Спосіб одержання германію з надсмольних вод

1. Спосіб осадження германію з надсмольних вод, що включає обробку їх водним розчином тан миного реагенту з подальшим виділенням германійвміщуючого осаду від рідкої фази та його озолінням, відрізняючийся тим, що впливу танниного розчину піддають надсмольну воду, попереду окислену при температурі 80-90°С в присутності 0,4-1,0 моль/дм3 амонійної солі. 2.Спосіб по п.1 відмінний тим, що взаємодію окисленої надсмольної води з таннином здійснюють при рН 5,5-6,8. Винахід відноситься до технології осадження германія з надсмольних вод з отриманням концентрату германія і може знайти застосування в коксохімічній, сланцепереробній промисловості. Відомий спосіб витягання германія з лужних розчинів (рН 11-12), що включає осадження германія з'єднаннями лужноземельних металів, де як реагент, що осаджає, використовують фосфогипс, який попереду прожарюють при температурі 780-820°С. Осад, що утворюється, обробляють сірчаною кислотою, внаслідок чого германій переводиться в розчин, з якого германій виділяють шляхом осадження у вигляді пирокатехингерманіевого комплексу, або переводом в тетрахлорид германія дистиляцією з соляною кислотою (Авторське свідчення СРСР № 986070, пріоритет 07.08 1981, МПКС0Ю17/00). Недоліком даної технологи є безліч реагентів, що застосовуються, і їх висока витрата: їдкий калій для доведення рН початкового розчину до необхідного значення, попереду прожарений фосфогипс для осадження германія, сірчана кислота для нейтралізації їдкого калію і переводу германія в розчин, хімічні реагенти для виділення германія з отриманого розчину. Як прототип, вибрано спосіб витягання германія з газозбірникових вод таннидами, що містяться в дубовому екстракті, в слаболужному середовищі, що включає осадження германія при 70°С 2%-ним розчином дубового екстракту при рН 7,5-8,2. Витрата осадите л я в перерахунку на таннин складає 28-33 кг на 1 кг осадженого германія. Суспензію, що утворюється, фільтрують, а отриману таннингерманієву пасту озоляють в печах (К.П. Медведів і інш. Кокс і хімія, 1976, №12, с 33). Загальними ознаками прототипу і способу, що заявляється, є осадження германія з розчину з використанням реагенту і подальше відділення германійвміщуючого осаду від рідкої фази. Способу, вибраному як прототип, властиві наступні істотні недоліки: - висока питома витрата реагенту-осадителюр таннину; - погана фільтрівність осаду, отриманого при осадженні германія дубовим екстрактом в лужній середі; - втрата германія з фільтратом, так як в лужній середі таннин дубового екстракту утворить з германієм розчинні комплекси. У основу винаходу поставлена задача зниження питомої витрати осадителю - танниного реагенту і поліпшення фільтрівності таннингерманієвого осаду. Поставлена задача вирішується тим, що в способі осадження германія з надсмольних вод, який включає обробку їх водним розчином танниного реагенту з подальшим відділенням германійвміщуючого осаду від рідкої фази та його озолінням, відповідно до винаходу передбачені наступні істотні відмінності: - попереду надсмольну воду окисляють при температурі 80-90°С у присутності амонійної солі (концентрація 0,4-1,1 моль/дм3); - взаємодію окисленої надсмольної води з розчином танниного реагенту здійснюють при рН 5,5-6,8. Перерахованими істотними відмінностями в поєднанні із загальним для прототипу і способу, що заявляється, забезпечується наступний технічний результат: