Спосіб корекції функціонального стану людини

1. Спосіб корекції функціонального стану людини шляхом впливу на організм зовнішніми факторами, який включає реєстрацію біосигналів фізіологічного стану організму людини, перетворення й обробку отриманої інформації1 з обчисленням характерного узагальненого параметра біосигналу, формування зовнішнього впливу, який відрізняється тим, що попередньо визначають прогнозований оптимальний узагальнений показник Корисна модель відноситься до медицини і медичної техніки, а саме до пристроїв і способів контролю і може бути використаний для біоадаптивної корекції функціонального стану людини. Відомо, що природою людині наданий величезний запас міцності в самих різних системах, і цей запас дозволяє змінювати його функціональний стан у настільки широких межах, що воно забезпечує життєдіяльність організму навіть у найтяжких умовах. Функціональні показники є основою якісного висновку про стан здоров'я пацієнта, які дають інформацію для вибору стратеги' лікування і поводження пацієнта. Ефективність лікування, як показує практика, може бути більш високою, якщо прийнята до уваги індивідуальність пацієнта, що може бути виявлено шляхом застосування різних навантажувальних проб [Яблучанський М.І. і ін. Інтерпретація в клінічної фізіологи серця. - Харків: Вид-во Націон Ун-та внутр. справ, 2001. - 168с]. При цьому переважно, щоб результатом лікування був не якийсь стандартний стан, а оптимальний для конкретного індивідуума, що може бути досягнуто спільними зусиллями пацієнта й лікаря. Відомий спосіб корекції функціонального стану людини, наприклад, впливом звуком з оптимізацією параметрів зовнішнього впливу на орга здоров'я для конкретної людини, оцінюють відхилення поточного показника стану людини від прогнозованого оптимального, потім впливають на людину, спостерігаючи за його станом, вибирають такий фактор і такі його параметри, при яких поточні показники стану людини змінюються у бік оптимальних, оцінюють різницю між оптимальним і поточним показниками і візуалізують її, наприклад, на екрані монітора, і повторюють періодично вплив до мінімізації і стабілізації цієї різниці. 2. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що як фактори впливу використовуються музика, світло, температура, фізичні вправи, модульований подих. 3. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що вплив на людину здійснюють протягом 5-20 сеансів, при цьому кожен сеанс триває від 5 до 15хв. нізм, який включає реєстрацію біопотенціалів фізіологічних параметрів, перетворення й обробку отриманої інформації з обчисленням характерного параметра бюсигнала, який перетворюють у керуючий сигнал і на підставі виявленого формують сигнали зовнішнього впливу [див. опис до авт. св. СРСР №1780716, М. кл А61В5/04, опубл. 1992]. При цьому зовнішній вплив, наприклад, звуковий фон вибирають із різних заздалегідь записаних фонограм, що відрізняються ритмом, тональністю. Однак, як показує практика, заздалегідь записані фонограми мають довільний характер І можуть не відповідати повною мірою індивідуальним особливостям організму, що знижує ефективність психофізіологічної корекції фізіологічного стану людини при зовнішньому впливу фізичними факторами, зокрема, звуком. Відомий також спосіб впливу на організм, що включає реєстрацію біопотенціалів, формування звукового впливу в залежності від бюсигнала [див. опис до патенту РФ №2143839, М. кл. А61В5/04, опубл. 10.01.2000], при якому зовнішній звуковий вплив формують у виді поліфонічного ряду, кожна звукова складова якого визначається відповідним бюсигналом, причому кількість біопотенціалів, які реєструють, визначає кількість CM 4724 музичних інструментів для виконання відповідних партій. Достоїнство цього способу полягає в тім, що він забезпечує вплив на організм з одночасним обліком декількох біосигналів і їхнього взаємозв'язку Однак спосіб придатний в основному для пасивної реєстрації' впливу звука на біосигнали і може бути використаний для одержання інформації, яка буде носити рекомендаційний характер, що істотно знижує його ефективність і обмежує функціональні можливості. Найбільш близьким до технічного рішення, що заявляється, по призначенню, технічній сутності й результату, що досягається при використанні, є спосіб впливу на організм, який включає реєстрацію біопотенціалів фізіологічних параметрів, перетворення й обробку отриманої' інформації з обчисленням характерного узагальненого параметра біосигналз, який на підставі виявленої крите ріал ьно'і відповідності перетворюють у керуючий сигнал і формують зовнішній звуковий вплив [див. опис до патенту РФ №2096990, М. кл. A61B5/G4, опубл. 27 11.97], при якому зовнішній звуковий вплив здійснюють у виді генерованих музичних звуків шляхом параметричної зміни їхньої висоти, голосності й тривалості. Зовнішній звуковий вплив, так звана музикотерапія, відповідно до заявленого способу, успішно застосовувалася для лікування порушень сну більш ніж у 200 пацієнтів. Однак, як і в попередньому випадку, при зовнішньому впливі поводження пацієнта залишається пасивним, що істотно знижує ефективність психофізіологічної корекції фізіологічного стану й обмежує функціональні можливості способу. Іншим недоліком розглянутого способу, як і інших, є використання одного виду зовнішнього впливу, а саме тільки звукового. Відомий телеметричний комплекс для контролю й діагностики функціонального стану людини, який складається з передавальної частини, призначеної для розташування на тілі людини, і включає вузли знімання фізіологічних сигналів з електродами для знімання біопотенціалів, вузол попереднього посилення, вузол кодування й інфрачервоного випромінювання, вузол декодування сигналів, вузол формування вихідних інформаційних сигналів [див. опис до патенту РФ №2175212, М. кл. А61В5/04, опубл. 27.10.2001], у якому кодуючий і декодуючі вузли містять відповідно часоїмпульсний модулятор і часоїмпульсний демодулятор, і в кожний з них уведена схема логічного керування й синхронізації з кварцовим генератором для стабілізації опорної" частоти Таке виконання комплексу дозволяє розширити його функціональні можливості, а саме забезпечує контроль і діагностику по декількох одночасно контрольованих фізіологічних показниках із загального набору показників, і скоротити час одержання даних діагностики різного роду фізіологічних станів. Однак, розглянутий вище комплекс являє собою складний пристрій, стала робота якого залежить від ряду факторів. Режим роботи комплексу визначається з урахуванням оптимізації співвід ношень між потужністю інфрачервоного випромінювання, необхідною дальністю дії, чутливістю вузла фотоприймачів, ступенем захисту від перешкод і параметрами автономного електроживлення передавальної частини комплексу При цьому функціональні можливості комплексу, як відзначено вище, обмежені контролем і діагностикою. Відомий також медичний діагностичний комп'ютерний комплекс, [див. опис до патенту РФ №2145792, М. кл. А61В5/04, опубл. 27.02 2000], який містить високочастотний генератор з електродами для модифікованої" тетраполярної реографії двох каналів, кожний з яких включає диференціальний підсилювач. Лінійний детектор середньовипрямленого значення, підсилювач реоплетизмограм, три фільтри нижніх частот і два аналогових пристрою, які диференціюють. Між каналами включені пристрої" підсумовування й віднімання, крім того, пристрій містить канал фонокардіограми, виходи яких підключені до входів багатоканального аналого-цифрового перетворювача, включеного в слот комп'ютера. Використання пол (кардіографа, основні складові якого приведені вище, дозволило більш ретельно обстежувати пацієнтів і, використовуючи можливості комп'ютера, реалізувати алгоритм, який забезпечив видачу висновку про стан пацієнта на друк. Однак, як і в попередніх випадках, діагностика стану пацієнтів виконувалася в стані спокою і при одній функціональній пробі, наприклад, ізометричному навантаженні ніг, що істотно знижує ефективність діагностики й обмежує функціональні можливості пристрою. Найбільш близьким до технічного рішення, що заявляється, по призначенню, технічній сутності й результату, що досягається при використанні, є пристрій для корекції функціонального стану людини, що містить датчики біосигналів, підсилювач, блок попередньої" обробки сигналів, виходи яких з'єднані з входом комутатора, блок реєстрації, блок вимірів параметрів біосигналів, [див. опис до авт. св. СРСР №1742204, М. кл. А61В5/04, опубл. 07.07 92], пульт керування, блок керування зовнішнім середовищем, і послідовно з'єднаний керований звуковий генератор, вхід якого підключений до входу блоку синтезу сигналів біологічного зворотного зв'язку. Пристрій МІСТИТЬ також мікшер, підсилювач, акустичний випромінювач і блок висвітлення, у якому візуально сигнали біологічного зворотного зв'язку відображаються на блоці відображення Синхронізація і робота блоків приладу забезпечується пультом керування через шини синхронізації й зв'язку У процесі роботи приладу автоматично підбираються такі параметри зовнішнього середовища (звуковий, колірний і яскравісний фон), при яких корекція функціонального стану людини здійснюється найбільше ефективно. Пристрій застосовують для реалізації" способу, при якому пацієнт, спостерігаючи за усередненим значенням обраного параметра і його відхиленням від прогнозованого, саморегуляцією свого стану намагається зменшити відхилення усередненого значення параметра від прогнозо 4724 ваного. Запропонований складний пристрій дозволяє підвищити ефективність корекції функціонального стану шляхом оптимізації параметрів зовнішнього середовища в процесі корекції. Однак описаний вище пристрій працює з якимсь одним бюсигналом, наприклад електрична активність головного мозку й серця, температура, електричний опір шкіри, зміна обсягу грудної клітки при подиху, зміна оптичної щільності тканин і т.п. У якості функціональної спроби використовують тільки звук та освітлення, а пацієнт знаходиться при цьому у стані покою. Такі умови не надають Інтегральної уяви про стан людини, що знижує ефективність пристрою і обмежує функціональні можливості пристрою та способу. Тому метою технічних рішень, що заявляються, є підвищення використання психофізіологічних можливостей людини для корекції її функціонального стану, а також спрощення пристрою і розширення його функціональних можливостей. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу впливу на організм, у якому, внаслідок попереднього визначення прогнозованого оптимального узагальненого показника здоров'я для конкретної людини, оцінки відхилення поточного узагальненого показника здоров'я людини від прогнозованого оптимального, потім впливу на людину, при контролі за його станом, вибору такого фактора і таких його параметрів, при яких поточні показники узагальненого показника здоров'я людини змінюються убік оптимальних, оцінки різниці між оптимальним і поточним показником, візуалізації їх, наприклад на екрані монітора, і повторення періодично впливу до мінімізації і стабілізації цієї різниці, забезпечується створення складного психофізіологічного стану, зміна таких біосигналів як артеріальний тиск, серцевий викид, температура, і т.п, і за рахунок цього можлива оптимізація або наближення до оптимального функціонального стану конкретного пацієнта. В основу корисної моделі поставлена також задача удосконалення пристрою для корекції функціонального стану людини, у якому, внаслідок виконання блоків реєстрації, оцифровки, виміру параметрів біосигналів, адаптації і автопідстроювання у вигляді мікропроцесора з внутрішнім програмним забезпеченням, вхід якого з'єднаний з виходом цифрового комутатора, створюючи зворотний зв'язок, а другий вихід із входом блоку оптичної розв'язки, вихід якого з'єднаний із входом блоку інтерфейсу й комп'ютером, вихід останнього з'єднаний Із входом персонального комп'ютера, при цьому програмне забезпечення комп'ютера передбачає передачу, збереження і подальшу обробку отриманого біосигнала з метою його візуалізаціі, обчислення його параметрів і показників, з метою обчислення його варіабельності, побудови спектра і визначення показників варіабельності в спектральній області, з можливістю обробки бюсигнала в реальному часі для обчислення актуального стану балансу регуляторних ланок в організмі людини, забезпечується можливість використання інтегрального узагальненого показника здоров'я людини і більш повне 6 використання в зв'язку з цим психофізіологічних можливостей людини для впливу на його фізіологічний стан, і за рахунок цього здійснюється ефективна корекція функціональних параметрів людини з наближенням до оптимального або досягненням оптимальних значень, властивих конкретній людині в реальному часі. Поставлена задача зважується тим, що у відомому способі корекції функціонального стану людини шляхом впливу на організм зовнішніми факторами, який включає реєстрацію біосигналів фізіологічного стану організму людини, перетворення й обробку отриманої інформації з обчисленням характерного узагальненого параметра біосигнала, формування зовнішнього впливу, відповідно до корисної моделі, попередньо визначають прогнозований оптимальний узагальнений показник здоров'я для конкретної людини, оцінюють відхилення поточного показника здоров'я людини від прогнозованого оптимального, потім впливають на людину, спостерігаючи за його станом, вибирають такий фактор і такі його параметри, при яких поточні показники стану людини змінюються убік оптимальних, оцінюють різницю між оптимальним і поточним показниками, візуалізують їх, наприклад на екрані монітора, і повторюють вплив періодично до мінімізації і стабілізації цієї різниці. Як фактори впливу використовують такі як музика, світло, температура, фізичні вправи, модульований подих. Періодичний вплив здійснюють протягом 5-20 сеансів при тривалості сеансу 5-15 хвилин. Кількість сеансів і їхню тривалість визначають у залежності від стану людини й мети корекції. Поставлена також задача зважується тим, що у відомому пристрої для корекції функціонального стану людини, який утримує датчики біосигналів, підсилювачі біосигналів, блоки попередньої обробки сигналів, виходи яких з'єднані з входом комутатора, блок реєстрації, блок оцифровки біосигнала, блок виміру параметрів біосигналів, блоки адаптації й автопідстроювання, відповідно до корисної моделі, блоки реєстрації, оцифровки, виміру параметрів біосигналів, адаптації й автопідстроювання виконані вигляді мікропроцесора з внутрішнім програмним забезпеченням, вхід якого з'єднаний з виходом цифрового комутатора, перший вихід мікропроцесора з'єднаний з цифровим комутатором, створюючи зворотний зв'язок, а другий із входом блоку оптичної розв'язки, вихід якого з'єднаний із входом блоку інтерфейсу з комп'ютером, вихід останнього з'єднаний із входом персонального комп'ютера, при цьому програмне забезпечення комп'ютера передбачає передачу, збереження і подальшу обробку отриманого біосигнала з метою його візуалізаціі, обчислення його параметрів і показників, з метою обчислення його варіабельності, побудови спектра і визначення показників варіабельності в спектральній області, з можливістю обробки біосигнала в реальному часі для обчислення актуального стану балансу регуляторних ланок в організмі людини. В основу способу, що заявляється, І при 4724 строю для його здійснення покладена інтегральна оцінка функціонального стану організму людини, (фіг. 1), при якій у формування реєструємого й аналізованого біосигнала утягують усі ланки регуляції автономної нервової' системи і вплив із боку центральної нервової системи. При цьому відбувається оптимізуючий вплив на здоров'я людини завдяки біологічному зворотному зв'язку, здійснюваного через свідомі впливи на синусовии вузол із боку центральної нервової системи з урахуванням усіх факторів навколишнього середовища, що впливають на стан здоров'я людини. Як видно з викладу сутності рішень, що заявляються, вони відрізняються від прототипів, і, отже, є новими. Рішення також мають корисна модельницький рівень. Відомий, як відзначено вище, пристрій (див. опис до авт. св. СРСР №1742204, М. кл А61В5/04, опубл. 07 07.92]. який реалізує спосіб, при якому автоматично підбираються такі параметри зовнішнього середовища (звуковий, колірний і яскравістий фон), при яких здійснюється корекція функціонального стану людини. При цьому пацієнт, спостерігаючи за усередненим значенням обраного параметра і його відхиленням від прогнозованого, саморегуляцією свого стану намагається зменшити відхилення усередненого значення параметра від прогнозованого. Пропоновані рішення відрізняються від відомих принципово. Спосіб розглядає в якості характерного узагальненого параметра оптимальний узагальнений показник здоров'я конкретної людини і пропонує впливати на людину визначеним фактором, обраним попередньо з ряду таких факторів як музика, світло, температура, фізичні вправи, модульований подих І т.п , визначивши також попередньо параметри цього впливу Пристрій принципово відрізняється від відомих тем, що його основні блоки виконані у вигляді мікропроцесора і компактного персонального комп'ютера, який комутується з ним. У ньому забезпечена електробезпечність пацієнта шляхом включення в схему оптичної розв'язки. Програмна частина пристрою забезпечує його широкі функціональні можливості, оскільки допускає використання різних датчиків біосигнала, дозволяє виконати оптимальне настроювання на одержання сигналу найкращої якості, здійснювати контроль за біосигналами й адаптацію пристрою до змін параметрів сигналу. Пристрій промислове застосовний, оскільки виготовлений на сучасному виробництві з використанням новітніх технологій і технічних засобів. Пристрій знаходить застосування як для корекції функціонального стану пацієнтів у лікувальних установах із досягненням оптимального стану або наближення до оптимального, так і для оптимізації функціонального стану осіб, які мають різні відхилення в силу їхньої професійної діяльності. Фіг. 1 Принципова схема способу корекції функціонального стану людини. Фіг. 2 Принципова схема пристрою для корекції функціонального стану людини. Фіг. З Блок схема програмного забезпечення способу і пристрою для корекції функціонального стану людини. Використання способу, що заявляється, і пристрою показано на наступних прикладах. Приклад 1. Пацієнт К., 56 років Діагноз ІХС Стабільна стенокардія напруги, II ФК Атеросклероз. Повна блокада переднє-верхній галузі лівої ніжки пучка Пса. СН II ФК, II Б стадія. Загальна фізична слабість, швидка стомлюваність Пацієнта через 4 електроди, накладені на кінцівці, підключили до пристрою корекції функціонального стану. Під час реєстрації біопотенціалів непомітно для пацієнта зроблений підрахунок числа циклів вдих-видих (частота подиху) за 1 хвилину Частота циклів вдих-видих склала 16 у хвилину. На моніторі пристрою під час реєстрації електрокардіограми відзначалося очікуване оптимальне й реальне положення узагальненого показника здоров'я пацієнта. Після включення метронома з частотою 16 сигналів у хвилину пацієнтові було запропоновано дихати відповідно до сигналів метронома. Під час подиху під метроном узагальнений показник здоров'я ухилився убік від оптимального положення. При зміні частоти метронома і погодженого з ним подиху від 13 циклів у хвилину до 19 циклів у хвилину було відзначено, що взаємне положення очікуваного й реального узагальненого показника здоров'я зближалося при частоті погодженого з метрономом подиху 19 циклів у хвилину. Пацієнтові було запропоновано дихати з частотою 19 циклів у хвилину протягом 10 хвилин. У результаті відстань між очікуваним і реальним положенням узагальненого показника здоров'я, що спостерігається пацієнтом на моніторі, скоротилося наполовину Проведено 10 сеансів лікування. Кожен сеанс продовжувався протягом 15 хв. У кожнім сеансі визначали вихідну відстань між очікуваним оптимальним і реальним положеннями узагальненого показника здоров'я пацієнта, після чого він здійснював метрономізований подих на частоті 19 подихів у хвилину. Після 8 сеансів відстань між очікуваним оптимальним і реальним положеннями узагальненого показника здоров'я пацієнта скоротилося в 5 разів і далі на 9 і 10 сеансах установилося на одному рівні. Загальне самопочуття пацієнта покращилося, зменшилася фізична утома Приклад 2. Пацієнт Л., 63 року. Діагноз- ІХС. Безболюча форма Пізні рідкі монотипні передсерцеві екстрасистоли. Атеросклероз. СН П ФК. Загальна фізична слабість, стомлюваність. Пацієнт через 4 електроди, накладені на кінцівці, підключений до пристрою для корекції функціонального стану. Під час реєстрації біопотенціалів непомітно для пацієнта зроблений підрахунок числа циклів вдих-видих (частоти подиху) за 1 хвилину Частота циклів склала 19 у хвилину. На моніторі пристрою під час реєстрації електрокардіограми відзначене очікуване оптимальне й реальне положення узагальненого показника здоров'я пацієнта, що спостерігали як оператор, так і пацієнт. Після включення метронома з частотою 19 сигналів у хвилину пацієнтові запропонували дихати з частотою відповідною сигналами метронома Під час подиху під метро 4724 ном узагальнений показник здоров'я ухилився убік від оптимального положення. При зміні частоти метронома і погодженого з ним подиху убік зменшення частоти подиху до 16 у хвилину і збільшення частоти до 22 у хвилину спостерігали за взаємним положенням очікуваного оптимального й реального положення узагальненого показника здоров'я. Була відзначена зміна траєкторії руху останнього в обох випадках убік від очікуваного оптимальних. Електроди перенесли з кінцівок на груди. Пацієнтові запропонували виконувати ритмічні вправи у виді кругових рухів верхніми кінцівками. Одночасно спостерігали за положенням узагальненого показника здоров'я пацієнта на моніторі і його зсуві в напрямку до оптимального значення. Протягом 3-х хвилин пацієнт остаточно вибрав ритм і обсяг руху кінцівками, при яких узагальнений показник стійко зміщався до оптимального значення. Було запропоновано провести 12 сеансів Кожен сеанс тривалістю 20 хв У наступних 7 сеансах результат був закріплений Проведено 10 сеансів лікування. У кожнім сеансі визначали вихідну відстань між очікуваним оптимальним і реальним положеннями узагальненого показника здоров'я пацієнта, після чого він здійснював подих згідно ударом метронома з частотою 19 циклів у хвилину. Після 8 сеансів відстань між очікуваним оптимальним і реальним положеннями узагальненого показника здоров'я пацієнта скоротилася в 5 разів і далі на 9 і 10 сеансах установилася на одному рівні. Загальне самопочуття пацієнта покращилося, зменшилася фізична утома Приклад 3 Пацієнтка М., 22 року, спортсменка. Діагноз: перенапруга. Пацієнтка через 4 електроди, накладені на кінцівці, підключена до пристрою. Иа моніторі пристрою під час реєстрації електрокардіограми відзначалося очікуване оптимальне й реальне положення узагальненого показника здоров'я пацієнтки. З використанням програмувального аудіоплейєра складена й запропонована для прослуховування програма з 60-секундних записів 10 класичних музичних добутків різних авторів. За результатами прослуховування оцінені зміни взаєморозташування очікуваного оптимального й реального положення узагальненого показника здоров'я пацієнта. Найменша відстань між очікуваним оптимальним і реальним положеннями узагальненого показника здоров'я пацієнта виявилося при прослуховуванні у виконанні Pavarotti "О Sole Mio". Пацієнтці рекомендовано щоденне півгодинне прослуховування добутків зазначеного виконавця, включаючи і "О Sole Mio". Через 10 сеансів при контрольному дослідженні відзначений вихід реального положення узагальненого показника здоров'я пацієнтки на рівень очікуваного оптимальних. Приклад 4, Пацієнт Д., 43 року. Діагноз: помірна артеріальна гіпертензія. При триразовому вимірі артеріальний тиск (ПЕКЛО) 165/102 мм рт. ст. Пацієнт через 4 електроди, накладені на грудну стінку, підключений до пристрою. На моніторі пристрою під час реєстрації електрокардіограми відзначали очікуване оптимальне й реальне положення узагальненого показника здоров'я паціє 10 нта. Пацієнтові запропонована ходьба на місці в помірному темпі. Під час ходьби здійснене спостереження за змінами взаєморозташування очікуваного оптимального й реального положення узагальненого показника здоров'я пацієнта. Через 7 хвилин ходьби відстань між показниками почав зменшуватися й досяг найменшого значення через 20 хвилин, після чого установилася на одному рівні. Через ЗО хвилин від початку дослідження було зупинене. При повторному триразовому вимірі артеріальний тиск (ПЕКЛО) склав 142/94 мм рт. ст. Пацієнтові рекомендовані щоденні півгодинні піші прогулянки в помірному темпі Через 10 сеансів при контрольному дослідженні відзначено істотне наближення реального положення узагальненого показника здоров'я пацієнта до рівня очікуваного оптимального Триразовий вимір артеріального тиску (ПЕКЛО) давав його значення в 130/88 мм рт ст. Пристрій корекції функціонального стану людини (фіг. 2) містить датчики біосигнала 1, підсилювачі біосигнала 2, смугові фільтри 3, електронний комутатор 4, мікропроцесор 5 із програмним забезпеченням, пристрій оптичної розв'язки 6, блок 7 інтерфейсу з кишеньковим персональним комп'ютером (КПК) і блок 8 КПК із програмним забезпеченням. Блоки системи оптимізаціГ з'єднані послідовно від 1 до 8 за винятком мікропроцесора 5, який, крім того, має лінії зворотного зв'язку, підключені до електронного комутатора 4. Пристрій працює в такий спосіб: датчики 1 підключають до пацієнта для реєстрації біосигнала. Вид вимірюваного біосигнала визначається типом датчика 1 і програмним забезпеченням мікропроцесора 5. Підсилювачі 2 здійснюють посилення біосигнала. Кількість підсилювачів 2 визначається кількістю датчиків 1 - по одному підсилювачу на кожні два датчики. Посилений біосигнал надходить на смугові фільтри 3 для виділення корисної частини біосигнала у відомому частотному діапазоні. Смугові фільтри 3 комутуються електронним комутатором 4, керування яким здійснюється за рахунок зворотного зв'язку з мікропроцесором 5. Мікропроцесор 5 і його програмне забезпечення здійснює основні функції реєстрації біосигнала, виміру його параметрів, автоматичного підстроювання до рівня біосигнала, виділенню його корисної частини, оцифровки із заданою або адаптивною частотою дискретизації. Пристрій оптичної розв'язки 6 забезпечує електробезпечність пацієнта Блок 7 Інтерфейсу з КПК здійснює взаємодію мікропроцесора 5 із блоком 8 КПК, основною метою якого є передача в КПК якісного оцифрованого біосигнала. За допомогою програмного забезпечення КПК 8 вводиться й зберігається індивідуальна інформація про пацієнта, на підставі якої визначається область оптимального стану його організму. Ця область може коректуватися пацієнтом з урахуванням його досвіду роботи із системою. Реєструємий біосигнал, який надходить від блоку 7 інтерфейсу з КПК, піддається попередній програмній обробці у виді видалення артефактів, фільтрації' і стиску для подальшого збереження й обробки в програмі (блок введення й підготовки даних). Обробка даних у програмі здійснюється в 11 4724 12 через Інтернет, пересилання по телефонних лінізалежності від обраного режиму і має наступні ях, вивід даних на друк, пересилання даних на розгалуження (блоки обробки) (фіг. 3): сервер або інший комп'ютер по каналах локаль1. Обробка біосигнала з метою його подального зв'язку (інфрачервоний, радіо, провідний). шої візуалізації, а також обчислення його параметрів і показників; Як видно з викладу сутності технічних рішень, що заявляються, І прикладів їхнього здійснення, 2. Обробка біосигнала з метою обчислення спосіб і пристрій для його реалізації' забезпечуйого варіабельності, побудови спектра і визнають ефективну корекцію функціонального стану чення показників варіабельності в спектральній людини. Особливість способу і реалізуючого його області; пристрою полягає в тім, що корекція здійснюєть3. Обробка біосигнала в реальному часі для ся насамперед з урахуванням оптимального стаобчислення актуального стану балансу регулятону кожної конкретної людини, що дозволяє встарних ланок в організмі пацієнта. новлювати режим корекції, що щадить, для Програмний блок виводу й візуалізації пелюдини з порушеннями здоров'я, чи виявляти редбачає простий вивід біосигнала на дисплей потенційні можливості здорової людини і корекблоку 8 КПК із метою контролю якості запису й тувати її стан, домагаючись використання цих оцінки параметрів біосигнала; візуалізацію спектможливостей. Таке застосування пропонованих ра і спектральних характеристик біосигнала; візутехнічних рішень істотно розширює їхні функціоалізацію актуального й оптимального функціонанальні можливості і дозволяє використовувати їх льних станів пацієнта, на підставі яких з успіхом, наприклад, у фітнесі або спорті для підбирається вид і інтенсивність оптимізуючого прогнозування й досягнення більш високих ревпливу на організм Зазначений блок забезпечує зультатів і т.п. всю повноту інформаційної' обробки результатів роботи програми, включаючи: пересилання даних Керовані фмсіори впливу. • Мути • Свило • Температура • Фиичж іпраїи • • Молулюваний пояих Інші варіабельносте ВПЛИВУ > Аргсрішьянй тиск • CcpUCMfH U D U • Зсрмйрсгудвшя • І'сНІИ система Інші фаггори ФМ.2 Бяох-схема програмного забезпечення Еяал •'еясння • підгатоіпг діннх і Бппк wiyums гїТ і ннічмнсу І. Eva мята &оекг»ьіи Иоаунншіспи бюсипня FCJWT пет п mroNW С" I нот 1 _!^І£ и и ПрЙ ІШІІОШ Пілгаден ЇЇЛ Фіг. З Комп'ютерна верстка М Клюкін Підписне Тираж 37 прим. Міністерство оевгги і науки України Державний департамент інтелектуальної' власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м Київ - 42, 01601