Спосіб біоіндикації еколого-паразитологічного стану техногенно трансформованих територій

Реферат: Спосіб біоіндикації еколого-паразитологічного стану ґрунту техногенно трансформованих територій, який відрізняється тим, що біоіндикація еколого-паразитологічного стану ґрунту техногенно трансформованих територій здійснюється за наявності яєць токсокар (Toxocara canis), яких знаходять у пробах ґрунту та ідентифікують за допомогою флотаційних розчинів. UA 122337 U (12) UA 122337 U UA 122337 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі екології, а саме до способів біологічного моніторингу стану ґрунту техногенно трансформованих територій, який дозволяє використовувати в як групу індикаторів безхребетних паразитичних організмів у пропагативній стадії з метою одержання інформації про еколого-паразитологічний стан техногенно трансформованих територій, а також може бути використаний у практиці лабораторної діагностики паразитарних хвороб та санітарній паразитології, а саме для встановлення контамінації виробничих, житлових приміщень і селітебних територій яйцями паразитичних нематод тварин. Спосіб біологічного моніторингу на основі біоіндикації передбачає відбір проб ґрунту, визначення їх кількості в межах конкретної території, встановлення на їх основі просторових і часових змін індикаторних біологічних параметрів у градієнті екологічних факторів. Відомий спосіб біоіндикації стану техногенного забруднення середовища, що включає використання комах-фітофагів, яких годують листям з різних за рівнем техногенного забруднення середовища районів. Стан техногенного забруднення визначається за впливом на інтенсивність прояву таксисів комах [3]. Також, відомий спосіб оцінювання стану техногенно трансформованого середовища з використанням морфологічних маркерів синантропних видів рослин, який включає вибір видів рослин як фітоіндикаторів, а саме Anisantha tectorum (L.) Nevski, Capsella bursa-pastoris (L.) Medic, Conyza canadensis (L.) Cronq., Senecio jacobaea L, де за допомогою спеціально розробленої 4-блочної діагностико-індикаційної схеми дають оцінку ступеня техногенної трансформації середовища [4]. Найбільш близьким об'єктом до корисної моделі, що заявляється, є відомий спосіб біотестування екологічного стану техногенно трансформованих територій, який приймається за прототип, і ґрунтується на визначенні показників виживання та плодючості біоіндикатора на кожній віковій стадії і формування на їхній основі таблиць показників для еталонних та техногенно трансформованих територій. Принцип способу полягає у виборі групи індикаторів, у яких формують когорти безпосередньо на досліджуваній території, фіксують її кількісний склад на момент початку кожної вікової стадії, що максимально зручно при використанні організмів з неперекривними поколіннями, і, на основі одержаних результатів, будують криву виживання кожної із когорту логарифмічному вигляді [5]. Недоліком цього методу є те, що, отримуючи інформацію про когорту виду-індикатора безпосередньо на досліджуваній території, необхідно здійснювати їх фіксацію на кожній стадії онтогенезу. Для паразитичного організму такий спосіб не може бути використаний, оскільки для нього характерно подвійне середовище існування: гостальне (в організмі хазяїна - імаго) та біоценотичне (на стадії яйця та/або личинки) залежно від особливостей життєвого циклу. Гостальне середовище не несе інформації екологічного характеру, в той час як наявність паразитичного організму у біоценотичному середовищі існування є екологічним показником, який характеризує стан урбоекосистеми. В основу корисної моделі поставлено задачу розробки способу одержання інформації про стан паразитарного забруднення ґрунту за рахунок забезпечення специфічності та достовірності способу біоіндикації з використанням групи індикаторів безхребетних паразитичних організмів-токсокар у пропагативній стадії. Пропонований, адекватний поставленій задачі біоіндикатор паразитарного забруднення, дозволить виявити осередок паразитарного забруднення в умовах техногенно трансформованих територій та розробити більш точний і ефективний спосіб біоіндикації для своєчасного інформування, реагування та убезпечення населення від контакту з реальними епізоотичними наслідками і своєчасним попередження розвитку інвазійних захворювань. Головною умовою успішної процедури індикації є встановлення залежностей між індикатом ґрунтом урбоекосистеми - та індикатором паразитарного забруднення. В даному випадку забезпечення цього зв'язку добре простежується, оскільки лише у середовищі другого порядку (довкіллі) та за визначених кліматичних умов яйця геогельмінтів досягають інвазійної стадії. Осередками концентрації яєць є дитячі та спортивні майданчики, зони відпочинку і пляжі, які визначено основними дослідними територіями. Спосіб біоіндикації техногенно трансформованих територій реалізують наступним чином. Як біоіндикатор при аналізі стану об'єктів техногенно трансформованих територій використовують нематоду Т. canis, яка максимально точно відповідає критеріям відбору біоіндикаторів [2], а саме: геогельмінти виду Т. canis є типово космополітним видом, пропагативні стадії якого - яйця виявляють в об'єктах навколишнього природного середовища усіх кліматичних зон планети; добре вивчена і стабільна таксономія, види легко визначити за допомогою атласу за морфологічною структурою яєць та личинок; добре вивчений спосіб існування і біологія виду; виду притаманна висока таксономічна та екологічна диверсифікація, 1 UA 122337 U 5 10 15 20 25 30 оскільки, морфологічні особливості яєць дозволяють їх диференціювати від інших; важливе функціональне значення в екосистемі, оскільки в трофічних ланцюгах нематода є консументом (споживачі речовини і енергії") та продуцентом (виділяють яйця і личинки, 99 % яких задіяні у детритному харчовому ланцюгу). До індикаційних показників Т. canis також відносимо доступність отримання результатів, тобто їх простота, візуальність, інформативність еколого-паразитологічної ситуації в урбоекосистемі, репрезентативність даних для їх широкої екстраполяції, також можливість використання індикаційних ознак під час дослідження антропогенного впливу, стандартизації, порівняння та перевірки отриманих результатів (гнучкості), використання попереджувальної здатності. Додатково суть корисної моделі пояснюється ілюстраціями: Фіг. 1. Блок-схема біоіндикації паразитарного забруднення в урбоекосистемі з використанням Т. canis; Фіг. 2. Рівень контамінації ґрунту яйцями токсокар по адміністративних районах м. Києва. Практичний приклад реалізується наступним способом. Для проведення біоіндикаційних досліджень в техногенно трансформованих територій було створено блок-схему біоіндикації паразитарного забруднення з використанням Т. canis (Фіг. 1). Забір проб грунту для еколого-паразитологічних досліджень здійснювали відповідно до ДСТУ 17-4.4-02-84 "Охорона природи. Ґрунти. Методи відбору і підготовки проб для хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного і протозоологічного дослідження". Визначали кількість дослідних ділянок в техногенно трансформованих територій м. Києва та необхідну кількість проб ґрунту. Зібраний матеріал досліджували стандартизованими методами послідовних промивань, флотації з розчином нітрату амонію та за Фюллеборном. Визначення видів гельмінтів. їх яєць та личинок проводили за морфологічними особливостями їхньої будови з використанням малого (ок.10 х об.8), а також за даними довідникових видань літератури. Відповідно до показників санітарного стану ґрунту, а саме групи санітарно-гельмінтологічних показників визначали ступінь забруднення та епідеміологічної (таб. 1) [1]. Обробку отриманих даних проводили методом екологічної статистики для малих вибірок. Кількість яєць у 1 кг ґрунту представляють у вигляді середньої величини ± стандартна похибка середньої, достовірне розходження між групами оцінюють із застосуванням t-критерію Стьюдента (Р