Спосіб вирощування старовікової люцерни за різних ранньовесняних насівних культур на півдні україни

Реферат: Спосіб вирощування старовікової люцерни за різних ранньовесняних насівних культур на півдні України включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю. Виконують розпушення на глибину 4-6 см, проводять ранньовесняний насів редькою олійною або ріпаком ярим, мінеральні добрива вносять нормою N45P30. UA 77793 U (54) СПОСІБ ВИРОЩУВАННЯ СТАРОВІКОВОЇ ЛЮЦЕРНИ ЗА РІЗНИХ РАННЬОВЕСНЯНИХ НАСІВНИХ КУЛЬТУР НА ПІВДНІ УКРАЇНИ UA 77793 U UA 77793 U 5 10 15 20 25 30 35 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування люцерни, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю [1, 2]. Недоліком способу є те, що врожаї зеленої маси люцерни отримують за великих витрат матеріальних та енергетичних ресурсів. Задача корисної моделі - визначення оптимального поєднання агротехнічних прийомів вирощування культури з метою отримання найбільшого врожаю зеленої маси вирощуваних культур високої якості із найменшими витратами. Поставлена задача вирішується тим, що впровадження агротехнічних прийомів забезпечує оптимальні умови вирощування старовікової люцерни: виконують розпушення на глибину 4-6 см; проводять ранньовесняний насів редькою олійною або ріпаком ярим; мінеральні добрива вносять нормою N45Р30. Дослідження з вивчення порівняльної ефективності насівів старовікової люцерни озимими культурами проведено шляхом закладки двофакторних польових дослідів протягом 2008-2011 років на темно-каштанових ґрунтах сільськогосподарського кооперативу "Радянська Земля" Білозерського району Херсонської області. У польових дослідах вивчалися такі фактори та їх варіанти: Фактор А - насіви люцерни ранньовесняними культурами (ячмінь ярий, овес, ріпак ярий, редька олійна); Фактор В - фон живлення (без добрив, N45Р30, N90P60). Повторність досліду - чотириразова. Розташування варіантів здійснювалося методом 2 розщеплених ділянок. Посівна площа ділянок третього порядку - 185, облікова - 72 м . Агротехніка вирощування культур була загальноприйнята, рекомендована агрономічною наукою і передовою практикою для зрошуваних умов півдня України за виключенням елементів технології, які досліджувалися. Посів насівних культур з одночасним внесенням мінеральних добрив проводили стерньовою сівалкою-культиватором СЗС-2,1 перпендикулярно направленню рядків вегетуючої багаторічної культури - люцерни. Вегетаційні поливи виконували дощувальною машиною "Кубань" при знижені вологості активного шару ґрунту до 75-80 % НВ. Урожайність за роки досліджень суттєво залежала від факторів, поставлених на вивчення від 304 до 698 ц/га (табл. 1). Найменша врожайність -304 ц/га була отримана на контролі, де не були внесені мінеральні добрива і не проводився насів кормовими культурами. Продуктивність посівів люцерни з кожним роком знижується із-за багатьох обставин, але своєчасне виконання насіву культури дозволяє боротися із бур'янами, збільшити вихід зеленої маси з гектара та покращити її якість. Таблиця 1 Урожайність зеленої маси старовікової люцерни і ранньовесняних насівних культур, ц/га Середнє за 2009-2011 pp. Вирощуванні культури (Фактор А) Фон живлення Урожайність (Фактор В) зеленої маси, ц/га Без добрив N45P30 N90P60 Без добрив Люцерна + ячмінь ярий N45P30 N90P60 Без добрив Люцерна + овес N45P30 N90P60 Без добрив Люцерна + ріпак ярий N45P30 N90P60 Без добрив Люцерна + редька олійна N45P30 N90P60 304 395 442 409 521 587 412 524 591 445 566 639 486 618 698 Люцерна 1 Збільшення урожайності, ц/га, за рахунок насівної культури добрив 91 138 105 126 112 145 178 108 129 112 149 179 141 171 121 197 194 182 223 132 256 212 UA 77793 U Примітка. НІР05 за роки досліджень коливалась в межах: для фактора А - від 27,8 до 48,6; для фактора В - від 21,6 до 37,6; для взаємодії АВ - від 48,2 до 84,1 ц/га. 5 10 На ділянках досліду, де насів люцерни виконували редькою олійною, врожайність була максимальна і по фонах живлення коливалась від 486 до 698 ц/га, що перевищувало контроль на 182-256 ц/га. Насів вівсом виявився менш доцільним, збільшення врожайності коливалось від 108 до 149 ц/га, а ріпаком ярим-від 141 до 197 ц/га. Застосування добрив суттєво збільшувало врожай зеленої маси за усіма варіантами досліду. Найменше збільшення було відмічено у варіантах старовікової люцерни без насіву 91-138 ц/га, а найбільше - 132-212 ц/га при насіві люцерни редькою олійною. З метою об'єктивного обґрунтування найбільш ефективного комплексу агротехнічних заходів вирощування старовікової люцерни були проведені розрахунки економічної ефективності на основі технологічних карт, які складалися по кожному варіанту. Виробничі витрати формувалися залежно від агротехнічних, тобто фінансових капіталовкладень (табл. 2). 15 Таблиця 2 Економічна ефективність вирощування старовікової люцерни з ранньовесняними насівними культурами Середнє 2008-2011 pp. Вирощувані культури Фон живлення основна насівна Без добрив N45P30 Собівартість однієї тонни зеленої маси, грн. 255 427 Овес 228 356 Люцерна Ячмінь ярий 259 381 Ріпак ярий 203 324 Редька олійна 197 307 Чистий прибуток, грн./га 1553 1315 Овес 2050 1975 Люцерна Ячмінь ярий 2190 2116 Ріпак ярий 2477 2465 Редька олійна 2735 2797 Рентабельність, % 200 78 Овес 218 106 Люцерна Ячмінь ярий 207 106 Ріпак ярий 274 134 Редька олійна 285 147 20 25 30 N90P60 576 464 487 426 395 811 1601 1747 2136 2547 32 58 61 78 92 Відображаючи рівень питомих витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, а значить, і рівень техніки, технології та організації виробництва. Чим краще працює підприємство, інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше удосконалює техніку, технологію і організацію виробництва, тим нижча собівартість продукції. Тому вона є одним з важливих показників ефективності виробництва. Найбільша собівартість була отримана за вирощування люцерни в чистому вигляді - від 255 до 576 грн./т. Насів вівсом зменшив собівартість тонни зеленої маси на 27-112 грн., а ячменем ярим - на 4-89 грн. Найнижча собівартість вирощеної зеленої маси була отримана при насіві редькою олійною - 197-395 грн./т. Головним економічним чинником виробництва сільськогосподарської продукції є чистий прибуток. Чим більшим є цей показник, тим швидше будуть повернені капіталовкладення у виробництво продукції. У наших дослідах чистий прибуток було отримано на всіх варіантах досліду. Найвищий чистий прибуток було отримано за вирощування люцерни з насівом редьки олійної та внесення добрив нормою N45P30-2797 грн./га, а при використанні насівної культури ріпак ярий, він зменшився на 332 грн./га. 2 UA 77793 U 5 10 Найменший чистий прибуток було за вирощування люцерни без насівних культур - 811-1553 грн./га. Прибуток від реалізації товарної продукції не є кінцевим фінансовим результатом господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, тому що, крім витрат на виробництво і доходів від реалізації продукції, існують й інші види витрат і доходів, що впливають на кінцевий фінансовий результат - рентабельність. Найбільший рівень виробничої рентабельності було отримано на варіантах насіву редьки олійної - 92-285 %. Найменша рентабельність з досліджуваних насівних культур була за вирощування ячменю ярого - від 61 до 207 %. Розробка енергозберігаючих технологій у кормових і зернових сівозмінах повинна ґрунтуватися на ретельному аналізі енергетичних циклів виробництва. Показником, який показує ефективність впровадженої технології є приріст енергії. Приріст енергії змінювався відповідно до зміни надходження та витрачення енергії. На усіх варіантах наших досліджень було отримано приріст, який складав від 27,48 до 79,94 ГДж/га (табл. 3). 15 Таблиця 3 Енергетична ефективність вирощування старовікової люцерни залежно від фону живлення та ранньовесняних насівних кормових культур Середнє за 2009-2011 pp. Вирощувані культури Фон живлення Без добрив N45P30 N90P60 Без добрив Люцерна + N45P30 ячмінь ярий N90P60 Без добрив Люцерна + овес N45P30 N90P60 Без добрив Люцерна + ріпак N45P30 ярий N90P60 Без добрив Люцерна + N45P30 редька олійна N90P60 Люцерна 20 25 30 Прихід енергії Витрати Приріст з урожаєм, енергії, ГДж/га енергії, ГДж/га ГДж/га 114,97 87,49 27,48 151,38 114,68 36,70 169,44 126,45 42,99 164,68 123,82 40,86 197,04 142,78 54,26 222,00 160,17 61,83 165,82 125,62 40,20 195,18 142,47 52,71 213,52 152,51 61,01 168,30 124,67 43,63 204,06 148,95 55,11 231,67 166,67 65,00 183,81 133,98 49,83 237,36 169,54 64,19 262,98 180,81 79,94 Енергетичний коефіцієнт 1,31 1,32 1,34 1,33 1,38 1,43 1,32 1,37 1,40 1,35 1,37 1,39 1,37 1,40 1,46 Найменший приріст енергії отримано за вирощування люцерни в чистому посіві - 27,48 ГДж/га. Насів ячменем ярим та вівсом забезпечував отримання майже однакових значень приросту енергії - 40,86-61,83 та 40,20-61,01 ГДж/га. Максимальних значень приріст енергії мав при насіві редькою олійною та внесенні добрив нормою N90P60-79,94 ГДж/га. Енергетичний коефіцієнт показує, наскільки енергія, накопичена в урожаї, перевищує загальні витрати енергії на її виробництво. Максимальні значення цього показника були на варіантах насіву редьки олійної - 1,46 та ячменю ярого - 1,43. Найменший енергетичний коефіцієнт - 1,31 було отримана на варіантах, де не вносили мінеральні добрива. Для отримання високого врожаю люцерни та насівної культури на рівні 550-650 ц/га, найбільшого чистого прибутку з 1 га (2465-2797 грн.), найвищого рівня виробничої рентабельності (134-147 %), приросту енергії (55,11-64,19 ГДж/га) та енергетичного коефіцієнту (1,37-1,40) необхідно при ранньовесняних насівах використовувати редьку олійну або ріпак ярий та вносити мінеральні добрив нормою N45P30. Джерела інформації: 1. Жарінов В.І. Люцерна / В.І. Жарінов, В.С. Клюй. - К., 1983.-240 с. 2. Сарнацький П.Л. Кормові культури на зрошувальних землях / П.Л. Сарнацький. - К., 1980.64 с. 3 UA 77793 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб вирощування старовікової люцерни за різних ранньовесняних насівних культур на півдні України, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю, який відрізняється тим, що виконують розпушення на глибину 4-6 см; проводять ранньовесняний насів редькою олійною або ріпаком ярим; мінеральні добрива вносять нормою N45P30. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4