Спосіб лікування жінок, хворих на рецидивуючий генітальний герпес з наявністю супутніх запальних хвороб шийки матки

1. Спосіб лікування жінок, хворих на рецидивуючий генітальний герпес з наявністю суп утніх запальних хвороб шийки матки, що включає введення противірусного препарату, зокрема ацикловіру та біфолаку, у середньотерапевтичних дозах, який відрізняється тим, що додатково хворим 3 33197 Тому був запропонований спосіб лікування жінок, хворих на РГГ з наявністю супутніх ЗХШМ, при якому додатково до противірусних препаратів з метою нормалізації мікробіоценозу піхви пропонується введення препаратів з живих біфідо- та лактобактерій, зокрема біфолаку [Прилепская В.Н., Байрамова Г.Р. Диагностика и лечение экзои эндоцервицита // В кн.: Заболевания шейки матки, влагалища и вульвы. М.: МЕДпресс, 2000. - С. 201-203]. Даний спосіб найбільш ефективний з існуючих, тому обраний нами в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що у частини хворих жінок, особливо з наявністю в якості ЗХШМ ерозій шийки матки запального генезу, після проведеного лікування все ж таки, зберігаються порушення з боку імунної системи, особливо з боку місцевого імунітету слизової оболонки (СО) урогенітального тракту, що сприяє розвитку рецидивів захворювання в подальшому. Крім того, у частини хворих зберігаються патологічні зміни епітелію шийки матки, що потребує проведення подальшої терапії ЗХШМ. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності існуючого способу лікування жінок, хворих на РГГ з наявністю супутніх ЗХШМ, прискорення терміну досягнення повноцінної ремісії та зменшення ймовірності розвитку в подальшому рецидивів герпесу та проявів ЗХШМ. Ця задача досягається шляхом додаткового введення жінкам, хворим на РГГ з наявністю супутні х ЗХШМ, поряд з противірусними препаратами та біфолаком, сучасного імуноактивного препарату поліоксидонію (ПО). Відомо, що ПО - це імуноактивний препарат нового покоління, який являє собою високомолекулярну фізіологічно активну сполуку та володіє вираженою імунотропною активністю. Вважають, що ПО виявляє позитивний вплив практично на всі ланки захисту організму від чужорідних агентів антигенної природи, підвищуючи пониженні і понижуючи підвищені показники імунітету, тобто являється справжнім імуномодулятором. При цьому мішенями для фармакологічної дії ПО переважно є клітини фагоцитарної системи та природні кілери (NK-клітини). Крім імуномодулюючого ефекту, ПО характеризується також наявністю детоксикуючої, антиоксидантної та мембрано-стабілізуючої активності [дивись, наприклад, джерело: Кузнецова Л.В., Фролов В.М., Высочин Е.В. Полиоксидоний иммуномодулирующий препарат нового поколения // Український медичний альманах. - 2007. - Т.10, №2. - С.195-201]. Наша пропозиція щодо додаткового включення ПО в комплекс лікування жінок, хворих на РГГ, з наявністю суп утніх ЗХШМ, базується на вперше встановленій нами в експериментальних умовах, а потім підтвердженій в клініці закономірності, яка полягає в сумації та взаємному потенціюванні фармакологічної дії біфолаку та ПО при їх спільному введенні в плані нормалізації показників імунологічного гомеостазу, особливо місцевого імунітету СО урогенітального тракту, відновлення мікрофлори піхви, що, як відомо, є одним із провідних напрямків в лікуванні ЗХШМ будь якої етіології, а також суттєвому підвищенню природної антиінфе 4 кційної резистентності організму. У зв'язку з цим використання даної комбінації препаратів запобігає активації вірусів простого герпесу (ВПГ) при наявності хронічної рецидивуючої інфекції, а в клінічному плані сприяє досягненню тривалої повноцінної ремісії захворювання без будь яких проявів ЗХШМ. Раніше ПО при лікуванні жінок, хворих на РГГ з наявністю суп утньої ЗХШМ, не використовувався. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Після встановлення діагнозу РГГ з наявністю супутніх ЗХШМ, хворим жінкам призначається противірусна терапія (ацикловір - по 200мг 5 разів на день протягом 5 днів поспіль перорально) та біфолак (по 1 супозиторію інтравагінально на ніч, протягом 10 днів), тобто ці препарати вводять у середньотерапевтичних дозах, та додатково вводять препарат імуноактивуючої, де токсикуючої та антиоксидантної дії ПО по 6мг внутрішньом'язово один раз на добу через день, усього на курс 10-12 ін'єкцій та у вигляді ректальних супозиторієв, по 6мг активної речовини в кожному, ректально 1 раз на добу на ніч, протягом 5 діб поспіль. При розробці заявленого способу лікування жінок, хворих на РГГ з наявністю супутні х ЗХШМ, було обстежено дві групи жінок віком від 18 до 40 років з даним діагнозом - основна група (34 жінки), яка лікувалася відповідно до заявленого способу, та група зіставлення (33 жінки), яка лікувались згідно з відомим способом-прототипом. Усі обстежені були рандомізовані за віком, тяжкістю клінічного перебігу РГГ та його тривалістю, а також за нозологічним формами ЗХШМ. Діагноз РГГ з наявністю суп утніх ЗХШМ виставлявся згідно з даними анамнезу, результатами клінічного обстеження та підтверджувався виявленням у обстежених жінок антитіл до ВПГ класу IgM методом імуноферментного аналізу (ІФА) в діагностично значимих титрах. Щодо нозологічних форм ЗХШМ, то серед обстежених хворих в 31 (46,3%) випадках був наявним цервіцит (ознаки ендо- та екзоцервіциту), у 20 (29,9%) жінок було діагностовано ізольований ендоцервіцит, в 10 (14,9%) - екзоцервіцит без ерозій та ектропіону, та в 6 (8,9%) пацієнток були наявні ерозії шийки матки. До початку лікування жінки, хворі на РГГ з супутніми ЗХШМ, що були під наглядом, скаржилися на дискомфортні відчуття в області зовнішніх статевих органів (наявність печії, свербіння, болісності, підвищеної чутливості), на рясні вагінальні виділення, нездужання, наявність субфебрилитету. При гінекологічному обстеженні у більшості жінок з РГГ та супутніми ЗХШМ, які знаходилися під наглядом, виявлялася характерна герпетична висипка на зовнішніх статевих органах у вигляді окремих або згрупованих везикул з прозорим або каламутним вмістом, тобто обстеження проводилося в період клінічної маніфестації (рецидиву) генітального герпесу. Кольпоскопічно, у жінок з цервіцитом (поєднанням проявів екзо- і ендоцервіциту) виявлялась поліморфна картина уражень, яка у більшості обстежених жінок супроводжувалась змінами з боку слизової оболонки піхви. Виявлялись гіперемія, набряк слизової з нерівностями, зумовленими збі 5 33197 льшеннями лімфоїдних фолікулів. Визначались збільшені (довгі та широкі) сосочки яскраворожевого кольору з розширеними судинами деревовидної форми, які зникали під час обробки оцтовою кислотою, та нерівномірність забарвлення при обробці розчином Люголю (симптом "шкіри леопарда"). У жінок з ізольованим ендоцервіцитом при проведенні тесту Шиллера виявлялись нерівномірно-плямисті йод-негативні ділянки різного діаметру, переважно у ділянці внутрішнього вічка. При екзоцервіциті вищезазначені ознаки поширювались на всю поверхню піхвової частини шийки матки, без залучення в процес слизової ендоцервіксу. Для жінок з ерозіями шийки матки, при проведенні кольпоскопічного дослідження, був характерним дефект покривного епітелію, з нечіткими краями, що було диференційною ознакою відмінності ерозії запального генезу від ерозій 6 травматичного походження. Дно ерозій було темно-червоного кольору, зернистого рельєфу, проба з оцтовою кислотою практично не змінювала кольпоскопічну картину - колір дна ставав менш яскравим за рахунок звуження судин. Проба Шиллера йод-негативних ділянок у межах ерозій не виявляла. Справжні ерозії виявляли на тлі нормальної зони трансформації, незміненого багатошарового плоского епітелію або ектопії епітелію. Обстеження жінок, хворих на РГГ зі супутніми ЗХШМ, які були під наглядом, у динаміці дозволило встановити позитивний вплив заявленого способу лікування на динаміку клінічних та низки лабораторних показників. Використання заявленого способу сприяє прискоренню ліквідації клінічної симптоматики рецидиву генітального герпесу у жінок репродуктивного віку та покращенню стану шийки матки (табл.1). Таблиця 1 Вплив заявленого та відомого способів лікування жінок з РГГ та супутніми ЗХШМ на клінічні показники (М±m) заявлений спосіб (n=34) Тривалість збереження (діб): дискомфортних відчуттів в області зовнішніх статеви х ор2,8±0,2 ганів нездужання 2,1±0,2 субфебрилітету 2,3±0,2 рясних вагінальних виділеннь 5,2±0,2 загальних проявів ЗХШМ (гострого набряку та гіперемії 5,5±0,3 шийки матки) Термін періоду реепіталізації уражених ділянок СО 4,3±0,25 26 Кількість жінок, що мала покращення кольпоскопічної картини на момент закінчення лікування (абс. і %) 76,6% Кількість жінок, що потребувала подальшого лікування па6 тології СО шийки матки після закінчення лікування (абс. і 17,6% %) Кількість жінок з досягнутою ремісією РГГ та супутніми 34 ЗХШМ, яка зберігалася протягом 6міс. спостереження 100% (абс. і %) 32 Кількість жінок з ремісією РГГ та супутніми ЗХШМ, яка зберігалася протягом 1 року диспансерізації (абс. і %) 94,1% Клінічні показники Дійсно, як видно з таблиці 1, дискомфортні відчуття в області зовнішніх статевих органів у жінок основної групи зникали у середньому на 2,1±0,1 доби раніше (Р