Спосіб диференційної діагностики захворювань передміхурової залози

Реферат: Спосіб диференційної діагностики захворювань передміхурової залози включає проведення трансректального ультразвукового сонографічного огляду передміхурової залози і визначення наявності ділянок різної пружності з урахуванням яких діагностують певне захворювання передміхурової залози. При проведенні трансректального сонографічного огляду передміхурової залози додатково вимірюють швидкість розповсюдження зсувних хвиль з отриманням кольоровокодованого зображення, колір якого відповідає певній пружності тканини передміхурової залози, при цьому при величині пружності тканини передміхурової залози 20-39 кПа визначають наявність у хворого доброякісної гіперплазії передміхурової залози, при величині пружності тканини передміхурової залози 40-69 кПа визначають наявність у хворого запалення передміхурової залози, а при величині пружності тканини передміхурової залози 70200 кПа визначають наявність у хворого раку передміхурової залози. UA 119552 U (12) UA 119552 U UA 119552 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до урології, а саме до ультразвукової діагностики, і може бути використана для скринінгової діагностики таких захворювань передміхурової залози як хронічний простатит, доброякісна гіперплазія передміхурової залози, рак простати. Проблема захворювань передміхурової залози (ПЗ) є на сьогоднішній день надзвичайно актуальною. Це пов'язано із збільшенням кількості випадків захворювань, в тому числі і злоякісних новоутворень, поширенням патології серед чоловіків молодого віку, труднощами діагностики, особливо на ранніх стадіях, пізнім виявленням, підвищенням смертності. Тому розробка діагностичного алгоритму патології передміхурової залози має надзвичайно велике значення. Захворювання передміхурової залози займають одне з провідних місць у структурі урологічних захворювань. Хронічний простатит (ХП) і доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) становлять важливу проблему сучасної урології, що зумовлено їх значною поширеністю і вираженим негативним впливом на якість життя чоловіків. На ХП страждають 4070 % чоловіків репродуктивного віку (І. І. Горпинченко, 2015). ДГПЗ поширена серед 49,4 % чоловічого населення Європи старше 50 років і має тенденцією до вікового зростання. В Україні за останні роки захворюваність на ДГПЗ зросла на 40 %, а розповсюдженість - на 31 % (В. М. Лісовий, 2009). ДГПЗ та ХП асоціюються із серйозними ускладненнями, зниженням репродуктивних функцій та мільярдами щорічних витрат на охорону здоров'я (J. К. Parsons, 2010; А. С. Князюк, 2012; С Vuichoud, К. R. Loughlin, 2015; Поворознюк М.В., 2015). Рак передміхурової залози (РПЗ) посідає в структурі онкологічних захворювань чоловічого населення друге, а в ряді країн перше місце. Згідно з даними National Cancer Institute на сьогоднішній день ця хвороба вийшла в США на друге місце як причина смерті від злоякісних новоутворень у чоловіків. В Україні захворюваність на РПЗ посідає 4 місце (Григоренко В.М., 2005). За останні роки захворюваність на РПЗ у нашій країні зросла. В зв'язку з недостатнім рівнем діагностики дане захворювання реєструється в Україні часто вже на пізніх стадіях, що обумовлює високий показник летальності (Возіанов О.Ф., 2005; Щербіна О.В., 2007). Тріада патологічних процесів, що розвивається в передміхуровій залозі, патогенетичні механізми яких тісно переплітаються між собою, а саме: хронічний простатит, доброякісна гіперплазія і рак передміхурової залози складають домінуючу групу захворювань в порівнянні з іншими нозологічними одиницями у чоловіків. Разом з тим кожне із цих захворювань має свою клінічну симптоматику, яка нерідко проявляється на пізніх стадіях. З цього випливає необхідність застосування методів діагностики, які б дозволили виявляти патологічний процес на ранніх стадіях розвитку, і що особливо важливо, виділяти групи ризику. Все це привело до необхідності розробки нових підходів до ранньої діагностики захворювань передміхурової залози. В даний час найбільш актуальними проблемами при захворюваннях передміхурової залози є розробка уніфікованої послідовності і об'ємів обстеження з метою ранньої діагностики захворювань передміхурової залози, в тому числі, і рака. Згідно з рекомендаціями Європейської асоціації урології та Асоціації урологів України «Рекомендації щодо лікування раку передміхурової залози» 2013 р. для діагностики захворювань передміхурової залози обов'язковими є такі методи обстеження: пальцеве ректальне дослідження, визначення рівня простато-специфічного антигену (PSA) в крові, трансректальне ультразвукове дослідження (ТРУЗД), мультифокальна біопсія під контролем ультразвукового дослідження з подальшою гістологічною оцінкою. Вперше трансректальна біопсія передміхурової залози під контролем трансректальної ультрасонографії була виконана в 1998 році. В подальшому (в кінці 80-х років) К.К. Hodge і співав, була запропонована і обґрунтована, яка стала в подальшому загальноприйнятою методикою біопсії простати із 6 точок (секстантна біопсія). В 1995 р. Т.А. Stamey і співав, запропонував модифіковану методику збільшення кількості біопсійного матеріалу за рахунок латеральних зрізів. Відомий спосіб діагностики раку передміхурової залози (Патент України № 30300, МПК 6 А61В 8/08, опубл. 15.11.2000, Бюл № 6, 2000 р.), який здійснюють шляхом виконання біопсії під сонографічним контролем, при цьому під час ректального сонографічного контролю додатково у режимі допплерівського картування виявляють наявність пухлинної судинної венозноартеріальної ніжки і гіперваскуляризованої ділянки, маркірують її і виконують біопсію з промаркерованої зони під сонографічним контролем. Недоліком цього способу є те, що він має низьку специфічність, яка обумовлює недостатню точність діагностики. Найближчим аналогом пропонованого способу диференційної діагностики захворювань передміхурової залози є спосіб діагностики раку передміхурової залози (Патент України № 87563, МПК А61В 8/08 (2006.01), опубл 10.02.2014, Бюл № 6, 2014р.), який включає проведення 1 UA 119552 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 трансректального ультразвукового сонографічного огляду простати, після чого прицільно проводять біопсію ділянок підвищеної пружності з наступною гістологією біоптатів, при цьому проведенням біопсії для забору під контролем ультразвукової навігації щонайменше 10 шматочків тканини з усіх відділів залози для патгістологічного дослідження, а при трансректальному ультразвуковому скануванні проводять оцінку сірошкальних характеристик для виявлення солідних ділянок зміненої відносно оточуючих тканин ехогенності, додатково проводять допплерографію для виявлення локального порушення кровоплину та змін спектральних даних в уретральних та периферійних артеріях залози, а також проводять соноеластографію для виявлення ділянок підвищеної пружності, та проведення біопсії з вказаних вище ділянок передміхурової залози. Недоліками даного способу є те що при проведенні компресійної еластографії, що визначає різний ступінь деформації об'єкта та оточуючих тканин при натисканні датчиком на поверхню, проводиться тільки якісна оцінка розподілу пружності в тканинах, оскільки, по-перше, в реальних умовах дуже складно визначити справжню величину компресії (в кПа) в ділянці інтересу, по-друге, напруга, що обчислюється як співвідношення величин деформації стовпчика тканин до його первісної висоти, є величина безрозмірна і отримані дані містять інформацію лише про деформацію тканин. Єдиним кількісним (відносним) показником є тільки співвідношення пружності двох різних ділянок тканин, тому оцінку пружності за визначенням відносного показника називають напівкількісним аналізом. Крім того, описаний спосіб не дає можливості диференціювати захворювання передміхурової залози такі як хронічний простатит та доброякісна гіперплазія передміхурової залози. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення диференційної діагностики більшої кількості захворювань передміхурової залози шляхом підвищення інформативності діагностики за рахунок не тільки якісної, але і кількісної оцінки розподілу пружності і, як наслідок, підвищення ефективності лікування, розробка більш досконалого протоколу біопсії простати під ультразвуковим контролем шляхом додавання даних еластографії зсувної хвилі до стандартного протоколу трасректального ультразвукового сканування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі диференційної діагностики захворювань передміхурової залози, який включає проведення трансректального ультразвукового сонографічного огляду простати, після чого прицільно проводять біопсію ділянок підвищеної пружності з наступною гістологією біоптатів, згідно з корисною моделлю, при проведенні трансректального сонографічного огляду простати додатково вимірюють швидкість розповсюдження зсувних хвиль з отриманням кольоровокодованого зображення, при цьому по кольору зображення визначають ділянки підвищеної пружності, при цьому при пружності 20-39 кПа - визначають наявність доброякісної гіперплазії передміхурової залози; при пружності 40-69 кПа - визначають наявність у хворого наявність хронічного простатиту; при пружності 70-200 кПа - визначають наявність у хворого раку простати. Завдяки вимірюванню швидкості розповсюдження зсувних хвиль з отриманням кольоровокодованого зображення забезпечується можливість не тільки якісної, але і кількісної оцінки розподілу пружності і, як наслідок, покращення ефективності лікування, підвищення точності біопсії, скорочення тривалості діагностики за рахунок можливості проведення біопсії з меншою кількістю точок, а також розширення медичних можливостей процесу за рахунок додаткового визначення різновиду захворювання передміхурової залози і раку в тому числі. Приклади конкретної реалізації пропонованого способу. Проводили трансректальний ультразвуковий сонографічний огляд передміхурової залози. Застосовували трансректальний датчик, який вводили у пряму кишку з пункційною насадкою з використанням автоматичного пістолета та спеціальної голки. На екрані отримували зображення в сірошкальному режимі, за яким оцінювали ехогенність тканини передміхурової залози, потім отримували зображення в режимі еластографії і вимірювали швидкість розповсюдження зсувних хвиль з отриманням кольоровокодованого зображення, при цьому по швидкості розповсюдження зсувних хвиль визначали пружність тканини передміхурової залози. Як показали наші дослідження при пружності 20-39 кПа - визначають наявність доброякісної гіперплазії передміхурової залози; при пружності 40-69 кПа - визначають наявність у хворого простатиту; при пружності 70-200 кПа - визначають наявність у хворого раку простати. Таким чином було виявлено для різних показників пружності конкретне захворювання передміхурової залози. На кресленнях Фіг. 1-3 представлено зображення передміхурової залози в режимі еластографії зсувної хвилі з ділянками підвищеної пружності та з середнім значенням пружності 2 UA 119552 U 5 10 15 20 25 30 35 40 даної ділянки в кПа. У відповідності з наведеними нижче прикладами реалізації пропонованого способу. Приклад №1 Хворий Павлюк Валерій Володимирович № іст. хв. № 29225 в листопаді 2016 року виявлено підвищення ПСА до 7,76 нг/мл. За даними ректального огляду передміхурова залоза м'якоеластична, контур рівний чіткий, додаткові утворення не пальпуються, слизова над залозою рухома, міжчасткова боріздка не згладжена. За даними трансабдомінального УЗД простата 50.5*39.7*36.2 мм неоднорідна за рахунок ділянок фіброзу в периферичній зоні. За запропонованим способом в правій долі простати, на межі з периуретральною зоною визначається гіперехогенна ділянка 13,0*7,7*12,4 мм. При проведенні еластографії зсувної хвилі визначили, що середнє значення пружності даної ділянки становить - 31.19 кПа. Виконано біопсію передміхурової залози, патгістологічний висновок № 42286-90: аденоматозностромальна гіперплазія передміхурової залози. Дані пат. гістологічного дослідження корелюють з даними еластографії зсувної хвилі (Фіг.1). Приклад №2 Хворий Соколов Сергій Володимирович іст.хв. № 722, в листопаді 2016 року виявлено підвищення ПСА до 11.86 нг/мл. За даними ректального огляду передміхурова залоза м'якоеластична, контур рівний чіткий, додаткові утворення не пальпуються, слизова над залозою рухома, міжчасткова боріздка не згладжена. За даними трансабдомінального УЗД простата 64.5*62.7*64.2мм неоднорідна за рахунок кальцинатів в центральній долі. За даними МРТ простата 41*48*58 мм збільшена за рахунок центральної долі, яка вдається в сечовий міхур. Права доля неоднорідна. Ознак метастазування в регіонарні лімфатичні вузли немає. За описаним вище способом в правій долі простати, на межі з периуретральною зоною 3 визначається гіперехогенна ділянка 23,0*9,7*16,4 мм V - 2 см . При проведенні еластографії зсувної хвилі визначили, що середнє значення пружності даної ділянки становить - 65,87 кПа. Виконано біопсію передміхурової залози, патгістологічний висновок № 605-609: матеріал представлений фрагментами біопсії передміхурової залози у вигляді стовпчиків. Відмічається виражена дифузно-вогнищева лімфоцитарна інфільтрація передміхурової залози. Висновок: Хронічний простатит. Дані патгістологічного дослідження корелюють з даними еластографії зсувної хвилі (Фіг. 2). Приклад №3 Хворий Шиляєв Юрій Яковлевич № іст. хв. 2295 в січні 2017 року виявлено підвищення ПСА до 109,4 нг/мл. За даними ректального огляду передміхурова залоза щільної консистенції, контур не рівний, не чіткий, слизова над залозою малорухома, міжчасткова боріздка згладжена. За даними трансабдомінального УЗД простата 56*49*54 мм з ділянками ущільнення. За запропонованим способом в правій частці визначається овальна гіпоехогенна ділянка 17.7*19.3*15.3 мм. При проведенні еластографії зсувної хвилі визначили, що середнє значення пружності даної ділянки становить 140 кПа. Виконано біопсію передміхурової залози, патогістологічний висновок № 41096-130: ацинарна аденокарцинома Gleason 5 (2+3). Дані пат гістологічного дослідження корелюють з даними еластографії зсувної хвилі (Фіг.3). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 55 Спосіб диференційної діагностики захворювань передміхурової залози, який включає проведення трансректального ультразвукового сонографічного огляду передміхурової залози і визначення наявності ділянок різної пружності з урахуванням яких діагностують певне захворювання передміхурової залози, який відрізняється тим, що при проведенні трансректального сонографічного огляду передміхурової залози додатково вимірюють швидкість розповсюдження зсувних хвиль з отриманням кольоровокодованого зображення, колір якого відповідає певній пружності тканини передміхурової залози, при цьому при величині пружності тканини передміхурової залози 20-39 кПа визначають наявність у хворого доброякісної гіперплазії передміхурової залози, при величині пружності тканини передміхурової залози 40-69 кПа визначають наявність у хворого запалення передміхурової залози, а при величині пружності тканини передміхурової залози 70-200 кПа визначають наявність у хворого раку передміхурової залози. 3 UA 119552 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4