Спосіб оцінки кількісних змін залозистих утворень передміхурової частини сечівника у плодів людини

Реферат: UA 94428 U UA 94428 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до урології, і може бути використана при аналізі захворювань передміхурової залози та передміхурової частини сечівника з врахуванням індивідуальної та вікової анатомічної мінливості. Відомо, що для перинатології важливим є уточнення термінів появи тих чи інших перетворень, котрі в цілому забезпечують системогенез плода, так як до цього часу відсутня єдина система, в якій послідовно висвітлений морфогенез органів, зокрема чоловічого сечівника. Наукові дослідження проводились ізольовано, без врахування особливостей макромікроскопічної будови і топографоанатомічних взаємовідношень чоловічого сечівника із суміжними сечовими і статевими органами, змін і впливу їх синтопії на різних стадіях пренатального періоду онтогенезу людини. Передміхурова залоза - оптимальний орган для вивчення міжклітинних взаємодій, оскільки паренхіма і строма залози мають різне ембріональне походження. У розвитку передміхурової залози виділяють три періоди: закладка залози (8-12 тижнів); формоутворення (до 25-27 тижнів); період первинно сформованої передміхурової залози (від 28-29 тижнів до народження). На етапі формоутворення у передміхуровій залозі спостерігається збільшення числа і розмірів залоз по периферії органа. Процеси морфогенезу передміхурової залози зумовлені стромально-епітеліальними взаємодіями і визначають формування та функціонування залози на різних етапах онтогенезу. Проте особливостям будови залозистих утворень передміхурової залози та їх кількісним змінам впродовж плодового періоду онтогенезу людини не приділено достатньої уваги. Аналогом корисної моделі є спосіб вивчення мікроскопічної анатомії передміхурової залози і сечівника у плодів 6 місяців (Khmara T.V. Microscopic anatomy of the prostate gland and urethra in fetuses aged 6 months /T.V. Khmara, R.P. Hulyk // Клін. анатомія та операт. хірургія. - 2009. - Т. 8, № 2. - С. 71-74), в якому встановлено збільшення кількості залозистих утворень передміхурової залози на початку 6-го місяця і зменшення наприкінці 6-го місяця; а також, що їхні вивідні протоки переважно відкриваються нижче передміхурового мішечка. Недоліком аналога-способу є те, що наведена оцінка залозистих утворень передміхурової залози тільки за один місяць. Прототипом корисної моделі є спосіб вивчення характерних особливостей залозистих утворень передміхурової залози у плодів людини (Khmara T.V. Peculiar features of the glandular formations of the prostate glands in human fetuses / T.V. Khmara, Yu.T. Akhtemiichuk, D.V. Proniaev, A.V. Andriichuk // Клін. анатомія та оперативна хірургія. - 2009. - Т. 8, № 4. - С. 62-65), в якому встановлено, що впродовж плодового періоду онтогенезу в розвитку залозистих утворень передміхурової залози спостерігаються стадії інтенсивного (середина 5-го, 8-й і 10-й місяці) та сповільненого (з кінця 5-го до початку 8-го місяців) їх формування; у плодів різних вікових груп краще розвинуті залозисті утворення, які відкриваються в передміхурову частину сечівника нижче сім'явипорскувальних проток. Недолік прототипу-способу полягає в тому, що аналіз кількісних змін залозистих утворень передміхурової залози проводився по групах, без врахування будови і топографії залозистих утворень, що відкриваються в ділянці передньої, задньої і бічних стінок передміхурової частини сечівника у плодів людини. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб дослідження характерних особливостей залозистих утворень передміхурової залози у плодів людини шляхом встановлення нормативних морфометричних параметрів змін кількості залозистих утворень в усіх ділянках передміхурової частини сечівника впродовж плодового періоду онтогенезу людини на основі макромікроскопії, звичайного і тонкого препарування під контролем бінокулярної лупи, методу мікроскопічного дослідження та морфометрії. Ознаки корисної моделі: дослідження залозистих утворень передміхурової залози та визначення їх кількості у передній стінці, правій бічній стінці, лівій бічній стінці, задній стінці, правій бічній борозні, лівій бічній борозні передміхурової частини сечівника. Спільними ознаками прототипу та способу, що заявляється, є дослідження залозистих утворень передміхурової частини сечівника. Відмінності способу від прототипу представлені в табл. 1. 1 UA 94428 U Таблиця 1 Порівняння способу та прототипу за ознаками Ознаки Дослідження залозистих утворень передміхурової частини сечівника Корисна модель Прототип досліджується досліджується у передній стінці, правій бічній стінці, лівій бічній стінці, задній Визначення кількості залозистих стінці, правій бічній борозні, лівій утворень бічній борозні передміхурової частини сечівника 5 10 15 20 25 30 35 40 45 не досліджується Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі: залозисті утворення, передміхурова частина сечівника. Теоретичні передумови здійснення способу, що заявляється. Залозисті утворення, що розташовані в товщі бічних стінок передміхурової частини сечівника, в основному, представлені залозистими ходами, які виникають з епітелію бічних борозен сечівника. Деякі з них мають вигляд трубочок, які відкриваються в передміхурову частину сечівника безпосередньо на бічних стінках. Їх кількість незначна і коливається від 2 до 23. Кількість залозистих утворень бічних стінок з віком плода суттєво не змінюється, а також не спостерігається ознак їх редукції. Упродовж плодового періоду відзначається лише збільшення їх розмірів і формування відгалужень, які майже по всій довжині залишаються клітинними тяжами без просвітів. Спосіб здійснюють наступним чином. Дослідження проведено на 76 препаратах плодів людини без зовнішніх ознак анатомічних відхилень чи аномалій. Вік об'єктів дослідження визначали за таблицями Б.М. Пэттена (1959), Б.П. Хватова, Ю.Н. Шаповалова (1969) на підставі вимірювань тім'яно-куприкової довжини (ТКД) з урахуванням Інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості, затвердженої Наказом МОЗ України № 179 від 29.03.2006 р. Для дослідження також використані серії гістологічних зрізів передміхурової залози та статевого члена, а також препарати окремих чоловічих сечовостатевих органів плодів із музею кафедри анатомії людини імені М.Г. Туркевича Буковинського державного медичного університету. Дослідження препаратів плодів масою 500,0 г і більше проведено у Чернівецькій обласній комунальній медичній установі "Патологоанатомічне бюро" згідно договору про співпрацю. Фіксація плодів проводилась спочатку в 5 % розчині формаліну впродовж 7 днів, а потім протягом 30 днів у 10 % розчині формаліну. Весь матеріал досліджено за допомогою методів макромікропрепарування, мікроскопії серій послідовних гістологічних і топографоанатомічних зрізів передміхурової залози та чоловічого сечівника у плодів різних вікових груп та морфометрії. Макроскопічне вивчення особливостей будови і топографоанатомічних взаємовідношень чоловічого сечівника проводять на комплексі органів таза (сечовий міхур, передміхурова залоза, сім'яні пухирці, сім'явиносні протоки, пряма кишка, цибулинно-сечівникові залози, статевий член). Перед фіксацією препаратів здійснюють забір матеріалу для гістологічного дослідження, який фіксують у забуференому нейтральному формаліні впродовж 8-10 діб. Фрагменти передміхурової залози та статевого члена плодів промивають проточною водою протягом 1-2 діб. Для уникнення набряку сполучної тканини препарати також поміщають на одну добу в 5 % розчин сірчанокислого натрію. Зневоднення препаратів здійснюють шляхом проведення їх через батарею спиртів зростаючої концентрації (від 30° аж до абсолютного спирту включно). Заливають препарати парафіном. Як проміжне середовище між абсолютним спиртом і парафіном використовують ксилол або бензол. З парафінових блоків виготовляють гістологічні зрізи товщиною 10 мкм. Зрізи виготовляють за допомогою санного мікротома в одній із трьох взаємноперпендикулярних площин (горизонтальній, фронтальній і сагітальній), що дає змогу просторово вивчати будову окремих структур та їхні взаємовідношення. Перед проведенням через батарею етилових спиртів деякі препарати тотально фарбують борним карміном, а після виготовлення гістологічних зрізів їх дофарбовують на предметних скельцях гематоксиліном і еозином, що цілком задовольняє мету дослідження. Після фіксації препаратів у канадському бальзамі їх вивчають під мікроскопом. Виміри структур проводять окуляр-мікрометром і мікрометричною лінійкою. 2 UA 94428 U 5 Вимірювання анатомічних компонентів чоловічого сечівника (розмірів залозистих утворень у межах передньої, бічних і задньої стінок передміхурової частини сечівника) здійснюють за допомогою штангенциркуля, транспортиру, окуляра з мікрометром. Визначають кількісні зміни залозистих утворень у межах стінок передміхурової частини чоловічого сечівника. Комплексний підхід до вивчення особливостей морфогенезу і становлення топографоанатомічних взаємовідношень чоловічого сечівника в нормі дозволяє уточнити кількісні причинні фактори виникнення його вроджених вад, а також патогенез окремих аномалій розвитку чоловічого сечівника. Приклад 1. Залозисті утворення передміхурової частини сечівника наведені в таблиці 2. 10 Таблиця 2 Кількісні зміни залозистих утворень передміхурової частини сечівника у плодів людини Місяці 4 5 6 7 8 9 10 Загальна кількість Передня стінка 37-69 53 68-99 85 66-81 69 66-81 69 64-80 71 61-73 68 69-83 72 2-14 8 14-35 19 9-15 12 8-12 11 9-14 12 9-13 11 10-14 12 Права бічна стінка 1-4 3 2-6 5 3-7 5 3-13 7 3-12 6 3-9 5 5-11 7 Ліва бічна стінка Задня стінка 1-5 3 2-8 5 2-5 4 3-10 6 2-11 5 3-10 5 3-10 6 23-39 34 19-48 41 26-44 34 21-42 37 31-47 40 34-44 38 36-41 39 Права бічна борозна 1-7 3 5-12 8 3-10 6 3-7 4 3-9 5 3-7 6 3-8 6 Ліва бічна борозна 1-5 3 4-11 7 2-7 5 2-6 4 3-8 4 3-8 5 3-7 5 Примітка: у чисельнику - коливання кількості залозистих утворень за місяць, у знаменнику середня кількість залозистих утворень за місяць. 15 20 25 30 35 Приклад 2. На початку плодового періоду онтогенезу людини залозисті утворення передньої групи передміхурової залози мають переважно горизонтальний або дещо висхідний напрямок та оточені пучками гладеньком'язових волокон. Залозисті утворення передньої групи, як правило, розміщуються в межах верхньої частини передньої стінки передміхурової частини сечівника і лише поодинокі залозисті утворення виявляються в межах її каудальної частини. У 46 % спостережень різниця між їх кількістю справа та зліва становила 1-2. В інших випадках різниця дорівнювала 3-5. Кількість залозистих утворень, що відкриваються в глибині як правої, так і лівої бічних борозен сечівника у плодів різних вікових груп коливається від 1 до 11 і в середньому становить 6. Проксимальні ділянки залозистих утворень, які відкриваються на бічних стінках сечівника, мають вигляд прямих або латерально вигнутих трубочок, а їх дистальні відділи набувають звивистого характеру. Деякі з них прямують у висхідному напрямку, на більшій своїй протяжності не мають просвіту та віддають незначну кількість відгалужень. Найчисельнішими є залозисті утворення, що розгалужуються в товщі бічних відділів задньої стінки передміхурової частини сечівника. На початку 4-го місяця їх кількість коливається від 21 до 29, в середньому становить 24. Наприкінці 4-го місяця число залозистих утворень задньої групи передміхурової залози коливалося від 23 до 39, в середньому дорівнює 34. У 4-місячних плодів їх нараховується від 2 до 14, в середньому - 8. На початку 5-го місяця ембріогенезу їх кількість знаходиться в межах 17-21, а наприкінці 5-го місяця кількість залозистих утворень передньої стінки передміхурової частини сечівника коливається від 14 до 35, в середньому за місяць - 19. На початку 5-го місяця їх кількість найбільша і знаходиться в межах 40-48. На подальших стадіях розвитку кількість залозистих утворень, що відкриваються на задній стінці передміхурової частини сечівника, знаходиться в межах 33-39. У поодиноких випадках (плоди 270,0, 305,0, 320,0 мм ТКД) залозисті утворення, що відкриваються на передній стінці сечівника були краще розвинуті у плодів останніх місяців розвитку, ніж у період інтенсивного їх розвитку (5-ий місяць). їх залозисті ходи розміщувалися 3 UA 94428 U 5 10 15 майже по всій товщині нижньої частини передньої стінки сечівника. Впродовж плодового періоду розвитку кількість залозистих утворень, які відкриваються на передній стінці передміхурової частини сечівника, варіює від 2 до 34. Так, до 5-го місяця внутрішньоутробного розвитку спостерігається поступове збільшення кількості та розмірів залозистих утворень передньої групи передміхурової залози, після чого їх кількість і розміри зменшуються, а деякі з них редукуються. У плодів цієї вікової групи їх розміри перевищують розміри залозистих утворень, розміщених у товщі задньої стінки передміхурової частини сечівника. Починаючи з 6го місяця і до завершення плодового періоду кількість залозистих утворень, що відкриваються на передній стінці передміхурової частини сечівника, знаходиться в межах від 9 до 15, в середньому - 12. Технічний результат: шляхом проведення морфометрії встановлені нормативні морфометричні параметри кількісних змін залозистих утворень у передній стінці, правій і лівій бічних стінках, задній стінці, правій і лівій бічних борознах передміхурової частини сечівника впродовж плодового періоду онтогенезу людини, що є одним із напрямків вирішення проблеми сучасної нормології. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб оцінки кількісних змін залозистих утворень передміхурової частини сечівника у плодів людини шляхом проведення морфометрії, який відрізняється тим, що встановлюють нормативні морфометричні параметри кількісних змін залозистих утворень у передній стінці, правій і лівій бічних стінках, задній стінці, правій і лівій бічних борознах передміхурової частини сечівника впродовж плодового періоду онтогенезу людини. Комп’ютерна верстка М. Шамоніна Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4