Спосіб профілактики післяродової гіпокальціємії високопродуктивних корів

Реферат: UA 95493 U UA 95493 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі ветеринарії, зокрема молочного скотарства (тваринництва), а саме до способів профілактики захворювань корів в ранній післяродовий період і може бути використаний у тваринницьких господарствах різних організаційно-правових форм, які утримують молочних корів для корекції мінерального обміну у післяродовий період, а також у наукових дослідженнях, ветеринарній клінічній біохімії та тваринництві. Відомі способи профілактики захворювань корів у ранній післяродовий період: "Способ профилактики заболеваний коров в ранний послеотёльный период" / Патент RU 2 491 831 С1, Терехов В.И.,Крамарь П.В., Мандрыкина Н.А., Арушанян А.Я., Глущенко С.Г. (Россия).- Опубл. 10.09.2013, бюл. №25, який полягає у застосуванні кормової добавки "Гидрогемол" коровам впродовж 10 днів до - і 10 днів після отелення з метою зниження захворювань в післяродовий період, підвищення збереження, підвищення молочної продуктивності і запліднюючої здатності. "Спосіб профілактики післяродових патологій і неплідності у корів та підвищення життєздатності новонароджених телят" / Деклараційний патент на корисну модель №10519, Янович В.Г., Куртяк Б.М., Юськів Л.Л., Гнатів В.І. (Україна). - Опубл. - 2005. - Бюл.№1, який включає компенсування дефіциту вітамінів А, Д, Е у раціоні сухостійних і новотільних корів парентеральним введенням їх у формі Інсолвіту один раз в декаду впродовж одного місяця до і після отелення з одночасним введенням 1 %-го розчину селеніту натрію. Спосіб профілактики післяпологових захворювань корів / Патент № 7971, Жидков Д.М. (Україна). - Опубл. 26.12.1995, який полягає у профілактиці затримки посліду корів і підвищенні запліднюючої здатності за рахунок підшкірного введення глибокотільним коровам тканинного препарату, приготовленого методом Філатова В.П в модифікації И.А.Калашника (ТУ-46-12-6-80). Недоліками заявлених способів є те, що не приділяється уваги до субклінічної або клінічної форми післяродової гіпокальціємії, яка веде до виникнення інших післяродових ускладнень. Не враховано ступеня засвоєння вітаміну D і проявлення його біологічної дії у період навколо родів та врахуванні важливого значення його метаболізму у виникненні ряду післяродових захворювань, одним з яких є післяродова гіпокальціємія молочних корів. Відомі також способи профілактики післяродової гіпокальціємії високопродуктивних корів шляхом регулювання Са-Р обміну у передродовий період: Goff, J. P., R. L. Horst, F. J. Mueller, J. K. Miller, G. A. Kiess, and Η. Η. Dowlen. Addition of chloride to a prepartal diet high in cations increases 1,25-dihydroxyvitamin D response to hypocalcemia preventing milk fever // J. Dairy Sci. - 1991. - Vol. 74. - P.3863-3871, який полягає у збагаченні раціону корів у передродовий період аніонними солями, що призводить до збільшення концентрації 1,25-дигідроксивітаміну D в крові та запобігає різкому зниженню концентрації кальцію в крові у післяродовий період, тим самим профілактує ряд післяродових захворювань. Hibbs, J. W., L. A. Muir, and Η. R. Conrad. Effect of oral vitamin D on the incidence of parturient paresis (milk fever) and the ability of cows to mobilize calcium. Page 35 in Parturient hypocalcemia. Academic Press, New York, NY. - 1970, який полягає застосування коровам перед отеленням високих доз вітаміну D, яке призводить до посилення всмоктування в кишечнику кальцію і підтримання його гомеостазу на початку лактації. Goff J. P. Effect of subcutaneously released 24F-1,25-dihydroxyvitamin D3 on incidence of parturient paresis in dairy cows / J.P. Goff, R.L. Horst //J. Dairy Sci. 1990. - Vol. 73. - P.406, який полягає у одноразовому парентеральному введенні активних метаболітів вітаміну D за декілька годин до родів, які проявляють вищу біологічну дію, ніж сам холекальциферол. Недоліками способів є те, що у практичних умовах є труднощі у згодовуванні коровам аніонного корму, який погано поїдають корови, а також через високу гігроскопічність аніонних солей, що призводить до того, що такий корм перетворюється в грудки, і поживні речовини нерівномірно розподіляються в ньому, що не дає очікуваного результату. Пероральне застосування вітаміну D на великих комплексах є незручним, оскільки при довготривалому зберіганні вітаміну D у складі корму, він руйнується. При переопроміненню (повторному опроміненню) ергокальциферолу або холекальциферолу утворюються численні продукти опромінення, такі як тахістерол, супрастерол-1, супрастерол-2 та інші. Деякі з цих сполук мають деяку D вітамінну активність, деякі з них токсичні, і деякі з них можуть бути потужними антагоністами вітаміну D (Scott et al., 1982). Також доведено, що вітамін D, при оральному застосуванні ВРХ, розкладається в рубці бактеріями до неактивних метаболітів (Sommerfeldt et al., 1983; Gardner etal., 1988). Застосування активних метаболітів вітаміну D за декілька годин до родів є незручним у практичному застосуванні, оскільки вимагає точного розрахунку дати отелення корів, а застосування їх у більш віддалений період перед отеленням знижує його профілактичний ефект і може спричинити важку форму післяродового парезу в більш віддалені терміни після 1 UA 95493 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 отелення, яка часто закінчується загибеллю тварин. Негативний вплив таких обробок проявлявся на коровах, у яких за попередні лактації не було зареєстровано клінічних випадків післяродової гіпокальціємії (післяродового парезу). Найближчим по суті до корисної моделі, що заявляється, є спосіб профілактики післяродової гіпокальціємії [Профілактика гіпофосфатемії і гіпокальціємії у корів /Левченко В.І., Костюк М.М., Апуховська Л.І. // Вет. медицина: міжвід. темат. наук. зб. - 1998. - Вип. 74. - С. 158167], який полягає у парентеральному введенні вітаміну D у вододисперсній формі високопродуктивним коровам за 46-60 днів до передбачуваної дати отелення, з інтервалом 10 днів у добовій дозі 2 МО/кг маси тіла (Ліповід) і 20 МО/кг маси тіла (Відехол) з метою профілактики гіпофосфатемії та гіпокальціємії. Прототип і заявлений спосіб мають ряд спільних ознак: парентеральне введення вітаміну D високопродуктивним молочним коровам у період сухостою для профілактики післяродової гіпокальціємії з визначенням рівня кальцію, неорганічного фосфору, активності лужної фосфатази у крові корів у критичний період - за 1-5 днів до отелення. Недоліком цього прототипу є те, що спосіб не встановлює кількості клінічних випадків післяродової гіпокальціємії (післяродового парезу) у корів, а також не визначали концентрації 25-OHD, кальційрегулюючих гормонів, неетерифікованих жирних кислот (НЕЖК), зміна яких у цей критичний період призводить до виникнення ряду післяродових захворювань, в тому числі й післяродової гіпокальціємії. Крім цього, цей прототип включає введення вітаміну D всім коровам, проте є відомі випадки, що введення вітаміну D коровам, у яких не було зареєстровано клінічних випадків післяродової гіпокальціємії за попередні лактації, призводило до важкої форми цього захворювання у більш віддалені терміни після отелення, яке в окремих випадках закінчувалось загибеллю тварин [Goff J. P., HorstR. L., 1994]. Заявлений нами спосіб усуває недоліки прототипу і забезпечує не тільки контроль за кальцій-фосфорним обміном, метаболізмом вітаміну D, рівнем НЕЖК і кальційрегулюючих гормонів в організмі корів в останні критичні дні перед родами, а також показує кількість клінічних випадків післяродової гіпокальціємії молочних корів після проведених профілактичних заходів. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити ефективний і зручний у застосуванні спосіб профілактики післяродової гіпокальціємії високопродуктивних корів з мінімальними затратами праці і засобів, який базується на використанні загальновідомих і загальнодоступних препаратів. Технічний результат досягають тим, що після клінічного огляду сухостійних корів, а також даних перебіг родів і клінічні випадки післяродової гіпокальціємії (післяродового парезу) за попередні роки, внутрішньом'язово вводять холекальциферол в одноразовій дозі 7500000 МО на голову тільки тим коровам, у яких за попередні роки вже були зареєстровані клінічні випадки післяродової гіпокальціємії, у термін не більше ніж 7 днів до передбачуваної дати отелення. Ефективність заявленого способу забезпечується дією холекальциферолу, який використовується в процесі здійснення способу. Заявлений нами спосіб забезпечує комплексну тривалу дія вітаміну D за внутрішньом′язового введення в одноразовій масивній дозі в останні дні тільності та знижує кількість клінічних випадків післяродової гіпокальціємії у корів з історією цієї хвороби за попередні роки, яке забезпечує підвищення ефективності профілактичних заходів. Заявлений спосіб здійснюють наступним чином. У господарствах, де часто реєструють клінічні випадки післяродової гіпокальціємії у молочних корів, проводять клінічний огляд стада глибокотільних корів, реєструють передбачувану дату родів, при цьому враховують записи за попередні роки про перебіг родів і післяродові патології, особливо на випадки післяродової гіпокальціємії. Строго контролюють раціон спожитих кормів, балансують його за вмістом поживних речовин, за вмістом кальцію і фосфору та його співвідношенням у кормі, особливо в період сухостою. Коровам, у яких були зареєстровані випадки післяродової гіпокальціємії, внутрішньом'язово вводять холекальциферол в одноразовій дозі 7500000 МО (1 мл містить 50000 МО холекальциферолу) у термін не більше як за 1 тиждень до передбачуваної дати отелення. Ефективність заявленого способу і його переваги з прототипом підтверджено прикладами конкретного використання. Приклад Дослід провели у зимово-стійловий період на коровах української чорно-рябої молочної породи, аналогів за віком, масою, молочною продуктивністю та фізіологічним станом. Корів усіх груп утримували за однакових умов. Сухостійний період тривав 45-50 днів. 2 UA 95493 U 5 10 15 20 25 30 На початку сухостійного періоду тварин розділяли на три групи - контрольну і дві дослідні. У контрольну групу входили клінічно здорові корови, у яких за попередні лактації не було зареєстровано клінічних випадків післяродової гіпокальціємії (післяродового парезу). Для дослідних груп відбирали корів, у яких раніше реєстрували клінічні випадки післяродової гіпокальціємії. Коровам 1-ї дослідної групи для профілактики післяродової гіпокальціємії внутрішньом'язово вводили холекальциферол в одноразовій дозі 7500000 МО за 1 тиждень до передбачуваної дати отелення (1 мл містить 50000 МО холекальциферолу). Коровам 2-ї дослідної, а також контрольної груп холекальциферол перед отеленням не вводили. Через 3 дні після ін'єкції препарату у корів до ранкової годівлі з яремної вени брали кров для досліджень. Спостерігали за перебігом родів і клінічним станом тварин після отелення. На основі проведених досліджень встановлено, що у передотельний період показники крові корів дослідної групи, у яких в попередні роки зареєстровано клінічні випадки післяродової гіпокальціємії, відрізнялись від значень контрольної групи (табл. 1). Так, вміст загального кальцію у сироватці крові корів 2-ї дослідної групи за 3-5 днів до очікуваної дати отелення був нижчим на 17 % (р