Спосіб мінімально інвазивної двопучкової техніки реконструкції дзьобоподібно-ключичної зв’язки

Реферат: Спосіб мінімально інвазивної двопучкової техніки реконструкції дзюбоподібно-ключичної зв'язки при лікуванні гострого пошкодження акроміально-ключичного зчленування включає фіксацію акроміального кінця ключиці пучком ниток та металевими фіксаторами. Мікропластини і лавсанові нитки, які стабілізують ключицю при проведенні через канали у дзьобоподібному виростку, відтворюють діючий на акроміальний кінець ключиці розподіл сил по напрямках, що схожі з векторами інтактних трапецієподібної та конічної зв'язок, які саме разом і утворюють дзюбоподібно-ключичну зв'язку. UA 72742 U (12) UA 72742 U UA 72742 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме до травматології і ортопедії, і може бути використана при лікуванні пошкоджень акроміально-ключичного зчленування. Пошкодження акроміально-ключичного зчленування є досить частою травмою поясу верхніх кінцівок. При цьому пошкоджуються акроміально-ключична та дзюбоподібно-ключична зв'язки. Основне навантаження при з'єднанні ключиці і лопатки в акроміально-ключичному зчленуванні несуть трапецієподібна та конічна зв'язки, які саме разом і утворюють дзюбоподібно-ключичну зв'язку. Отже, вказана зв'язка має двопучкову будову. Головну роль в стабілізації акроміально-ключичного зчленування грає дзюбоподібноключична зв'язка - вона запобігає зміщенню ключиці вгору. Вказана зв'язка має більшу міцність на розрив ніж акроміально-ключична зв'язка [Булычев Г.И. Выбор способа хирургического лечения больных с вывихом акромиального конца ключицы / Г.И. Булычев // Гений ортопедии. 2002. - № 3. - С. 20-23]. Методи лікування пошкоджень акроміально-ключичного зчленування залишаються досить варіабельними. Потерпілі з високим ступенем пошкодження акроміально-ключичного зчленування (тип III, IV, V, і VI) за класифікацією Rockwood [Rockwood C. A. Injuries to the acromioclavicular joint / С. A. Rockwood, D. P. Green // Fractures in Adults. Vol. 1. Philadelphia, JB Lip-pincott. 1984. - P. 860-910] лікуються, переважно, оперативним методом. Використання різноманітних ригідних металоконструкцій для стабілізації рухомого акроміально-ключичного зчленування є не вирішеною до кінця задачею, так як у результаті впливу на вказане зчленування різнонаправлених сил фіксація може послабувати. Крім того, необхідність повторної операції для видалення імплантатів після одужання, також є серйозним недоліком. Широке розповсюдження отримали методики, що засновані на реконструкції зв'язок акроміально-ключичного зчленування з використанням міцних ниток, які не розсмоктуються [Blatter G. Augmentation of the coraco-clavicular ligament suture. Comparison between wire cerclage, vicryl tape and PDS cord / G. Blatter, G. Meier // Unfallchirurg. 1990. - № 93. - P. 578-583], при цьому відсутня необхідність у наступному видаленні імплантату. Але і ці методики мають недоліки. Розташування ниток навкруги переднього відділу дзьобоподібного виростка іноді призводить до неповного переднього підвивиху ключиці, а її природні рухи можуть призвести до перерізання кістки ниткою [LaPrade R.F. Coracoclavicular ligament reconstruction using a semitendinosus graft for failed acromioclavicular separation surgery / R.F. LaPrade, B. Hilger// Arthroscopy. - 2005. - № 21. - P. 1277]. Сучасні методи артроскопічної стабілізації [Lafosse L. Arthroscopic treatment of acute and chronic acromioclavicular joint dislocation / L. Lafosse, G.P. Baier, J. Leuzinger // Arthroscopy. 2005. № 21. - P. 1017.] акроміально-ключичного зчленування і реконструкції зв'язок, не дивлячись на явну малу інвазивність, також мають недоліки, що пов'язано із затратою великої кількості часу, технічною складністю і потребують великого досвіду хірурга в артроскопічній хірургії. Різноманітні методи анкерної стабілізації, при впроваджуванні анкера в дзьобоподібний виросток, мають відносно невисокі міцнісні характеристики [Паздников Р.В. Сравнительная оценка прочности фиксации анкеров в губчатой кости / Р.В. Паздников, А.А. Тяжелов, М.Ю. Карпинский, Е.Д. [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2010. - № 4. - С. 5659]. Найбільш близьким до запропонованої корисної моделі є новий в нашій країні спосіб лікування пошкоджень акроміально-ключичного зчленування - MINAR (англ. Minimaly invasive acromioclavicular joint reconstruction - малоінвазивна реконструкція акроміально-ключичного суглоба). При цьому здійснюється малоінвазивна реконструкція дзюбоподібно-ключичної зв'язки з використанням фіксаторів Flipptack фірми «KarlStorz» і ниток Ethibond 2.0. Вказаний спосіб має значний недолік: фіксація акроміального кінця ключиці здійснюється тільки одним пучком ниток, які стабілізують ключицю тільки у фронтальній площині, що недостатньо для її оптимальної передньо-задньої стабілізації. А це, в свою чергу, може призвести до підвивиху ключиці, до розвитку деформуючого артрозу акроміально-ключичного зчленування, порушення функції верхньої кінцівки. Задачею корисної моделі є розробка способу лікування пошкоджень дзюбоподібноключичної зв'язки акроміально-ключичного зчленування, що забезпечує стабільність акроміального кінця ключиці у фронтальній та сагітальній площинах, унеможливлює підвивих ключиці, створює сприятливі умови для збереження біодинаміки акроміально-ключичного зчленування, запобігає розвиток в ньому деформуючого артрозу, порушення функції верхньої кінцівки. Суть корисної моделі, що пропонується, полягає в тому, що при малоінвазивній реконструкції дзюбоподібно-ключичної зв'язки у разі її гострого пошкодження використовуються 1 UA 72742 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 лавсанові нитки і мікропластини, які при проведенні через канали у дзьобоподібному виростку відтворюють діючий на акроміальний кінець ключиці розподіл сил по напрямках, що схожі з векторами інтактних трапецієподібної та конічної зв'язок, які саме разом і утворюють дзюбоподібно-ключичну зв'язку. Таким чином, попереджається підвивих ключиці, розвиток деформуючого артрозу акроміально-ключичного зчленування, виникнення порушення функції верхньої кінцівки, створюються сприятливі умови для збереження біодинаміки акроміальноключичного зчленування. Усе це сприяє покращенню результатів лікування хворого. Спосіб лікування здійснюється наступним чином. Оперативне втручання виконується під реґіонарною анестезією, через 3-сантиметровий шкірний розріз над акроміальним краєм ключиці. Після розтину фасції в області переднього краю ключиці тупим шляхом розсовується дельтоподібний м'яз, після чого легко пальпується дзьобоподібний виросток. Потім проводиться невелика диссекція м'яких тканин по латеральній стороні дзьобоподібного виростка. Сюди вводиться обмежувач направляючого пристрою для свердління. Обмежувач попереджає глибоке свердління і захищає від пошкоджень судинно-нервових структур та органів грудної клітки. Після чого, в направляючий пристрій вставляється свердло 4,5 мм в діаметрі і його вістря розташовується по центру основи дзьобоподібного виростка. За допомогою електродриля висвердлюється канал, при цьому, в кінці свердління гострий кінець свердла впирається в обмежувач направляючого пристрою. Крім того, на самому свердлі також є обмежувач для запобігання надмірно глибокого свердління. Як імпланти використовується стандартна мікропластина фірми "Комет" на шість отворів та мікропластина на два отвори і дві лавсанові нитки по 6 мм у діаметрі. Імплантат формується наступним чином: мікропластину "Комет" на шість отворів згинають на рівні перемички вдвоє, через отвори в пластині продівають дві лавсанові нитки, плоскогубцями пластина обтискається на рівні отворів для надійної фіксації ниток. Підготовлений імплантат із мікропластини вводиться в канал у дзьобоподібному виростку і проштовхується донизу за допомогою штовхача. За допомогою натяжіння ниток, що фіксовані в дистальному отворі імплантату, здійснюється його розворот. Перевірка позиціонування імплантату здійснюється за допомогою натяжіння всіх ниток, а також інтраопераційної рентгенографії. У разі труднощів із розворотом імплантату під дзьобоподібним виростком із латеральної сторони вводиться пристрій для розвороту імплантату, який і розвертається за його допомогою. В акроміальному кінці ключиці свердлом діаметром 3,5 мм формується два отвори, через які, використовуючи дротяний провідник, проводяться нитки імплантату. При формуванні каналів в ключиці свердління здійснюється таким чином, щоб вхідний отвір тунелю для "конічного" пучка розташовувався відступивши від заднього краю ключиці 0,7 мм, напрям каналу - 55° у сагітальній площині, зверху-вниз, спереду-назад. Для "трапецієподібного" пучка - відступивши від переднього краю ключиці 10 мм, направлення каналу - 40° у фронтальній площині, зверху-вниз, ззовні-всередину, по напряму до основи дзьобоподібного виростка. За допомогою «Т»-подібної рукоятки здійснюється вправлення акроміального кінця ключиці, після чого затягуються нитки, що фіксують ключицю (Фіг. 1). Для попередження прорізання ниток через губчасту кістку акроміального кінця ключиці, над дистальним отвором розташовують мікропластину із двох отворів, фіксовану деротаційним гвинтом "Комет". Рану ушивають пошарово. В післяопераційному періоді хворому здійснюють фіксацію плечового поясу торакобрахіальною гіпсовою пов'язкою на 3 тижні, після зняття якої назначається курс реабілітаційного лікування. Навантаження на пошкоджену кінцівку виключене до 1,5-2-х місяців, підйом ваги не більше 4 кг. Рентгенологічний контроль перед випискою хворого і через 4 тижні з моменту операції. Для ілюстрації практичного використання способу лікування наводимо наступне клінічне спостереження. Хворий П., 48 років, був прийнятий в травматологічне відділення Луганської обласної клінічної лікарні через тиждень після травми з діагнозом: закритий вивих акроміального кінця лівої ключиці III типу за Rockwood (Фіг. 2). Здійснена операція: вправлення вивиху і фіксація акроміального кінця лівої ключиці малоінвазивним двопучковим методом за описаною вище методикою (Фіг. 3). Виписаний в задовільному стані. Обсяг активних рухів в плечовому суглобі досяг повної амплітуди до кінця 6го тижня післяопераційного періоду. В цей термін хворий повернувся до своєї роботи без обмежень. Біль і дискомфортні відчуття у повсякденній діяльності та під час сну не хвилюють. Вигляд післяопераційного рубця (Фіг. 4.). Результат лікування розцінений як добрий. 2 UA 72742 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб мінімально інвазивної двопучкової техніки реконструкції дзюбоподібно-ключичної зв'язки при лікуванні гострого пошкодження акроміально-ключичного зчленування, що включає фіксацію акроміального кінця ключиці пучком ниток та металевими фіксаторами, який відрізняється тим, що мікропластини і лавсанові нитки, які стабілізують ключицю при проведенні через канали у дзьобоподібному виростку, відтворюють діючий на акроміальний кінець ключиці розподіл сил по напрямках, що схожі з векторами інтактних трапецієподібної та конічної зв'язок, які саме разом і утворюють дзюбоподібно-ключичну зв'язку. 3 UA 72742 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4