Спосіб переробки меланжів

Спосіб відноситься до області хімічної і оборонної промисловості. Зокрема до способів знешкодження та утилізації некондиційних меланжів - окислювачів ракетного палива. Меланжі-окислювачі ракетного палива представляють собою суміш концентрованої азотної кислоти й оксидів азоту. Основне їхнє призначення забезпечення умов горіння рідкого вуглеводного палива в реактивних двигунах у верхніх прошарках атмосфери, бідних киснем. Меланжі тривалий час можуть зберігатися в цистернах або в бочках, що виготовлені з нержавіючої сталі або з алюмінію. З метою зниження корозійної активності стосовно зазначених матеріалів у меланжі добавляють інгібітори корозії. Частіше усього в якості інгібіторів використовують Н 3РО 4, HF, J 2. Тепер на складах знаходиться значна кількість меланжів, у котрих або минув гарантований термін збереження, або через підвищення вмісту в них продуктів корозії їх не можна використовувати по прямому призначенню. Крім того, стан деяких схови щ і бочок потребує їхнього звільнення від меланжів. Таким чином, у даний час актуальне питання про знешкодження або утилізацію некондиційних меланжів. Хоча склади меланжів мають установки по їх знешкодженню, але потужності цих установок спроможні провести знешкодження незначних проливів меланжів і забезпечити безпеку процесів прийому меланжів і заправки ними ємностей ракет. Таким чином, існує серйозна необхідність створення технологічних і апаратурних передумов по знешкодженню некондиційних меланжів і утилізації продуктів знешкодження. Відомий спосіб переробки некондиційного меланжу, продукту нітрування целюлози, що є сумішшю азотної кислоти, сірчаної кислоти й оксидів азоту шляхом високотемпературного відгону азотної кислоти й оксидів азоту під дією міцної сірчаної кислоти, конденсації азотної кислоти, абсорбції оксидів азоту з їх доокисленням і одержанням слабкого розчину азотної кислоти, що повертається на стадію відгону. Спосіб характеризується тим, що він реалізується в умовах, коли необхідно завозити зовні концентровану 9295% сірчану кислоту і реалізувати розведену сірчану кислоту концентрацією 40% H2SO4. Оскільки вивіз такої сірчаної кислоти неможливий через її агресивність, установка переробки меланжу зблокована з енергоємним вузлом регенерації сірчаної кислоти вогневим методом. Крім того, відомий спосіб характеризується тим, що вузол уловлювання і доокислення окислів азоту великомасштабний і його можна порівняти із колоною розгону меланжу. По відомому способу переробка некондиційних меланжів - окислювачів ракетного палива можлива при забезпеченні їхнього безпечного транспортування від місць збереження на установку регенерації. [«Технологічний регламент процесу одержання кислоти азотної концентрованої», РТП 78-86, підприємство п/я г4972, м.Шостка]. Найбільше близьким по своєму те хнічному рішенню і результату, що досягається, є пропозиція по переробці некондиційних меланжів шляхом повернення їх на виробництво концентрованої азотної кислоти методом прямого синтезу з окислів азоту, де меланжі будуть перероблятися по відомому способу. [Атрощенко В.И. і ін. Технологія зв'язаного азоту, "Вища школа", Київ, 1985, с.268-282]. Відповідно до цього способу некондиційний меланж переробляють шляхом подавання його перед автоклавом у потік суміші слабкої азотної кислоти і рідких оксидів азоту, гідролізу й окислювання оксидів у рідкій фазі, поділу продукту автоклавної переробки з виділенням азотної кислоти, переданої потім для різноманітних технічних потреб, у тому числі і на виробництво добрив. Зазначений спосіб прийнятий нами в якості способу-прототипу. До недоліків зазначеного способу відноситься те, що інгібітори корозії і продукти корозії, що накопичилися в некондиційних меланжах, потрапляють у загальну масу виробленої азотної кислоти, забруднюють її, а в ряді випадків різко підвищують корозію устаткування основного виробництва. Наприклад, HF, як інгібітор корозії однієї з марок меланжу, активно взаємодіє з феросиліцидовими деталями апаратури цеху азотної кислоти. Переробка некондиційних меланжів-окислювачів ракетного палива по даному відомому способу також можлива тільки при забезпеченні їхнього безпечного транспортування від місць збереження на установку переробки. Запропонований спосіб спрямований на удосконалення технології переробки меланжів, у тому числі некондиційних, шляхом змішання меланжів із багатокомпонентним розчином, що містить азотну кислоту, гідролізу й окислювання оксидів азоту, нейтралізації продукту гідролізу й одержання на основі продукту нейтралізації рідких добрив , які містять азот, що характеризується тим, що змішання і гідроліз меланжу ведуть при температурі 10 ¸ 35°С у суспензії на основі нітрату карбаміду і розчину азотної кислоти, при підтримці в суспензії Ж: Т=(8 ¸ 15):1, причому для змішання на 1м 3 суспензії вводять меланж у кількості 70 ¸ 300кг/ч, а карбамід у виді розчину 15 ¸ 45кг/ч. Далі, відповідно до способу, що заявляється, із суміші продуктів гідролізу й окислювання меланжу одержують добриво шляхом нейтралізації його аміачною водою з одночасним або наступним уведенням карбаміду, підтримуючи в нейтралізованій суміші загальний вміст азоту в межах 20 ¸ 30%, направлення частини нейтралізованої суміші на стадію гідролізу в якості розчину, що містить карбамід, а іншої частини для приготування товарних форм рідких добрив, що містять азот. Прийоми, що заявляються, й інтервали чисельних значень параметрів, що заявляються аргументуються в такий спосіб. Перевага ведення процесів гідролізу й окислювання компонентів меланжу в гетерогенному середовищі, де в рідкій фазі в основному знаходиться азотна кислота з концентрацією 30 ¸ 40%, а у твердій фазі погано розчинні кристали нітрат карбаміду (NH2)2СО×НNО3 полягає в такому. Поверхня кристалів є місцем зародження і розвитку газових пухирців, у яких накопичуються СО2, N2 і NO продукти реакцій 1, 2. Зародки газових пухирців не відразу р ухаються до межі суспензія - атмосфера, а повинні вирости до певного розміру, коли піднімальна сила пухирця зможе перебороти сили адгезії пухирця до поверхні. Тільки після цього пухирець відривається від поверхні. Тому що п ухирець живе порівняно довго, такий газ як NO устигає дифундува ти в рідку фазу і вступити в реакцію окислювання з карбамідом. Все зазначене сприяє тому, що розчинення оксидів азоту, їхній гідроліз і окислювання протікають практично тільки в рідкій фазі і виділення оксидів азоту в атмосферу практично немає. У той же час, оскільки значна частка азотної кислоти, яка вводиться із меланжем при безупинній реалізації способу, зв'язується у виді твердого (NH2)2CO · HNО3, у рідкій фазі її концентрація знижується. Внаслідок зниженої концентрації азотної кислоти в рідкій фазі і достатньо низькій температурі суспензії створюються умови, коли над суспензією пружність парів азотної кислоти низька і проблема забезпечення в аспіраційному повітрі санітарних норм викиду стає можливою при щодо невисоких капітальних і експлуатаційних витратах на роботу санітарної безстічної абсорбційної установки. Спосіб забезпечує протікання процесів гідролізу окислів азоту в рідкій фазі. 3(N2 O 4 )p-p + 2H 2 O = 3HNO3 + (NO · HNO 3 )p- p + (NO)p -p (1) Порівняно великий обсяг суспензії в реакторі-гідролізаторі стосовно кількості меланжу, який вводиться, і порівняно низькі температури процесу дозволяють запобігати утворення локальних обсягів суспензії, де створюються умови можливого утворення значних пухирців газу NO, NO2, що прориваються до поверхні поділу суспензія - атмосфера. Реакція одержання і негідролізованих оксидів азоту молекулярного азоту протікає практично на поверхні кристалів нітрату карбаміду. Візуально очевидно, що в ході реакції газові пухирі виникають і ростуть на поверхні кристалів і тільки пізніше при перемішуванні суспензії утворяться значні пухирі азоту і СО2, які надходять на межу поділу суспензія-атмосфера. [ 2 (NH2 )2 CO · HNO 3 ]ò + 6(NO · HNO 3 )p-p = = 5N2 + 2CO 2 + 8 HNO 3p-p + 4H2O (2) Таким чином, здійснення процесу гідролізу в суспензії в межах вмісту твердої фази і температури, що заявляються, дозволяє проводити гідроліз із мінімальним забрудненням аспираційного повітря шкідливими сполуками азоту (NО, NО2 , пари НNO3). Якщо температура в зоні гідролізу буде підтримуватися вище 35°С, то теплоти гідролізу і теплоти кристалізації нітрату карбаміду буде достатньо, щоб у локальній зоні суспензії, де знаходиться крапля меланжу, температура стане близька або навіть перевищувати температуру кипіння меланжу 48¸58°С. Навколо краплі утвориться парогазовий пухир насичений NО2, який тягне краплю до межі поділу суспензія-атмосфера. Тут пухир на основі оксидів азоту лопається й в оксиди азоту надходять у газову фазу. Аспираційне повітря при цьому збагачується оксидами азоту і робота системи санітарної абсорбції стає напруженою. Нижнє значення інтервалу температур суспензії 10°С, що заявляється, при реалізації процесу гідролізу аргументоване тим, що воно безпосередньо пов'язане з температурою охолодної води. Теплота із зони гідролізу виводиться завдяки умонтованому теплообміннику, де в якості охолодного реагенту використовується вода або з артезіанських свердловин, або з поверхневої водойми. З огляду на те, що раціональна різниця температур між суспензією й охолодною водою 5 ¸ 10°С, а природна вода має температуру від 5 до 22°С, то для підтримки в суспензії температури нижче +10°С необхідно підбирати інший холодильний реагент, чим вода і спосіб стає економічно не ефективним , особливо якщо його комплектувати, наприклад, із фреоновою холодильною установкою. При підтримці в суспензії Ж:Т більш 15:1 в систему крім води, що надходить з аміачною водою необхідно вводити додаткову воду. Ефективність способу при цьому знижується не тільки через те, що добриво утворюється більш розведеним, але і через те, що при цьому знижується концентрація азотної кислоти. У суспензії зі зниженого концентрацією азотної кислоти погіршуються умови роботи устаткування в корозійному відношенні. Крім того, у розведеній азотній кислоті знижується розчинність оксидів азоту в рідкій фазі, а відповідно підвищується можливість їхнього виділення в газову фазу. При такій ситуації з'являється можливість утворення в зоні гідролізу парогазових пухирців, збагачених оксидами азоту і прорив їх до межі поділу суспензія - атмосфера. При підтримці в суспензії Ж:Т менше 8:1 утворюється дуже густа суспензія, перемішування якої проводити дуже важко. Введення в таку суспензію свіжих порцій меланжу не супроводжується швидкою її гомогенізацією з утворенням гарної суміші. У локальних зонах суспензії утворюються значні парогазові пухирі, збагачені оксидами азоту, і аспираційне повітря сильно забруднюється шкідливими компонентами. Через високу в'язкість суспензії може виникнути і тр удність у її транспортуванні насосами, особливо насосами-дозаторами поршневого типу. При подачі для змішання на 1м 3 суспензії меланжу в кількості меншому чим 70кг/ч спосіб стає настільки маловиробничим, що його реалізація стає економічно недоцільної. При подачі для змішання на 1м 3 суспензії меланжу більш ніж 300кг/ч, виходячи з проведених досліджень, виявляється, що зона гідролізу стає перевантаженою. Виникають локальні обсяги суспензії, де утворюються значні парогазові пухирі, збагачені оксидами азоту. Такі пухирі проникають на межу поділу суспензія-атмосфера і сильно забруднюють аспираційне повітря оксидами азоту. Необхідно при цьому істотно збільшувати потужність санітарної газоочисної установки. При подачі для змішання на 1м 3 суспензії менше чим 15кг/ч карбаміду, у виді розчину, стадія гідролізу поступово буде збіднена по нітрату карбаміду і почнуть виявлятися недоліки пов'язані з цим. Насамперед, може виявитися, що реакція 2 не буде завершуватися в реакторі-гідролізаторі, а частково почне виявляти себе на стадії нейтралізації і введення карбаміду. При подачі для змішання на 1м 3 суспензії більш ніж 45кг/ч карбаміду необґрунтовано збільшується кратність циркуляції карбаміду в системі гідролізу. Збільшується частка карбаміду, який ретроградує гідролітичне по реакції 3. (HN2)2CO + Н2О = 2NH 3+СО2 (3) Крім того, збільшується утворення нітрату карбаміду у твердій фазі, що призводить до загусання пульпи. Одночасно, у зв'язку з підвищенням утворення нітрату карбаміду, необхідно організовувати підвищений відвід тепла з зони гідролізу. Спосіб передбачає можливість використання некондиційної аміачної води з концентрацією 19-23% NН3, що найчастіше знаходиться в районі тих же складів, де розміщені сховища з меланжем. При використанні некондиційної аміачної води в кінцевих розчинах, відповідно до формули способу, що заявляється, підтримують у продукті нейтралізації вміст загального азоту не менше 20%. При приготуванні товарних форм добрива в цьому випадку в др угу секцію реактора-нейтралізатора вводять додаткову кількість карбаміду. Це робить продукт більш дорогим, але при чисельному значенні параметра, що заявляється, ще зберігається мінімально припустимий рівень економічної ефективності. Для підтримки в нейтралізованих розчинах вмісту загального азоту менше 20% складається така технологічна ситуація, коли по якимось причинах у систему вводять технічно невиправдану кількість додаткової води. Потім у др угу секцію реактору нейтралізатору подають компенсуючі кількості сухого карбаміду, щоб у готовому продукті вміст загального азоту був не менше 25%. Розрахунки показують, що в такій ситуації подорожчання продукту буде настільки велике, що реалізація способу стає економічно недоцільною. При підтримці на першій стадії нейтралізації в кінцевому розчині вмісту загального азоту більш 30% складається така ситуації, коли в реактор-нейтралізатор подають невиправдано завищену кількість карбаміду. При цьому в готовому добриві співвідношення між аміачною селітрою та карбамідом зміщається у бік карбаміду. Росте витрата карбаміду на переробку 1т меланжу. Оскільки азот у карбаміді в декілька разів дорожче азоту у аміачній воді, зазначений зсув технології призводить до подорожчання продукту і спосіб стає економічно недоцільним. Особливо це відноситься до випадку випуску «Добрива, що містить азот» марки N-25. Крім того, відзначено, що при змісті в розчині, який подають в реактор-гідролізатор, азоту більш 36% випадає у тверду фазу багато нітрату карбаміду. У цьому випадку утворюється дуже в'язка суспензія, із зони гідролізу реактора-гідролізатору починає інтенсивне надходження оксидів азоту в аспіраційне повітря. Спосіб реалізується таким чином. При включеній системі санітарного очищення аспіраційного повітря реактор-гідролізатор, обладнаний мішалкою і, наприклад, змієвиковим теплообмінником-охолодником, заповнюють суспензією нітрату карбаміду, що беруть або з буферної ємності або готують по спеціальній пусковій технології з карбаміду, аміачної води і меланжу. Після заповнення реактора-гідролізатора суспензією включають у роботу пристрій, що перемішує, і систему охолодження зони гідролізу. Включають у роботу насос-дозатор меланжу, настроєний на таку витрату, щоб забезпечувалася подача в реактор-гідролізатор 70 ¸ 300кг/ч меланжу відомого складу на 1м 3 суспензії в реакторі. Одночасно включають у роботу насос-дозатор розчину карбаміду, що подає на 1м 3 суспензії 15 ¸ 45кг/ч карбаміду у виді розчину. У якості такого розчину беруть, наприклад, готове рідке добриво, що містить азот, із складу, яке містить 2030% азоту загального, у тому числі 3 ¸ 6% азоту амідного. У ході реалізації процесу гідролізу підтримують температуру суспензії в межах 10 ¸ 35°С, шляхом зміни подачі кількості охолодної води на умонтований змієвиковий теплообмінник. В міру наробітку гідролізованої маси, вона самоперетіканням надходить у реактор-нейтралізатор, що також обладнаний мішалкою, теплообмінником-охолодником. Реактор-нейтралізатор переважно виготовляють як двохсекційний апарат. У секціях реактора-нейтралі затору розміщаються датчики автоматичного контролю рН реакційного середовища. У першу секцію реактора подається основна кількість аміачної води, витрата якої регулюється шляхом підтримки рН технологічного середовища на рівні 5-5,5. Одночасно в першу секцію реактору-нейтралізатору подається, наприклад, стрічковим дозатором необхідна кількість карбаміду. У процесі нейтралізації тверда фаза суспензії, що надходить із реактору-гідролізатору, розчиняється, а азотна кислота, що звільнилась, нейтралізується до нітрату амонію. Слабокислий розчин, що містить у рідкій фазі карбамід і аміачну селітру, розподіляється на два потоки. Частина розчину стікає в ємність, із якої вона насосом - дозатором подається на стадію гідролізу, переважно через систему санітарної абсорбції. Основна частина розчину з першої секції реактора-нейтралізатору надходить у др угу секцію реакторанейтралізатору. В другу секцію подається невеличка кількість аміачної води для підняття рН до 7,5 ¸ 8,5. Крім того, передбачається сюди ж уводити додаткові кількості карбаміду, для коригування складу готового продукту, перед направленням його на склад. У залежності від типу марки рідкого добрива, що відрізняються в основному вмістом азоту, у др угу секцію подається додаткова кількість карбаміду або при необхідності води. В другій секції розчин прохолоджується до температури не більш 50°С і відкачується в сховища складу готової продукції. При необхідності, у другу секцію можуть уводитися добавки водорозчинних мікроелементів, наприклад цинку або молібдену. Нижче приводиться приклад №1 реалізації способу, що заявляється, при підтримці оптимальних значень параметрів, що заявляються. Приклад 1 У прикладі реалізації способу в якості меланжу беруть окислювач марки АК-27И по ГОСТ В 18112-72, у якого минув термін його гарантованого збереження. Меланж містить 75% HNO3 і 22% оксидів азоту в перерахунку на N2O4. Крім води, меланж містить 1% інших компонентів. До складу інших входить залишкова кількість інгібітору J20,1% і Аl2О 3-0,6%. - продукт корозії алюмінієвих ємностей, у яких зберігався меланж. Спосіб реалізують на установці, яка має у якості основних апаратів реактор-гідролізатор і двохсекційний реактор-нейтралізатор. Реактори обладнані мішалками, що споживають 1кВт/м 3 електроенергії для перемішування. Реактори мають умонтовані змієвикові теплообмінники. Охолодження ведеться річковою водою з початковою температурою 18°С. З реакторів є витяжки аспіраційного повітря, яке направляється в апарат санітарного очищення. У реактор-гідролізатор поміщають 5м 3 суспензії нітрату карбаміду, рідка фаза якого - це розчин азотної кислоти, аміачної селітри і карбаміду. Щільність суспензії 1,45г/см 3. У вихідній суспензії відношення Т:Ж=1:13,9, це ж відношення підтримують і в ході реалізації способу. Зазначене значення Т:Ж знаходиться в оптимальній зоні інтервалу значень даного параметра, що заявляється. У реактор-гідролізатор, відповідно до формули способу, що заявляється, подають меланж у кількості 200кг/ч на 1м 3 суспензії, що відповідає подачі меланжу 1000кг/ч. Одночасно в реактор-гідролізатор подають 30кг/ч карбаміду на 1м суспензії, що відповідає подачі карбаміду 150кг/ч. Карбамід вводять у виді розчину готового рідкого добрива, у якому концентрацію азоту загального підтримують рівною 25,29%. Усього вводять 1350кг/ч розчину карбаміду. У ході реалізації процесу ,відповідно до формули способу, що заявляється, підтримують температуру суспензії 29°С. У результаті переміщування інгредієнтів проводять процес гідролізу основної частини оксидів азоту до НNО3 і окисно-відновлювальний процес переведення частини NO, що залишилася, до молекулярного азоту. З реактора з аспіраційним повітрям відводять газоподібні продукти реакцій 52,7кг/ч СО2 і 37,2кг/ч N2, сліди парів HNO3 і оксидів азоту. Забруднене аспіраційне повітря подають на санітарне очищення в абсорбер, де йде абсорбція слідів парів азотної кислоти й оксидів азоту, що в основному потрапляють в аспіраційне повітря при відхиленні технологічних норм процесів, реалізованих у реакторі-гідролізаторі. З реактора-гідролізатора відводять 2260кг/ч кислої суспензії нітрату карбаміду і спрямовують її в першу секцію реактора-нейтралізатору. У зазначену секцію вводять також 958,24кг/ч аміачної води з концентрацією 25% NH3, і 303,19кг/ч гранульованого карбаміду. З реактора-нейтралізатору відводять 94,1кг/ч парів води. Кількістю карбаміду, який вводять, відповідно до формули способу, що заявляється, підтримують у нейтралізованому розчині загальний вміст азоту 25,29%. У процесі реалізації стадії нейтралізації з першої секції ректора-нейтралізатору виводять 3436,42кг/ч «прозорого» розчину, що містить 59,37% аміачної селітри (NH4NO3) і 11,11% карбаміду. Інші домішкові компоненти розчину знаходяться або у виді тонкої суспензії, або в розчиненому стані. Таким чином, у якості продукту нейтралізації одержуємо суміш карбаміду і аміачної селітри (КАС). Температуру розчину підтримують у межах 50-55°С, рН розчину 5,5. Розчин, який виходить із першої секції реактора-нейтралізатору, розділяють. Частину розчину в кількості 1350кг/ч спрямовують у збірник вихідного розчину карбаміду, звідки його подають у реактор-гідролізатор. Іншу частин у нейтралізованого розчину в кількості 2076,42кг/ч передають у др угу секцію реакторанейтралізатору. У цій секції реактора-нейтралізатору в нейтралізований розчин вводять додатково 50кг/ч аміачної води, у тому числі 12,5кг/ч NH3. При цьому рН розчину доводять до 7,5-8,5. З другої секції реактора-нейтралізації готовий продукт направляється на склад. Продукт представляє собою маслянисту рідину, із незначною суспензією бурих колоїдних часток. Температура замерзання продукту не більш (-10°С). Щільність готового продукту 1,31г/см 3. У складі отриманого продукту Nзаг. - 25,77%. У тому числі вміст Nамон.-10,62%; Намід.-5%. Вміст надлишкового аміаку 0,59%, що істотно знижує корозійні властивості рідкого добрива стосовно вуглеводної сталі. Продукт по своїх властивостя х задовольняє вимогам, запропонованим до «Рідкого добрива, що містить азот (КАС)» марка N-25. У таблиці приведені приклади, що ілюструють реалізацію способу у всіх інтервалах параметрів, що заявляються. До позитивних якостей способу, варто віднести те, що він націлений на створення автономних установок по знешкодженню некондиційних меланжів-окислювачів ракетного палива. Це дозволить організувати поблизу схови щ некондиційного меланжу його переробку на рідкі добрива, що містять азот. Отримане добриво на території України може бути реалізоване в межах невеличких відстаней перевезень. Одержувані, відповідно до способу, що заявляється, добрива відносяться до добрив відомого класу, типу КАС - розчинів карбаміду і аміачної селітри. Основною задачею способу є проведення умов знешкодження меланжів примінімальному впливі шкідливих чинників на екологію району установки. Спосіб реалізується без утворення твердих і рідких відходів виробництва. Спосіб дозволяє знизити рівень забруднення аспіраційного повітря, яке відсмоктується з апаратури, від найбільш небезпечних шкідливих інгредієнтів: оксидів азоту і парів азотної кислоти. Але саме головне знижує ризик екологічної аварії при руйнації ємностей, у яких зберігається меланж. В даний час виконаний цикл досліджень способу в лабораторних умовах, напрацьовано 6кг рідкого «Добрива, що містить азот (КАС)» марки N-25 для передачі його для спеціалізованих досліджень. Готуються матеріали по розробці технічних умов на добриво, одержуване на основі продуктів утилізації некондиційних меланжів. Таблиця 1 Приклади реалізації способу переробки меланжів Подача регентів Продукт після Відношення для змішання на 1 Вміст Nзаг. у коригування складу Температура 3 № Ж:Т в м суспензії нейтралізов аній Примітки суспензії, °С суспензії суміші, % Меланж, Карбамід, Щільність,г/см3N заг., % кг/ч кг/ч 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 13,9:1 29 200 30 25,29 1,31 25,77 Опт имальні умови реалізації способу. 2 15:1=max 29 200 30 25,2 1,305 25,6 Мінімально припустимий вміст у тв ердій фазі нітрату карбаміду. Максимально припустиме в иділення оксидів у газов у фазу. 3 17:1 >max 29 200 30 25,1 1,312 25,48 Неприпустимо низький вміст у твердій фазі нітрату карбаміду. Суспензія в иділяє неприпустимо багато оксидів азоту. Процес знешкодження 4 8:1= min 29 200 30 25,3 1,318 25,8 5 7:1max 200 30 25,1 1,308 25,55 8 14:1 10=min 200 30 25,3 1,31 25,7 9 14:1 8max 30 25,4 1,305 25,6 12 14:1 29 70=min 30 25,05 1,31 25,34 13 14:1 29 60max 25,25 1,31 25,75 16 14:1 29 200 15=min 25,2 1,312 25,65 18 14:1 29 200 30 20=min 1,288 25,3 19 14:1 29 200 30 17