Спосіб наземно-свердловинної сейсморозвідки
Номер патенту: 14121
Опубліковано: 15.05.2006
Автори: Мегедь Григорій Власович, Мармалевський Наум Янкелевич
Формула / Реферат
Спосіб наземно-свердловинної сейсморозвідки, що включає збудження коливань на денній поверхні, проведення трикомпонентних спостережень у свердловині з кроком, що не перевищує половини довжини прямої хвилі, та на денній поверхні вздовж профілю, орієнтованого ортогонально до простягання субвертикальних границь, з кроком, близьким половини довжини сейсмічних хвиль у середовищі, який відрізняється тим, що спочатку моделюють положення субвертикальних границь на розрізі, у відповідності до координат свердловини відносно субвертикальних границь визначають положення та величину інтервалу збудження коливань на денній поверхні, в межах останнього задають пікети збудження з рівномірним кроком та відстанню, що не перевищує половини позірної довжини хвилі, після чого проводять відпрацювання запроектованої системи спостережень шляхом почергового зміщення пікетів збудження в межах розрахованого інтервалу та реєстрації коливань у свердловині і на денній поверхні з апертурою, що забезпечує прийом відбитих та складновідбитих хвиль від субгоризонтальних та субвертикальних границь навколо складнопобудованого об'єкта, з отриманих сейсмозаписів формують дві системи даних, одна з них відповідає наземним, а друга - свердловинним спостереженням з багатократним перекриттям, потім виконують роздільну обробку записів першої системи за методом спільної глибинної точки (МСГТ) та за методом складновідбитих хвиль (МСВХ), а другої системи, синтезованої на основі створення уявних пунктів збудження, - за методом спільної точки відбиття (МСТВ), в подальшому за результатами ітераційного наближення будують набори сейсмічних границь двох типів - субвертикальних та субгоризонтальних, суміщують їх на одній площині і сумісно інтерпретують, після чого створюють модель геологічної будови складнопобудованого середовища.
Текст
Спосіб наземно-свердловинної сейсморозвідки, що включає збудження коливань на денній поверхні, проведення трикомпонентних спостережень у свердловині з кроком, що не перевищує половини довжини прямої хвилі, та на денній поверхні вздовж профілю, орієнтованого ортогонально до простягання субвертикальних границь, з кроком, близьким половини довжини сейсмічних хвиль у середовищі, який відрізняється тим, що спочатку моделюють положення субвертикальних границь на розрізі, у відповідності до координат свердловини відносно субвертикальних границь визначають положення та величину інтервалу збудження коливань на денній поверхні, в межах останнього задають пікети збудження з рівномірним кроком та відстанню, що не перевищує поло 2 (13) 1 3 плоским фронтом області середовища відбитих і розсіяних на неоднорідностях в бік приймачів хвиль, виконують перебір заданих азимутів і кутів падіння плоскої хвилі, а також послідовне переміщення приймачів по глибині, реєструють відбиті чи розсіяні хвилі, а про будову білясвердловинного простору судять по просторовому розподіленню енергії чи амплітуди зареєстрованих сигналів. Недоліком способу є необхідність багатократного повторення збуджень в разі помилкових визначень часових зсувів при збудженні плоскої хвилі, що суттєво здорожчує польові роботи. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб свердловинної сейсморозвідки [3], в якому пікети збудження розташовують вздовж лінії профілю, орієнтованої субпаралельно переважній більшості проекцій горизонтальних зрізів вірогідної стрімко нахиленої границі на денну поверхню, на відстані H1 / tg(i ) H2 / tg(i ), де Н1 та Н2 - глибина верхньої та нижньої кромки границі відповідно, і критичний кут, - кут нахилу границі відносно вертикалі, причому один пункт збудження встановлюють на лінії, що перетинає свердловину ортогонально до стрімко-нахиленої границі, а інші пункти, не менше 4х, розміщують симетрично або асиметрично по відношенню до першого в залежності від конфігуy R / 2 , де R рації границі в плані з інтервалом радіус першої зони Френеля, в подальшому при кожній фіксованій установці свердловинного зонда виконують почергове збудження та реєстрацію коливань з кожного пікету аж до повного відпрацювання свердловини, з отриманих записів формують сейсмограми непоздовжнього вертикального сейсмічного профілювання (НВСП) і на основі прямого та оберненого продовження хвильового поля в нижньому напівпросторі при відомій швидкості розповсюдження сейсмічних хвиль у середовищі визначають положення стрімконахилених границь в променевій площині, потім проводять сейсмолокаційний огляд навколо свердловинного простору в заздалегідь визначеному секторі азимутальних кутів шляхом формування локальних інтерференційних систем в межах бази, що не перевищує двох радіусів першої зони Френеля, при цьому координати положення локальної інтерференційної системи на лінії збудження узгоджують з конфігурацією в плані вірогідного об'єкта досліджень, за результатами аналізу амплітудних характеристик зображень визначають будову стрімконахилених границь. Недоліками способу є: - відсутність багатократного перекриття при слідкуванні субвертикальних границь, що тягне за собою низьке співвідношення сигнал/завада на сейсмозаписах (розрізах); - відсутність синхронного комплексування наземних та свердловинних спостережень з одночасним багатократним слідкуванням субвертикальних та субгоризонтальних границь знижує достовірність структурних побудов в складних сейсмогеологічних умовах. В основу запропонованої корисної моделі поставлено завдання підвищити ефективність вертикального сейсмічного профілювання при вивченні складнопобудованих об'єктів за рахунок підвищення співвідношення сигнал/завада шляхом синтезування вподовж свердловини схем багатократного простежування субвертикальних границь та синхронного комплексування з наземним спостереженнями з наступною обробкою даних за методом спільної гли 14121 4 бинної точки (МСГТ) та на основі методу складновідбитих хвиль (МСВХ). Поставлене завдання вирішується таким чином, що в запропонованому способі наземносвердловинної сейсморозвідки, що включає збудження коливань на денній поверхні, проведення трикомпонентних спостережень у свердловині з кроком, що не перевищує половину довжини прямої хвилі, та на денній поверхні вздовж профілю орієнтованого ортогонально до простягання субвертикальних границь, з кроком, близьким половини довжини сейсмічних хвиль у середовищі, згідно корисної моделі, спочатку моделюють положення субвертикальних границь на розрізі за даними попередніх сейсмічних досліджень, потім у відповідності до координат свердловини відносно субвертикальних границь визначають положення та величину інтервалу збудження коливань на денній поверхні, в межах останнього задають пікети збудження з рівномірним кроком та відстанню, що не перевищує половини позірної довжини хвилі, після цього проводять відпрацювання запроектованої системи спостережень шляхом почергового зміщення пікетів збудження в межах розрахованого інтервалу та реєстрації коливань у свердловині і на поверхні з апертурою, що забезпечує прийом відбитих та складновідбитих хвиль від субгоризонтальних та субвертикальних границь навколо складнопобудованого об'єкта, з отриманих сейсмозаписів формують дві системи даних, одна з них відповідає наземним, а друга - свердловинним спостереженням з багатократним перекриттям, потім виконують роздільну обробку записів першої системи - за методом спільної глибинної точки (МСГТ) та за методом складновідбитих хвиль (МСВХ), а другої системи, синтезованої на основі створення уявних пунктів збудження - за методом спільної точки відбиття (МСВТ), в подальшому в результаті ітераційного наближення будують набори сейсмічних границь двох типів - субвертикальних та субгоризонтальних, суміщують їх на одній площині і сумісно інтерпретують, після чого створюють (або уточнюють) модель геологічної будови складнопобудованого середовища. В порівнянні з прототипом запропонована корисна модель має такі переваги: - визначення положення та величини інтервалу збудження коливань на профілі забезпечує отримання сейсмічної інформації як від субгоризонтальних так і субвертикальних границь об'єкту досліджень; - задания пікетів з рівномірним кроком та відстанню, що не перевищує половини позірної довжини хвилі, забезпечує формування системи багатократних перекрить по субвертикальних границях з точністю, достатньою для ефективного підсумовування даних; - відпрацювання запропонованої системи спостережень шляхом почергового зміщення пікетів збудження в межах розрахованого інтервалу та реєстрації коливань у свердловині і на денній поверхні з апертурою, що забезпечує прийом відбитих хвиль від субгоризантальних та субвертикальних границь навколо складнопобудованого об'єкта, забезпечує вивчення широкого класу геологічних середовищ, що характеризуються складною конфігурацією структурних елементів; - формування двох систем даних, одна з яких відповідає наземним, а друга - свердловинним спостереженням з багатократним перекриттям та відпо 5 відна обробка даних дозволяють вивчати складні елементи будови об'єкту досліджень при високому та рівномірному співвідношенні сигнал/завада; - суміщення на одній площині двох типів границь - субгоризонтальних та субвертикальних дає підстави для ітераційного наближення геологічної моделі до фактичної будови середовища і таким чином підвищити ефективність вивчення складнопобудованих об'єктів. Послідовне застосування перерахованих елементів запропонованого способу дає змогу отримати очікувані результати та забезпечити вирішення поставленої задачі. Суть способу пояснюється рисунком, де приведена схема проведення досліджень, на якій прийняті наступні позначення: бурова вишка 1, глибока свердловина 2, денна поверхня 3, геологічне середовище 4, сейсмогеологічні границі 5 в межах піднятого блоку, сейсмогеологічні границі 6 в межах опущеного блоку, субвертикальна границя 7, верхня кромка 8 субвертикальної границі, нижня кромка 9 субвертикальної границі, пікети збудження коливань 10 на денній поверхні, уявні пікети збудження коливань 11 у свердловині, уявні пікети збудження коливань 12 у верхньому напівпросторі, точки прийому коливань 13 у свердловині, схема багатократних спостережень 14 на денній поверхні, синтезована схема багатократних спостережень 15 у свердловині, інтервал ефективного слідкування 16 субгоризонтальних границь, інтервал ефективного слідкування 17 субвертикальних границь, промені падаючих хвиль 18 на субвертикальну границю, уявні падаючі промені 19 на субвертикальну границю, промені відбитих хвиль 20 від субвертикальної границі, кут 21 між площиною субвертикальної границі та падаючим променем, спільна точка відбиття 22 на субвертикальні границі, апертура 23 наземних спостережень, інтервал збудження коливань 24 на профілі. Як видно з рисунка суть способу полягає в одночасному багатократному простежуванні субгоризонтальних границь по обидва боки від субвертикальної границі та багатократному простежуванні самої субвертикальної границі шляхом синтезування відповідних схем спостережень відносно свердловини. Для реалізації багатократного простежування субгоризонтальних границь пікети збудження розміщують в бік свердловини від проекції субвертикальної границі на денну поверхню, а реєстрацію коливань здійснюють по фланговій схемі в бік зазначеної вище проекції. Для синтезування схеми багатократного стеження субвертикальної границі уздовж стовбура свердловини і вище від нього у верхньому на півпросторі моделюють уявні пікети збудження, кількість яких визначається кратністю запланованих перекрить уздовж очікуваної границі та відстанню між точками спостережень у свердловині. Відстань між уявними пунктами збудження встановлюється кратною відстані між точками спостережень. Визначення координат дійсних пунктів збудження на поверхні, що приймають участь у формуванні конкретної траси спільної точки відбиття (СТВ) виконується наступним чином. Якщо на Фіг. глибину точки відбиття позначити через z, відстань від проекції субвертикальної границі на денну поверхню до свердловини - через х, глибину найбільш глибокого уявного пункту збудження - через z1, а кут падіння сейсмічного променю - через 1, то координати дійсного пункту збу 14121 6 дження визначаться з формули: x1 z tg 1 (1) tg 1 x / z z1 тут В разі залучення другого уявного пункту збудження, що характеризується глибиною z2 та кутом падіння 2 , координати дійсного пункту збудження становитимуть x 2 z tg 2 (2) tg 2 x / z z 2 тут Аналогічним чином знаходимо x 3 z tg 3 tg x/z (3) z3 3 де Четвертий пункт збудження в даному випадку буде знаходитись на денній поверхні поблизу гирла свердловини (z4 = 0) і дійсний та уявний пікети співпадатимуть, тобто x 4 z tg 4 z( x / z) x (4) tg 4 x / z z 4 x / z тут Наступні уявні пікети збудження будуть знаходитись на вертикальній вісі, що продовжує свердловину у верхньому напівпросторі. Координати відповідних їм дійсних пікетів збудження визначаються згідно формули x 5 z tg 5 (5) tg 5 x / z h5 де , тут h5 - висота п'ятого уявного пункту збудження. Координати останнього уявного пункту збудження складуть x 6 z tg 6 (6) tg 6 x / z h 6 де , тут h6 - висота шостого уявного пункту збудження. В разі збільшення запланованої кратності перекрить в порівнянні з Фіг., відповідно збільшиться і число розрахунків. По аналогії з викладеним вище формують сейсмограми спільної точки відбиття уздовж всієї субвертикальної границі. Для застосування при обробці матеріалів відомих алгоритмів і програм в кожну трасу сейсмограми спільної точки відбиття (за виключенням траси, що відповідає пункту збудження поблизу гирла свердловини) слід ввести статичні поправки. Для уявних пунктів збудження, що змодельовані у свердловині, величина поправок дорівнює часу вступу прямої хвилі на глибині знаходження цих пунктів. Поправка буде із знаком "мінус". Для уявних пунктів збудження, що змодельовані у верхньому напівпросторі, величину поправки визначають згідно формули t n [ x x i / sin I ] / Vг (7) тут Vг - швидкість в корінних породах, xi - координата дійсного пункту збудження, що відповідає уявному пункту, i - кут падіння проміню з точки хi. Дана поправка буде зі знаком "плюс". Зформовані уздовж свердловини сейсмограми спільної точки відбиття обробляються з урахуванням градієнтності швидкості розповсюдження сейсмічних хвиль у середовищі. Відповідні дані беруть з матеріалів сейсмокаротажу. Матеріали наземних спостережень обробляють як по методу спільної глибинної точки так і по методу складно відбитих хвиль (розробленому і апробованому в УкрДГРІ). Це дає змогу 7 побудувати як субгоризонтальні, так і субвертикальні границі. Останні в подальшому уточнюють шляхом залучення даних обробки свердловинних спостережень. На глибинність запропонованого способу вирішальний вплив буде чинити глибина свердловини, в якій виконують спостереження. В разі вертикальної границі інтервал ефективного слідкування складе половину глибини. При її нахилу глибинність збільшуватиметься або зменшуватиметься (в залежності від знаку відхилення). Спосіб може бути застосований як для вивчення окремих субвертикальних границь так і для дослідження значних товщ чи тіл декількома границями. В останньому випадку слід більш ретельно узгоджувати методику спостережень. Реалізацію способу проводять в такій послідовності. Складають попередню модель будови середовища 4 на основі аналізу апріорної геологогеофізичної інформації. В разі необхідності проводять додаткову обробку матеріалів методу спільної глибинної точки (МСГТ) із залученням програм, що передбачають використання складно відбитих хвиль (для попереднього слідкування субвертикальних границь). Проектують систему наземних 14 та свердловинних 15 спостережень, в тому числі: апертуру 23 та інтервал наземних спостережень, інтервал 24 збудження коливань на профілі, число пікетів 10 та їх розташування відносно свердловини 2 чи об'єкту досліджень 7. Відстань між пікетами збудження коливань 10 на денній поверхні 3 та відстань між уявними пікетами 11, 12 збудження коливань у свердловині та верхньому напівпросторі, глибину спостережень у свердловині 2, визначають кратність наземних та свердловинних спостережень і т. інше. Виконують повнохвильове моделювання та встановлюють наявність на сейсмозаписах хвиль, пов'язаних як з субгоризонтальними 5, 6, так і субвертикальними 7 границями. В разі потреби корегують методику робіт. Проводять польові роботи, в процесі яких кожну точку стоянки зонда 13 послідовно відпрацьовують з кожного пункту збудження 10. Крім того кожний пікет збудження один раз відпрацьовують також із застосуванням наземних спостережень згідно запроектованої схеми МСГТ. Обробку даних проводять наступним чином. Виконують обробку сейсмозаписів наземних спостережень МСГТ та отримують сейсмічні зображення субгоризонтальних границь. Корелюють на розрізах відповідні границі та здійснюють їх прив'язку до свердловин глибокого буріння, після чого виділять зони вірогідних порушень в розрізі. Здійснюють обробку тих же сейсмозаписів по методу складно відбитих хвиль і виділяють субвертикальні границі, які ув'язують з ділянками виявлених порушень на зображеннях, отриманих в результаті застосування МСГТ. Наступним кроком є моделювання схем багатократного стеження субвертикальних границь уздовж стовбура свердловини. У відповідності з цією схемою для кожної спільної точки відбиття на субвертикальній границі синтезують сейсмограми з трас пунктів збудження, координати яких знаходять згідно формул 1-6, або дещо розширених у відповідності до конкретної схеми спостережень. Проводять обробку синтезованих сейсмозаписів із застосуванням програм обробки даних МСГТ, попередньо ввівши статичні поправки, величину яких знаходять безпосередньо по запису 14121 8 конкретної траси (по часу вступу прямої хвилі) на глибині знаходження уявного пункту збудження, або по формулі 7 (для уявних пунктів збудження у верхньому напівпросторі). В процесі обробки залучають сейсмічні швидкості визначені в ході обробки даних наземних спостережень з тією лише різницею, що в першому випадку має місце вертикальний градієнт швидкості (при трансверсально-ізотропній моделі), а другому - горизонтальний градієнт. Отриману субвертикальну границю співставляють з часовим розрізом МСГТ (зображенням) та часовим розрізом, отриманим в результаті застосування методу складно відбитих хвиль і визначають достатність обробки. В разі незадовільної якості субвертикальної границі, чи невідповідності наземних і свердловинних даних переглядають вихідні дані і при необхідності повторюють обробку. Якщо в розрізі присутні декілька субвертикальних границь, то кожну з них опрацьовують по приведеній схемі. Критерієм достовірності результатів є узгодженість даних наземних та свердловинних досліджень. Приклад реалізації способу. Для реалізації способу в повному обсязі необхідна постановка спеціальних досліджень. Тут наведемо розрахунки, націлені на проектування схеми спостережень. Вихідні дані: Вірогідна глибина залягання верхньої кромки субвертикальної границі 400м Вірогідне глибинне залягання нижньої кромки субвертикальної границі 2500м Глибина залягання покрівлі шару, в якому виявлено порушення (піднятий блок) 1000м Глибина залягання підошви шару, в якому виявлено порушення (піднятий блок) 2000м Амплітуда порушення 200м Глибина свердловини 4000м Відстань від свердловини до субвертикальної границі, х 800м Апертура спостережень на денній поверхні 3000м Швидкість сейсмічних хвиль у корінних породах 2200м/с Запланована кратність перекриття по субвертикальній границі 6 Викладені вихідні дані приведені на рисунку. Виходячи з того, що стійка кратність перекрить по субвертикальній границі повинна бути досягнута на глибині залягання покрівлі шару, в якому виявлено (або очікується) порушення, розглянемо спільну точку відбиття на цій границі, що співпадає з заданою покрівлею шару. Моделювання такої ситуації показує, що для досягнення запланованої кратності перекрить по субвертикальній границі базу збудження коливань слід розташовувати в інтервалі 1200м від свердловини (в протилежний бік від субвертикальної границі) до 200м - в бік границі. Це дасть змогу отримати 6 уявних пікетів збудження (один з них буде дійсним) з кроком 200 м між ними. Таким чином, сумарна величина інтервалу збудження складає Lпз=1200м+200м=1400м. Відстань між пікетами збудження задають з розx пз * / 2, * - позірна довжина рахунку тут * проводиться в такій послідовхвилі. Розрахунок ності: 9 14121 * V * T, , Т - період коливань V* L пз / t R/ V тут t R L пз cos( 90 ) , - кут між площиною субвертикальної границі та падаючим променем. Для найбільш віддаленого пункту збудження величина кута складе 74°, а R 1400м 0,898 1257м м/с 0,571с Відповідно t 1257м257м/ Звідси * 1400м400м/ 0,040с, 98 м. 1 Якщо прийняти * 100м , відстань між пікетами збудження складе: x пз 100м / 2 50 м Загальна кількість пікетів збудження на базі 1400 м дорівнюватиме: n=(1400:50)+1=29. Зважаючи на досить велику кількість пікетів збудження, можна піти по шляху їх зменшення, для чого необхідно скорегувати відстань між уявними пікетами збудження коливань у свердловині та верхньому напівпросторі. Аналогічний результат може бути також отримано при зміщенні вверх уявних пунктів збудження уздовж свердловини. Інтервал реєстрації коливань у свердловині складе 200м 4000м, що відповідає відповідно першому уявному пікету збудження у свердловині та її вибою. Відстань між точками прийому коливань у свердловині буде кратною відстані між уявними пікетами збудження і не повинне перевищувати 50м (половину довжини хвилі). Для простежування субгоризонтальних границь в околі тектонічного порушення (чи іншої субвертикальної границі) необхідно забезпечити повнократне перекриття, для чого базу збудження коливань слід збільшити на величину L 200м 600м. Тобто загальна база збудження коливань при МСГТ дорівнюватиме: L пз 1400м 600м 2000м. Відстань між пікетами збудження на профілі при спостереженнях МСГТ може бути прийнята 100м, а відстань між каналами прийому коливань - вдвоє меншою тобто 50м. Слід зауважити, що ці параметри необхідно також узгоджувати з запроектованою кратністю перекрить та канальністю сейсмостанції. Максимальна кратність перекрить уздовж субгоризонтальних границь складе L 3000 n 15 2 x ПЗ 200 x пз тут L - апертура реєстрації коливань, - відстань між пікетами збудження на денній поверхні. Узагальнюючи проведені розрахунки можна сформулювати основні параметри методики проведення наземно-свердловинних досліджень в умовах, що приведені на рисунку: інтервал збудження коливань при спостереженнях у 1400м 10 свердловині координати інтервалу збудження відносно свердловини (-1200) 200м інтервали реєстрації коливань у свердловині 200м–4000м відстань між точками реєстрації у свердловині 50м відстань між уявними пунктами збудження у свердловині та верхньому напівпросторі 200м інтервал збудження коливань при наземнихдослідженнях 2000м координати інтервалу збудження коливань при наземних спостереженнях (-1200)м 800м відстань між пікетами збудження на профілі при наземних спостереженнях 100м відстань між пікетами збудження на профілі при та свердловинних спостереженнях 50м відстань між точками прийому коливань на денній поверхні 50м число каналів реєстрації на денній поверхні 60 максимальна кратність перекрить по субгоризонтальних границях 15 Дотримання розрахованих параметрів дозволить підняти ефективність вертикального сейсмічного профілювання при вивченні складнопобудованих об'єктів за рахунок підвищення співвідношення сигнал/завада на розрізах та комплексування з даними методу спільної глибинної точки (МСГТ) та методу складновідбитих хвиль (МСВХ). Таким чином, впровадження способу в практику геологорозвідувальних робіт забезпечить підвищення достовірності структурних побудов в межах широкого класу складнопобудованих об'єктів, зокрема, при вивченні прирозломних та приштокових пасток вуглеводнів, «трубок вибуху», тощо. Економічна ефективність способу не розраховувалась, проте в кожному конкретному випадку вона може бути знайдена через підвищення коефіцієнту успішності пошуково-розвідувального буріння. Джерел інформації 1. Мармалевський Н.Я., Мегедь Г.В., Мерщій В.В., Сорокін О.П., Крайницький О.В. "Деякі можливості застосування наземно-свердловинних спостережень у вивченні навколо свердловинного середовища". Науково-виробничий журнал "Нафтова і газова промисловість 6'97" листопад-грудень, 1997, с.8-11. 2. Патент України №18446, Кл. G01V1/40 Спосіб сейсмічної розвідки, Автори: Тимошин Ю.В., Васильєв Ю.А., Бірдус С.О., Третяк О.Г., Мармалевський Н.Я., опубл. 25.12.97 Бюл.6. 3. Патент України №53875, Кл. G01V1/00, 1/40 Спосіб свердловинної сейсморозвідки. Автори: Мармалевський Н.Я., Мегедь Г.В., Сорокін О.П., Міщенко О.М., опубл. 15.12.2004 Бюл. 12 (прототип). 11 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 14121 Підписне 12 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod of surface borehole seismography
Автори англійськоюMarmalevskyi Naum Yankelevych, Mehed' Hryhorii Vlasovych
Назва патенту російськоюСпособ наземной скважинной сейсмической разведки
Автори російськоюМармалевский Наум Янкелевич, Мегедь Григорий Власович
МПК / Мітки
МПК: H04B 5/00, B06B 1/00, G01V 1/40
Мітки: наземно-свердловинної, сейсморозвідки, спосіб
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/6-14121-sposib-nazemno-sverdlovinno-sejjsmorozvidki.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб наземно-свердловинної сейсморозвідки</a>
Попередній патент: Пристрій для профілактики і фізіотерапії захворювань порожнини рота й зубів
Наступний патент: Медичний комплекс енергоінформаційної терапії доктора куликовича
Випадковий патент: Спосіб модернізації сепараційного вузла газового