Спосіб оцінки розвитку червоподібного відростка впродовж пренатального періоду онтогенезу людини

Реферат: Спосіб оцінки розвитку червоподібного відростка впродовж пренатального періоду онтогенезу людини включає проведення синтопії. Методом комплексної морфометрії встановлюють стадії розвитку, форму та довжину червоподібного відростка. UA 85779 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ РОЗВИТКУ ЧЕРВОПОДІБНОГО ВІДРОСТКА ВПРОДОВЖ ПРЕНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ UA 85779 U UA 85779 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до медицини, а саме анатомії, ембріології, топографічної анатомії та оперативної хірургії, дитячої хірургії, і може бути використана морфологами, терапевтами та гастроентерологами. Відомо на сьогодні, що червоподібний відросток є продовженням первинної сліпої кишки, його основа в новонародженого може займати різноманітне положення. Якщо нижній кінець сліпої кишки спрямований латерально, то початок червоподібного відростка знаходиться на її латеральній поверхні і може примикати до нирки та (або) печінки. У випадку, коли каудальний кінець сліпої кишки обернений медіально, початок червоподібного відростка визначається на медіальній її поверхні, його верхівка досягає правого сечоводу. Якщо червоподібний відросток вигнутий, то він декілька раз перетинає сечовід або супроводжує його. Атипове положення червоподібного відростка нерідко є основною причиною діагностично-лікувальних помилок при гострому апендициті: положення червоподібного відростка в корені брижі клубової та поперечної ободової кишки, ретроцекальне положення (внутрішньоочеревинне, інтрамуральне, позаочеревинне). Аналогом способу є дослідження Колесникова Л.Л. (Колесников Л.Л. Сфинктерный аппарат человека / Л.Л. Колесников. - СПб.: СпецЛит, 2010.-183 с.), в якому описана синтопія червоподібного відростка і роль міжм'язового сплетення в місцях знаходження ілеоцекального клапана в дорослих людей. Недоліками аналога-способу є: відсутність морфологічних параметрів червоноподібного відростка впродовж пренатального періоду онтогенезу людини. Найближчим аналогом способу є дослідження Молдавської А.А. (Молдавская А.А. Структурные преобразования производных пищеварительной трубки на этапах пренатального и раннего постнатального онтогенеза человека / А.А. Молдавская. - Астрахань, 1999.-211 с.). У монографії проведено комплексне дослідження і виконано системний підхід при вивченні розвитку похідних травної трубки в ембріональному, передплодовому і плодовому періодах пренатального онтогенезу; наведені результати, які узагальнюють особливості гістологічної будови і гістохімічної диференціації шарів стінки товстої кишки; вивчаються варіанти будови та вроджені вади розвитку відділів тонкої і товстої кишки в плодовому періоді пренатального онтогенезу. Недоліками найближчого аналога є: відсутність комплексних досліджень щодо особливостей визначення стадій розвитку та морфогенезу червоподібного відростка впродовж пренатального періоду онтогенезу людини. В основу корисної моделі поставлено задачу встановити стадії розвитку, синтопію, типи та довжину червоподібного відростка. Шляхом проведення комплексної морфометрії встановлені стадії розвитку, синтопія, форма та довжина червоподібного відростка, що дозволить у педіатрії покращити ранню діагностику та лікування вад розвитку. Ознаки корисної моделі: - стадії розвитку; - синтопія; - форма; - типи; - довжина червоподібного відростка. Спільними ознаками корисної моделі та найближчого аналога є синтопія червоподібного відростка. Відмінність корисної моделі від найближчого аналога наведена в табл. 1. Таблиця 1 Порівняння корисної моделі та найближчого аналога за ознаками Ознаки синтопія форма стадії розвитку типи довжина 50 найближчий аналог вивчались у плодовому періоді не визначалась не визначались не визначались не визначалась Корисна модель вивчались у плодовому періоді визначалась впродовж пренатального періоду визначались визначалась Визначення термінів, які використовують при описі корисної моделі: червоподібний відросток, баугінієва заслінка, ободова кишка, сліпа кишка, ілеоцекальне сполучення, клубовосліпокишковий перехід. 1 UA 85779 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Теоретичні передумови здійснення способу, що заявляється. Порушення розвитку сліпої кишки може призвести до гіпоплазії та атрезії червоподібного відростка. У деяких випадках червоподібний відросток відсутній. Особливу цікавість викликає внутрішньостінкове розташування червоподібного відростка, при якому діагностика гострого апендициту навіть під час операції досить утруднена, апендектомія часто супроводжується технічними помилками. Ішемія первинної кишки, порушення процесів реканалізації на стадії вакуолізації кишечнику є причиною виникнення таких вад, як подвоєння, роздвоєння, здвоєння та потроєння червоподібного відростка. Подвоєння червоподібного відростка часто поєднується з іншими вадами: поєднання піхви та матки, вадами сечостатевої системи. Спосіб виконується так. Фрагмент клубово-сліпокишкового сегмента кишечнику із суміжними тканинами плодів та новонароджених, фіксували в забуференому нейтральному формаліні (формалін концентрований - 40 % розчин - 100 мл, дистильована вода - 900 мл, однозаміщений натрію фосфат - 4 г, безводний двозаміщений натрію фосфат - 6,5 %). Промивали проточною водою протягом однієї доби, попередньо обробивши його в розчині 5 % сірчанокислого натрію, для уникнення набряку сполучної тканини. Тканини тотально фарбували борним карміном. Зневоднювали препарати шляхом проведення через батарею спиртів висхідної концентрації (від 30° до абсолютного спирту включно). Заливали препарати парафіном. Як проміжне середовище між абсолютним спиртом та парафіном використовували ксилол або бензол. Серії гістологічних зрізів завтовшки 5-15 мкм виготовляли в трьох взаємно перпендикулярних площинах (сагітальній, фронтальній, горизонтальній) із парафінових блоків за допомогою санного мікротома. Гістологічні зрізи дофарбовували на предметних скельцях гематоксилінеозином та за методом Ван-Гізон, що цілком задовольняло мету дослідження. Після фіксації канадським бальзамом препарати вивчали під світловим мікроскопом. Для макроскопічного дослідження використовували як свіжі, так і фіксовані трупи новонароджених. Вимірювали тім'яно-п'яткову та тім'яно-куприкову довжину (ТКД), після чого, невеликими розрізами, обережно розітнувши черевну порожнину тіла, петлі тонкої кишки зміщували вниз і медіально для огляду термінального відділу клубової кишки, висхідної ободової кишки, сліпої кишки та червоподібного відростка. Вивчали синтопію червоподібного відростка по відношення до очеревини та правої нирки. Приклад 1. Перша стадія (11-12 мм ТКД) формування червоподібного відростка - це зародки біля каудального кінця первинної кишкової петлі, виявляється конічне ілеоцекальне підвищення, дистальний кінець якого перетворюється в первинний червоподібний відросток. Друга стадія (14-15 мм ТКД) характеризується перебудовою кишкової трубки, між клубовою та сліпою кишками утворюється кут. Сліпа кишка розташовується в одному напрямку з ободовою кишкою. Третя стадія у передплода 39-40 мм ТКД починається утворення баугінієвої заслінки. Ілеоцекальне сполучення не можна вважати сфінктерним апаратом, оскільки структурні утворення і становлення замикального апарату цієї ділянки принципово відрізняються від інших сфінктерів травного каналу. На четвертій стадії формується задня вуздечка ілеоцекальної заслінки, що має вигляд пограничної борозни між сліпою та ободовою кишками. На п'ятій стадії чітко розрізняють червоподібний відросток, сліпу кишку та висхідну ободову можна після народження, завдяки першим функціональним проявам сліпої кишки та появі стрічок ободової кишки. Приклад 2. Довжина червоподібного відростка у плодів та новонароджених представлена у табл. 2. Таблиця 2 Довжина червоподібного відростка у плодів Довжина плода ТПД (тім'яноп'яткова довжина, мм) 201,0-250,0 251,0-300,0 301,0-350,0 351,0-350,0 401,0-450,0 новонароджені Довжина червоподібного відростка, мм Стать чоловіча жіноча 17,6±0,6 16,3±0,2 24,4±0,9 21,9±2,1 27,3±1,3 21,4±1,9 29,8±1,3 29,8±1,3 34,9±1,5 34,9±1,5 42,0-57,0 42,0-57,0 2 UA 85779 U 5 10 15 Приклад 3. Виявлені наступні типи червоподібного відростка: 1 - подвійний червоподібний відросток з однією сліпою кишкою; 1-б - подвійний червоподібний відросток з двома сліпими кишками; II - подвійний або спарений червоподібний відросток з подвійним просвітом; III червоподібний відросток з роздвоєнням основи; IV - червоподібний відросток із роздвоєнням у середній третині; V - червоподібний відросток з роздвоєнням верхівки; VI - потрійний червоподібний відросток з однією, двома, трьома сліпими кишками; VII - інші види. Приклад 4. Морфологічні перетворення відбуваються і в червоподібному відростку. На початку плодового періоду він має форму завитка і містить незначну кількість меконію. У плодів 6-8-го місяців кількість меконію збільшується, і червоподібний відросток набуває форми петлі. Наприкінці плодового періоду, коли кількість меконію в просвіті стає максимальною, червоподібний відросток набуває форми гачка. Важливими чинниками, які визначають динаміку становлення та варіанти будови складових елементів клубово-сліпокишкового переходу в плодовому періоді онтогенезу людини, є функціональна зрілість, особливості їх взаємовідношень з іншими органами, та вплив чинників зовнішнього середовища (меконію). Приклад 5. Характерною особливістю червоподібного відростка є варіабельність форми та просторового розташування (табл. 3). Таблиця 3 Форма червоподібного відростка у плодів та новонароджених Довжина плода ТПД, мм 201,0-250,0 251,0-300,0 301,0-350,0 351,0-400,0 451,0-500,0 Кількість випадків 9 2 9 9 2 7 4 5 4 11 9 8 11 5 2 2 1 6 4 новонароджені новонароджені 20 25 8 7 Форма, синтопія завитка петлі основа спрямована краніально основа спрямована каудально основа спрямована горизрнтально більшою своєю частиною нижче правої нирки на передній поверхні правої нирки між петлями кишечнику під печінкою завитка гачка завитка гачка між петлями тонкої кишки під правою ниркою під печінкою на вентральній поверхні правої нирки між петлями тонкої кишки під правою ниркою гачка, розміщується інтраперитонеально, під правою ниркою. Основа, яка одночасно є верхівкою сліпої кишки, спрямована в протилежний від її купола у бік петля, більшою своєю частиною розміщений між петлями тонкої кишки Протягом плодового періоду змінюється форма червоподібного відростка: від завитка на початку плодового періоду внутрішньоутробного розвитку, петлі всередині, до гачка на десятому місяці. В усіх випадках макроскопічно неможливо визначити чітку межу між червоподібним відростком та сліпою кишкою. Технічний результат: шляхом проведення комплексної морфометрії встановлено стадії розвитку, синтопію, форму, довжину червоподібного відростка впродовж пренатального періоду онтогенезу людини, що дозволить у педіатрії покращити ранню діагностику та лікування вад розвитку. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб оцінки розвитку червоподібного відростка впродовж пренатального періоду онтогенезу людини шляхом проведення синтопії, який відрізняється тим, що методом комплексної морфометрії встановлюють стадії розвитку, форму та довжину червоподібного відростка. 3 UA 85779 U Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4