Спосіб біологічного захисту плодових насаджень від шкідників

Спосіб біологічного захисту плодових насаджень від шкідників, що включає обприскування 30704 вірогідності встановити термін початку яйцекладки яблуневої плодожерки і тоді випускати трихограму. Наступний етап, встановлення терміну масової яйцекладки шкідника і тоді випускати аскогастер. Обробка Вірином ГЯП відбувалася на початку відродження гусениць. Для реєстрації цих строків не існує інструментального забезпечення. Отже встановлення цих термінів здійснюється шляхом тривалих спостережень. 5. В способі-прототипі використовується препарат Вірин ГЯП, випуск якого не налагоджено в Україні. Щоб його виготовити необхідно підтримувати в лабораторних умовах культуру яблуневої плодожерки, що супроводжується значними витратами енергії та сировини. 6. Всі наведені у прототипі прийоми захисту плодових насаджень спрямовані лише проти стадії гусениці чи личинки, які живляться в період вегетації. Це призводить до значної витрати препаратів і, як наслідок, до загрози забруднення урожаю, навколишнього середовища. 7. Спосіб наведений у прототипі реалізовано лише у садах великих масивів (колгоспи, радгоспи), з використанням тракторних обприскувачів. Не має прикладу реалізації способу в садах приватних, дачних та фермерських господарств, кількість яких швидко зростає. В основу винаходу поставлено завдання створити такий спосіб біологічного захисту плодового саду від шкідників, у якому нове виконання послідовних прийомів та дій у часі, з використанням препаратів, дозволяє забезпечити захист урожаю від шкідників, знизити енерго- та трудозатрати, за рахунок чого отримати екологічно чисту продукцію, знищити забруднення навколишнього середовища та урожаю плодів пестицидами. Поставлене завдання досягається тим, що у запропонованому способі, шляхом здійснення ряду прийомів у певній послідовності досягається результат, що перевищує внаслідок аналізу, результат, що досягається при здійсненні способупрототипу. Шляхом послідовного проведення сумісних дій в плодових садах, здійснюється реалізація запропонованого біологічного захисту плодових насаджень від шкідників: яблуневої, грушевої та сливової плодожерок, шляхом використання біологічних ентомопатогенних препаратів пециломіну та боверину. Препарат використовують проти діапаузуючих стадій (гусениць) яблуневої, грушевої та сливової плодожерок, шляхом внесення їх в місце коконування гусениць плодожерок, а це штамби дерев, крупні скелетні гілки, верхній шар грунту (04 см), рослинні рештки, діаметром 1,5 м довкола штамба дерева. Цей прийом здійснюється у другу половину літа, без чітких строків, на початку міграції гусениць плодожерки в місця їх зимової діапаузи. Наступний прийом - обробка крон плодових дерев суспензією препарату пециломіну на початку літа, в період початку, або масового відродження гусениць плодожерок. Порівняльний аналіз способу, що пропонується, та прототипу показує, що спосіб, що пропонується, відрізняється від відомого тим, що здійснюються нові прийоми: 1) використовується новий препарат; 2) застосовується він на діапаузуючій стадії, на відміну від відомих в галузі аналогів та прототипу, коли завжди препарати використовували тільки проти гусениць, що активно живилися; 3) новий препарат використовується і проти гусениць, що відроджуються; 4) не використовуються ентомофаги, що спрощує реалізацію способу, зважаючи на те, що будь-який препарат згубно діє на ентомофагів. Спосіб можна здійснювати в садових насадженнях будь-якого типу, строку посадки, сортового складу, форми господарювання. Отже, спосіб, що пропонується, відловідає критерію винаходу "новизна". Сучасний стан галузі захисту рослин в садівництві, або рівень техніки такий, що для отримання товарного урожаю використовуються лише хімічні засоби. Лише в окремих випадках відомо використання деяких бактеріальних препаратів проти комплексу лускокрилих шкідників. Стан галузі та рівень техніки відображені у публікаціях [2, 3, 5]. Отже, ні "критерій "новизна", ні "винахідницький рівень", не витікають із рівня техніки. Запропонований спосіб дозволяє отримати технічний результат, який виключає використання ряду прийомів способу-прототипу: - спосіб можна використовувати проти трьох видів плодожерок; - спосіб може бути реалізовано у садах будьяких розмірів, типу посадки, сортового складу; - виключається трудомісткий процес ретельного стеження та нагляду за фенологістю плодожерок, що було вирішальним у способіпрототипі; - як складова частина способу, запропоновано використовувати біологічні препарати на основі ентомопатогенних грибів пециломін та боверин у період діапаузи гусениць плодожерок. Приклади здійснення способу Приклад 1. Плодовий сад, площа 15 га, сорт Кальвіль сніговий. Шкідливий вид - яблунева плодожерка, проти якої спрямовані основні зусилля по боротьбі з нею з використанням переважно хімічних способів боротьби. Сад розбитий на два варіанти, кожен площею по 7,5 га. Початкова чисельність гусениць плодожерки, що діапаузували становила в середньому 11,45-12,90 гусениць на одне дерево, що значно вище порогового рівня. Контрольна ділянка, площею 0,01 га була розташована поруч. Тут обприскування не проводились. У другій половині літа, в період масової міграції гусениць плодожерки до місць залялькування (штамби дерев, скелетні гілки, грунт та підстилка приствольних кіл), проводили ретельну обробку 3-х процентними суспензіями пециломіну чи боверину. Обприскування проводили тракторним обприскувачем ОВТ-1, при цьому робочі органи агрегату були спрямовані так, щоб забезпечити обробку штамбів, скелетних гілок та грунту приствольних кіл. Норма витрати робочої рідини 250 л/га. Обліки ефективності проводили весною наступного року на початку реактивації гусениць яблуневої плодожерки шляхом підрахунку з живих та загиблих особин плодожерки на штамбах дерев, скелетних гілках та у грунті приштамбових кіл, діаметром 2 м, на 20-ти модельних деревах кожного варіанту. У варіанті з яким проводили порівняння, а це прототип, де використовували ентомофаги (трихограма та аскогастер), а також обприскування 2 30704 дерев на початку відродження гусениць, препаратом Вірин ГЯП, як це пропонується у способіпрототипі. Результати оцінки способів та їх ефективність в середньому за три роки наведені у табл. 1. Як видно, на поверхні грунту, стволах та скелетних гілках, діапаузувала основна кількість яблуневої плодожерки. Внаслідок використання складового елементу способу-препарату біологічної природи - пециломіну, загинуло 93% гусениць. В грунті загинуло 74,4% гусениць. У той час, як при використанні елементів, що пропонувались у способі-прототипі, ці показники становили відповідно лише 32,2 та 24,0%. В цілому, біологічна ефективність запропонованого у способі елементу становила 85,2%, а прототипу лише 0,2%. Крім суттєвої переваги за показником біологічної ефективності, значно спрощується технологія здійснення способу. Зокрема, використовується тільки біопрепарат, без фіксованого визначення строку обробок. Не використовуються ентомофаги, як це було у способі-прототипі. Досягнутий позитивний результат перевищує результат прототипу. Приклад 2. Площа плодового саду 10 га, сорт Кальвіль сніговий, шкідник - яблунева плодожерка. Сад розбито на два варіанти, кожен площею по 5 га. Початкова чисельність гусениць становила 9,1-11,4 екз/дерево. Контрольна ділянка, площею 0,01 га була розташована поруч. Обробку штамбів дерев, скелетних гілок та грунту приштамбових кіл проводили біопрепаратом боверин 3-х процентною суспензіаю, як це наведено у прикладі 1. Результати оцінки дії цього препарату у запропонованому способі та його ефективність в середньому за 3 роки, наведені у табл. 2. Встановлено, що біологічна ефективність запропонованого у способі елементу становить 59,6%, а у прототипі лише 0,2%. Перевага запропонованого способу – технологічна доступність та простота здійснення, висока ефективність і досягається вона використанням одного з двох запропонованих біологічних препаратів. Внаслідок способу, частина популяції яблуневої плодожерки (7,0-26,4%, табл. 1 та 2) залишились живими і здатні були спричинити певну шкоду урожаю. Запобігти потенціальній шкодочинності плодожерки вдалося шляхом здійснення наступного елементу запропонованого способу. Приклад 3. Плодовий сад, площа 15 га, сорт Кальвіль сніговий. Квартал саду, що наведено у прикладі 1. На фоні та внаслідок здійснення першого елементу способу, коли спрямовано діяли біопрепаратами на діапаузуючі популяції плодожерки, наступного року, проти тієї частини плодожерки, що залишилась живою, реалізували другий елемент способу - обробку плодового саду проти гусениць плодожерки, що відродились, водними суспензіями біопрепаратів пециломіну та боверину. Обробку крон дерев в період активної життєдіяльності шкідника проводили обприскувачем ОВС1 з нормою витрати робочої рідини 1200 л/га. Кожен рік проводили не менше двох і не більше трьох обробок. Перше обприскування проводили в період масового відродження гусениць, наступні – через кожні 12-14 діб. Як елемент способу, що пропонується, використовували пециломін або боверин, з нормою витрати 2 кг/га, оптимальноефективна, встановлена на основі попередніх до сліджень. Ефективність способу визначали шляхом порівняння зі способом-прототипом, де використовували ентомофаги – трихограма та аскогастер, а також препарат Вірин ГЯП. Крім того, порівняння велося з базовим варіантом та з контролем. Результати досліджень наведені у табл. 3. Важливо відмітити, що крім високих показників господарської ефективності, досягнутих завдяки використанню запропонованого елементу способу, встановлено високий рівень загибелі діапаузуючих гусениць плодожерки у порівнянні з прототипом. Приклад 4. Плодовий сад, у якому досліджувався елемент способу з використанням боверину, шляхом обробки крон дерев. Умови досліду наведені у прикладі 3. Отримані результати наведено у табл. 4. Реалізація елементу запропонованого способу показала високу його ефективність – господарську та екологічну, зі значними перевагами над способом-прототипом. Отже, повна реалізація запропонованого способу по відношенню до яблуневої плодожерки включає у себе такі елементи: обробка місць діапаузування гусениць біопрепаратами пециломіном або боверином - перший елемент способу і обприскування крон дерев одним з цих препаратів в період активної життєдіяльності гусениць. Приклад 5. Насадження груші, плодовий сад площа 5 га. Обгрунтовано ефективність елементу способу, використання біопрепарату пециломіну проти діапаузуючих гусениць грушевої плодожерки. Зважаючи на те, що гусениці грушевої плодожерки діапаузують тільки в грунті та рештках рослин, обробку тракторним обприскувачем проводили лише ці місця 3%-ною суспензією препаратів. У табл. 5. наведені результати досліджень. Встановлено, що використання запропонованого елементу спосоу (пециломін), загинуло 72% гусениць плодожерки, тоді як на прототипі лише 16,3%. Приклад 6. Насадження груші, площа 5 га. Умови досліду аналогічні наведеним у прикладі 5. В результаті використання боверину (елемент способу), досягнуто значного ефекту, який перевищує показник прототипу. Приклад 7. Плодовий сад, ті ж варіанти, що наведені у прикладах 4 та 5. Гусениці, що залишились живими, внаслідок дії на них біопрепаратів, давали початок розвитку нового покоління шкідника. Проти них проводили обприскування пециломіном крон дерев (гусениці, що відродились). У табл. 7 наведені отримані результати. Як видно, реалізація запропонованого способу дозволила отримати високу ефективність за основними показниками, набагато вищими, ніж у способіпрототипі. Приклад 8. Плодовий сад, ті ж варіанти, що наведені у прикладах 4 та 5. Проти гусениць плодожерки, що відродились, проводили обприскування крон дерев. Досягнута значна ефективність, що перевищує спосіб-прототип. Отже, як і у випадку з яблуневою плодожеркою, досягнута виражена ефективність запропонованого біологічного способу захисту плодових насаджень від грушевої плодожерки. Приклад 9. Плодовий сад, насадження сливи, площа 3 га. Обгрунтовано ефективність елементу способу, використання пециломіну проти діапау 3 30704 зуючих гусениць сливової плодожерки, які зимують на штамбах дерев та у грунті приствольних кіл. Умови проведення дослідів такі ж, як у прикладі 1. Загибель діапаузуючих гусениць на штамбах дерев та у грунті становила відповідно 71,5 та 60,2% проти 26,6 та 26,3% у прототипі (табл. 9). Доказана господарська та екологічна ефективність запропонованого способу у порівнянні зі способомпрототипом. Приклад 10. Плодовий сад, насадження слив, площа 1 га. Як і у попередньому прикладі обгрунтована доцільність та ефективність використання елементу способу, що задається (боверин). Досягнута значна його перевага за всіма показниками у порівнянні зі способом-прототипом. Встановлено високий рівень ураження діапаузуючих гусениць сливової плодожерки обома препаратами у запропонованому способі (табл. 10). Приклад 11. Плодовий сад, насадження слив. Наведені показники, що характеризують використання способу, що пропонується, в порівнянні з прототипом. У табл. 11 наведені результати обприскування дерев в період вегетації пециломіном та боверином. Досягнута значна ефективність у порівнянні з прототипом за всіма показниками. Таким чином, використання запропонованого способу біологічного захисту плодових насаджень забезпечує, у порівнянні з існуючим способом, такі переваги. 1. Виключається використання хімічних препаратів в період вегетації, що дозволяє нормувати екологічну ситуацію, отримати суттєвий технічний результат. 2. Обгрунтовано реалізацію способу проти трьох видів найбільш шкодочинних видів плодожерок, тоді як у прототипі обгрунтовано тільки для одного виду. 3. Спрощується технологія реалізації запропонованого способу - одні і ті ж препарати, які застосовуються як проти діапаузуючих, так і активних гусениць плодожерок. Джерела інформації 1. Васильев В.П., Пересыпкин В.Ф. и др. Система мероприятий по защите плодовых культур от вредителей и болезней в СССР. - М.: Колос, 1981. - 50 с. 2. Система защиты плодовых культур от вредителей и болезней. - М. ВО, Агропромиздат, 1989, 92 с. Госагропром СССР, М.И. Болдырев, С.А. Алексеева и др. 3. Комплексна система заходів щодо захисту плодових і ягідних насаджень від шкідників та хвороб. МСХ України, Київ, 1991, 52 с. О.С. Матвієвський, В.П. Лошицький та інші. 4. Яблоков А.В. Об отрицательных последствиях применения пестицидов // Сельскохозяйственная биология. - М.: ВО Агропромиздат. – 1988. - № 3. - С. 99-105. 5. Авторское свидетельство СССР "Способ защиты плодовых насаждений от вредителей". № 1745166, 1992, MKB A01К67/00, 07.07.1992. Бюл. 25. 6. Патент України "Спосіб захисту плодових насаджень від шкідників" № 20535, 1997, MKB A01K67/00 (прототип). Таблиця 1 Рівень ефективності використання пециломіну у способі, що пропонується, у порівнянні з прототипом в боротьбі з яблуневою плодожеркою (Лісостеп 1984-1988 рр.) Показники, що порівнюються Знайдено гусениць на штамбах 20-ти дерев, екз У тому числі живих, екз. Загинуло гусениць, екз. Загинуло гусениць, % Біологічна ефективність, % Знайдено гусениць в грунті приштамбових кіл 20-ти дерев, екз. У тому числі живих, екз. Загиблих, екз. Загинуло гусениць, % Біологічна ефективність, % Всього гусениць, екз/20 дерев У тому числі живих, екз. загинуло, екз. Загинуло гусениць, % Біологічна ефективність, % 4 Пециломін 258 18 240 93,0 90,9 78 20 58 74,4 67,8 16,8 1,9 14,9 88,7 85,2 Прототип Контроль 229 155 74 32,2 11,0 83 63 20 24,0 4,3 15,4 11,8 5,4 26,6 0,2 196 149 47 24,0 87 69 18 20,6 14,2 10,9 3,3 23,2 30704 Таблиця 2 Ефективність використання боверину при захисті саду від яблуневої плодожерки в порівнянні з прототипом (Лісостеп 1984-1988 рр.) Показники, що порівнюються Знайдено гусениць на штамбах 20-ти дерев екз. У тому числі живих, екз. Загиблих, екз. Загинуло гусениць, % Біологічна ефективність, % Знайдено гусениць в грунті приштамбових кіл 20-ти дерев, екз. У тому числі живих, екз. Загиблих, екз. Загинуло гусениць, % Біологічна ефективність, % Всього гусениць, екз/20 дерев У тому числі живих, екз. загинуло, екз. Загинуло гусениць, % Біологічна ефективність, % Боверин 182 48 134 73,6 65,2 90 36 54 60,0 49,8 13,6 4,2 9,4 69,1 59,6 Прототип 229 155 74 32,2 11,0 83 63 20 24,0 4,3 15,4 11,8 5,4 26,6 0,2 Контроль 196 149 47 24,0 87 69 18 20,6 14,2 10,2 3,3 23,2 Таблиця 3 Рівень біологічної та господарської ефективності використання пециломіну у способі, що пропонується в захисті саду в порівнянні з прототипом (Лісостеп 1984-1988 pp.) Варіанти і (елементи способу) Пециломін 2 кг/га (елемент способу, що пропонується) Прототип (ентомофаги та Вірин ГЯП) Прийоми, що використовуються у зональній технології. Базовий варіант Контроль (без застосування будь-яких елементів способу) Біологічна ефективність,% Урожай, ц/га Пошкоджено плодів, % Загинуло гусениць, що діапаузували, % 80,7 180,2 1,8 50,7 71,4 171,3 2,7 31,4 86,9 186,4 1,4 13,2 103,2 34,8 14,9 Таблиця 4 Ефективність використання боверину в боротьбі з яблуневою плодожеркою в способі, що пропонується, порівняно з прототипом (Лісостеп 1984-1988 pp.) Варіанти (елементи способу) Біологічна ефективність, % Урожай, ц/га Пошкоджено плодів, % Загинуло гусениць що діапаузували 70,9 177,1 1,9 41,9 71,4 171,3 2,7 31,4 86,9 186,4 1,4 13,2 103,2 34,8 14,9 Боверин 2 кг/га (елемент способу, що пропонується) Прототип (ентомофаги та Вірин ГЯП) Прийоми, що використовуються у зональній технології. Базовий варіант Контроль (без застосування будь-яких елементів способу) Таблиця 5 Ефективність використання пециломіну в способі, що пропонується проти грушевої плодожерки в порівнянні з прототипом (Лісостеп України 1984-1988 рр.) Показники, що порівнюються Знайдено гусениць в грунті приштамбових кіл 20-ти дерев, екз. У тому числі живих, екз. Загиблих, екз. Загинуло гусениць, % Біологічна ефективність, % 5 Пециломін 311 87 224 730 69,0 Прототип 342 286 56 16,3 7,3 Контроль 334 334 33 9,8 30704 Таблиця 6 Рівень ефективності боверину в боротьбі з грушевою плодожеркою в порівнянні з прототипом (Лісостеп України 1984-1988 pp.) Показники, що порівнюються : Знайдено гусениць в грунті приштамбових кіл 20-ти дерев, екз. У тому числі живих, екз. Загиблих, екз. Загинуло гусениць, % Біологічна ефективність, % Боверин 293 145 148 50,5 45,1 Прототип 342 286 56 16,3 7,3 Контроль 334 З01 33 9,8 Таблиця 7 Біологічна та господарська ефективність використання пециломїну в способі, що пропонується в порівнянні з прототипом в боротьбі з грушевою плодожеркою (Лісостеп України 1984-1988 pp.) Варіанти (елементи способу) Пециломін, 2 кг/га Прототип (трихограма, лепідоцид) Прийоми, що використовуються у зональній технології. Базовий варіант Контроль (без застосування будь-яких елементів способу) Біологічна ефективність, % 77,9 69,2 Урожай, ц/га Пошкоджено плодів, % 151,3 143,1 1,7 3,4 Загинуло гусениць, що діапаузували, % 44,3 20,5 84,7 156,8 1,2 12,0 38,4 24,9 14,3 Таблиця 8 Ефективність боверину в боротьбі з грушевою плодожеркою в способі, що пропонується в порівнянні з прототипом (Лісостеп України 1984-1988 pp.) Варіанти (елементи способу) Боверин, 2 кг/га Прототип (трихограма, лепідоцид) Прийоми, що використовуються у зональній технології. Базовий варіант Контроль (без застосування будь-яких елементів способу) Біологічна ефективність, % 70,1 69,2 Урожай, ц/га Пошкоджено, % 147,8 143,1 2,2 3,4 Загинуло гусениць, що діапаузували, % 31,8 20,5 84,7 156,8 1,2 12,0 98,4 24,9 14,3 Таблиця 9 Результати використання пециломіну проти сливової плодожерки в запропонованому способі в порівнянні з прототипом (Лісостеп України 1984-1988 pp.) Показники, що порівнюються Знайдено гусениць на штамбах 20-ти дерев, екз. У тому числі живих, екз. Загиблих, екз. Загинуло гусениць, % Біологічна ефективність, % Знайдено гусенлць в грунті приштамбових кіл 20-ти дерев, екз. У тому числі живих, екз. Загиблих, екз. Загинуло гусениць, % Біологічна ефективність, % 6 Пециломін 172 49 123 71,5 64,6 103 41 62 60,2 51,2 Прототип 188 138 50 26,6 8,8 114 84 30 26,3 9,6 Контроль 179 144 35 19,5 97 79 18 18,5 30704 Таблиця 10 Ефективність використання боверину проти сливової плодожерки в запропонованому способі в порівнянні з прототипом (Лісостеп України 1984-1988 pp.) Показники, що порівнюються : Знайдено гусениць на штамбах 20-ти дерев, екз. У тому числі живих, екз. Загиблих, екз. Загинуло гусениць, % Біологічна ефективність, % Знайдено гусениць в грунті приштамбових кіл 20-ти дерев, екз. У тому числі живих, екз. Загиблих, екз. Загинуло гусениць, % Біологічна ефективність, % Боверин 159 54 105 66,0 57,8 138 65 73 52,9 42,2 Прототип 188 138 50 26,6 8,8 114 84 30 26,3 9,6 Контроль 179 144 35 19,5 97 79 18 18,5 Таблиця 11 Господарська та біологічна ефективність використання пециломіну та боверину в боротьбі з сливовою плодожеркою в порівнянні з прототипом (Лісостеп України 1984-1988 рр.) Варіанти Пециломін, 2 кг/га (спосіб, що пропонується) Боверин, 2 кг/га (спосіб, що пропонується) Прототип (трихограма та лепідоцид) Прийоми, що використовуються у зональній технології. Базовий варіант Контроль (без застосуваннябудь-яких елементів способу) Біологічна ефективність, % Урожай, ц/га Пошкоджено плодів, % Загинуло гусениць, що діапаузували, % 84,6 90,2 2,0 54,2 79,9 86,8 2,6 40,9 71,6 81,4 4,7 19,8 89,7 93,6 1,6 10,9 51,5 30,8 12,7 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 7