Спосіб вирощування старовікової люцерни за різних озимих насівних культур на півдні україни

Реферат: Спосіб вирощування старовікової люцерни за різних озимих насівних культур на півдні України включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю. Виконують рихлення на глибину 4-6 см, проводять осінній насів житом або ріпаком озимим, мінеральні добрива вносять нормою N45P30. UA 77790 U (54) СПОСІБ ВИРОЩУВАННЯ СТАРОВІКОВОЇ ЛЮЦЕРНИ ЗА РІЗНИХ ОЗИМИХ НАСІВНИХ КУЛЬТУР НА ПІВДНІ УКРАЇНИ UA 77790 U UA 77790 U 5 10 15 20 25 30 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування люцерни, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю [1, 2]. Недоліком способу є те, що врожаї зеленої маси люцерни отримують за великих витрат матеріальних та енергетичних ресурсів. Задача корисної моделі - визначення оптимального поєднання агротехнічних прийомів вирощування культури з метою отримання найбільшого врожаю зеленої маси вирощуваних культур високої якості із найменшими витратами. Поставлена задача досягається тим, що впровадження агротехнічних прийомів, забезпечує оптимальні умови вирощування старовікової люцерни: виконують рихлення на глибину 4-6 см; проводять осінній насів житом або ріпаком озимим; мінеральні добрива вносять нормою N45Р30. Дослідження з вивчення порівняльної ефективності насівів старовікової люцерни озимими культурами проведено шляхом закладки двофакторних польових дослідів протягом 2008-2011 років на темно-каштанових ґрунтах сільськогосподарського кооперативу "Радянська Земля" Білозерського району Херсонської області. У польових дослідах вивчалися такі фактори та їх варіанти: Фактор А - насіви люцерни озимими культурами (жито, пшениця, ячмінь, ріпак); Фактор В - фон живлення (без добрив, N45P30, N90P60). Повторність досліду - чотириразова. Розташування варіантів здійснювалося методом 2 розщеплених ділянок. Посівна площа ділянок третього порядку - 185, облікова - 72 м . Агротехніка вирощування культур була загальноприйнята, рекомендована агрономічною наукою і передовою практикою для зрошуваних умов півдня України за виключенням елементів технології, які досліджувалися. Посів насівних культур з одночасним внесенням мінеральних добрив проводили стерньовою сівалкою-культиватором СЗС-2,1 перпендикулярно направленню рядків вегетуючої багаторічної культури - люцерни. Вегетаційні поливи виконували дощувальною машиною "Кубань" при знижені вологості активного шару ґрунту (0-70 см) до 75-80 % НВ. Урожайність за роки досліджень суттєво залежала від факторів, поставлених на вивчення від 298 до 787 ц/га (табл. 1). Найменша врожайність - 298 ц/га була отримана на контрольному варіанті, де не були внесені мінеральні добрива і не проводився насів кормовими культурами. Продуктивність посівів люцерни з кожним роком знижується із-за багатьох обставин, але своєчасне виконання насіву культури дозволяє боротися із бур'янами, збільшити вихід зеленої маси з гектару та покращити її якість. Таблиця 1 Урожайність зеленої маси старовікової люцерни і озимих насівних культур, ц/га Середнє за 2009-2011 pp. Збільшення урожайності, ц/га, за рахунок насівної добрив культури Без добрив 298 Люцерна N45P30 381 83 N90P60 431 133 Без добрив 541 243 Люцерна + жито озиме N45P30 690 309 149 N90P60 787 356 246 Без добрив 444 146 Люцерна + ячмінь озимий N45P30 568 187 124 N90P60 640 209 196 Без добрив 477 179 Люцерна + пшениця озима N45P30 599 168 122 N90P60 681 250 204 Без добрив 517 219 Люцерна + ріпак озимий N45P30 658 277 141 N90P60 742 311 225 Примітка. НІР05 за роки досліджень коливалась в межах: для фактора А - від 33,1 до 51,7; для фактора В - від 25,6 до 40,1; для взаємодії АВ - 57,3 до 89,6 ц/га. Вирощуванні культури (Фактор А) Фон живлення (Фактор В) Урожайність зеленої маси, ц/га 1 UA 77790 U 5 10 15 20 На ділянках досліду, де насів люцерни виконували житом озимим урожайність була максимальна і складала від 541 до 787 ц/га, що перевищувало контроль від 2,05 до 2,98 рази. Якщо на посівах люцерни як насівну культуру використовувати ячмінь озимий, то врожайність була на рівні 444-640 ц/га, що на 97-147 ц/га менше порівняно з житом озимим та на 31-41 ц/га з пшеницею озимою. Висока врожайність - від 517 до 742 ц/га була сформована на ділянках, де як насівну культуру використовували ріпак озимий. Згідно багатьох досліджень, проведених в різних природно-кліматичних умовах, внесення добрив підвищує оводненість тканин, зменшує концентрацію клітинного соку, збільшує фотосинтетичну діяльність рослин, що веде до більш інтенсивного накопичення органічних речовин, посиленню ростових процесів, прискоренню розвитку рослин і, зрештою, до збільшення їх продуктивності. Дослідження засвідчили суттєві зміни у формуванні врожаю зеленої маси основної та насівної культур залежно від різних норм мінеральних добрив. Збільшення врожаю зеленої маси культур від застосування мінеральних добрив порівняно з варіантом без добрив коливалось від 83 до 246 ц/га. Найменша врожайність була сформована на ділянках де мінеральні добрива не вносили і складала незалежно від інших досліджуваних факторів 455 ц/га. Внесення добрив нормою N45P30 збільшувало на 124 ц/га або 27,3 %, а подвоєння норми до N90P60 - на 201 ц/га або 44,2 %. З метою об'єктивного обґрунтування найбільш ефективного комплексу агротехнічних заходів вирощування старовікової люцерни були проведені розрахунки економічної ефективності на основі технологічних карт, які складалися по кожному варіанту. Виробничі витрати формувалися залежно від агротехнічних, тобто фінансових капіталовкладень (табл. 2). Таблиця 2 Економічна ефективність вирощування старовікової люцерни з озимими насівними культурами Середнє 2008-2011 рр. Фон живлення Без добрив N45P30 Виробничі витрати, грн/га 742 1646 Жито озиме 1026 1982 Люцерна Ячмінь озимий 1055 1881 Пшениця озима 1079 2016 Ріпак озимий 934 1880 Собівартість однієї тони зеленої маси, грн. 249 432 Жито озиме 190 287 Люцерна Ячмінь озимий 238 350 Пшениця озима 226 336 Ріпак озимий 180 286 Чистий прибуток, грн./га 1523 1250 Жито озиме 3086 3262 Люцерна Ячмінь озимий 2319 2327 Пшениця озима 2546 2536 Ріпак озимий 2998 3120 Рентабельність, % 205 76 Жито озиме 301 164 Люцерна Ячмінь озимий 220 124 Пшениця озима 236 126 Ріпак озимий 321 166 Вирощувані культури основна насівна N90P60 2508 2884 2872 2906 2772 582 366 449 427 373 768 3097 1992 2270 2867 31 107 69 78 103 25 Найбільше на виробничі витрати впливали кількість і вид висіяного насіння насівної культури. Різниця витрат між варіантами дослідів відрізнялася тим, що зі збільшенням урожаю зростали витрати на збирання зеленої маси. 2 UA 77790 U 5 10 15 20 25 30 35 Найменші витрати були за найнижчої врожайності і складали 742 грн./га, а найбільші - за вирощування старовікової люцерни з насівом пшениці озимої - 2906 грн./га. Вартість отриманої від вирощування люцерни і насівних культур продукції змінювалася за закономірностями, аналогічними змінам урожаю. Чистий прибуток - частина балансового прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів, відрахувань і інших обов'язкових платежів до бюджету. Чистий прибуток використовується для збільшення оборотних коштів підприємства, формування фондів і резервів, і реінвестицій у виробництво. Найвищі показники чистого прибутку були одержані за насівної культури - жита озимого, який залежно від фону живлення коливався від 3086 до 3262 грн./га, що порівняно з варіантом контролю було більше на 166,8 %. Незначно меншим, лише на 5,1 %, був чистий прибуток на ділянках, де як насівну культуру використовували ріпак озимий. Найгірші фінансові результати були на дослідних ділянках, де насів був зроблений ячменем озимим, чистий прибуток становив, в середньому по досліду, 2213 грн./га, що на 7,5 % менше порівняно з насівом пшениці озимої. Прибуток від реалізації товарної продукції не є кінцевим фінансовим результатом господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, тому що, крім витрат на виробництво і доходів від реалізації продукції, існують й інші види витрат і доходів, що впливають на кінцевий фінансовий результат - рентабельність. Кожне господарство повинно працювати рентабельно й отримувати прибуток у такому розмірі, який би забезпечував відшкодування всіх витрат на виробництво продукції, а також для розширення виробництва на наступний рік. Найбільший рівень виробничої рентабельності було отримано на варіантах, де як насівну культуру використовували ріпак озимий - 197 та жито озиме - 191 %. Найгірші результати були отримані на варіантах контролю - 104 %. Відмічена негативна динаміка зменшення рівня рентабельності від збільшення норми мінеральних добрив. Розробка енергозберігаючих технологій у кормових і зернових сівозмінах повинна ґрунтуватися на ретельному аналізі енергетичних циклів виробництва. Системно-енергетичний підхід дозволяє виявити найбільш енергоємні технологічні процеси, розробити і впровадити енергозберігаючі технології. Системно-енергетичний підхід є основою для розробки практичних рекомендацій, що дозволяє створити сівозміни з оптимальною системою вирощування сільськогосподарських культур і високою їх ефективністю при найменших енергетичних витратах. Показником, який показує ефективність впровадженої технології, є приріст енергії, який змінювався відповідно до зміни надходження та її витрачення. На усіх варіантах наших досліджень було отримано приріст, який коливався від 26,44 до 88,41 ГДж/га (табл. 3). Таблиця 3 Енергетична ефективність вирощування старовікової люцерни залежно від фону живлення та озимих насівних кормових культур Середнє за 2008-2011 рр Прихід енергії Вирощувані Витрати Приріст Фон живлення з урожаєм, культури енергії, ГДж/га енергії, ГДж/га ГДж/га Без добрив 112,70 86,26 26,44 Люцерна N45P30 144,09 108,34 35,75 N90P60 168,08 124,50 43,58 Без добрив 204,61 149,35 55,26 Люцерна + жито N45P30 260,96 185,05 75,91 озиме N90P60 282,89 197,83 85,06 Без добрив 167,92 124,39 43,53 Люцерна + N45P30 214,82 154,55 60,27 ячмінь озимий N90P60 242,05 171,67 70,38 Без добрив 180,40 133,63 46,77 Люцерна + N45P30 226,54 162,98 63,56 пшениця озима N90P60 257,55 181,37 76,18 3 Енергетичний коефіцієнт 1,31 1,33 1,35 1,37 1,41 1,43 1,35 1,39 1,41 1,35 1,39 1,42 UA 77790 U Продовження таблиці 3 Без добрив Люцерна + ріпак N45P30 озимий N90P60 5 10 15 20 25 195,53 248,86 280,62 139,52 172,82 192,21 56,01 76,04 88,41 1,40 1,44 1,46 Максимальні значення приросту енергії були за вирощування старовікової люцерни з насівом ріпаку озимого - 56,01-88,41 ГДж/га та жита озимого - 55,26-85,06 ГДж/га, а найменші на варіантах де насіви не виконувались - 26,44 ГДж/га. Найгірші показники приросту енергії були отримані за використання як насівної культури ячменю озимого - 43,53-70,38 ГДж/га. З досліджуваних норм мінеральних добрив, незважаючи на їх велику енергоємність, найкращі результати по приросту енергії були отримані на варіантах внесення N 90P60, що, в середньому по досліду, незалежно від інших досліджуваних факторів, склало 72,72 ГДж/га, що на 16,7 % більше порівняно з одинарною нормою і на 59,5 % - з ділянками, де мінеральні добрива не вносили. Енергетичний коефіцієнт показує, наскільки енергія, накопичена в урожаї, перевищує загальні витрати енергії на її виробництво. Найменший енергетичний коефіцієнт - 1,31 було отримано на варіантах, де не вносили мінеральні добрива. Виконання такого агротехнічного заходу, як насів культури, дав змогу суттєво збільшити енергетичний коефіцієнт. Кращі результати були отримані за сукупного вирощування люцерни та насівної культури - ріпак озимий - 1,40-1,46 та жита озимого - 1,37-1,43. На ділянках досліду з люцерною, де були насіяні пшениця озима та ячмінь озимий енергетичний коефіцієнт був майже однаковий 1,35-1,42 та 1,35-1,41 відповідно. Внесення мінеральних добрив збільшувало енергетичний коефіцієнт від 1,36 до 1,41. Для отримання високого врожаю старовікової люцерни та насівної культури на рівні 650-700 ц/га, найбільшого чистого прибутку з 1 га (3120-3262 грн.), найвищого рівня виробничої рентабельності (103-107 %), приросту енергії (75,91-76,04 ГДж/га) та енергетичного коефіцієнту (1,41-1,44) необхідно з осінніх насівних культур використовувати жито або ріпак озимий та вносити мінеральні добрив нормою N45P30. Джерела інформації: 1. Жарінов В.І. Люцерна / В.І. Жарінов, В.С. Клюй. - К., 1983.-240 с. 2. Сарнацький П.Л. Кормові культури на зрошувальних землях / П.Л. Сарнацький. - К., 1980.64 с. 30 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб вирощування старовікової люцерни за різних озимих насівних культур на півдні України, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю, який відрізняється тим, що виконують рихлення на глибину 4-6 см; проводять осінній насів житом або ріпаком озимим; мінеральні добрива вносять нормою N45P30. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4