Спосіб прогнозу життєздатності популяцій плодожерок (lepidoptera, tortricidae)

Спосіб прогнозу життєздатності популяцій плодожерок (Lepidoptera, Tortricidae), що включає оцінку їх біологічного потенціалу, який відрізняється тим, що визначають величину вмісту таніну, який входить до складу оболонки коконів плодожерок, де діапаузують гусениці. (19) (21) 98042020 (22) 22.04.1998 (24) 15.12.2000 (33) UA (46) 15.12.2000, Бюл. № 7, 2000 р. (72) Дрозда Валентин Федорович (73) ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ Н АУК 30703 5. Для реалізації способу необхідно витрачати багато часу, феромонні пастки з синтетичними феромонами. Отже низька його технологічність. В основу винаходу поставлено завдання створити такий спосіб прогнозу життєздатності популяцій плодожерок, у якому нове виконання послідовних прийомів та дій у часі, дозволяє отримати об'єктивну та інформативну оцінку прогнозу їх життєздатності. Завданням способу є також отримання оціночного критерію стану популяцій плодожерок незадовго перед їх природною реактивацією. Поставлене завдання досягається тим, що у запропонованому способі розроблено та запропоновано універсальний критерій оцінки рівня життєздатності популяцій плодожерок, шляхом визначення рівня вмісту у коконах, де діапаузують гусениці плодожерки, таніну - дубильної речовини, яка характеризується вираженими фунгіцидними властивостями, внаслідок чого популяції плодожерок надійно захищені від згубної дії природного комплексу хвороб. Експериментально у способі доведено, що рівень вмісту таніну у коконах корелює з показником життєздатності популяцій плодожерок (к=0,81±0,08). Запропонований спосіб обгрунтовано на таких видах комах: 1. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pommonella L.), один з найбільш небезпечних шкідників плодового саду. 2. Грушева плодожерка (Laspeyresia pyrivora Danil.), домінуючий шкідник насаджень груші. 3. Сливова плодожерка (Grapholitha funebrana Tr.), основний шкідник насаджень сливи. 4. Жолудева плодожерка (Laspeyresia splendana Hb.), вид, що пошкоджує породи лісових листяних порід в межах поширення дуба. Вибрані для дослідження види є надзвичайно шкодочинними. Саме проти них влітку інтенсивно використовуються хімічні засоби. Порівняльний аналіз способу, що пропонується та прототипу показує, що спосіб, який пропонується, відрізняється принципово від відомого. Оцінка життєздатності популяцій плодожерок грунтується на використанні особливостей біології плодожерок. Зокрема, всі види плодожерок заляльковуються тільки у верхньому шарі грунту, підстилці і штамбах та тріщинах кори. Кокони овальні, сплющені, складаються із шовковидної оболонки, насичені виділеннями кишечника, ззовні кокон вкритий частками грунту. У запропонованому способі шляхом досліджень встановлена наявність вмісту речовини - таніну, з вираженими фунгіцидними властивостям, вміст таніну корелює з рівнем життєздатності популяцій плодожерок. Приклади здійснення способу Приклад 1. Об'єкт досліджень - яблунева плодожерка, що розвивалась в яблуневих садах Київщини. Спостереження вели на масиві саду, площею 5 га, на протязі 1995-1997 pp. У другу половину літа відмічали 30 плодоносних дерев пізньоспілого сорту Кальвіль сніговий, вік дерев не перевищував 10 років. Внаслідок відсутності місць на штамбах дерев, придатних для заляльковування (відсутні тріщини кори), основна маса гусениць плодожерки діапаузувала на поверхні грунту, до 5 см, рештках рослин. У першій декаді жовтня, коли були сформовані кокони, де знаходились гусе ниці плодожерки, з 30 дерев було зібрано, в середньому за 3 роки, 365 гусениць. Восени, до настання морозів, за нормальних для діапаузування умов не було затоплень, надмірного зволоження чи засухи, визначали масу гусениць, робили загальний облік їх життєздатності. Встановлювали причину загибелі, а також визначали у шо вковистій оболонці плодожерки загальний вміст таніну. Такі тестові виміри проводили восени в період естивації гусениць, та весною у період їх виходу з діапаузи - реактивації. Результати досліджень наведені в табл 1. Як свідчать наведені результати, умови зимівлі були сприятливими. Смертність за період зимівлі не перевищувала 16%, у тому числі від захворювань 9,1%. Про відмічений фізіологічний стан популяції плодожерки свідчать і інші критерії: плодючість самиць, маса діапаузуючих гусениць. Отже, щоб мати достовірну інформацію про стан життєздатності популяції плодожерки необхідно було визначати 5 показників як це передбачено у способі-прототипі. Згідно запропонованого способу таку інформацію можна отримати шляхом визначення вмісту дубильних речовин, зокрема таніну, якого було у життєздатній популяції 8,1-8,9%. Приклад 2.Щоб переконатися у інформативності цього показника, у плодовому саду, як це описано у прикладі 1, відмічали 30 дерев з тією лише різницею, що діапаузуючі гусениці зазнали впливу стресового фактору. Механічно, без завдання смертельних травм гусеницям були порушені нормальні умови зимівлі. Потім їх надмірно зволожували тривалий час восени. Результати досліджень наведені у табл. 2. Яі видно, на період реактивації плодожерки весною, їх фізіологічний стан був незадовільним, про що свідчать показники згідно способу-прототипу. Це низький рівень життєздатності та плодючості. Про стан життєздатності популяції плодожерки свідчить вміст таніну у оболонках коконів, він становив всього 2,8-3,8%, проти 8,1-8,9% для життєздатних популяцій плодожерки. Приклад 3. Плодовий сад, де проводились дослідження як у прикладі 1. Визначали життєздатність популяції яблуневої плодожерки, що діапаузувала на штамбах дерев та скелетних гілках. Популяція характеризувалась високим рівнем життєздатності, про що свідчать показники вмісту таніну у оболонках коконів: 6,4-6,8% (табл. 3). Отже, частина популяції, що діапаузувала на штамбах дерев теж може характеризуватись рівнем життєздатності за вмістом у оболонках коконів таніну. Приклад 4. Грушевий сад, 5 га. Досліджувався рівень життєздатності грушевої плодожерки. Відмінна особливість цього виду у тому, що 100% популяції діапаузують тільки в грунті, під рештками рослин. Тому досліджували у гр унті. Як і у прикладі 1, відбирали з 30 дерев 253 гусениці плодожерки і 2 рази визначали рівень життєздатності за нормальних умов розвитку та діапаузування шкідника. Результати реалізації способу наведено у табл. 4. Як видно, рівень вмісту таніну був самим високим у порівнянні з іншими видами плодожерок: 9,6-11,4%. Отже, це підтверджує результати, 2 30703 отримані у дослідженнях з яблуневою плодожеркою. Приклад 5. Грушевий сад. Досліджувалась дія стресу - порушення нормальних умов зимівлі плодожерки. Для цього проводили механічне рихлення з наступним надмірним, тривалим зволоженням. Результати досліджень наведено у табл. 5. Фактори стресу суттєво знизили життєздатність плодожерок, загинуло понад 70% популяції. Особини, що залишились, характеризувались низьким рівнем життєздатності, інформативним був показник величини вмісту таніну, який становив лише 2,1-2,9%, проти 9,6-11,4% у попередньому прикладі. Приклад 6. Сливовий сад, площа 3 га. Досліджували рівень життєздатності популяцій сливової плодожерки згідно запропонованого способу, а саме вмісту таніну у коконах плодожерки. Результати досліджень наведені у табл. 6. Популяція характеризувалась високим рівнем життєздатності. Рівень таніну становив 7,2-8,1%, що узгоджується з попередніми даними. Приклад 7. Сливовий сад. На популяцію сливової плодожерки діяли стресовим фактором, як і у попередніх випадках: механічне рихлення та зволоження. Такі умови стали причиною загибелі значної кількості шкідника, а решта популяції була нежиттєздатною (табл. 7). Про що переконливо свідчить рівень вмісту таніну у коконах: 1,8-2,2%. Приклад 8. Ділянка лісу де проростав дуб. Досліджували рівень життєздатності популяцій жолудевої плодожерки, згідно запропонованого способу, за кількісним показником змісту у оболонках коконів таніну. Високожиттєздатна популяція плодожерки характеризувалась високим рівнем вмісту таніну: 10,7-12,2% (табл. 8). Загальний рівень загибелі становив лише 24,4%. Приклад 9. Ті ж умови, що і у прикладі 8. Популяцію піддавали дії стресового фактору, як і у попередніх прикладах. Внаслідок чого майже 70% гусениць загинуло, решта характеризувалась низьким рівнем життєздатності (табл. 9). Відповідно і рівень вмісту таніну становив лише 1,8-2,2%. Таким чином, використання запропонованого способу прогнозу життєздатності популяцій 4-х видів плодожерок, забезпечує у порівнянні з існуючими способами такі переваги: 1. Запропоновано універсальний спосіб прогнозу життєздатності популяцій плодожерок, що передбачає визначення вмісту у оболонках коконів дубильної речовини - таніну. 2. Спосіб є однаково показовим та інформативним для усіх 4-х видів плодожерок. 3. Запропонований спосіб технологічний і спрощує процедуру визначення рівня життєздатності плодожерок на основі оцінки одного показника. Джерела інформації 1. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Київ, "Юнівест маркетинг", 1996, 157 с. 2. Методы и средства борьбы с вредителями, системы мероприятий по защите растений. Т. 3, Редактор тома акад. АН УССР В.П. Васильев, Киев, "Урожай", 1989. 3. Дрозда В.Ф., Гораль В.М., Лаппа Н.В. Биологические основы интегрированной системы защиты овощных культур от вредителей и болезней. Киев, 1990, 111 с. 4. Ме тодические рекомендации по использованию биологических средств в защи те плодового сада от вредителей и болезней. Дрозда В.Ф и др., Киев, 1989, 55 с. 5. Хоменко І.І. Захист зерняткових садів у Центральному Лісостепу України, Київ, "Фенікс", 1996, 238 с. 6. Марков В.А. Способ определения состояния популяции шелкопряда-монашенки. Авт. свидетельство СССР, № 1692447, 23.11.1991, Бюл. № 43. 7. Турьянов Р.А. Способ определения состояния популяции насекомых и направление изменения их численности. Авт. свидетельство СССР, № 1807847, 29.03.1990, Бюл. № 13. 8. Болдырев М.И. Прогнозирование вредоносности яблоневой плодожорки и сигнализация сроков борьбы с ней. Мичуринск, 1981, 46 с. (прототип). Таблиця 1 Характеристика популяції яблуневої плодожерки, що діапаузувала у грун ті приствольних кіл за нормальних умов Характеристика гусениць яблуневої плодожерки в період: естивації (осінь) реактивації (весна) Вміст таніну в оболонках коконів, % 8,9±0,3 8,1±0,4 Маса діапаузуючи х гусениць, мг (прототип) 52,4±3,1 49,2±2,6 Відкладено яєць однією самкою, екз. (про94,8±9,2 тотип) Загинуло гусениць, % (прототип) 5,8 10,2 У тому числі від хвороб, % (прототип) 4,1 9,1 У тому числі від ентомофагів, % (прототип) 1,7 1,1 Показники, що оцінюються 3 30703 Таблиця 2 Характеристика популяції яблуневої плодожерки, що діапаузувала в гр унті приствольних кіл внаслідок дії стресового фактору Характеристика гусениць яблуневої плодожерки в період: естивації (осінь) реактивації (весна) Вміст таніну в оболонках коконів, % 3,7±0,2 2,8±0,2 Маса діапаузуючи х гусениць, мг (прототип) 50,4±2,9 47,7±3,1 Відкладено яєць однією самкою, екз. (про52,6±4,8 тотип) Загинуло гусениць, % (прототип) 21,6 54,2 У тому числі від хвороб, % (прототип) 19,55 51,8 У тому числі від ентомофагів, % (прототип) 2,1 2,4 Показники, що оцінюються Таблиця 3 Характеристика популяції яблуневої плодожерки, що діапаузувала на штамбах дерев за нормальних умов Характеристика гусениць яблуневої плодожерки в період: естивації (осінь) реактивації (весна) Вміст таніну в оболонках коконів, % 6,8±0,2 6,4±0,3 Маса діапаузуючи х гусениць, мг (прототип) 54,4±2,8 50,9±3,7 Відкладено яєць однією самкою, екз. (про104,6±7,7 тотип) Загинуло гусениць, % (прототип) 6,4 12,9 У тому числі від хвороб, % (прототип) 4,2 10,8 У тому числі в|дентомофагів, % (прототип) 2,2 2,1 Показники, що оцінюються Таблиця 4 Характеристика популяції грушевої плодожерки, що діапаузувала у грун ті приствольннх кіл за нормальних умов Характеристика гусениць яблуневої плодожерки в період: естивації (осінь) реактивації (весна) Вміст таніну в оболонках коконів, % 11,4±0,6 9,6±0,4 Маса діапаузуючи х гусениць, мг (прототип) 47,4±3,4 44,8±4,2 Відкладено яєць однією самкою, екз. (про68,4±5,1 тотип) Загинуло гусениць, % (прототип) 9,6 14,5 У тому числі від хвороб, % (прототип) 8,3 12,1 У тому числі від ентомофагів, % (прототип) 1,3 2,4 Показники, що оцінюються Таблиця 5 Характеристика популяцій грушевої плодожерки, що діапаузувала у грун ті внаслідок дії стресового фактору Характеристика гусениць яблуневої плодожерки в період: естивації (осінь) реактивації (весна) Вміст таніну в оболонках коконів, % 2,9±0,1 2,1±0,2 Маса дізпаузуючи х гусениць, мг (прототип) 44,9±4,1 38,2±3,5 Відкладено яєць однією самкою, екз. (про34,4±4,2 тотип) Загинуло гусениць, % (прототип) 14,4 55,9 У тому числі від хвороб, % (прототип) 12,6 53,8 У тому числі від ентомофагів, % (прототип) 1,8 2,4 Показники, що оцінюються 4 30703 Таблиця 6 Характеристика популяції сливової плодожерки, що діапаузувала у грун ті за нормальних умов Характеристика гусениць яблуневої плодожерки в період естивації (осінь) реактивації (весна) Вміст таніну в оболонках коконів, % 8,1±0,4 7,2±0,3 Маса дізпаузуючи х гусениць, мг (прототип) 39,9±2,2 36,4±3,1 Відкладено яєць однією самкою, екз. (про61,7±5,7 тотип) Загинуло гусениць, % (прототип) 10,6 16,4 У тому числі від хвороб, % (прототип) 8,3 14,3 У тому числі від ентомофагів, % (прототип) 2,3 2,1 Показники, що оцінюються Таблиця 7 Характеристика популяції сливової плодожерки, що діапаузувала в гр унті приствольних кіл внаслідок дії стресового фактору Характеристика гусениць ябяуневої плодожерки в період: естивації (осінь) реактивації {весна) Вміст таніну в оболонках коконів, % 2,2±0,2 1,8±0,1 Маса діапаузуючи х гусениць, мг (прототип) З6,8±3,1 28,1±4,3 Відкладено яєць однією самкою, екз. (про_ 31,3±5,4 тотип) Загинуло гусениць, % (прототип) 14,8 54,6±3,3 У тому числі від хвороб, % (прототип) 13,4 53,1 У тому числі від ентомофагів, % (прототип) 1,4 1,5 Показники, що оцінюються Таблиця 8 Характеристика популяції жолудевої плодожерки, що діапаузувала в гр унті приствольних кіл за нормальних умов Характеристика гусениць яолуневої плодожерки в період: естивації (осінь) реактивації (весна) Вміст таніну в оболонках коконів, % 12±0,6 10,7±0,5 Маса діапаузуючи х гусениць, мг (прототип) 50,1±4,3 46,9±2,6 Відкладено яєць однією самкою, екз. (про79,8±4,3 тотип) Загинуло гусениць, % (прототип) 10,1 14,3 У тому числі від хвороб, % (прототип) 9,0 12,2 У тому числі від ентомофагів, % (прототип) 1,1 2,1 Показники, що оцінюються Таблиця 9 Характеристика популяції жолудевої плодожерки, що діапаузувала в гр унті приствольних кіл внаслідок дії стресового фактору Характеристика гусениць яблуневої плодожерки в період: естивації (осінь) реактивації (весна) Вміст таніну в оболонках коконів, % 2,2±0,2 1,8±0,1 Маса діапаузуючи х гусениць, мг (прототип) 46,8±2,8 39,5±3,2 Відкладено яєць однією самкою, екз. (про30,3±5,4 тотип) Загинуло гусениць, % (прототип) 14,3 55,6 У тогіду числі від хвороб, % (прототип) 12,3 53,8 У тому числі від ентомофагів, % (прототип) 2,0 1,8 Показники, що оцінюються 5 30703 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 6