Спосіб оцінки органометричних параметрів дванадцятипалої кишки в перинатальному періоді

Реферат: Спосіб оцінки органометричних параметрів дванадцятипалої кишки в перинатальному періоді шляхом визначення синтопії й типу форм, причому у макромікропрепаратів вимірюють органометричні параметри: діаметр та довжину анатомічних частин дванадцятипалої кишки у перинатальному періоді (4, 5, 6, 7, 8-10 місяців): верхньої, низхідної, нижньої та висхідної; і при значеннях отриманих результатів в межах значень, приведених в таблиці, органометричні параметри дванадцятипалої кишки в перинатальному періоді оцінюють як нормальні, а при відхиленні виміряних значень від даних оцінюють як патологічні. UA 115214 U (12) UA 115214 U UA 115214 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до морфології та ембріології, і може бути використана для оцінки морфометричних параметрів при ультразвукових дослідженнях дванадцятипалої кишки. Відомо, що становлення форми дванадцятипалої кишки (ДПК) у плодів має великий діапазон мінливості та різноманітне положення її окремих частин, що обумовлюють складність топографії. Форма ДПК зумовлена вираженістю її частин. Аналіз органометричних закономірностей перинатального періоду онтогенезу ДПК необхідний для правильного розуміння існуючих процесів, які відбуваються впродовж внутрішньоутробного розвитку. Якщо в анатомічному дослідженні присутні цифрові дані про кількісні параметри органів і тканин, то це є істотним кроком вперед у вивчені морфологічних якостей окремих структур тіла. Встановлення динаміки ДПК та її компонентів на всіх етапах перинатального онтогенезу є важливим при визначенні причин виникнення варіантів та вад розвитку, виконанні оперативних втручань та ендоскопічних маніпуляціях у новонароджених та дітей раннього віку. Встановлення нормативних органометричних параметрів ДПК має значення при трактуванні ультразвукових та магнітно-резонансних томограм, що може впливати на діагностику та лікування природжених вад, які потребують оперативного лікування. Аналогом корисної моделі є спосіб дослідження морфогенезу і становлення топографії дванадцятипалої кишки (Ахтемійчук Ю.Т. Органогенез за очеревинного простору /Ю.Т. Ахтемійчук. - Чернівці: Видавництво "Прут", 1997. 148 с.), в якому описані ознаки закладки, становлення форми, обертання, фізіологічна атрезія та ембріотопографія дванадцятипалої кишки. Недоліком аналогу-способу є те, що не встановлені органометричні параметри дванадцятипалої кишки в плодовому періоді онтогенезу людини. Прототипом корисної моделі є спосіб дослідження топографо-анатомічних взаємовідношень дванадцятипалої кишки з органами та структурами черевної порожнини плода (Ахтемійчук Ю.Т. Особливості топографо-анатомічних взаємовідношень дванадцятипалої кишки з органами та структурами черевної порожнини плода /Ю.Т. Ахтемійчук //Буковинський медичний вісник. 1998. - Т. 2, № 4. - С. 188-192), в якому визначена скелетотопія ДПК: описані різноманітні форми ДПК у плодів, які об'єднані в чотири групи: кільцеподібна, U-, V- і С-подібна; та встановлено, що кільцеподібна форма кишки виявляється найчастіше (63,0 %), V-подібна - найрідше (6,4 %). Частіше за V-подібну спостерігаються U- і С-подібні (16,2 % і 14,5 %, відповідно) форми ДПК. Недоліком прототипу-способу є те, що не визначені нормативні органометричні параметри частин дванадцятипалої кишки впродовж перинатального періоду онтогенезу людини. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб оцінки органометричних параметрів дванадцятипалої кишки в перинатальному періоді шляхом встановлення нормативних органометричних параметрів діаметра та довжини анатомічних частин дванадцятипалої кишки в нормі: верхньої, низхідної, нижньої та висхідної. Спільними ознаками корисної моделі та прототипу є скелетоскопія, типи форм дванадцятипалої кишки. Відмінні ознаки корисної моделі та прототипу наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Порівняння корисної моделі та прототипу за ознаками Ознаки Верхня частина ДПК Низхідна частина ДПК Нижня частина ДПК Висхідна частина ДПК Типи форм ДПК Скелетотопія ДПК 45 Прототип не визначена не визначена не визначена не визначена визначені визначена Корисна модель визначена визначена визначена визначена визначені визначена Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі: анатомічні частини дванадцятипалої кишки: верхня, низхідна, нижня та висхідна, скелетоскопія, типи форм дванадцятипалої кишки. Теоретичні передумови здійснення способу, що заявляється. У плодів виділяють чотири основні форми ДПК: кільцеподібну, підковоподібну, U- і Vподібну. Якщо верхня, низхідна та нижня частини мають більш-менш однакові розміри, то кишка має підковоподібну форму, якщо добре виражені всі частини кишки, то вона набуває 1 UA 115214 U 5 10 15 20 25 30 кільцеподібної форми. При маловиражених верхній та нижній частинах форма кишки V-подібна, при наявності вираженої нижньої частини її форма U-подібна. Кільцеподібна кишка характеризується зглаженістю верхнього і нижнього вигинів. Кожна краніальна її частина без чітко окреслених кутів продовжується в каудальну. Для U-подібної кишки характерна наявність вираженого нижнього вигину, а також кута між горизонтальною та висхідною частинами. У Vподібній ДПК кишці виразно визначаються прямолінійні низхідна і висхідна частини та нижній вигин. Верхня частина і верхній вигин кишки невиражені, а горизонтальна (нижня) частина відсутня. С-подібна кишка має добре виражену низхідну частину з дугоподібним або кутоподібним правобічним вигином у фронтальній площині. Має місце коротка горизонтальна частина, а висхідна не розрізняється. При вивченні топографоанатомічних взаємовідношень ДПК з органами та структурами черевної порожнини плода виявлено, що з віком плодів кількість випадків кільцеподібної кишки зменшується, водночас має місце вікове збільшення частоти V- і С-подібної форми органа. У новонароджених форма ДПК кільцеподібна, без помітних кутів і вигинів. Корисна модель здійснюється таким чином. Для макроскопічного дослідження ДПК використовують як свіжі, так і фіксовані трупи плодів і новонароджених. Після вимірювання тім'яно-куприкової довжини та тім'яно-п'яткової довжини плода, обережно висікають передньобокову стінку живота. Розріз починають з правої середньої пахвової лінії, продовжують вздовж правої пахвинної зв'язки, по верхньому краю лобкового симфізу, вздовж лівої пахвинної зв'язки, лівої середньої пахвової лінії та по нижньому краю реберних дуг. Вирізавши клапоть передньобокової стінки живота, оголюють органи черевної порожнини. Для фіксації препаратів трупів плодів і новонароджених використовують 5 % і 10 % розчини формаліну: 5 % розчин використовують для проміжної фіксації матеріалу, а 10 % - для остаточної фіксації і зберігання матеріалу між етапами дослідження. За допомогою анатомічного і хірургічного очних пінцетів, ножиць та скальпеля виконують макромікропрепарування панкреатодуоденального органо-комплексу, визначають форму і положення ДПК, а також на макропрератах скелетотопічну проекцію анатомічних частин ДПК. Визначають органометричні параметри дванадцятипалої кишки в нормі. В таблиці 2 наведені органометричні параметри дванадцятипалої кишки в нормі для новонароджених та для 4-10місячних плодів. Таблиця 2 Органометричні параметри дванадцятипалої кишки в нормі (x ± Sx) Параметри Діаметр, мм Довжина, мм Діаметр, мм Довжина, мм Діаметр, мм Довжина, мм Діаметр, мм Довжина, мм Діаметр, мм Довжина, мм Діаметр, мм Довжина, мм Анатомічні частини дванадцятипалої кишки низхідна нижня висхідна Для новонароджених (n=11) 6,03±0,180 5,75±0,150 6,80±0,212 6,14±0,391 9,82+1,110 12,21±0,541 8,72±0,537 10,52±0,260 Для 4-місячних плодів (n=14) 3,44±0,108 3,37±0,078 3,61±0,116 3,34±0,108 5,26±0,115 6,65±0,177 4,82±0,138 6,11±0,167 Для 5-місячних плодів (n=14) 4,35±0,111 4,49±0,158 4,67±0,148 4,12±0,111 7,11±0,491 8,49±0,334 6,15±0,265 7,07±0,232 Для 6-місячних плодів (n=14) 4,91±0,179 4,81±0,116 4,92±0,216 4,82±0,199 6,54±0,566 10,11±0,532 7,14±0,519 8,1З±0,431 Для 7-місячних плодів (n=14) 6,02±0,250 5,77±0,230 6,72±0,312 6,00±0,179 9,79±1,040 12,38±0,434 8,77±0,643 10,33±0,341 Для 8-10-місячних плодів (n=14) 5,31±0,199 5,32±0,285 5,82±0,191 5,22±0,201 7,38±0,434 10,03±0,532 7,41±0,610 7,87±0,406 верхня Примітка: n - кількість спостережень; вірогідність p < 0,05. Приклад використання корисної моделі. 2 UA 115214 U 5 10 15 20 Були проведені дослідження для новонароджених (n=11) та для 4-10-місячних плодів (n=14 для кожної групи) з метою оцінки органометричних параметрів дванадцятипалої кишки. Отримані дані є анатомічною основою для розробки критеріїв перинатальної діагностики природжених вад дванадцятипалої кишки В нормі довжина верхньої частини ДПК в 5-місячних плодів становить 7,11±0,491 мм, низхідної - 8,49±0,334 мм, нижньої - 6,15±0,265 мм, висхідної -- 7,07±0,232 мм. Діаметри різних частин ДПК в 5-місячних плодів приблизно однакові (від 4,12 мм до 4,67 мм). Найбільший діаметр характерний для нижньої частини ДПК, який становить 4,67±0,148 мм. Довжини і діаметри всіх анатомічних частин дванадцятипалої кишки у 5-місячних плодів істотно зростають порівняно з 4-місячними. На основі аналізу макромікробудови і топографії ДПК з'ясовано, що в 4-місячних плодів чітко вирізняються всі частини кишки: верхня, низхідна, нижня (горизонтальна), висхідна. Скелетотопічно верхня частина ДПК упродовж перинатального періоду зміщується краніально на один міжхребцевий проміжок, нижня частина - каудально на висоту тіла хребця і двох міжхребцевих проміжків. Анатомічні частини підшлункової залози зміщуються каудально на один міжхребцевий проміжок. Виявлено два періоди прискореного розвитку ДПК на 5-му і 8-10-му місяцях та період відносного сповільнення - на 6-му та 7-му місяцях. У 6- і 7-місячних плодів відносний сповільнений розвиток властивий не для всіх, а тільки для 50 % досліджуваних органометричних параметрів анатомічних частин ДПК. Технічний результат: запропонований спосіб дозволяє встановити та оцінити нормативні органометричні параметри діаметр та довжину анатомічних частин дванадцятипалої кишки: верхньої, низхідної, нижньої, висхідної, що є анатомічною основою для розробки критеріїв перинатальної діагностики природжених вад дванадцятипалої кишки. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб оцінки органометричних параметрів дванадцятипалої кишки в перинатальному періоді шляхом визначення синтопії й типу форм, який відрізняється тим, що у макромікропрепаратів вимірюють органометричні параметри: діаметр та довжину анатомічних частин дванадцятипалої кишки у перинатальному періоді (4, 5, 6, 7, 8-10 місяців): верхньої, низхідної, нижньої та висхідної, і при значеннях отриманих результатів в межах значень, приведених в наступній таблиці: Таблиця Органометричні параметри дванадцятипалої кишки в нормі (x±Sx) Анатомічні частини дванадцятипалої кишки верхня низхідна нижня Для новонароджених (n=11) Діаметр, мм 6,03±0,180 5,75±0,150 6,80±0,212 Довжина, мм 9,82+1,110 12,21±0,541 8,72±0,537 Для 4-місячних плодів (n=14) Діаметр, мм 3,44±0,108 3,37±0,078 3,61±0,116 Довжина, мм 5,26±0,115 6,65±0,177 4,82±0,138 Для 5-місячних плодів (n=14) Діаметр, мм 4,35±0,111 4,49±0,158 4,67±0,148 Довжина, мм 7,11±0,491 8,49±0,334 6,15±0,265 Для 6-місячних плодів (n=14) Діаметр, мм 4,91±0,179 4,81±0,116 4,92±0,216 Довжина, мм 6,54±0,566 10,11±0,532 7,14±0,519 Для 7-місячних плодів (n=14) Діаметр, мм 6,02±0,250 5,77±0,230 6,72±0,312 Довжина, мм 9,79±1,040 12,38±0,434 8,77±0,643 Для 8-10-місячних плодів (n=14) Діаметр, мм 5,31±0,199 5,32±0,285 5,82±0,191 Довжина, мм 7,38±0,434 10,03±0,532 7,41±0,610 примітка: n - кількість спостережень; вірогідність p