Спосіб лікування ферумдефіцитної анемії поросят

Реферат: Спосіб лікування ферумдефіцитної анемії поросят включає внутрішньом'язове застосування ферумдекстранового препарату, що містить 75 мг тривалентного феруму в 1 мл препарату. Використовують препарат "Феросел Т", збагачений селеном в кількості 0,3 мг на 1 мл препарату, у формі селеніту натрію. Для лікування ферумдефіцитної анемії "Феросел Т" вводять поросятам на 3-5 добу після народження внутрішньом'язово в дозі 2 мл/кг маси тіла, двічі, з інтервалом 7 діб. UA 94209 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ФЕРУМДЕФІЦИТНОЇ АНЕМІЇ ПОРОСЯТ UA 94209 U UA 94209 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі ветеринарної медицини, зокрема ветеринарної фармакології, а саме до способів лікування ферумдефіцитної анемії поросят, і може бути використана спеціалістами ветеринарної медицини у свинарських господарствах з різними формами власності, для лікування анемії поросят у підсисний період, з метою інтенсифікації галузі. Аліментарна ферумдефіцитна анемія поросят розвивається внаслідок недостатнього запасу феруму в організмі після народження, а також зумовлена високими потребами в ньому в перші 2 місяці постнатального періоду, особливо у поросят швидкоростучих порід. Так, за інтенсивного ведення свинарства на промисловій основі, і відсутності своєчасних профілактичних мір, захворювання на ферумдефіцитну анемію охоплює 100 % навонароджених поросят, а загибель внаслідок тяжкого перебігу хвороби сягає 35 %. При цьому решта поголів'я поросят мають низькі прирости маси тіла, відстають у рості й розвитку, характеризуються пониженою резистентністю організму, що призводить до захворювань органів дихання та шлунково-кишкового тракту. У ветеринарній медицині для лікування аліментарної анемії використовують препарати заліза, серед яких найбільш ефективними вважаються феродекстрани, що являють собою комплекс двовалентного феруму з декстраном, і виробляються під різними торговими марками. Зокрема, відомі способи лікування ферумдефіцитної анемії передбачають застосування фероглюкіну (патент РФ № 2349308, № 2349309; № 2383335, № 2402322, № 2404755, № 2472501) в поєднанні з біологічно активними речовинами - поезином, презацином, фоспренілом, які оптимізують мікроциркуляцію крові у тканинах тіла. Проте, лікування поросят дорогими препаратами імпортного виробництва суттєво впливає на кінцеву вартість продукції свинарства і знижує економічну ефективність галузі. Найбільш близькими аналогом до корисної моделі є спосіб застосування препарату "Феровет 7,5 %" (Препарат "Феровет 7,5 %", ТУ У 24.4-31061220-009-2004) - відомого вітчизняного аналога феродекстранових препаратів, як протианемічного засобу для лікування залізодефіцитної анемії у тварин, який випускає ТзОВ "Ветсинтез" м. Харків. Корисна модель і найближчий аналог мають спільні суттєві ознаки. Спосіб включає внутрішньом'язове застосування ферумдекстранового препарату, що містить 75 мг тривалентного феруму в 1 мл препарату. Недоліком найближчого аналога є те, що введення залізодекстранових препаратів ініціює процеси перекисного окислення ліпідів, яке призводить до загострення анемічного стану. Окрім того, в патогенезі анемії має значення не лише дефіцит феруму, а й інших мікроелементів. Корисна модель усуває недоліки найближчого аналога, забезпечує ефективне та недороге лікування ферумдефіцитної анемії поросят, корегує токсичну дію вільного заліза феродекстранових препаратів, впливаючи на різні ланки патогенезу, а також більш повною мірою нівелює наслідки хвороби, активізуючи синтез пластичного білку та процеси росту і розвитку організму. В основу корисної моделі поставлена задача розробити новий ефективний спосіб лікування ферумдефіцитної анемії поросят, у відповідності до сучасних поглядів на розвиток хвороби, враховуючи комплексну взаємодію мікроелементів на патогенез, зручний і економічно вигідний для свинарських господарств, в яких він застосовується. Поставлена задача вирішується тим, що для лікування ферумдефіцитної анемії поросят використовують феродекстрановий препарат "Феросел Т" з вмістом трьохвалентного феруму в кількості 75 мг в 1 мл препарату, збагачений селеном в кількості 0,3 мг в 1 мл препарату, у формі селеніту натрію, який вводять поросятам на 3-5 добу після народження внутрішньом'язово в дозі 2 мл/кг маси тіла, двічі, з інтервалом 7 діб. Технічний результат корисної моделі обумовлений роллю заліза та селену у обміні речовин в організмі. Залізо та селен є необхідними та незамінними мікроелементами для життєдіяльності. Так, залізо проявляє здатність легко окислюватись та відновлюватись, утворювати складні сполуки з відмінними біохімічними властивостями, брати участь у реакціях перенесення електронів. Дефіцит заліза в організмі призводить, в першу чергу, до зменшення надходження кисню в органи і тканини. Як наслідок, порушуються ферментативні і окисновідновні реакції у клітинах, при цьому послаблюється фізіологічний статус і знижується загальна резистентність. До нестачі заліза чутливі тварини в період інтенсивного росту, особливо поросята швидкоростучих порід. Зокрема слід зазначити, що поросята, порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами, найменш зрілі при народженні, оскільки їх жива маса не досягає і 1 % маси свиноматки. Окрім того, існують біологічні бар'єри, які перешкоджають транспорту заліза з крові свиноматки до ембріону. Тому, поросята частіше, ніж інший молодняк, хворіють аліментарною ферумдефіцитною анемією. Таким чином, необхідно забезпечувати 1 UA 94209 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 постійне надходження заліза в організм поросят. В постнатальний період, за інтенсивного розвитку на 1 кг приросту живої маси поросятам потрібно до 27 мг заліза. У патогенезі анемії має значення не лише дефіцит заліза, а й інших мікроелементів, зокрема селену. Окрім того, введення залізодекстранових препаратів ініціює процеси перекисного окислення ліпідів. У новонароджених поросят активація процесів перекисного окислення ліпідів під впливом активних метаболітів кисню супроводжується загостренням анемічного стану. Мікроелемент селен - це потужний антиоксидант, який захищає організм від вільних радикалів та запобігає процесам окиснення клітинних мембран і не допускає дегенеративних змін найважливіших біомолекул клітин. Селен впливає на імунну систему, збільшуючи утворення та активність Т-лімфоцитів, антитіл, макрофагів та інтерферону. Має протизапальні властивості та забезпечує захист від серцево-судинних та ендокринних захворювань. Контролює життєвий цикл клітин та відіграє важливу роль в процесах синтезу пластичного білка. Отже, парентеральне застосування разом феруму та селену в лікуванні аліментарної залізодефіцитної анемії поросят, не тільки усуває причину хвороби, але й нормалізує фізіологічний статус організму, впливаючи на різні ланки патологічного процесу хвороби, пом'якшує токсичну дію феродектранових препаратів та активізує процеси росту і розвитку. Таким чином, наведені інформаційні відомості пояснюють технічний результат корисної моделі, підтверджуючи ефективність від його застосування. При проведенні патентно-інформаційного пошуку авторами і заявником виявлено технічне рішення - спосіб лікування ферумдефіцитної анемії поросят (Препарат "Ферровет 7,5 %", ТУ У 24.4-31061220-009-2004), який містить найбільшу кількість ознак спільних з заявленим і передбачає внутрішньом'язове застосування ферумдекстранового препарату, що містить 75 мг тривалентного феруму в 1 мл препарату. Але наявність зазначених ознак, спільних з прототипом, недостатня для одержання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю співпадали із заявленим - не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого рішення критерію винаходу (корисної моделі) "новизна". У патентній і науково-технічній інформації не знайдено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату тим, що для лікування ферум дефіцитної анемії поросят використовують феродекстрановий препарат "Феросел Т" з вмістом трьохвалентного феруму в кількості 75 мг в 1 мл препарату, збагачений селеном в кількості 0,3 мг в 1 мл препарату, у формі селеніту натрію, який вводять поросятам на 3-5 добу після народження внутрішньом'язово в дозі 2 мл/кг маси тіла, двічі, з інтервалом 7 діб. Отже, заявлене технічне рішення не випливає явним чином з рівня техніки, що дозволяє зробити висновок про відповідність його критерію "винахідницький рівень". Корисна модель належить до галузі ветеринарної медицини, зокрема ветеринарної фармакології, а саме до способів лікування ферумдефіцитної анемії поросят, і може бути використана спеціалістами ветеринарної медицини у свинарських господарствах з різними формами власності для лікування анемії у підсисних поросят в умовах дефіциту заліза у кормах для годівлі свиноматок, з метою інтенсифікації галузі, а тому відповідає критерію винаходу (корисної моделі) - "Промислова придатність". Таким чином, заявлене технічне рішення є новим, промислово придатним, тобто відповідає всім умовам (корисної моделі) згідно зі статтею 7 розділу II закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" № 1771-III-2000 р. Корисну модель здійснюють наступним чином: 1. У свинарських господарствах, в яких діагностовано аліментарну ферумдефіцитну анемію поросят, приймають міри щодо придбання препарату "Фероселу Т". 2. Поросятам на 3-5 добу після народження "Феросел Т" вводять внутрішньом'язово в дозі 2 мл/кг маси тіла і повторно, через 7 діб. Ефективність корисної моделі та її переваги перед найближчим аналогом підтверджені прикладом конкретного використання. Досліди проводили на свинокомплексі "Агро-Мік" с Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області, в господарстві, яке займається інтенсивним виробництвом свинини та її реалізацією, і вирощує свиней, які в породному відношенні являють собою помісь порід - великої білої та ландрасу. У поросят, в підсисний період, діагностували латентну ферумдефіцитну аліментарну анемію. Для лікування поросят використали традиційний препарат "Феровет 7,5 %», що в І мл декстрану містить 75 мг тривалентного феруму, та запропонований нами препарат "Феросел Т", що в 1 мл декстрану містить 75 мг феруму та 0,3 мг селеніту натрію. 2 UA 94209 U 5 10 Хворих поросят розділили на 3 групи, по 10 голів у кожній, і утримували в однакових умовах. Поросята першої групи слугували контролем, їм лікування не проводили. Поросятам другої групи застосовували "Феровет 7,5 %», поросятам третьої групи застосовували "Феросел Т". Феродекстранові препарати вводили в дозах 2 мл/кг маси тіла тварини на 3 добу після народження та повторно через 7 діб. Для дослідження крові у поросят контрольної і дослідних груп із краніальної порожнистої вени відбирали кров на 3, 7, 14, 21 та 30 добу після народження. Фармакотерапевтичну ефективність "Феровету 7,5 %» та "Фероселу Т" за ферумдефіцитної анемії, у порівнянні з поросятами, яким феродекстранові препарати не вводили, визначали за динамікою показників крові (кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну, величини гематокриту) та маси тіла. В наших дослідах (Табл. 1) встановлено, що у поросят контрольної і дослідних груп, на 3 добу після народження, кількість еритроцитів відповідала нижній межі фізіологічної норми, що для свиней великої білої породи є передвісником розвитку ферумдефіцитної анемії. 15 Таблиця 1 Гематологічні показники поросят, хворих на ферумдефіцитну анемію і пролікованих препаратом "Феровет 7,5 %" і "Феросел Т" (М±m; n=10) Група тварин 3 1 2 3 3,72±0,53 3,75±0,46 3,76±0,42 1 2 3 76,3±1,43 76,8±1,32 76,2±1,53 1 2 3 22,6±0,8 22,6±0,6 22,7±0,2 Доба дослідження крові 14 21 Еритроцити RBC (Т/л) 3,64±0,54 3,25±0,36* 3,15±0,34** 3,62±0,32 4,12±0,34* 4,18±0,25* 3,86±0,36 4,32±0,32** 4,56±0,38** Гемоглобін HGB (т/л) 73,4±1,25 61,2±1,45** 60,5±1.34** 81,2±1,45 82,6±1,64* 88,2±1,53** 82,4±1,52* 93,2±1,35** 98,5±1,64*** Величина гематокриту НСТ (об./%) 21,8±0,6 19,3±0,6* 18,5±0,4*** 22,8±0,8 23,4±0,7 24,6±0,8* 22,7±0,6 24,6±0,4 26,4±0,6** 7 30 3,18±0,35* 4,12±0,34* 4,68±0,32** 59,6±1,24* 92,4±1,36*** 102,6±1,52*** 18,2±0,6*** 24,8±0,4* 26,8±0,3** Примітка: ступінь вірогідності * - р