Комбінований спосіб використання добрив, обробки насіння і проведення сівби при вирощуванні сої

Реферат: Комбінований спосіб використання добрив, обробки насіння і проведення сівби при вирощуванні сої включає внесення на чорноземах і темно-сірих опідзолених ґрунтах під передпосівну культивацію мінеральних добрив в дозах: азотних - 45, фосфорних - 60 і калійних - 60 кг/га діючої речовини. При посіві вносять органо-мінеральне добриво "ЕКОГРАН" в дозі 0,3 т/га, обробку насіння здійснюють окремо ризоторфіном в дозі - 100 г/га, вермистимом в дозі - 5 г/га норми висіву насіння і сумісно ризоторфіном і вермистимом - по 0,5 частин від вагової і об'ємної норм розподільного застосування. На слабокислих ґрунтах з осені після озимої пшениці вносять вапнякове борошно, весною після закриття вологи - "БІОПРОФЕРМ". Перед сівбою проводять обробку насіння, вносять як стартові мінеральні удобрення при сівбі на фоні "БІОПРОФЕРМ", причому висів насіння сої ранньостиглого сорту здійснюють з шириною міжрядь 45 см, а для середньоранньостиглих і середньостиглих - з шириною міжрядь 15 см. UA 87786 U (12) UA 87786 U UA 87786 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до вирощування однієї з найцінніших сільськогосподарських культур - сої, і може бути застосована при комбінованому використанні добрив, обробці насіння і проведенні її сівби. Одним із можливих агрозаходів вирощування високих врожаїв сої є комбіноване поєднання технологічних операцій. Відомий із агрозаходів спосіб ефективного підвищення урожайності сої містить технологічні операції внесення на чорноземах гною в дозі 20 т/га під зяблеву оранку і передпосівне внесення мінеральних добрив в дозах: азотних -60, фосфорних - 90 і калійних - 60 кг діючої речовини на гектар, а на темно-сірих опідзолених ґрунтах відповідно - 30 т/га гною і мінеральних добрив в дозах: азотних - 60, фосфорних - 90 і калійних - 30 кг діючої речовини на гектар [1. Бабич А.О., Петриченко В.Ф. Розробка і впровадження технології вирощування сої на зерно в умовах Лісостепу України // Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. - Вінниця: 1993. - Вип. 36. - С. 23-27. 2. Мащак Я.І., Попко І.В. Продуктивність сої на зерно в умовах західного Лісостепу // Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. - Вінниця: 2001. - Вип. 47. - С. 29-31]. Відомий також комбінований спосіб внесення добрив при вирощуванні сої, який включає технологічну операцію внесення на чорноземах і темно-сірих опідзолених ґрунтах добрив в дозах: азотних - 45, фосфорних - 60 і калійних -60 кг/га діючої речовини і внесення при посіві органо-мінерального добрива "ЕКОГРАН" в дозі 0,3 т/га [патент України № 45657, 2009 p.]. Однак недоліком відомих способів через низьку прибавку врожайності є мала ефективність і обмежена область застосування. Отже, вищенаведений спосіб малоефективний і має обмежену область застосування. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності і розширення області застосування комбінованого способу використання добрив, обробки насіння і проведення сівби при вирощуванні сої. Для вирішення цієї задачі, відповідно до корисної моделі, суттєвими ознаками є те, що на слабокислих ґрунтах з осені після озимої пшениці вносять вапнякове борошно в дозі 4 т/га, а весною після закриття вологи -"БІОПРОФЕРМ" в дозі 5 т/га. Перед посівом насіння обробляють ризоторфіном або вермистимом з бором і молібденом. Під час сівби сої вносять стартові дози мінеральних добрив: азотних - 45, фосфорних - 60 і калійних - 60 кг/га діючої речовини та екограну в дозі 0,3 т/га, при цьому висів насіння ранньостиглого сорту здійснюють з шириною міжрядь 45 см, а середньоранньостиглих і середньостиглих - з шириною 15 см. Експериментальними та виробничими дослідженнями встановлено, що внесення з осені оптимальної кількості вапнякового борошна на гектар помітно впливало на кількість насіння на рослинах сої і збільшувало їх масу. Від обробки насіння перед сівбою ризоторфіном з вермистимом-Д та його обробки бором і молібденом залежали біологічна активність ґрунту та інтенсивність целюлозорозкладаючих мікроорганізмів в зоні активної дії бульбочок на кореневій системі, яка зростала від появи сходів рослин сої до формування бобів більше за рядкового, ніж за широкорядного способу сівби. Урожайність насіння досліджуваних сортів сої зростала за широкорядного способу сівби і залежала від вапнування ґрунту, обробки насіння та системи удобрення. До того ж внесення мінеральних добрив на фоні передпосівного удобрення "БІОПРОФЕРМ" значно збільшувало урожайність насіння. На вапнованих ділянках за рядкового способу сівби, з внесенням мінеральнихдобрив в дозах: азотних - 45, фосфорних - 60 і калійних - 60 кг діючої речовини на гектар урожайність насіння зростала, однак за широкорядного способу вона збільшувалась в усіх сортів. Отже, застосування біостимуляторів росту і розвитку рослин зі способами посіву дозволяє якомога повніше реалізувати потенційні можливості рослин, закладені природою і селекціями сортів, регулювати строки дозрівання, поліпшувати якість та збільшувати продуктивність насіння сої. У спосіб введені додаткові технологічні операції: "внесення вапнякового борошна в дозі 4 т/га", а під першу культивацію "внесення передпосівного удобрення "БІОПРОФЕРМ" в дозі 5 т/га"; "передпосівна обробка насіння сої ризоторфіном і вермистимом-Д з бором і молібденом"; "внесення стартових доз мінеральних добрив в дозах: азотних - 30, фосфорних - 60 і калійних 60 кг/га діючої речовини"; "здійснення висіву насіння ранньостиглого сорту з шириною міжрядь 45 см, а для середньоранньостиглих і середньостиглих - з шириною міжрядь 15 см". В жодному із відомих аналогів запропонованого способу не зустрічаються технологічні операції "внесення вапнякового борошна", "внесення удобрення "БІОПРОФЕРМ", "передпосівна обробка насіння сої ризоторфіном і вермистимом-Д з бором і молібденом", "внесення стартових доз мінеральних добрив", "здійснення способу висіву насіння сої залежно від строків стиглості". 1 UA 87786 U 5 10 15 20 25 30 35 Ці обставини забезпечують запропонованому способу відповідність критерію "істотні відмінності". На представленому кресленні показана блок-схема, якою пояснюється послідовність виконання технологічних операцій, що реалізують даний спосіб. Відповідно до схеми запропонований спосіб включає в себе 19 блоків. Блок 1 у технічні засоби (підживлювачі рослин) завантажується вапнякове борошно для внесення після озимої пшениці. Блок 2 - механічна подача борошна у висівний апарат підживлювача. Блок 3 - механізована подача борошна у висівний агрегат. Блок 4 - внесення в ґрунт вапнякового борошна. Блок 5 - весняне закриття вологи. Блок 6-у технічні засоби завантажується "БІОПРОФЕРМ" для внесення у ґрунт. Блок 7 - його механічна подача у висівний апарат підживлювального агрегата. Блок 8 "БІОПРОФЕРМ" вноситься у ґрунт. Під передпосівну культивацію в блоці 9 в технічні засоби завантажуються мінеральні або органо-мінеральні добрива, які в блоці 10 механічно подаються у висівний апарат підживлювача. Блок 11 - насіння обробляється ризоторфіном, а за необхідністю вермистимом-Д сумісно з бором і молібденом, а в блоці 12 добре перемішується. Блок 13 - утворена суміш підсушується. Підготовлене до посіву насіння сої в блоці 14 завантажується в бункер посівного агрегата. Блок 15 - насіння сої механізовано подається у висівний апарат агрегата. Блок 16 - одночасно з сівбою насіння сої в ґрунт вносяться мінеральні або органо-мінеральні добрива. Блок 17 - послідовно на однакову глибину в ґрунті розміщуються добрива і насіння сої, які в блоці 18 загортаються на відповідну глибину, а в блоці 19 послідовно прикриваються вологим ґрунтом. Відповідно до схеми, в блоці 1 механізовано або вручну в бункер підживлювача рослин завантажується вапнякове борошно, яке в блоці 2 механізовано направляється у висівний апарат, а в блоці 3 подається в агрегат. В блоці 4 після озимої пшениці на потрібну глибину у ґрунт вноситься відповідна норма вапнякового борошна. В блоці 5 здійснюється весняне закриття вологи, після чого в блоці 6 в технічні засоби завантажується "БІОПРОФЕРМ", який далі у блоці 7 механізовано подається у висівний апарат підживлювача, а в блоці 8 він на певну глибину вноситься у ґрунт. В блоці 9 механізовано або вручну в технічні засоби підживлення рослин завантажуються мінеральні або органо-мінеральні добрива, які далі в блоці 10 подаються у висівний апарат підживлювача. В блоці 11 насіння сої обробляється ризоторфіном, а за необхідності вермистимом-Д сумісно з бором і молібденом, в блоці 12 добре перемішується до утворення суміші, яка в блоці 13 підсушується. Підготовлене до посіву насіння сої в блоці 14 завантажується у бункер, а в блоці 15 - механізовано подається у висівний апарат підживлюваного агрегата. В блоці 16 насіння сої і добрива змішуються, а в блоці 17 відбувається припосівне внесення суміші насіння і добрива в ґрунт, з послідовним і на однакову глибину їх розміщенням, з подальшим загортанням в блоці 18 і прикриванням ґрунтом в блоці 19. Урожайність насіння сої в порівнянні з різними варіантами використання добрив, обробки насіння і способів посіву в запропонованому способі наведено в таблицях 1, 2, 3. 40 Таблиця 1 Урожайність насіння сої сорту Золотиста залежно від обробки при широкорядному способі сівби (45 см) № п/п 1 2 3 4 5 6 7 Варіанти Контроль Вермистим-Д Ризоторфін + вермистим-Д Бор (В) Молібден (Мо) Бор (В) + молібден (Мо) Ризоторфін Вапнування ґрунту Без внесення СаСО3 -“-“-“-“-“-“ 2 Середня урожайність за 2005-2011 pp. (т/га) 2,23 2,16 2,30 1,95 2,02 2,09 2,36 UA 87786 U Таблиця 2 Урожайність насіння сої сорту Золотиста залежно від системи удобрення при широкорядному способі сівби (45 см) № п/п 1 2 3 4 5 Варіанти Контроль Р60К60 Р90К90 N30P60K60 Екогран 0,3 т/га Вапнування ґрунту Внесено СаСО3, 4 т/га -“-“-“-“ Середня урожайність за 2005-2011 pp. (т/га) 2,41 2,52 2,60 2,87 2,70 Таблиця 3 Урожайність насіння сої сорту Золотиста залежно від рекомендованих заходів адаптивної сортової технології при рядковому (15 см) і широкорядному (45 см) способі сівби № п/п 1 2 3 1 2 3 5 Середня урожайність за 2005-2011 pp. (т/га) 15 45 Ризоторфін + бор (В) + молібден (Мо) Без внесення СаСО3 2,17 2,36 N30P60K60 -“2,55 2,76 Екогран 0,3 т/га -“2,44 2,65 Ризоторфін + бор (В) + молібден (Мо) Внесення СаСО3, 4 т/га 2,26 2,45 N30P60K60 -“2,66 2,87 Екогран 0,3 т/га -“2,49 2,70 Фон "БІОПРОФЕРМ", 5 т/га + варіанти Вапнування ґрунту дослідів Застосування запропонованого способу використання добрив, обробки насіння і проведення сівби, в порівнянні з відомим, дасть можливість: - одержати приріст урожайності насіння сої на 1,3-4,6 ц/га; - підвищити коефіцієнт енергетичної ефективності до 2,3-2,40; - збільшити чистий дохід на 1650 грн/га при рентабельності 117,5 %; - розширити область застосування, переважно в умовах Лісостепу України. 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 1. Комбінований спосіб використання добрив, обробки насіння і проведення сівби при вирощуванні сої, що включає внесення на чорноземах і темно-сірих опідзолених ґрунтах під передпосівну культивацію мінеральних добрив в дозах: азотних - 45, фосфорних - 60 і калійних 60 кг/га діючої речовини і внесення при посіві органо-мінерального добрива "ЕКОГРАН" в дозі 0,3 т/га, обробку насіння окремо ризоторфіном в дозі - 100 г/га, вермистимом в дозі - 5 г/га норми висіву насіння і сумісно ризоторфіном і вермистимом - по 0,5 частин від вагової і об'ємної норм розподільного застосування, який відрізняється тим, що на слабокислих ґрунтах з осені після озимої пшениці вносять вапнякове борошно, весною після закриття вологи "БІОПРОФЕРМ", перед сівбою проводять обробку насіння, вносять як стартові мінеральні удобрення при сівбі на фоні "БІОПРОФЕРМ", причому висів насіння сої ранньостиглого сорту здійснюють з шириною міжрядь 45 см, а для середньоранньостиглих і середньостиглих - з шириною міжрядь 15 см. 2. Комбінований спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вапнякове борошно вносять в дозі 4 т/га, а "БІОПРОФЕРМ" - в дозі 5 т/га. 3. Комбінований спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що обробку насіння проводять ризоторфіном або вермистимом-Д сумісно з бором і молібденом. 3 UA 87786 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4