Гідрогармата для знешкодження саморобних вибухових пристроїв із зменшеним імпульсом відбиття

1. Гідрогармата для знешкодження саморобних вибухових пристроїв із зменшеним імпульсом відбиття, що містить ствол з казенною частиною, затвор та захисну муфту, компенсатор відбиття та прокладки компенсатора відбиття, яка відрізняється тим, що має корпус компенсатора відбиття з одного порожнистого циліндра із кришкою, який встановлюється поверх корпусу казенної частини, принаймні один ніпель із газовими трубками, принаймні два газових поршні, які жорстко з'єднані з робочим поршнем, на робочому поршні змонтовано перфораційний шток, на зовнішній поверхні якого виконано повздовжні пази, між каналом ствола та патронником виконано проміжну камору, в якій виконано принаймні один отвір для приєднання ніпеля компенсатора відбиття, соплові на U 2 (19) 1 3 В процесі своєї роботи імпульсний пороховий генератор тиску виробляє газоподібні продукти горіння пороху підтиском, значення якого є достатнім аби зрушити з місця та розігнати до розрахункової швидкості снаряд у стволі гідрогармати. В окремих випадках замість порохового заряду у генераторі тиску можуть використовуватись, наприклад, заряди вибухової речовини або заряди інших речовин із високою швидкістю горіння, включаючи рідкі та газоподібні. Для покращення зручності користування зазначений генератор та снаряд можуть заздалегідь поєднуватись у єдину конструкцію. В якості матеріалу, з якого можуть виготовлятися снаряди, використовують матеріальні тіла у рідкому або твердому стані. Споряджену гідрогармату доставляють до СВП, наприклад, за допомогою дистанційнокерованого апарату, що обладнано засобами спостереження. Дульним зрізом ствола гідрогармату направляють на визначену частину СВП та приводять у дію імпульсний пороховий генератор тиску, продукти дії якого, мають виконати роботу по переміщенню снаряду у каналі ствола гідрогармати. У процесі переміщення снаряду у каналі ствола на дульному зрізі він досягає швидкості, близької до швидкості звуку. Снаряд, що полишив ствол гідрогармати, рухається по напрямку до корпусу СВП.В момент зіткнення із корпусом СВП снаряд створює в ньому отвір та через нього потрапляє всередину конструкції СВП й руйнує окремі його деталі або вузли, тим самим дезактивуючи СВП.Швидкість снаряду при цьому є такою, аби виконавчий механізм СВП не вспів привести його в дію. Основною проблемою наведеної вище процедури знешкодження СВП є той факт, що внаслідок великого калібру й ваги снаряду гідрогармата отримує високий імпульс відбиття. Імпульс відбиття призводить до руйнування обладнання дистанційно керованого апарату, що доставляв та виконував прицілювання гідрогармати на СВП. Спроба компенсувати зазначений імпульс шляхом встановлення накатно-відкочувальних пристосувань, аналогічно відомій конструкції [3], вимагає використання масивного лафету, що погіршує вагові характеристики гідрогармати. Спроба компенсувати зазначений імпульс відбиття шляхом викидання під час пострілу певної противаги, вектор руху якої за напрямком співпадає з вектором відбиття зброї й яке розташоване на головній вісі снаряду та пускового тубусу, аналогічно відомій конструкції [4], вимагає збільшення довжини гідрогармати, що погіршує її габаритні характеристики. Найбільш близьким аналогом, є рідинний руйнувач із зменшеною зоною відкочування [5] (Фіг.1). Руйнувач містить ствол з казенною частиною із затвором та захисною муфтою, та компенсатор відбиття. Зазначений руйнувач призначений для стрільби рідиною, якою перед пострілом заповнюють канал ствола. Канал ствола руйнувача за допомогою двох отворів та у стволі та двох отворів 6 та 8 у перехідній втулці 5 поєднано з двома однаковими патрубками 9 та 10. Обидва патрубки розташовано співвісно до ствола руйнувача, в одній з ним площині та заповнені тією ж рідиною, якою 57757 4 заповнено канал ствола руйнувача. Для запобігання витіканню рідини зовнішні отвори патрубків закрито пижами (у вигляді прокладок), патронник та ствол руйнувала закрито пижами. В момент пострілу після руйнування пижів, частина рідини, якою споряджено руйнувач, викидається назовні. Викидання рідини відбувається крізь отвори у соплових пробках у напрямку, що є протилежним напрямку руху снаряду гідрогармати. Після проходження соплових пробок, рідина що викидається, розпилюється, що дозволяє зменшити небезпечну зону позаду руйнувача у порівнянні з випадком, коли в якості противаги використовуються тверді тіла. Недоліком найбільш близького аналогу є те, що: - реалізації принципу керування імпульсом відбиття руйнувача є незабезпечення запропонованою конструкцією одночасного руйнування пижів та прокладок у патрубках, внаслідок чого спостерігається неодночасність викиду з патрубків противаги; - обидва патрубки розташовано на певній відстані від головної вісі каналу ствола, що призводить до виникнення обертального моменту конструкції руйнувача, який пошкоджує обладнання дистанційно керованого апарату та погіршує його стійкість на поверхні під час постілу; - неможливо замінити рідину, якою заповнюються канал ствола й патрубки, на тверді тіла, з одночасним використанням принципу зменшення імпульсу відбиття, за яким побудовано конструкцію; - ефективна компенсація імпульсу відбиття виконується лише до моменту, коли пиж рухаючись в каналі ствола, перестане перешкоджати потраплянню порохових газів, які утворюються при роботі імпульсного порохового генератору тиску, до обох отворів, що, в свою чергу, порушить рівномірність витоку рідини крізь отвори у соплових пробках. В основу корисної моделі поставлена задача створення гідрогармати для знешкодження саморобних вибухових пристроїв із зменшеним імпульсом відбиття шляхом конструктивних змін, які забезпечать: - зниження імпульсу відбиття гідрогармати у момент здійснення пострілу до прийнятного значення, яке забезпечує зниження рівня або виключає пошкодження дистанційно-керованих апаратів, включаючи випадки дисбалансу при неодночасному викиданні з компенсатору відбиття декількох непов'язаних між собою противаг; - підвищення гнучкості завдань, що мають вирішуватись за допомогою гідрогармати, за рахунок її споряджання штатними імпульсними пороховими генераторами тиску та снарядами у будь-якій комбінації; - розширення номенклатури противаг, що використовуються компенсатором відбиття, за рахунок включення до них тіл з твердого матеріалу або у твердих оболонках незалежно від типу снаряду, яким споряджено гідрогармату; - використання снарядів з твердого матеріалу або у твердих оболонках, під час спорядження 5 компенсатору відбиття противагою, яка виготовлена з рідини або твердого тіла; - зменшення рівня прориву порохових газів, які утворюються під час роботи імпульсного порохового генератору тиску, до внутрішніх пустот компенсатору відбиття. Рішення цієї задачі досягається тим, що гідрогармата для знешкодження саморобних вибухових пристроїв із зменшеним імпульсом відбиття складається з ствола з казенною частиною, затвором та захисною муфтою, компенсатора відбиття та прокладок компенсатора відбиття, згідно корисної моделі, має корпус компенсатора відбиття з одного полого циліндра із кришкою, який встановлюється поверх корпусу казенної частини, принаймні один ніпель із газовими трубками, принаймні два газових поршні, які жорстко поєднані із робочим поршнем, на робочому поршні змонтовано перфораційний шток, на зовнішній поверхні якого виконано повздовжні пази, між каналом ствола та патронником виконано проміжну камору, в якій виконано принаймні один отвір для приєднання ніпелю компенсатору відбиття, соплові насадки встановлені на соплах компенсатора відбиття, в середині, яких виконано соплові канали, в стінках газових трубок виконано принаймні один наскрізний паз по ходу руху газового поршня. А також, наскрізний паз, який виконано в стінках газових трубок виконано у формі радіального отвору. А також, перфораційний шток має форму: циліндра, конуса або багатогранника на зовнішній поверхні якого виконуються повздовжні пази. А також, соплові насадки компенсатора відбиття виконані у формі профілів соплових каналів. А також, сумарна площа принаймні одного наскрізного пазу газової трубки не перевищує площу вісьового отвору газової трубки. А також, зовнішній діаметр штока компенсатора відбиття не перевищує діаметр сопла соплової насадки. А також, на стволі з казенною частиною встановлена дульна насадка. Саме ці ознаки необхідні та достатні для рішення поставленої задачі. Те, що має корпус компенсатора відбиття з одного полого циліндра із кришкою, який встановлюється поверх корпусу казенної частини дозволяє за однакових габаритів гідрогармати та щільності рідини, що використовується, спорядити його інертним тілом більшої ваги, вирівняти тиск, під яким рідина подається до усіх соплових насадок одночасно. Те, що газові трубки з'єднуються з казенною частиною за допомогою ніпеля, в середині якого виконують наскрізний отвір, що дозволяє здійснювати відбір частини порохових газів, які утворюються під час роботи імпульсних порохових генераторів тиску, що використовуються для забезпечення нормальної роботи компенсатору відбиття. Те, що принаймні два газових поршні, які жорстко поєднані із робочим поршнем дозволяють покращити хід робочого поршню компенсатору 57757 6 відбиття та ізолювати від прориву до його внутрішніх порожнин порохових газів з газової трубки. Те, що застосування перфораційних штоків, змонтованих на робочому циліндрі дозволяють одночасно руйнувати прокладки, які блокують вихід рідини крізь соплові насадки. Те, що між каналом ствола та патронником виконано проміжну камору дозволяє покращити умови згорання порохового заряду. Те, що в проміжній каморі виконано принаймні один отвір для приєднання ніпелю компенсатору відбиття дозволяє усунути випадки . перекриття снарядом або пижем отвору ніпелю компенсатору відбиття під час дульного споряджання гідрогармати. Те, що використання соплових та дульних насадок дозволяє налаштовувати швидкість виходу рідини крізь них, отримуючи можливість регулювання характеристик гідрогармати. Те, що в стінках газових трубок виконано наскрізні пази або радіальні отвори по ходу руху газового поршня у стінках газових трубок та передній стінці компенсатору дозволяє вирівнювати тиск між атмосферою та внутрішніми пустотами компенсатору відбиття гідрогармати під час . переміщення його робочого поршня, що призводить до підвищення надійності роботи компенсатору відбиття й рівномірному переміщенні робочого й газових поршнів. Те, що перфораційний шток має форму: циліндра, конуса або багатогранника на зовнішній поверхні якого виконуються повздовжні пази дозволяє пришвидшувати руйнування прокладки або синхронізує руйнування декількох прокладок та покращує витік рідини крізь сопла. Те, що соплові насадки компенсатора відбиття виконані у формі профілів соплових каналів дозволяє регулювати ефективність роботи компенсатору відбиття гідрогармати при її споряджанні штатними імпульсними пороховими генераторами тиску та снарядами у будь-якій комбінації, яка призведе до появи відхилення імпульсу відбиття. Те, що сумарна площа принаймні одного наскрізного пазу газової трубки не перевищує площу вісьового отвору газової трубки дозволяє здійснювати рівномірний підвід частини порохових газів, що утворюються під час роботи імпульсного порохового генератору тиску, до газового поршню. Те, що зовнішній діаметр штока компенсатора відбиття не перевищує діаметр сопла соплової насадки дозволяє вихід рідини крізь сопла по всій довжині робочого ходу штока. Суть корисної моделі пояснюється кресленнями, де на Фіг.1 - зображено загальний вид рідинного руйнувача із зменшеною зоною відкочування; на Фіг.2 - зображено повздовжній розріз гідрогармати для знешкодження саморобних вибухових пристроїв із зменшеним імпульсом; на Фіг.3 зображено розріз А-А, який зображено на Фіг.2; на Фіг.4 зображено дульні насадки гідрогармати; на Фіг.5 зображено соплові насадки гідрогармати. 7 Гідрогармата для знешкодження саморобних вибухових пристроїв із зменшеним імпульсом містить (Фіг.2, Фіг.3, Фіг.4 та Фіг.5): ствол з казенною частиною 2 і захисною муфтою 1, компенсатор відбиття 3-14 та 18-23, затвор 15-17. Компенсатор відбиття, в свою чергу, складається з: корпусу 7, передньої стінки 6, кришки 11, сальника кришки 12, однієї або більше газових трубок 5 та 21 із ніпелями 3 та 20, двох або більше газових поршнів 4 та 22, однієї або більше соплових насадок 13 та 18 із прокладками 14 та 19, одного або більше штоків 10 та 23, одного робочого поршню 8 із прокладкою 9. Затвор гідрогармати складається із корпусу затвора 15, кільця-прокладки 16 та захисної муфти 17. Конструктивно ствол з казенною частиною виконано однією деталлю у вигляді полого циліндру, в якому канал ствола (Фіг.2, розмір а), проміжна камора (Фіг.2, розмір б) та патронник (Фіг.2, розмір в) утворюють наскрізний отвір. В каналі ствола гідрогармати по довжині а розташовується снаряд, який з обох боків фіксується за допомогою пижів. Для уникнення випадків просування снаряду з пижами з каналу ствола всередину проміжної камори в місці поєднання а та б їх діаметри виконуються різними таким чином, аби зі сторони каналу ствола утворився уступ, з шириною полки не менше 0,1 від калібру ствола гідрогармати. Для уникнення випадків випадіння снаряду з пижами з каналу ствола в проміжок між дульним зрізом ствола та захисною муфтою встановлюється додаткова прокладка із матеріалу, цілісність якої може бути зруйновано снарядом гідрогармати під час пострілу. По довжині б виконано один або більше радіальних отворів, до яких приєднано ніпелі газових трубок. На зовнішній або внутрішній поверхні ствола гідрогармати зі сторони дульного зрізу виконано роз'ємне з'єднання для встановлення дульних насадок гідрогармати (Фіг.4). За відсутності дульних насадок на роз'ємне з'єднання монтується захисна муфта. Патронник гідрогармати виконується всередині казенної частини ствола в області в. Перед виконанням пострілу в зазначений патронник гідрогармати встановлюється імпульсний пороховий генератор тиску таким чином, аби його отвір для виходу порохових газів було направлено в бік проміжної камори. Компенсатор відбиття змонтовано поверх казенної частини або ствола гідрогармати таким чином, або головна вісь його корпусу співпадала, відповідно, з головною віссю казенної частини або ствола гідрогармати. Передню стінку компенсатору відбиття закріплено на зовнішній поверхні казенної частини ствола гідрогармати в області б чи в. В передній стінці компенсатору відбиття виконано один або більше приєднувальних отворів для приєднання газових трубок та один або більше наскрізних пазів чи радіальних отворів для вирівнювання тиску між внутрішніми пустотами компенсатору відбиття під час переміщення робочого поршня. Корпус компенсатору відбиття фіксується на торцевій частині його передньої стінки, утворюючи порожнину для розташування в ній хвостових частин газового поршня, робочого поршня, прокладки робочого поршню, штоків та противаги, 57757 8 якою має споряджатися зазначений компенсатор. У випадку використання в якості противаги рідини на зазначений корпус за допомогою роз'ємного з'єднання монтується кришка з сальником та сопловими насадками з прокладками до них. В кожній з газових трубок виконується один або декілька отворів чи наскрізних пазів на такій відстані від її торця, аби у крайньому лівому положенні газового поршня його циліндр перекривав ці отвори від потрапляння до них порохових газів з проміжної камори гідрогармати. Затвор гідрогармати конструктивно виконано у вигляді полого циліндру, всередині якого монтується ударно-спусковий механізм (УCM) або електрична контактна група (ЕКГ), за допомогою яких приводиться в дію імпульсний пороховий генератор тиску. Затвор разом з кільцем-прокладкою монтується на корпус казенної частини гідрогармати таким чином, аби під час виконання пострілу з неї забезпечити надійне запирання її патроннику від прориву порохових газів, утримуючи при цьому корпус імпульсного порохового генератору тиску всередині патронника. На тильну частину затвору монтується захисна муфта, яка, окрім захисту УСМ та ЕКГ затвору від забруднення, сприяє герметизації компенсатору відбиття по контуру казенної частини. Таким чином запропонована корисна модель, як вона описана вище дозволяє: - проводити руйнування обраної складової СВП не тільки рідиною, але і снарядами з твердих тіл або у твердих оболонках; - проводити гнучке налаштування ефективності дії компенсатору відбиття, зменшуючи або виключаючи наявність імпульсу відбиття; - споряджати компенсатор відбиття противагою, яка виготовлена з твердих матеріалів; - використовувати замість штатних нові імпульсні порохові генератори тиску із збільшеною потужністю; - усунути руйнування обладнання дистанційнокерованих апаратів, на яких вони змонтовані; - зменшити час або виключити перебування фахівця-вибухотехніка у зоні ураження СВП під час його дезактивації; - здійснювати дистанційне прицілювання гідрогармати, коли її змонтовано на дистанційнокерованому апараті, який обладнано засобами спостереження; - мінімізувати прорив порохових газів з проміжної камори гідрогармати до компенсатору відбиття з наступним негативним впливом на стабільність його роботи. Пристрій можна рекомендувати до застосування у роботі спеціальних підрозділів правоохоронних органів. Джерела інформації: 1. Патент Великобританії №GB2030684. Розробки схеми порушення бомби та метод. МПК F41B9/00, опубл. 10.04.1980; 2. Патент США № US5386758. Пристрій та метод для роззброєння труби бомб. МІЖ F42B33/00, опубл. 07.02.1995; 9 3. Патент Великобританії № GB2083894. Гармати для нейтралізації вибухових речовин і т.д. МПК F41F1/00, опубл. 31.03.1982; 4. Патент Великобританії № GB2291958. Зривач зброї. МПК: F41B15/00; F41A1/10 опубл. 07.02.1996; 57757 10 5. Патент № WO9964808. Рідиний руйнувач із зменшеною зоною відкочування. МПК: F41B9/00; F42B33/06; F41A1/10 опубл. 16.12.1999 прототип. 11 Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 57757 Підписне 12 Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601