проміжок - верхній заряд, до якого приєднаний ДШ у гофрованій трубці 1. Після цього, у поліетиленовий рукав формують верхній заряд емульсійної ВР 8, масою: 0,38Qзaг.Qвep.0,42Qзaг., кг, де: Qвep. - маса верхньої частини заряду, кг; 3,8 мlвер.4,2 м, де: lвер. - довжина верхньої частини заряду, м; над сформованим інертним проміжком формують матеріал забійки 9, в якому розміщується зачинаючий заряд 10, до якого приєднаний другий кінець ДШ у гофрованій трубці 1. Зачиняючий заряд знаходиться на відстані від верхньої частини заряду: 12dзар.Lз.з.15dзар., м, маса зачиняючого заряду складає: 0,02Qвер.Qз.з.0,04Qвер., кг, а завершують перераховані операції доформовуванням забивочного матеріалу - 9 над зачиняючим зарядом. Загальна довжина забивочного матеріалу в свердловині складає: 20dзар.Lзаб.24dзap., м, де: Lзаб. - довжина забивки над верхнім зарядом, м; після чого виконують монтаж поверхневої вибухової мережі за допомогою хвилеводів 11, а слідом і підривання вибухового блока. Суть корисної моделі пояснюється кресленням, на якому приведено розріз проектного плану виконання вибухових робіт, з відтворенням конструктивних особливостей зарядів ВР. Реалізація способу розглядається на наступному прикладі. Емульсійна вибухова речовина Емоніт-Н. Висота уступу на досліджуваному блоці складає Н у=15-20 м; кут відкосу уступу αуст.=60°; лінія опору по підошві для першого ряду свердловин W 2=10-11,5 м, міцність порід, що складають масив блока за шкалою проф. Протод'яконова складає f=10-12; діаметр заряду складає dз=0,25 м; довжина перебуру Lпер.=3 м. Зменшена загальна маса заряду у свердловині, у порівнянні із аналогом на 10-12 % у поєднанні з інтервалом сповільнення між спрацюванням нижньої, верхньої та запираючої частин заряду дозволяє забезпечити збільшення ККД вибуху, шляхом збільшення часу дії розподілених частин заряду ВР на масив гірських порід. Вибухова хвиля що утворюється за рахунок відокремленого спрацювання нижньої частини свердловинного заряду, з розрахунком передачі вибухового імпульсу за допомогою ДШ у гофрованій трубці до верхньої частини та запираючого заряду, дозволяє створити ефект багатократності удару вибухового імпульсу на масив, що забезпечує покращення якості подрібнення уступу гірських порід. 45 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 60 Спосіб виконання буро-вибухових робіт (БВР) на уступі порід, що включає буріння свердловин з розташуванням їх рядами уздовж верхньої бровки уступу, розосереджене заряджання їх вибуховою речовиною (ВР), монтаж вибухової мережі і коротко-сповільнене підривання зарядів, який відрізняється тим, що у всіх свердловинах вибухового блока під час виконання зарядних робіт спочатку під'єднують детонуючий шнур (ДШ) в гофрованій трубці до бойовика із свердловим коефіцієнтом дії (КД) із номіналом 475 мс, після чого опускають бойовик із свердловим КД та одним кінцем ДШ за допомогою внутрішньосвердловинних хвилеводів, після чого в поліетиленовий рукав формують нижній заряд емульсійної ВР, маса якого становить: 0,58Qзaг.Qниж.  0,62Qзaг., кг, де: Qзaг. - загальна маса верхньої та нижньої частини зарядів у свердловині, кг; Qниж. - маса нижньої частини заряду, кг; 5,8 мlниж.6,2 м, де: 2 UA 109047 U 5 10 15 20 25 lниж. - довжина нижньої частини заряду, м; по завершенні означеної операції, над нижнім зарядом формують інертний проміжок з піску або відсіву, величина котрого складає: 12dзар.Lпром.15dзар., м, де: Lпром. - довжина інертного проміжку між нижньою та верхньою частинами заряду у свердловині, м; dзар. - величина діаметра заряду, м, над сформованим інертним проміжком за допомогою каната розташовують бойовик із КД, номіналом 500 мс на 1 м вище межі: інертний проміжок - верхній заряд, до якого приєднаний ДШ у гофрованій трубці, після цього у поліетиленовий рукав формують верхній заряд емульсійної ВР, масою: 0,38Qзaг.Qвep.0,42Qзaг., кг, де: Qвep. - маса верхньої частини заряду, кг; 3,8 м