Засіб для протруювання насіння зернових культур від грибкових захворювань

Засіб для протруювання насіння зернових культур від грибкових захворювань у вигляді препаративної форми, що вміщує в ефективному співвідношенні діючі речовини та сполуки, що забезпечують диспергування, плівкоутворення та прилипання діючих речовин до насіння, або у вигляді суміші готови х препаративних форм кожного з активних інгредієнтів, який відрізняється тим, що містить як діючі речовини - N-(1,1-діоксотіолан3-іл)дитіокарбамат калію та одну з похідних бензімідазолу - N-(бензімідазоліл-2)-O-метилкарбамат при масовому співвідношенні 1:3, причому N-(1,1діоксотіолан-3-іл)дитіокарбамат калію використовують із розрахунку 65-120 грам на тонну насіння. Винахід відноситься до сільського господарства, а саме до хімічного захисту рослин, і може бути використаний при протруюванні насіння зернових к ультур проти грибкових хвороб. Головні продовольчі культури - пшениця, ячмінь, кукурудза, просо, гречка, уражуються багатьма грибковими хворобами, серед яких найбільш шкідливі кореневі гнилі, пліснявіння, сажки, іржа та інші, що викликаються грибами Fusarium, Helminthosporium, Cercospora, Ustilago, Tilletia, Urocystis, Sphacelotheca та інші. Одним з найважливіших і найефективніших засобів боротьби з цими хворобами є хімічне протруювання насіння. Відоме застосування ряду ефективних хімічних препаратів для протруювання насіння проти окремих збудників грибних хвороб [1]. Це TMTД, флуосан, фундазол, бавістин, вега, діксил ультра, раназол та інші. Ці препарати мають великі норми витрати, токсичні і мають закордонне походження. Серед хімічних засобів виділяються комбіновані препарати - вітавакс 200 ФФ та його аналоги, діто кс, шелтер, росток, старт та інші, які включають дві, інколи три діючих речовини. Це дозволяє розширити спектр дії, підвищити ефективність захисту. Але більшість з них токсична. Препарати потребують великих норм витрати. Найбільш близьким до запропонованого засобу за спектром дії і застосування є вітавакс 200ФФ - комбінований препарат, до складу якого входять тетраметилтіурамдісульфід (тирам) і 5,6-дигідро-2метил-1,4-оксатиїн-3-карбоксаніл (карбоксин). Препарат під різними назвами випускають не менше десяти закордонних фірм. Вітавакс 200 ФФ та його аналоги використовуються для протруювання насіння озимої і ярої пшениці, ячменю, кукурудзи проти летючої та твердої сажки, кореневих гнилей, пліснявіння насіння, снігової плісняви. Недоліками вітаваксу 200ФФ є висока норма витрати (2,5-3,0кг на 1т насіння) і токсичність, він відноситься до стійких у навколишньому середовищі пестицидів, що створює загрозу накопичення токсичних залишків препарату. Тирам, що входить до складу Ві (19) UA (11) 84382 (13) (21) a200712932 (22) 22.11.2007 (24) 10.10.2008 (46) 10.10.2008, Бюл.№ 19, 2008 р. (72) ШКАРАПУТА ЛЕОНІД МИКОЛАЙОВИЧ, UA, ДАНИЛЕНКО ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, UA, ДОЛЯ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ, U A, АЛІМОВА ОЛЬГА ВАСИЛІВНА, UA, РЕТЬМАН СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, UA, МИТРОХІН А ЛЮДМИЛА ЛЕОНІДІВН А, UA (73) ІНСТИТУТ БІООРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ ТА Н АФТОХІМІЇ Н АН УКРАЇНИ, U A (56) UA A 44510, 15.02.2002. SU A3 1409119, 07.07.1977. EP A1 0594440, 24.04.1994. RU C1 2145956, 27.02.2000. UA A 33572, 15.02.2001. SU A1 1715277, 29.02.1992. C2 1 3 84382 таваксу 200ФФ, має виражену кумулятивну дію, викликає дерматити та кон'юнктивіти при попаданні на шкіру та очі, в великих дозах має мутагенну та канцерогенну дію. В основу винаходу покладено завдання знайти засіб для протруювання насіння від комплексу збудників, що спричиняють кореневі гнилі, сажкові хвороби, хвороби колосу, який за рахунок високої біологічної активності та низької токсичності дозволить суттєво зменшити норми витрати, забезпечити кращий захист рослин і підвищення врожаю, поліпшити умови праці, зменшити ризик забруднення довкілля, зменшити вартість обробки насіння. Це завдання вирішується за допомогою засобу для боротьби з грибними хворобами зернових культур, що містить, як діючі речовини N-(1,1діоксотюлан-3-іл)дитіокарбамат калію 65-120г на тонну насіння та одну з похідних бензімідазолу (N(бензімідазоліл-2)-О-метилкарбамат) у співвідношенні 1:3, при цьому засіб може використовуватись як у вигляді препаративної форми, що вміщує крім діючих речовин сполуку, яка забезпечує диспергування, шіівкоутворення та прилипання, в ефективному співвідношенні, так і у вигляді суміші препаративних форм у кількостях, що забезпечують співвідношення N-(1,1-діоксотіолан-3іл)дитіокарбамату калію і N-(бензімідазоліл-2)-Ометилкарбамату 1:3. N-(1,1-діоксотіолан-3-іл)дитіокарбамат калію (протруйник насіння Сульфокар-батіон-К) - це біла чи жовтува та кристалічна речовина, яка добре розчиняється у воді, включає (мас. долі%): N-(1,1-діоксотіолан-3іл)дитіокарбамат калію не менше 95 Вода не більше 5. Відноситься до третього класу токсичності, ЛД50 для щурів 3950мг/кг. Алергенної, шкірорезорбтивної, подразнюючої, сенсибілізуючої, мутагенної, гонадото-ксичної, ембріотоксичної, канцерогенної дії не має, кумулятивні властивості виражені слабо Ккум >5. ГДКрз=1,0мг/м 3, ОДКґОБРВатм =0,005мг/м 3, ГДКворунт =1,0мг/кг, дойм =0,05мг/л. Період напіврозпаду у водному розчині 24 годинги при 5од. рН, 12 діб при 7од. рН і 60 діб при 9 од. рН. Не викликає фітотоксичності та резистентності. Дослідні партії сульфокарбатіону-К (CKK) виробляються в Інституті біоорганічної хімії та нафто хімії HAH України за ТУ У 88.264.038-97. Відомо [2] використання його для протруювання насіння цукрових буряків з метою захисту сходів від коренеїду Pythiurn Spp, Aphanomyces Spp, Fusarium spp з нормою витрати 4кг на 1т насіння, для знезараження грунту під огірки, томати, капусту від грибів Rhisoctonia Solani, Fusarium oxysporum, Pythium Solan і при нормі витрати 2550кг/га [3], для протруювання насіння зернових і круп'яних культур (пшениці, ячменю, гречки, проса, кукурудзи) проти гельмінтоспоріозної та фузаріозної кореневих гнилей, снігової плісняви та пліснявіння насіння, летючої та твердої сажки з нормою витрати 0,125-2,0кг на 1т насіння [4] та ін. N-(Бензімідазоліл-2)-О-метилкарбамат (карбендазим) кристалічна речовина, мало розчинна у воді і органічних розчинниках, стабільна в кислому 4 середовищі, повільно розпадається в лужному з утворенням водорозчинних солей. Малотоксичний для теплокровних тварин і людей (ЛД50 для щурів 6400мг на 1кг). Відомо використання карбендазиму як системного фунгіциду, протруйника насіння у вигляді 50% змочуваного порошку, водорозчинних гранул та концентратів суспензій (дерозал, бавістин, абсолют та ін.) при нормі витрати 1,5кг на 1т насіння. Препарат ефективний при протруюванні насіння пшениці та ячменю проти церкоспорельозної і фузаріозної кореневих гнилей, снігової плісняви, летючої та твердої сажки. Препарати на основі карбендазиму не фітотоксичні, але викликають резистентність у об'єктів дії [5]. Аналіз літературних джерел не дозволив виявити відомості про використання сульфокарбатіону-К (CKK) в комбінації з карбендазимом або в сумішах з препаратами, що його вмішують, для боротьби з грибними хворобами рослин Тому запропонований засіб відповідає вимогам критерію "новизна". Наперед передбачити напрямок змін характеру дії при сполученні двох хімічних препаратів, сульфокарбатіону-К та карбендазиму, і норми витрати їх суміші для боротьби з грибами, що викликають хвороби тих чи інших культур, ви ходячи з досвіду застосування кожного з цих препаратів, неможливо. Використання запропонованого засобу для протруювання насіння дозволяє порівняно з вітаваксом 200 ФФ підвищити в польових умовах ефективність захисту озимої пшениці в 1,1-1,2 рази, ярої - в 1,2-1,5 рази, розширити спектр дії препарату на більшість збудників, знизити норми витрати діючих речовин в 2,2-4,4 рази, підвищити урожай пшениці до 11,5%, кукурудзи до 8,7%, поліпшити умови праці, зменшити ризик забруднення довкілля, зменшити вартість обробки насіння. Запропонований винахід може бути підтверджений такими прикладами. Приклад 1 Ефективність протруювання пшениці сорту Донська (яра) проти кореневих гнилей перевіряють в лабораторному вегетаційному досліді [6, 7]. Беруть зерно другої репродукції, лабораторна схожість 90,5%, рівень ураженості зерна патогенами Bipolaris sorokiniana - 5%, Altemaria - 8%. Дослід проводять в дерев'яних ящиках (довжина 150см, ширина 50см, глибина 10см), наповнених ґрунтом. Повторність п'ятиразова. Розміщення рядків рендомізоване. Додатково проводять зараження ґрунту та насіння споровою суспензією гриба патогена Fusarium graminearum, яку готують безпосередньо перед інокуляцією. Титр - 50 тисяч конідій у 1мл води. Обприскують ґрунт і насіння у рядках обприскувачем "Росток". На один ящик (площа поверхні ґрунту 0,75м 2) використовують 300мл суспензії. Для протруювання насіння готують 5 водних розчинів по 10мл, що включають 0,1г NaКМЦ, 0,2; 0,12; 0,1; 0,065; 0,05г сульфокарбатіону-К, по 0,6; 0,4; 0,3; 0,2; 0,5г карбендазиму та лігносульфонату натрію, а також 10,0мл водного розчину, що вмі 5 84382 щує 2,88г ві таваксу 200ФФ. Беруть по 2,5мл одержаних розчинів і протруюють ним по 250г насіння. Протруювання проводять у конічних колбах об'ємом по 0,5л, потрушуючи насіння протягом 7 хвилин. Норми витрати компонентів: 0,2; 0,12; 0,1; 0,065; 0,05кг сульфокарбатіону-К на 1 тонну насіння, по 0,6; 0,4; 0,3; 0,2; 0,5кг карбендазиму та лігносульфонату натрію на 1 тонну насіння. Норма витрати вітаваксу 200ФФ 2,88кг/т. В контрольних дослідах насіння не протруюють. Облік схожості і ураженості проводять у фазі кущення. Результати досліду, які наведені в таблиці 1, свідчать, що за ефективністю дії проти кореневих гнилей на пшениці сорту Донська (яра) запропонована композиція переважає вітавакс 200ФФ. Приклад 2 Ефективність протруювання насіння пшениці сорту Національна (озима) проти кореневих гнилей перевіряють в лабораторному вегетаційному досліді на насінні пшениці сорту Національна, ураженому патогеном Altemaria - 6%. Ґрунт та насіння штучно інфіковані споровою суспензією патогена Fusarium graminearum. Дослід проводять як у прикладі 1. Результати досліду наведені в таблиці 2, запропонована композиція в боротьбі з кореневими гнилями ефективніша за вітавакс 200ФФ. Приклад 3 Ефективність протруювання пшениці сорту Національна (озима) перевіряють у лабораторному вегетаційному досліді як у прикладі 2 з тією різницею, що ґрунт і насіння штучно інфікують споровою суспензією гриба Fusarium culmorum. Результати досліду, що наведені в таблиці 3, свідчать, що проти патогену F. culmorum запропонована композиція ефективніша за вітавакс 200ФФ. Приклад 4 Ефективність запропонованої композиції у вигляді бакової суміші препаратів сульфокарбатіонуК та бавістину (містить 50% карбендазиму) проти патогену F. graminearum перевіряють при протруюванні пшениці сорту Донська (яра). Для цього готують по 10мл водних робочих розчинів, що включають 0,065; 0,10; 0,12; 0,20г сульфокарбатіону-К та, відповідно, 0,40; 0,60; 0,72; 1,5г бавістину, а також по 10мл розчину, що вміщує 2,88г вітаваксу 200ФФ, 10мл розчину, що вміщує 0,3г CКК та 0,1г NaКMЦ, та 10мл розчину, що вміщує 1,5г бавістину. Ґрунт і насіння інфікують споровою суспензією гриба F. graminearum. Дослід проводять як у прикладі 1. Результати досліду, які наведеш в таблиці 4, свідчать, що запропонована композиція ефективніша від вітаваксу 200ФФ та від окремо взятих CКК та бавістину. Приклад 5 Ефективність бакової суміші сульфокарбатіону-К та бавістину перевіряють як у прикладі 4, з тією різницею, що ґрунт та насіння інфікують споровою суспензією F. culmorum. Наведені в таблиці 6 4 результати свідчать, що запропонована композиція ефективніша від вітаваксу 200 ФФ та від окремо взятих CКК та бавістину. Приклад 6 Ефективність протруювання насіння ярої пшениці запропонованим способом перевіряють у польовому досліді на дослідному полі агростанції Національного аграрного університету с Пшеничне Васильківського р-ну Київської області. Для досліду беруть пшеницю сорту Сталищанська супереліта. Для протруювання насіння готують робочі розчини з нормами витрати сульфокарбатіону-К 0,12; 0,1; 0,065кг/т насіння, карбендазиму і лігносульфонату натрію по 0,4; 0,3; 0,2кг/т, відповідно, а також бакові суміші з нормами витрати сульфокарбатіону-К 0,12; 0,10; 0,065кг/т і бавістину 0,72; 0,6 та 0,4кг/т насіння, відповідно. Готують також робочий розчин вітаваксу 200ФФ з нормою витрати 2,88кг/т. Дослід проводять в чотирикратюй повторності. Насіння висівають на ділянках розміром 20м 2. На контрольних ділянках висівають насіння без обробки, посів проводять сівалкою "Клен-1,5", вирощування пшениці проводять згідно загальноприйнятою для зони технологією, урожай збирають комбайном. Облік ураження грибними хворобами проводять у фазах к ущення, молочно-воскової стиглості. Урожай з кожної ділянки збирають і зважують окремо. Наведені в таблиці 5 результати досліду показують, що запропоновані композиції забезпечують ефективніший захист посівів пшениці і дозволяють одержувати урожай на 26,3% вищий від контролю і на 4,2-9,0% вищий, ніж при застосуванні еталону. Приклад 7 Ефективність запропонованої композиції при протруюванні насіння озимої пшениці сорту Національна перевіряють як у прикладі 6. Результати досліду, наведені в таблиці 6, показують, що за ефектністю дії композиція переважає еталон і дозволяє одержувати урожай озимої пшениці на 21,0% вищий, ніж у контролі і на 4,111,5% вищий, ніж при застосуванні еталону. Приклад 8 Ефективність запропонованої композиції при протруюванні насіння кукурудзи гібрид Случ ФАО 220 перевіряють у польовому досліді як у прикладі 6 з тією різницею, що для протруювання насіння беруть робочі розчини з нормами витрати сульфокарбатіону-К 0,1; 0,12; 0,2; 0,4; 0,5кг/т насіння, карбендазиму і лігносульфонату натрію по 0,7; 0,4; 0,6; 0,4; 0,75кг/т, відповідно. Наведені в таблиці 7 результати показують, що запропонована композиція забезпечує ефективний захист посівів кукурудзи від кореневих гнилей та сажкових хвороб і дозволяє одержати урожай зерна вищий від контролю на 21,8% і від еталону на 2,2-8,7%. Таким чином, запропонований засіб є ефективним протруйником насіння озимої, ярої пшениці та кукур удзи від грибних хвороб. 7 84382 8 Таблиця 1 Ефектив ність протруювання насіння пшениці сорту Донська (яра) запропонов аною композицією проти кореневих гнилей (лабораторний дослід) Варіант досліду Контроль 1 2 3 4 5 Прототип Вітав акс 200ФФ НІР0,05 Витрата компонентів , кг/т насіння Схожість, Ураженість, Розв иток Ефектив ність, Лігносульфонат % % хв ороби, % % Карбендазим натрію 100 24,2 11,43 0 0,20 0,60 0,60 92,8 4,3 1,81 84,2 0,12 0,40 0,40 97,1 0 0 100 0,10 0,30 0,30 100 1,45 0,62 94,6 0,065 0,20 0,20 92,8 2,9 1,22 89,3 0,05 0,5 0,5 84,3 12,9 5,37 53,0 Сульфокарбатіон-К 2,88 94,3 5,7 2,84 73,7 3,2 Таблиця 2 Ефектив ність протруювання насіння пшениці сорту Національна (озима) запропонов аною композицією проти кореневих гнилей (F. Graminearum) (лабораторний дослід) Варіант досліду Контроль 1 2 3 4 5 Прототип Вітав акс 200ФФ HIP0,05 Витрата компонентів , кг/т насіння Схожість, Ураженість, Розв иток Лігносульфонат % % хв ороби,% Сульфокарбатіон-К Карбендазим натрію 97,5 66,7 23,08 0,20 0,60 0,60 90,0 17,5 5,88 0,12 0,40 0,40 92,5 13,9 5,56 0,10 0,30 0,30 92,5 16,2 5,4 0,065 0,20 0,20 97,5 17,7 6,47 0,373 0,746 0,746 91,0 16,2 5,95 2,88 95,0 19,4 6,67 Ефектив ність, % 0 74,52 75,91 76,60 71,97 74,22 67,60 2,7 Таблиця 3 Ефектив ність протруювання насіння пшениці сорту Національна (озима) запропонованою композиціє ю (F.culmorum) (лабораторний дослід) Варіант досліду Контроль 1 2 3 4 5 Прототип Вітав акс 200ФФ HIP0,05 Витрата компонентів , кг/т насіння Схожість, Ураженість, Розв иток Лігносульфонат % % хв ороби,% Карбендазим натрію 90,0 61,1 20,56 0,20 0,60 0,60 93,2 16,3 4,63 0,12 0,40 0,40 92,5 16,2 4,32 0,10 0,30 0,30 90,0 16,7 4,85 0,065 0,20 0,20 95,0 21,1 5,79 0,373 0,746 0,746 82,5 18,2 5,56 Сульфокарбатіон-К 2,88 100,0 18,4 7,60 Ефектив ність, % 0 77,50 78,99 76,41 71,84 72,96 69,70 2,8 9 84382 10 Таблиця 4 Е фект ив ність протру юв ання насіння пшени ці сорту Донська (яра) баков ою су мішшю пр епарат ів су льфокарбатіону -К і бав істину (лабораторний дос лід) Варіант досліду Витрата компоне нтів су міші, кг/т CКК Іноку ляція патогеном F. graminearum F. culmorum Бав істин Розв иток Ураженість, Розв иток Е фект ив ність, Схожість,%Ураженість,% Е фектив ність, % Схожість, % хв ороби, % % хв ороби, % % 100 25,65 11,43 0 100 52,8 22,22 0 94,3 8,2 3,00 70,0 97,2 17,1 5,62 69,3 0,4 97,5 5,7 2,28 79,0 97,0 12,0 4,70 73,3 0,6 91,4 4,3 1,19 84,2 94,4 14,7 3,53 75,2 0,72 100 2,9 U4 89,3 97,2 П,4 3,40 78,4 1,5 100 7,15 2,84 73,7 94,4 11,0 5,60 74,8 1,5 97,2 5,7 2,29 79,2 100 18,0 4,70 59,9 Контро ль 1 0,3 2 0,065 3 0,1 4 0,12 5 0,2 6 Прототип 2,88 Вітав акс 200ФФ HIP0,05 97,1 8,6 3,40 68,4 100 17,0 6,7 62,1 3,3 3,2 Таблиця 5 Перев ірка ефе ктив ності протру юв ання насіння ярої пшени ці запроп онов аним засобо м у польов их дослідах Витрата компоне нтів , кг/т насіння Ураженість коренев ими гн иля ми Урожай Фаза молочно-в осков ої зрілоЛігноФаза ку щення сті Карбе н- су льфо- Бав ісCКК дази м нат тин Ураже- Розв иток Е фект и- Ураже- Розв иток Е фектив ність, натрію ність, % хв ороби, % в ність, % хв ороби, % ність, % %^ Контро ль 29,2 5,84 0 87,10 29,45 0 1 0,12 0,4 0,4 1,9 0,38 93,5 23,33 5,07 82,8 2 0,10 0,3 0,3 0,93 0,18 96,9 17,20 3,45 88,5 3 0,065 0,2 0,2 5,38 1,08 81,5 32,22 6,27 78,7 4 0,12 0,72 3,6 0,71 87,2 25,00 6,25 78,4 5 0,10 0,6 2,5 0,50 92,3 27,60 5,52 81,2 6 0,065 0,4 3,3 0,67 87,6 39,0 8,10 73,8 Прототип 2,88 5,32 1,07 81,7 44,50 10,4 60,1 Вітав акс 200ФФ НІР0,05 3,0 3,8 Варіант досліду Надбав ка Всього, до контро лю до еталону ц/га ц/га % ц/га % 20,74 25,43 26,20 25,17 25,06 25,29 24,33 4,69 5,46 4,43 4,32 4,55 3,59 22,6 26,3 21,3 20,8 21,9 17,3 1,4 2,17 1,14 1,03 1,26 0,3 5,8 9,0 4,7 4,2 5,2 0,12 24,03 3,29 15,9 0,5 Таблиця 6 Перев ірка ефе ктив ності протру юв ання насіння озимої п шени ці запроп онов аним засобо м у польов их дослідах Витрата компоне нтів , кг/т насіння Варіант досліду CКК Контро ль 1 0,12 2 0,10 3 0,065 Прототип Вітав акс 200ФФ НІР0,05 Карбе н- Лігносу льфо дази м нат натрію 0,4 0,3 0,2 0,4 0,3 0,2 2,88 Ураженість коренев ими гн иля ми Урожай Фаза молочно-в осков ої зрілоФаза ку щення Надбав ка сті Всього, Уражедо контро лю до еталону УражеРозв иток Е фект иРозв иток Е фектив - ц/га ність, ц/га % ц/га % ність, % хв ороби, % в ність, % хв ороби, % ність, % %^ 39,3 8,7 0 52,2 14,05 0 42,4 3,4 0,7 92,5 12,1 2,80 77,8 51,3 8,9 21,0 5,3 11,5 6,5 1,3 84,7 10,3 2,06 83,7 49,7 7,3 17,2 3,7 8,0 9,1 1,8 78,7 15,8 3,41 73,0 47,9 5,5 13,0 1,9 4,1 7,6 1,5 82,4 2,5 19,9 4,14 67,3 46,0 3,2 0,7 3,6 8,5 11 84382 12 Таблиця 7 Перев ірка ефе ктив ності протру юв ання насіння ку куру дзи у польов их дослідах Витрата компоне нтів , кг/т насіння Варіант досліду Контро ль 1 2 3 4 5 Прототип Впав акс 200ФФ НІР0,05 Ураженість,% CКК Карбе ндазим Лігносу льфо нат натрію 0,10 0,12 0,20 0,40 0,50 0,70 0,40 0,60 0,40 0,75 0,70 0,40 0,60 0,40 0,75 2,88 Коренев ими гниля ми Середній по в аріаСажкою нту , п/га 75,0 3,7 2,0 0,0 3,7 7,4 15,8 3,0 1,7 1,2 3,6 2,3 66,5 76,28 81,11 78,45 76,74 76,44 25,0 11,2 74,64 Урожай Надбав ка до контролю ц/га % 0 0 9,78 14,71 14,5 21,80 11,95 17,97 10,24 15,40 9,94 14,95 8,14 12,2 Надбав ка до еталону ц/га % -8,14 -10,9 1,64 2,2 6,47 8,7 3,81 5,1 2,10 2,8 1,80 2,4 0 0 1,5 Використані джерела інформації: 1. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні -K., 2004, 2007. 2. AC. №1492502. 3. А.С. №1715277. 4. Пат. України №33572. 5. Мельников Н.Н., Пестициды. Химия, технология и применение, M., "Химия", 1987, 712с. Комп’ютерна в ерстка Т. Чепелев а 6. Методика випробування та застосування пестицидів. За ред. проф. Трибеля К., Світ, 2001, 448с. 7. Піковський М.Й., Кирик М.М. Діагностика хвороб насіння грибної етіології та ідентифікація їх збудників (Методичні рекомендації) НАУ, Київ, 2005. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601