Спосіб фітотерапії хронічного урогенітального хламідіозу у жінок

1. Спосіб фітотерапії хронічного урогенітального хламідіозу у жінок, що включає введення хворим відвару з фітозбору, до складу якого входять листя берези, листя кропиви дводомної, листя подорожника великого, трава деревію звичайного, квітки нагідок лікарських та корінь ехінацеї пурпурової, який відрізняється тим, що додатково до фітозбору включають корінь солодки. 3 А61К35/78. Спосіб фітотерапії хронічного урогенітального хламідіозу. -Бюл. №11. від 17.11.2003р.]. Цей спосіб найбільш ефективний з відомих і тому обраний нами в якості прототипу. Однак, до недоліків відомого способу фітотерапії відноситься те, що при його застосуванні не забезпечується імуномодулюючий ефект у частини хворих, особливо при наявності частих загострень ХУГХ, у той час, як патогенетичною основою тривалого збереження збудника хламідіозу та подальших загострень патологічного процесу при ХУГХ є наявність вторинного імунодефіциту. Тому потрібне удосконалення існуючого способу фітотерапії. Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу фітотерапії ХУГХ, скорочення терміну досягнення клінічної ремісії захворювання та збільшення її тривалості, зменшення частоти подальших рецидивів хламідіозу та покращення імунологічних показників. Вказана задача досягається шляхом додаткового введення до складу фітозбору для фітотерапії жінок, хворих на ХУГХ, кореню солодки. Наша пропозиція щодо включення до складу фітозбору для фітотерапії жінок, хворих на ХУГХ, кореню солодки базується на вперше встановленій авторами винаходу досвідним шляхом закономірності, що саме ці лікарські рослини при сумісному призначенні володіють взаємним потенціюючим ефектом у плані нормалізації імунологічних показників у жінок, хворих на ХУГХ, та поряд з цим пригнічують розмноження хламідій у організмі за рахунок стимуляції інтерфероногенезу і активації макрофагальної фагоцитуючої системи. Найбільш ймовірно, що це обумовлено у складі кореню солодки фітогормонів, які володіють чітко вираженою імуномодулюючою дією. Трава деревію звичайного (Achillea millefolium L.) містить ефірну олію (0,8%), алкалоїд ахілеїн, інулін, смоли та інші речовини. Відвари та настої трави деревію звичайного (Hb. Millefolii) здійснюють протизапальну та спазмолітичну дію, суттєво покращують процеси травлення. За останні роки було встановлено, що відвар трави деревію звичайного здійснює також бактерицидну дію, регулює метаболічні процеси в організмі, стимулює імунітет та природню антиінфекційну резистентність. Крім того, відомо, що настої та відвари Hb. Millefolii стимулюють репаративну регенерацію пошкоджених тканин та одночасно зменшують запальні явища в організмі. Квітки нагідок лікарських (Calendula officinalis L.) містить близько 3% каротиноїдів, біофлавоноїди, ефірну олію, алкалоїди, органічні кислоти, смоли. Відвари та настої з квітки нагідок (Flores Calendulae) володіють протизапальними, бактерицидними, ранозагоюючими властивостями, покращують функціональний стан печінки, сприяють посиленню процесів репаративної регенерації. Відомо, що протизапальна, бактерицидна та ранозагоююча дія відварів квітки нагідок лікарських та деревію звичайного взаємно потенціюється. Нами вперше в експериментальних умовах було встановлено, що відвар із суміші квітки нагідок лікарських та трави деревію звичайного виявляє протихламі 17708 4 дійний ефект, сприяє припиненню розмноження хламідій та їх фагоцитозу клітинами макрофагальної фагоцитуючої системи (МФС), та одночасно ліквідує запальні процеси в жіночих статевих органах, які спричинені хламідіями. Корені ехінацеї пурпурової (Echinacea purpwea Moench.) містять близько 1,4% ефірної олії, фітостерини, алкалоїд ехінацин, бетаїн, глікозиди, смоли. Головна фармакологічна дія препаратів з коренів ехінацеї - стимуляція імунної системи організму, особливо при її вихідному пригніченні. Встановлений позитивний ефект ехінацеї при запальних процесах, її ранозагоююча дія, а також адаптогенні та протиалергічні властивості. Корінь солодки (Rad. Glycyrrhizae) містить у своєму складі біологічно активні речовини, які виявляють адаптогенний, протиалергічний та імуномодулюючий ефект, сприяють відновленню імунологічного гомеостазу, та за нашими даними, мають взаємно потенціюючи дію з препаратами ехінацеї пурпурової в плані протизапальних та імуномоделюючих ефектів. Нами було дослідним шляхом встановлено, що саме спільне додаткове введення до складу фітозбору кореня солодки забезпечує взаємне потенціювання дії вказаних лікарських рослин та оптимізує лікувальний ефект при проведенні фітотерапії ХУГХ у жінок дітородного віку відповідно до заявленого способу. Отже, включення до складу фітозбору кореня солодки сприяє відновленню імунологічного гомеостазу та обумовлює елімінацію хламідій із тканин організму, що в патогенетичному плані забезпечує гальмування подальшого розмноження збудника хламідіозу в організмі хворих жінок, а в клінічному плані сприяє досягненню стійкої та тривалої ремісії захворювання. Крім того, нами були встановленні оптимальні співвідношення між окремими складовими частинами запропонованого фітозбору, що також входить до предмету корисної моделі. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Готують фітозбір з подрібненої сировини лікарських рослин, який містить у своєму складі листя берези, листя кропиви дводомної, листя подорожника великого та додатково трава деревію звичайного, квітки нагідок лікарських, корінь ехінацеї пурпурової та корінь солодки в співвідношенні 1:1:1:2:2:2:1. Потім з цього фітозбору готують відвар з 6,0г суміші рослин та 200-250мл води за фармакопейними правилами, який вводять хворим жінкам усередину по 40-50мл 3 рази на добу за 2030хв до вживання їжі протягом 20-30 діб поспіль. При необхідності курси фітотерапії ХУГХ у жінок здійснюють повторно з інтервалами 3-4 місяці, тобто 3-4 рази протягом календарного року. Фітотерапія згідно до заявленого способу дуже добре переноситься хворими, не викликає в них якихнебудь небажаних ефектів, у тому числі алергічних реакцій. При розробці заявленого способу нами було обстежено дві групи жінок дітородного віку, які страждали на ХУГХ, та вже мали після проведених декількох курсів лікування антибіотиками тетрациклінового ряду дисбіоз кишечнику або алергічні 5 17708 реакції на лікарські препарати, що не дозволяло в подальшому проводити повторні курси лікування антибіотиками. Основну групу складало 45 жінок у віці від 22 до 38 років, які отримували фітотерапію відповідно до заявленого способу, групу зіставлення-47 жінок віком від 23 до 39 років, які отримували фітотерапію згідно зі способомпрототипом. Усі жінки, що знаходилися під наглядом, були заміжні. Діагноз ХУГХ був виставлений згідно із даними анамнезу, результатами клінічного обстеження та обов'язково підтверджувався виявленням у обстежених жінок специфічних антитіл до збудника хламідіозу методом ІФА в діагностичне значимих титрах. До початку проведення фітотерапії у всіх обстежених жінок відмічалося загострення ХУГХ, з приводу чого вони звернулися за медичною допомогою. Жінки, хворі на ХУГХ, при цьому скаржилися на біль тупого, тягнучого характеру внизу живота, дизуричні розлади, загальну слабкість, нездужання, підвищену стомленість, зниження працездатності, наявність субфебрилітету, переважно у вечірній час. При гінекологічному обстеженні встановлена наявність набряку та гіперемії шийки матки, слизово-гнійних виділень із цервікального каналу. У більшості обстежених при мікроскопічному вивченні виділень із цервікального каналу в епітеліальних клітинах виявлені цитоплазматичні включення (тільця ПровачекаХальберштедтера). При динамічному клінічному обстеженні в ході проведення фітотерапії було встановлено, що використання заявленого способу фітотерапії сприяє суттєвому прискоренню ліквідації клінічних симптомів захворювання та досягненню ремісії. Дійсно, з Таблиці 1 видно, що при використанні 6 заявленого способу фітотерапії тривалість збереження болю внизу живота у обстежених хворих скорочувалася в середньому на 6,8±0,2 доби відносно групи зіставлення (Р