Спосіб регулювання та перевірки параметрів станції радіотехнічного контролю

1. Спосіб регулювання та перевірки параметрів станції радіотехнічного контролю, що включає поділення станції радіотехнічного контролю на функціонально закінчені складові частини, як мінімум на систему електроживлення, антеннофідерну систему з приводом, радіоприймальну систему з апаратурою обробки та аналізу, систему вторинної обробки з апаратурою передачі даних, всі складові частини станції радіотехнічного контролю з'єднують з відповідними спеціалізованими контрольно-вимірювальними стендами, на складові частини станції радіотехнічного контролю одночасно або послідовно в часі видають сукупність керованих тестових стимулюючих впливів {XJ}, де i=1...N - порядковий номер параметра із сукупності N контрольованих параметрів, здійснюють вимірювання сукупності значень вихідних інформативних параметрів {yj}, сукупність керуючих тестових стимулюючих впливів {XJ} та сукупність вихідних інформативних параметрів {у,} осереднюють для зменшення впливу випадкових шумових викидів та отримують сукупності осереднених керованих тестових стимулюючих впливів {XJ} та інформативних параметрів {yj}, порівнюють їх з сукупністю ета Г el лонних значень та сукупністю нормованих Г el значень -Nj [ для отримання відхилень керуючих тестових стимулюючих впливів {ДХІ} та відхилень параметрів {Дуі}, стан станції радіотехнічного контролю визначають як сукупність визначених послідовно в часі станів всіх параметрів складових частин станції радіотехнічного контролю, стани параметрів визначають за відхиленнями параметра Дуі з урахуванням відхилення керуючого тестового стимулюючого впливу AXJ , який відрізняється тим, що під час регулювання станції радіотехнічного контролю спочатку визначають стани параметрів її складових частин з детермінованою послідовністю, розпочинаючи з параметрів системи електроживлення, у випадку коли параметри системи електроживлення в нормі, з'єднують систему електроживлення з іншими складовими частинами станції радіотехнічного контролю і переходять до визначення одночасно або послідовно в часі контрольованих вихідних параметрів складових частин станції радіотехнічного контролю в детермінованому порядку для кожної складової частини, у випадку коли поточний параметр в нормі, переходять до визначення наступного параметра складової частини станції радіотехнічного контролю, в іншому випадку одночасно або послідовно в часі для всіх складових частин станції радіотехнічного контролю визначають наявність та вид невідповідності, причини відхилень від норми і заходи, необхідні для приведення складових частин станції радіотехнічного контролю в належний стан, а під час перевірки параметрів складових частин станції радіотехнічного контролю їх параметри визначають у довільній ПОСЛІДОВНОСТІ, ПО закінченні перевірки останнього параметра останньої складової частини станції радіотехнічного контролю приймають рішення про стан станції радіотехнічного контролю. 2. Спосіб регулювання та перевірки параметрів станції радіотехнічного контролю за п. 1, який відрізняється тим, що шд час перевірки параметрів радіоприймальної системи з апаратурою аналізу та обробки сигналів станції радіотехнічного контролю визначають сукупність всіх параметрів кожного частотного каналу одного за одним послідовно в часі. 3. Спосіб регулювання та перевірки параметрів станції радіотехнічного контролю за пп. 1, 2, який відрізняється тим, що під час проведення перевірок параметрів одних складових частин станції радіотехнічного контролю враховують значення визначених параметрів інших складових частин станції радіотехнічного контролю. CM ю 5200 Корисна модель відноситься до радіолокаційної техніки спеціального призначення, що забезпечує прийом та обробку різних видів імпульсних радіосигналів для визначення їх основних характеристик, зокрема, до допоміжних засобів регулювання та перевірки радіотехнічного устаткування. Регулювання радіолокаційної апаратури та перевірка її на відповідність технічним вимогам може відбуватися як за допомогою виключно стандартизованих засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), що забезпечують вироблення тестових сигналів, вимірювання інформативних параметрів, реєстрацію результатів вимірювання тощо, так і з застосуванням окрім стандартизованих ЗВТ також спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів, що призначені для регулювання та перевірки даного конкретного типу радіолокаційної' апаратури. Відомий приклад застосування першого способу регулювання та перевірки радіолокаційної апаратури за допомогою стандартизованих ЗВТ, а саме1 генераторів, атенюаторів, аналізаторів спектра, вимірювачів частотних характеристик, вольтметрів і т.ін. (див. Берман Я.И., Настройка и испытания радиолокационной аппаратуры, Л.: Судпромгиз, 1962). Для регулювання та перевірки кожного параметра за технічними умовами на апаратуру створюється своє робоче місце (в більшості випадків на її складові частини також), в якому максимально задіяні стандартизовані ЗВТ. Реалізація таких способів регулювання та перевірки радіолокаційної апаратури призводить до значного збільшення часових витрат, оскільки значна доля часу, враховуючи специфіку радіолокаційної апаратури, витрачається на збирання та розбирання робочих місць (стикування та розстикування високочастотних з'єднувачів, влаштування надійного заземлення, екранування тощо), вимагає високої кваліфікації регулювальників, практично унеможливлює автоматизацію процесу регулювання та перевірки параметрів радіолокаційної апаратури. Відомі прогресивніші способи регулювання та перевірки радіолокаційної апаратури, в яких параметри регулюють І перевіряють за допомогою не тільки стандартизованих ЗВТ, а й використовують спеціалізовані контрольно-вимірювальні стенди, призначені для регулювання та перевірки конкретного типу радіолокаційної апаратури. Найбільш близьким по своїй технічній суті до пропонованого технічного рішення є спосіб, реалізований в автоматизованій контрольноперевірочній апаратурі (див. матеріали заявки №2003117962/20, RU БИПМ, №26, 2003), що включає персональну електронно-обчислювальну машину (ПЕОМ), блок комутації та кілька блоків контролю кіл (спеціалізованих контрольновимірювальних стендів), кожен з яких складається з формувача вихідних сигналів, мультиплексера, комутатора, блока нормалізації - багатоканального аналого-цифрового перетворювача (АЦП), віртуального еталона, багатоканального блока порівняння та блока управління. Стан об'єкта контролю змінюється за допомогою керованих тестових стимулюючих впливів, наприклад, тестових електричних сигналів заданої амплітуди, частоти або інших параметрів сигналів в залежності від призначення об'єкта контролю. Керовані тестові стимулюючі впливи послідовно формуються за допомогою джерел сигналів. Стан об'єкта контролю, що залежить від сукупності керованих тестових стимулюючих впливів, відображається в сукупності інформативних параметрів на виходах об'єкта контролю (датчиків контрольованих параметрів), які через мультиплексори та комутатор надходять на входи багатоканального блока нормалізації, що перетворює сукупність вхідних аналогових сигналів у відповідні цифровані сигнали, що порівнюються в блоці порівняння із нормованими значеннями, які зберігаються у віртуальному еталоні Результати порівняння через блок управління та комутатор каналів надходять до ПЕОМ, де за допомогою відповідного програмного забезпечення виробляються рекомендації щодо подальших кроків під час регулювання апаратури та інформація про відповідність чи невідповідність даного параметра нормованим значенням. Даний спосіб дозволяє автоматизувати за допомогою максимального впровадження цифрових операцій обробки сигналів процес визначення відповідності параметрів кількох груп контрольованих кіл (каналів) нормованим значенням. Але при цьому не підлягають визначенню інші, не менш важливі параметри контрольованих каналів, що, наприклад, не доступні аналого-цифровому перетворенню, крім того, такий спосіб із використанням автоматизованої контроль но-перевірочної апаратури ускладнює його застосування у випадку, коли мова йде про регулювання та перевірку параметрів пристроїв, що багатоканальні за частотою, як то станція радіотехнічного контролю. Основними недоліками розглянутого способу, що вибраний за найближчий аналог, є такі: - знижена достовірність результатів перевірки через відсутність врахування можливих відхилень параметрів керованих тестових стимулюючих впливів від еталонних, що, як відомо, вирішується або збільшенням числа перевірок з наступним осередненням результатів, або поточним вимірюванням та врахуванням в блоці-еталоні, що значно скорочує час перевірки параметрів, - неможливість визначення параметрів контрольованих каналів, що не доступні прямому аналого-цифровому перетворенню; - складність пристрою для реалізації способу, пов'язана з тим, що кожен нормований параметр перевіряється каналом перевірки окремо, ніяк не 5200 повязании з каналами перевірки інших параметрів, тому часові витрати під час перевірки параметрів збіпьшуються. В основу створення корисної моделі поставпена задача зниження необхідної кваліфікації регулювальників, зменшення часових витрат при регулюванні та перевірці параметрів сигналів станції радіотехнічного контролю, підвищення достовірності перевірки параметрів станції радіотехнічного контролю. Зазначене завдання вирішується тим, що в способі регулювання та перевірки станції радіотехнічного контропю, за яшм станцію радіотехнічного контролю подіпяють на функціонально закінчені складові частини, як мінімум, на систему електроживлення, антенно-фідерну систему з приводом, радіоприймальну систему з апаратурою обробки та аналізу, систему вторинної обробки з апаратурою передачі даних, всі складові частини станції радіотехнічного контролю під'єднують до відповідних спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів, на складові частини станції радіотехнічного контролю одночасно або послідовно в часі видають сукупність керованих тестових стимулюючих впливів {XJ}, де i = 1...N - порядковий номер параметра Із сукупності N контрольованих параметрів, здійснюють вимірювання сукупності значень вихідних інформативних параметрів {yj}, сукупність керуючих тестових стимулюючих впливів {XJ} та сукупність вихідних Інформативних параметрів {yj} осереднюють для зменшення впливу випадкових шумових викидів та отримують сукупності осереднених керованих тестових стимулюючих впливів {х,} та інформативних параметрів {уі}, порівнюють їх з сукупністю еталонних значень іхУ) та сукупністю нормованих значень для отримання відхилень керуючих тестових стимулюючих впливів JAxj} та відхилень параметрів {луі}, стан станції радіотехнічного контролю визначають як сукупність визначених послідовно в часі станів всіх параметрів складових частин станції радіотехнічного контролю, стани параметрів визначають за відхиленнями параметра ду( з урахуванням відхилення керуючого тестового стимупюючого впливу Ах,, згідно корисної моделі, під час регулювання станції радіотехнічного контролю спочатку визначають стани параметрів її складових частин з детермінованою послідовністю, розпочинаючи з параметрів системи електроживлення, у випадку, коли параметри системи електроживлення в нормі, під'єднують систему електроживлення до інших складових частин станції радіотехнічного контропю і переходять до визначення одночасно або послідовно в часі контрольованих вихідних параметрів складових частин станції радіотехнічного контролю в детермінованому порядку для кожної складової частини, у випадку, коли поточний параметр в нормі, перехо дять до визначення наступного параметра складової частини станції радіотехнічного контролю, в іншому випадку одночасно або послідовно в часі визначають наявність та вид невідповідності, причини відхилень від норми і заходи, необхідні для приведення складових частини станції радіотехнічного контролю в належний стан, а під час перевірки параметрів складових частин станції радіотехнічного контролю їх параметри визначають у довільній послідовності, по закінченню перевірки останнього параметра останньої складової частини станції радіотехнічного контролю приймають рішення про стан станції радіотехнічного контролю, під час перевірки параметрів радіоприймальної системи з апаратурою аналізу та обробки сигналів станції радіотехнічного контролю визначають сукупність всіх параметрів кожного частотного каналу одного за одним поспідовно в часі, під час проведення перевірок параметрів одних складових частин станції радіотехнічного контролю враховують значення визначених параметрів інших складових частин станції радіотехнічного контролю. До відмітних від прототипу ознак запропонованого способу регулювання та перевірки параметрів станції радіотехнічного контролю відносяться: - детермінована послідовність дій під час регулювання кожної складової частини станції радіотехнічного контролю; - довільна послідовність дій під час перевірки параметрів станції радіотехнічного контролю; - визначення сукупності всіх параметрів кожного частотного каналу радіоприймальної системи з апаратурою обробки та аналізу станції радіотехнічного контролю одного за одним послідовно в часі; - врахування значень раніше визначених параметрів під час перевірки наступних параметрів; - рішення про стан станції радіотехнічного контропю приймають по закінченню перевірки останнього параметра останньої складової частини станції радіотехнічного контролю. Корисна модель пояснюється кресленням, на якому зображено пристрій для реалізації запропонованого способу регулювання та перевірки параметрів станції радіотехнічного контролю. Входи складових частин 1 станції радіотехнічного контролю та їх виходи з'єднані з відповідними сигнальними виходами та входами спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів 2 (для ідентифікації однотипних ознак пристрою введені нижні індекси, які означають: 1 - відноситься до системи електроживлення, 2 - до антеннофідерної системи з приводом, 3 - до радіоприймальної системи з апаратурою обробки та аналізу, 4 - до системи вторинної обробки з апаратурою передачі даних). До вимірювальних входів та вимірювальних виходів спеціалізованих контрольновимірювальних стендів 2 підключені виходи програмно керованих стандартизованих ЗВТ 3 для видачі керуючих тестуючих стимулюючих впливів та входи програмно керованих стандартизованих ЗВТ 4 для вимірювання інформативних параметрів складових частин 1 станції радіотехнічного контролю відповідно. Входи програмного керування всіх програмно керованих стандартизованих ЗВТ З та 4 об'єднані разом з мережевими входа 5200 ми/виходами спеціалізованих контрольновимірювальних стендів 2 в інтерфейсний канал загального користування, до якого також під'єднана ПЕОМ 5 із відповідним апаратним та спеціальним програмним забезпеченням. При реалізації запропонованого-способу регулювання та перевірки параметрів станції радіотехнічного контролю стан складових частин 1 станції радіотехнічного контролю змінюється за допомогою керованих тестових стимулюючих впливів {Хі}, наприклад, тестових електричних сигналів із заданими параметрами, що надходять на складові частини 1 станції радіотехнічного контролю від спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів 2. Керовані тестові стимулюючі впливи {х,} формуються за допомогою програмно керованих джерел сигналів 3 (програмно керовані генератори імпульсних сигналів, синтезатори частоти тощо) Стан складових частин 1 станції радіотехнічного контролю, що залежить від сукупності керованих тестових стимулюючих впливів {х,}, відображається в сукупності інформативних параметрів {у,} на виходах складових частин 1 станції радіотехнічного контролю, які через спеціалізовані контрольновимірювальні стенди 2 надходять на входи вимірювачів сигналів 4 (програмно керовані вольтметри, перетворювачі напруга-код, цифрові осцилографи тощо), побудованих на принципах відомих технічних рішень. Перед початком процесу контролю в постійний запам'ятовуючий пристрій спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів 2 з ПЕОМ 5 заносять сукупність еталонних тестових впливів {х,6} та сукупність нормованих значень параметрів і у? І (віртуальні еталони), які разом характеризують значення відповідного параметра складової частини 1 станції радіотехнічного контролю. Для підвищення достовірності результатів перевірки параметрів визначають сукупності осереднених в часі керованих тестових стимулюючих впливів jxj] та інформативних параметрів {у||, за ними знаходять сукупності значень відхилень керуючих тестових стимулюючих впливів {ДХІ} та Інформативних параметрів {луї}, порівнюючи їх з відповідними сукупностями еталонних та нормованих значень. За визначеними відхиленнями Дх, та Ду, визначають відповідність даного параметра складової частини 1 станції радіотехнічного контролю нормованому значенню. Під час регулювання складових частин 1 станції радіотехнічного контролю за результатами порівняння приймають рішення про подальші дії, а саме, у випадку, коли параметр в нормі, переходять до визначення наступного параметра складової частини 1 станції радіотехнічного контролю, в іншому випадку визначають (наприклад, за допомогою інструкцій на табло вузла індикації 8 спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда 2 та/або на екрані монітора ПЕОМ 5) наявність та вид невідповідності, причини відхилень від норми і заходи, необхідні для приведення складової частини 1 станції радіотехнічного контролю в належ 8 ний стан Особливістю регулювання станції радіотехнічного контролю є певний порядок визначення її параметрів, що повинен розпочинатись з визначення відповідності параметрів системи електроживлення станції радіотехнічного контролю нормованим характеристикам. Після визначення, що характеристики системи електроживлення станції радіотехнічного контролю відповідають нормованим, під'єднують до системи електроживлення інші складові частини 1 станції радіотехнічного контролю і переходять до визначення наступних параметрів, як то діаграма направленості, зона кутового огляду антенно-фідерної системи, динамічний діапазон оброблюваних сигналів та коефіцієнт підсилення кожного частотного каналу станції радіотехнічного контролю, розпізнавання радіотехнічних засобів за наборами визначених параметрів сигналів тощо. Завдяки тому, що складові частини 1 станції радіотехнічного контролю є функціонально закінченими пристроями, є можливість проводити регулювальні та приймальні роботи одночасно на всіх складових частинах 1, що значно зменшує часові витрати. В той же час в налагоджених складових частинах 1 станції радіотехнічного контролю "їх параметри можна визначати у довільній послідовності, оскільки всі органи регулювання вже встановлені в потрібному положенні та зафіксовані, по закінченню перевірки останнього параметра останньої складової частини 1 станції радіотехнічного контролю приймають рішення про загальний стан станції радіотехнічного контролю. Зменшення часових витрат під час регулювання та перевірки параметрів складових частин 1 станції радіотехнічного контролю можливо досягти також внаслідок оптимального порядку проведення перевірок. Наприклад, готують програмно керовані стандартизовані ЗВТ 3 для видачі керуючих тестуючих стимулюючих впливів та програмно керовані стандартизовані ЗВТ 4 для визначення інформаційних параметрів першого частотного каналу станції радіотехнічного контролю (встановлюють необхідний частотний діапазон, що відповідає центральній частоті даного частотного каналу) та визначають сукупність всіх параметрів даного частотного канапу, потім повторюють ці операції перевірки послідовно в часі для інших частотних каналів. Очевидно значне зменшення часових затрат, оскільки програмно керовані стандартизовані ЗВТ 3 для видачі керуючих тестуючих стимулюючих впливів та програмно керовані стандартизовані ЗВТ 4 для визначення інформаційних параметрів переналагоджуються тільки L разів, де L число частотних каналів станції радіотехнічного контролю. В іншому випадку, якщо визначати відповідність значення параметра нормованому для всіх частотних каналів, а число параметрів є М , то таких переналагоджень має бути M L , що займе значно більше часу. Ще один шлях зменшення загального часу перевірки параметрів станції радіотехнічного контролю можливий за рахунок використання вже визначених результатів перевірки параметрів. Наприклад, під час перевірки коефіцієнта підсилення відкритого (працюючого в даний час) частотного каналу та коефіцієнта передачі закритого 5200 каналу в якості керуючого тестового стимулюючого впливу XJ використовують сигнал верхньої частини динамічного діапазону вхідних сигналів, результати перевірки запам'ятовують за допомогою, наприклад, оперативного запам'ятовуючого пристрою ПЕОМ 5. Під час перевірки чутливості відкритого частотного каналу навпаки, в якості керуючого тестового стимулюючого впливу XJ використовують сигнал нижньої частини динамічного діапазону вхідних сигналів, результати перевірки також запам'ятовують за допомогою оперативного запам'ятовуючого пристрою ПЕОМ 5. Тепер для визначення такого параметра, як динамічний діапазон оброблюваних сигналів, необхідно скористатися відомими вже результатами перевірки і обчислити числове значення параметра за допомогою програмного забезпечення ПЕОМ 5, не витрачаючи час на повторні перевірки та вимірювання. Технічно заявлений спосіб реалізований в пристрої для регулювання та перевірки параметрів станції радіотехнічного контролю за допомогою алгоритму роботи спеціалізованих контрольновимірювальних стендів 2 (з використанням програмної або апаратної реалізації") та програмного забезпечення ПЕОМ 5. При включенні напруги живлення спеціалізованих контрольновимірювальних стендів 2 і положенні їх органів управління, що відповідає режиму регулювання, одночасно або послідовно в часі розпочинається процес регулювання та перевірки стану першого параметра складових частин 1 станції радіотехнічного контролю. В ручному чи автоматичному режимі на входи складових частин 1 станції' радіотехнічного контролю виводяться керуючі тестові стимулюючі впливи (в даному випадку мається на увазі, що система електроживлення відрегульована) та пропускаються на вхід стандартизованих ЗВТ 4 сигнали з виходів складових частин 1 станції радіотехнічного контролю. Результати вимірювання за допомогою інтерфейсу каналу загального користування надходить через мережевий вхід/вихід спеціалізованих контрольновимірювальних стендів 2, де вони осереднюються, визначаються відхилення керуючих тестових стимулюючих впливів І відхилення параметрів від еталонних та нормованих значень, а також відповідність першого параметра складових частин 1 станції' радіотехнічного контролю нормованим значенням. У випадку, коли параметр не відповідає нормі, на табло відповідного спеціалізованого контрольно-вимірювального стенда 2 та/або на монітор ПЕОМ 5 виводяться інструкції щодо подальших дій обслуговуючого персоналу (послідовність вибору органів управління на спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендах 2, порядок і напрямок змін органів регулювання відповідної складової частини 1 станції радіотехнічного контролю, порядок повторних перевірок параметра тощо). У випадку ж, коли параметр відповідає нормі, спеціалізованих контрольно-еимірювальних стендів 2 та/або на моніторі ПЕОМ 5 відображається позитивний результат перевірки та виводяться інструкції щодо подальших дій обслуговуючого персоналу, а значення виміряних параметрів заносяться 10 до оперативного запам'ятовуючого пристрою ПЕОМ 5. Далі за алгоритмом роботи спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів 2 на їх виходах з'являються сигнали, що визначають подальший процес регулювання параметрів складових частин 1 станції радіотехнічного контролю і т.д. Якщо органи управління спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів 2 встановлені для режиму перевірки параметрів складових частин 1 станції радіотехнічного контролю, то порядок перевірки параметрів складових частин 1 станції радіотехнічного контролю може бути встановлений в ручному режимі довільно, що дає змогу перевіряти їх в тому порядку, який диктується поточними завданнями перевірки (приймально-здавальні, періодичні, типові випробовування чи вхідний контроль). Враховуючи стан розвитку обчислювальної техніки, зокрема комп'ютерної техніки, і маючи на увазі, що включення до складу спеціалізованих контроль но-вимірювальних стендів 2 ПЕОМ з відповідним апаратним та програмним забезпеченням приведе до створення автоматизованого пристрою для регулювання та перевірки параметрів станції радіотехнічного контролю, що значно зменшить часові затрати на регулювання та перевірку параметрів І підвищить достовірність перевірки параметрів. Кожна складова частина пристрою для регулювання та перевірки параметрів станції радіотехнічного контролю відома в техніці або складається з відомих вузлів. Прикладами стандартизованих ЗВТ для видачі сукупності керованих тестових стимулюючих впливів можуть служити програмно керовані генератори високочастотних сигналів, програмно керовані генератори імпульсних сигналів, програмно керовані генератори кодових послідовностей тощо. Прикладами стандартизованих ЗВТ для вимірювання сукупності Інформативних параметрів можуть служити програмно керовані високочастотні вольтметри, програмно керовані вольтметри постійної напруги, програмно керовані аналогоцифрові перетворювачі, програмно керовані аналізатори спектра тощо. Спеціалізовані контрольно-вимірювальні стенди можуть бути виконані за допомогою великого набору аналогових мультиплексорів, виробництво яких здійснюється великим числом вітчизняних та зарубіжних підприємств, постійних запам'ятовуючих пристроях типу 556РТ7, контролерів типу AM90S8515 фірми Atmel, програмованих логічних інтегральних схем (ПЛІС) FLTERA тощо, оскільки алгоритм регулювання та перевірки параметрів складових частин станції радіотехнічного контролю може бути реалізований у великому числі варіантів. Програмно керовані стандартизовані ЗВТ в сукупності із спеціалізованими контрольновимірювальними стендами, дозволяють створити пристрій регулювання та перевірки параметрів станції радіотехнічного контролю, що автоматизує процес регулювання та перевірки параметрів, майже повністю виключаючи людський фактор. Отже запропонований спосіб дозволить значно зменшити, особливо в автоматичному режимі 11 5200 12 роботи пристрою для реалізації даного способу метрів станції радіотехнічного контролю та підвичасові затрати на регулювання та перевірку паращити достовірність перевірки параметрів Комп ютєрна верстка Л Литвиненко Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності вул Урицького 45 м Київ МСП 03680 Україна ДП "Український інститут промислової власності вул Глазунова 1 м Київ-42 01601