Спосіб моделювання загоювального впливу екстракту оману високого на ранову поверхню

Реферат: Спосіб моделювання загоювального впливу екстракту оману високого на ранову поверхню включає застосування екстракту лікарських рослин, формування трафаретної рани у щурів лінії Вістар, внутрішньоочеревинного введення натрію тіопенталу, нанесення густого екстракту 2 оману високого в дозі 0,05 мл/см . Трафаретну рану формують з вилученням ділянки шкіри після попереднього внутрішньоочеревинного введення натрію тіопенталу, через добу наносять 2 густий екстракт оману високого в дозі 0,05 мл/см один раз на добу до повного загоєння. UA 83569 U (54) СПОСІБ МОДЕЛЮВАННЯ ЗАГОЮВАЛЬНОГО ВПЛИВУ ЕКСТРАКТУ ОМАНУ ВИСОКОГО НА РАНОВУ ПОВЕРХНЮ UA 83569 U UA 83569 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі експериментальної медицини, фармакології, хірургії і може використовуватись для лікування ранової поверхні за допомогою екстракту оману високого. Рановий процес - складний комплекс біологічних реакцій організму, що виникають у відповідь на пошкодження тканин і спрямований на їх загоювання. В ході його мають місце деструктивні і відновлювальні зміни тканин, що утворюють рану і прилеглі до неї структури сполучної, епітеліальної, нервової і м'язової. З позицій загальної патології рановий процес є окремим випадком запалення, що виявляється поєднанням місцевих деструктивно-запальних змін і загальних реакцій. Місцеві зміни полягають у розвитку фіброплазії, дозріванні рубця, що відіграє роль "заплати" на пошкоджених тканинах. Проявом загальної реакції є адаптаційний синдром - посилення життєдіяльності, основного обміну, зниження маси тіла, пригнічення синтезу білків та регенерації. На сьогоднішній день існує безліч способів з протизапальним, антибактеріальним впливом лікування ранової поверхні. Одні з них полягають у застосуванні хімічних фармакологічних засобів у вигляді зрошень, мазей і т.д., (Пат №35107А Україна, Μ ПК A61F13/00, опубл.15.03 2001, №2; Пат №80438А Україна, МПК А61К31/41, А61К9/06, А61К31/425, А61Р17/02, опубл.25.09. 2007, №15), інші з нанесенням біологічно-активних речовин, наприклад суспензії кріоконсервованих мезенхімальних клітин ембріона людини (Пат №68937А Україна, МПК А61К35/48, опубл. 16.08, 2004, № 8) або ж застосуванням засобів на основі екстракту лікарських рослин та in. (Пат. №59821С2 Україна, МПК А61К9/16, А61К31/01, А61К36/489, А61Ρ1 /00, А61Ρ17/00, А61Р23/00, опубл. 15.06. 2008, №6). Відомий спосіб лікування ранової поверхні шляхом накладання примочок з спиртовим екстрактом коров'яку скіпетровидного, який має бактерицидну, ранозагоювальну, протизапальну і болезаспокійливу дію. В залежності від місця застосування та діагнозу засіб застосовують у різних співвідношеннях 1:1, 1:5 чи 1:10. Поверхня очищається від мікробного фактору, зменшується запальна реакція. (Пат.№20947 U UA, МПК А61К36/00, А61Р17/00. Опубл. 15.02.2007, бюл.№2). Проте даний спосіб має недоліки, оскільки, в основному має вплив тільки на місцеві деструктивно-запальні зміни. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб моделювання загоювального впливу екстракту оману високого на ранову поверхню за допомогою засобу рослинного походження з метою розширення арсеналу лікарських препаратів, які мають вплив як на місцеві деструктивно-запальні зміни, так і на загальні реакції ранового процесу. Поставлена задача вирішується тим, що в способі, який включає застосування екстракту лікарських рослин, згідно з даною корисною моделлю, у щурів лінії Вістар формують трафаретну рану з вилученням ділянки шкіри після попереднього внутрішньоочеревинного введення натрію тіопенталу, через добу наносять густий екстракт оману високого в дозі 0,05 мл/см* один раз на добу до повного загоєння. У кореневищах і коренях оману високого (Inula helenium) близько 4,3 % леткої олії, яка складається переважно з біциклічних сесквітерпенів. Суміш біциклічних сесквітерпенових лактонів, яка виділяється в кристалічному вигляді з леткої олії, дістала назву геленіну. Дубильні речовини виявляють в'яжучу, протизапальну, антигеморагічну, дещо протимікробну та протипроносну дії. Флавоноїди мають протимікробний, антигістамінний, протизапальний, ранозагоювальний, протипухлинний та бактерицидний ефекти. Леткі олії знайшли застосування як протимікробні, жовчогінні, шлункові та діуретичні засоби (Товстуха Є.С. Новітня фітотерапія. Київ, 2003). Для моделювання загоювального впливу на ранову поверхню пропонується засіб, який являє собою екстракт з кореню лікарської рослинної сировини - оману високого, у вигляді порошку темно-коричневого відтінку, солодкуватого на смак, специфічного запаху, з вмістом вологи не більше 5 %. Отриманий порошок легко розчиняється у воді, містить в собі комплекс біологічно активних речовин. Виробництво сухого екстракту здійснюється в чотири стадії: отримання витяжки; очищення витяжки; згущення витяжки; висушування згущеної витяжки. Засіб готують у співвідношенні сировина: екстрагент - 1 до 10. Отримують наступним чином: зібрані в вересні-жовтні корені подрібнюють до 6 мм, висушують. Зважену кількість подрібнених коренів (10г) поміщають в інфундирний апарат, заливають 115 мл очищеної води (з врахуванням коефіцієнта водопоглинання), закривають кришкою і ставлять на киплячу водяну баню. Через 30 хв. інфундирку знімають, відвар охолоджують 10 хв., проціджують через марлю в мірний циліндр, залишок віджимають, марлю промивають очищеною водою до об'єму 100 мл. Для отримання 1 UA 83569 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 сухого екстракту витяжку згущують та упарюють у фарфорових випарювальних чашках на водяній бані при температурі 50-60 °C до сухого залишку. Для нанесення на рану сухий екстракт коренів оману високого розводять очищеною водою 1:1, таким чином отримують густий екстракт оману високого. Проведені дослідження активності засобу отриманого з оману високого на щурах лінії Вістар. Тварин розподіляли на 2 групи по 6 щурів у кожній: контроль - трафаретна рана, трафаретна рана та щоденна аплікація густого екстракту оману високого. Візуальне спостереження за станом рани включало: час появи грануляцій у вогнищі; закриття дна рани грануляціями; хід епітелізації; стан тканин навколо рани. Спостереження, яке проводилось за станом загоєння виявило, що через 4 доби після відтворення рани, мало місце значне наростання набряклості тканин у щурів контрольної групи. Краї ран були гіперемовані. У дослідних тварин в цей період набряк був незначним, гіперемія слабовираженою. В процесі дослідження, через 5 днів від початку лікування, у тварин контрольної групи набряк спадав, але загоєння ран проходило повільніше, порівняно з групою тварин, які отримували лікування. На відміну від контрольних щурів у ранах тварин дослідної групи через 8 днів після відтворення рани реєстрували початок розвитку грануляцій. Ранова поверхня мала вигляд яскраво-червоної, зернистої, вологої блискучої тканини, що є попередником рубцевої тканини, яка заповнює дефект після пошкодження і з'єднує краї рани. 2 Динаміку змін площі ранової поверхні (мм ) у щурів з трафаретними ранами при застосуванні густого екстракту оману високого представлено у таблиці 1. Дані щодо коефіцієнта швидкості загоєння ран, які наведені в таблиці, свідчать, що вже через 3 дні аплікації густого екстракту оману високого значно зростала швидкість загоєння ран протягом терміну спостережень. Загоєння ранової поверхні у тварин, яких лікували, відбулося в середньому на 34 доби раніше, ніж у тварин контрольної групи. Повне загоєння ран у тварин контрольної групи завершилося через 22 дні після відтворення ран, при застосуванні лікування - через 18 днів. Отже, дослідження на моделі трафаретних ран у щурів впливу густого екстракту оману високого виявило ранозагоювальну активність, підтверджена здатність прискорювати процес загоювання ран і здатність покращувати місцеву мікроциркуляцію. На даній моделі з метою вивчення зміни стану системних показників у ході лікування ран також вивчали клінічні біохімічні та гематологічні показники. Визначення гематологічних показників проводили через 4 дні після відтворення трафаретних ран і в кінці дослідження (день евтаназії). Гематологічні показники периферичної крові у щурів з трафаретними ранами при застосуванні густого екстракту оману високого протягом трьох днів наведені у таблиці 2. Аналіз лейкоцитарної формули крові щурів через 3 дні після відтворення трафаретних ран, свідчить про збільшення відсотку лімфоцитів у тварин дослідних груп в 1,5 разу порівняно з контролем. Це пояснюється запаленням в ділянці рани, що розглядається як перша фаза процесу загоєння. Лімфоцити сприяють процесу загоєння ран, декретуючи цитокіни, що є мітогенами і хемоатрактантами. В контрольній групі відзначене збільшення вмісту еозинофілів та моноцитів периферичної крові порівняно з щурами, яким призначено густий екстракт оману високого. Відомо, що еозинофілія є одним з проявів алергічної реакції організму, в даному випадку на продукти розпаду тканинних білків та ліпідів. За звичай, збільшення кількості моноцитів відбувається після нещодавно перенесених хірургічних втручань та є захисною реакцією організму. Аплікація густого екстракту оману високого значно покращувала умови загоювання ран, що сприяло зниженню кількості моноцитів та еозинофілів периферичної крові порівняно з контролем. Дослідження показників периферичної крові через 22 дні після нанесення трафаретних ран показало, що гематологічні показники тварин як дослідних, так і контрольної груп не виходили за межі фізіологічних норм для даного виду тварин. Клінічні спостереження включали візуальну оцінку стану тварин: зміну активності, поведінки, аппетиту. Через певні проміжки часу фіксували такий інтегральний показник, як маса тіла. Спостереження за загальним станом, поведінкою, апетитом, вживанням води не виявило будь-яких відхилень від норми. У таблиці 3 наведені дані щодо динаміки маси тіла щурів з трафаретними ранами у різні терміни ранового процесу. Ці дані свідчать, що у тварин контрольної групи маса тіла протягом перших двох тижнів падала, і позитивний приріст маси тіла реєстрували лише через три тижні експерименту. Проте і до цього періоду даний інтегральний показник все ж не досяг вихідного значення. При застосуванні густого екстракту оману високого протягом усього терміну спостерігався позитивний приріст маси тіла. У дослідних тварин маса тіла збільшилась в середньому на 20 г 2 UA 83569 U 5 10 15 20 порівняно з днем відтворення рани, що свідчить, що даний засіб проявляє антистресорні властивості за умов ранової патології. Спосіб здійснюється наступним чином Площинні рани відтворювали на депільованій ділянці шкіри щурів за попереднього внутрішньоочеревинного введення натрію тіопенталу у дозі 50 мг/кг. Трафаретну рану 2 формували вилученням ділянки шкіри розміром 2 см  2 см (4 см ) на спині тварини. Ранову поверхню зрошували 3 % розчином перекису водню. Лікування починали через добу після відтворення ран і до повного загоєння. Для цього наносили на рану аплікацію густого екстракту 2 оману високого в дозі 0,05 мл/см . Площу ран вимірювали щодня до остаточного відторгнення струпу. Для визначення ранозагоювальної здатності засобу використовували програму lpSquare, яка дозволяє розраховувати площу ран, а також планіметричні показники за 2 формулами: площа загоєння (Sзаг. мм ): Sзаг. = SПДР – SДР, де SДР - площа рани у день реєстрації 2 2 в ході досліду у мм , SПДР - площа рани на попередній день реєстрації, мм ; швидкість загоєння 2 2 (Vзаг., мм /добу): Vзаг.,= Sзаг…/n, де Sзar. - площа загоєння у мм , n - кількість днів лікування на момент реєстрації. Коефіцієнт швидкості загоєння ран V: V= [Sвихідна – SДР]/ SДР, де Sвихідна 2 площа рани на день її відтворення у мм , SДР - площа рани на день реєстрації в ході досліду, 2 мм . Таким чином, спосіб моделювання загоювального впливу густого екстракту оману високого на ранову поверхню доводить, що даний засіб є ефективним, впливає як на місцеві деструктивно-запальні зміни, так і на загальні реакції ранового процесу. Таблиця 1 Спосіб моделювання загоювального впливу екстракту оману високого на ранову поверхню Дні лікування 1 2 3 4 7 8 9 10 11 14 15 16 17 18 Експериментальні групи Контроль 391±14 352±8 335±6 310+10 226±20 199±19 132±10 93±7 79±8 54±7 46±6 40±5 35+5 31±5 Густий екстракт оману високого 399+4 341±8 298±11* 224±6 * 204±6 131±17* 97±6* 75±5 55+4* 45±4 38+3 29±3 20±3* Примітка: * - р < 0,05 25 2 Динаміка змін площі ранової поверхні (мм ) у щурів з трафаретними ранами при застосуванні густого екстракту оману високого (М ± m; n=6). 3 UA 83569 U Таблиця 2 Спосіб моделювання загоювального впливу екстракту оману високого на ранову поверхню Показники 3 Лейкоцити 10 мл Лімфоцити % Моноцити % Нейтрофіли % Еозинофіли % Базофіли % 6 Еритроцити 10 мл Гемоглобін г/дл Гематокрит % Середній об'єм 3 еритроциту мм Середня концентрація гемоглобіну в еритроциті 3 Тромбоцити 10 мл Експериментальні групи Контроль Густий екстракт оману високого 8,45±1,97 7,22±0,52 41,67±5,74 64,5±2,64* 10,73±0,35 9,17±0,58* 24,77±3,13 18,52±2,03 7,72±1,13 1,27±0,1* 6,23±0,67 6,13±0,32 9,16±0,33 8,70±0,10 15,05±1,48 15,78±0,14 43,65±1,71 41,83±0,30 51,92±0,40 48,15±0,70 17,6±0,32 18,18±0,33 660,67±43,61 490,17±68,81* Примітка: * - р < 0,05 5 Гематологічні показники периферичної крові у щурів з трафаретними ранами при застосуванні густого екстракту оману високого протягом трьох днів (М ± m; n=6). Таблиця 3 Спосіб моделювання загоювального впливу екстракту оману високого на ранову поверхню Експериментальні групи Маса, г Контроль Приріст, г Густий екстракт Маса, г оману високого Приріст, г Терміни спостереження, тижні 0 1 2 330,0±6,7 316,7±3,5 310,7±7,3 -13,3+3,5 -6,0±3,4 320,0±5,8 324,7±4,9 328,5±5,2 2,7±1,9* 5,8±1,1* 3 320,0±6,6 9,33±0,08 341,8±5,3 * 13,3±0,7* Примітка: * - ρ < 0,05 10 Динаміка маси тіла щурів з трафаретними ранами у різні терміни ранового процесу при застосуванні густого екстракту оману високого (М ± m; n=6). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Спосіб моделювання загоювального впливу екстракту оману високого на ранову поверхню, який включає застосування екстракту лікарських рослин, який відрізняється тим, що у щурів лінії Вістар формують трафаретну рану з вилученням ділянки шкіри після попереднього внутрішньоочеревинного введення натрію тіопенталу, через добу наносять густий екстракт 2 оману високого в дозі 0,05 мл/см один раз на добу до повного загоєння. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4