Спосіб оздоровлення ставів шляхом літування з використанням посівів буркуну білого (melilom albus)

Реферат: Спосіб оздоровлення ставів включає літування. Для літування ложа ставів ботанічного майданчика в системі оздоровлення застосовують введення посівів буркуну білого (Melilotus albus). UA 100722 U (54) СПОСІБ ОЗДОРОВЛЕННЯ СТАВІВ ШЛЯХОМ ЛІТУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ПОСІВІВ БУРКУНУ БІЛОГО (MELILOM ALBUS) UA 100722 U UA 100722 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до ветеринарної медицини, а зокрема - до рибництва. Відомий спосіб оздоровлення ложа ставів шляхом літування з використанням посівів різних сільськогосподарських культур: буряків, моркви, капусти, вико-вівсяної суміші, проса тощо [Тертишний О.С. Рибництво з основами гідробіології / О.С. Тертишний, В.Ф. Товстик. -Харків "Еспада", 2009. - С. 193-194]. Також, відомий спосіб знезараження ложа ставів шляхом висушування під час профілактичного літування через кожні 5-6 років шляхом заморожування, залишаючи на зиму без води [Давидов О.М. Ветеринарно-санітарний контроль у рибництві / О.М. Давидов, Ю.Д. Темніханов. - К.: Фірма "Інкос", 2004. - С. 92]. Крім того, дезінфекція ложа ставків ведеться негашеним вапном із розрахунку 25 ц/га, хлорним вапном 3-5 ц/га. [Гігієна тварин / М.В Демчук, М.В. Чорний, М.О. Захаренко, М.П. Високос. - Харків: Еспада, 2006. - С. 489]. Недоліком способу оздоровлення ложа ставів шляхом літування з використанням посівів зазначених вище сільськогосподарських культур є те, що вони мають недостатні бактерицидні властивості по відношенню до умовно-патогенних мікроорганізмів. Недолік знезараження ложа ставів висушуванням полягає в тому, що знезараження поверхні ложа лише поверхневе, яке в свою чергу не забезпечує належного знезараження глибоких шарів ґрунту ложа ставу. Під час заморожування мікроорганізми не завжди втрачають свою патогенність. Найбільш близьким до корисної моделі, що заявляється, є патент на корисну модель щодо оздоровлення нагульних ставів [Пат. 2170010 Российская Федерация, МПК: А01К 61/00. Способ оздоровления нагульных прудов рыбосевооборотом / Наумова A.M., Сидоров Г.Д., Высоцкий А.А., Наумова А.Ю., Чистова Л.С.; заявитель и патентообладатель Государственное научное учреждение Всероссийский научно- исследовательский институт ирригационного рыбоводства РАСХН. - № 99124122/13; заявл. 17.11.99; опубл. 10.07.01, Бюл. № 8]. Літування ставків - комплекс рибоводно-меліоративних і ветеринарно-санітарних заходів у рибогосподарських водоймах. Організовують для знищення збудників заразних хвороб, шкідників риб, а також проведення рибоводно-меліоративних і ремонтних робіт на літувальних ставках (профілактичне літування ставків); для оздоровлення рибоводних ставків і в цілому при неблагополуччі їх щодо аеромонозу коропів і лососевих, бранхіомікозу та інших заразних хвороб. Воно полягає в спуску води та очищенні (до заморозків) ложа водойми від рослинності, корчів і тому подібне, оранці та сівбі (навесні) по ложу водойми сільськогосподарських культур, приведенні в порядок гідротехнічних споруд (влітку), дезінфекції (в неблагополучних щодо інфекційних хвороб рибогосподарствах) ставків і русел річок або струмків, розташованих по ложу нагульних ставків. Під впливом сонячного світла, дезінфектантів, внаслідок висушування гинуть або втрачають здатність до зараження всі збудники інфекційних та інвазійних хвороб. В результаті проведення рибоводно-меліоративних заходів ґрунт ложа водойми аерується, накопичені в ній органічні речовини мінералізуються, знищується жорстка підводна і надводна рослинність. Літування ставів сприяє поліпшенню зоогігієнічних умов для риб, стабілізації газового та сольового режимів води, підвищенню природної рибопродуктивності водойми на 50100 %. Літування ставів проводять за заздалегідь розробленим планом з урахуванням місцевих умов. В даний час використання агроаквакультур і аквасівозмін, як оздоровчого заходу, знайшло широке застосування в рибогосподарствах. Здійснити санацію і відновлення забруднених земельних ділянок у бажаному напрямку можна шляхом підбору найбільш активних рослин і введення їх у сівозміни. Це в значній мірі впливає на зміну складу мікрофлори ґрунтів. Однією з актуальних проблем на сьогоднішній день є вивчення такої властивості рослин, як фітонцидна активність, тобто здатність рослин виділяти особливо специфічні речовини фітонциди. Фітонциди - це речовини, які продукуються рослинами і мають бактерицидні, антифунгальні (активні щодо мікроскопічних грибів та актиноміцетів) і протистоцидні (активні щодо клітинних найпростіших) властивості. [Назаренко С.М. Перспективи використання рослин з біоцидними властивостями для санації рибогосподарських водойм / С.М. Назаренко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. Серія "Ветеринарні науки" Львів, 2014 - Частина 1. - Том 16 № 2 (59). – С. 237-241]. Біологічна особливість рослин накопичувати в ґрунті навколо коренів різноманітні види мікроорганізмів і виділяти з'єднання бактерицидного характеру стала передумовою до спроб спрямованого використання рослин проти збудників заразних хвороб тварин і людини. Висівання таких трав як конюшина, буркун та інші види призводило до зменшення кількості бактерій групи кишкової палички в ґрунті. Під посівом грястиці збірної через 60 днів бактеріальна контамінація ґрунту в порівнянні з контролем знижувалася в 18 разів. При вирощуванні овсяниці, райграсу, конюшини загибель бактерій Е. соlі і Вас. aerogenes в ґрунті 1 UA 100722 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 наставала значно раніше, ніж в паруючому ґрунті. Під покровом травосуміші тимофіївки з конюшиною і люцерни з райграсом, а також монокультури конюшини і люцерни в ґрунті відмирає стафілокок. В чорноземі, слабо вилуженому ґрунті, окультуреному рослинами гороху, тимофіївки, моркви та вико-вівсяної травосуміші, паратифозні бактерії гинули на 44-79 день. У ґрунті контрольних ділянок бактерії виживали до 140-174 днів. Щоб встановити бактерицидні властивості сільськогосподарських рослин було використано 4 види кормових трав, які можна використовувати не лише для санації ґрунту ложа ставка, а й для годівлі сільськогосподарських тварин. Для проведення досліду кормові трави висівали на ботанічному майданчику (БМ) ложа ставка під час його літування. Для вивчення процесів самоочищення ґрунту були проведені порівняльні дослідження санітарно-бактеріологічного стану ґрунту ложа ставка до і після використання посівів кормових трав. Контролем служили ділянки ґрунту без використання посівів. Проби ґрунту відбирали щомісяця стерильним буром на глибині 20-22 см в період вегетації сільськогосподарських культур. Санітарно-бактеріологічний стан ґрунту ботанічного майданчика ложа ставка після спуску води наведено в таблиці 1. Результати таблиці 1 свідчать, що КМАФАнМ ґрунту ботанічного майданчика ложа ставка 6± склало 2,З×10 0,6 КУО/г, що в кілька разів вище ГДК, а колі-титр і титр ентерококів підвищився до 0,001. У пробах ґрунту були виділені Е. соlі (сероваріанти O4 і O8). Слід зазначити, що при забрудненні ґрунту органічними відходами його ветеринарносанітарний стан характеризується показниками як категорія "забруднений", що викликає певну екологічну і санітарно-епідеміологічну небезпеку. Вивчення характеру зміни санітарно-бактеріологічного стану ґрунту ложа ставка після спуску води проводили протягом усього вегетаційного періоду (травень - жовтень), результати наведено в таблиці 1. Представлені дані свідчать, що після спуску води через 10 діб в ґрунті ложа ставу було відзначено зменшення КМАФАнМ у середньому на 0,1-0,3 млн. КУО/ г, колітитр та титр ентерококів залишався без зміни. У пробах були виділені патогенні Е.соlі О4, О8, а також бактерії з роду сальмонел (S. dublin). Через 30 днів після спуску води в ґрунті відбувається подальше зниження інтенсивності бактеріального обсіменіння: КМАФАнМ зменшилося в 1,4 разу (до 1,7±0,3 млн КУО/г), а колітитр і титр ентерококів становив 0,001, виділені патогенні Е. соlі. Через 60 днів після спуску води в поверхневому шарі (0-20 см), незважаючи на подальше зниження бактеріального обсіменіння ґрунту до 1,3±0,15 млн. КУО/г, у пробах були виділені патогенні Е. соlі (сероваріант О8). Через 90 днів після спускання води в ґрунті відбувається подальше зниження загального мікробного числа до 1,1±0,2 млн. КУО/г при колі-титрі і титрі ентерококів 0,001. У пробах ґрунту виділені патогенні E.coli (О8). До кінця вегетаційного періоду, через 4-5 міс. (120-150 днів), у ґрунті без рослинного покриву відбувалося зниження рівня мікробної контамінації: загальна бактеріальна забрудненість ґрунту знизилася в 3,4 разу (до 0,7±0,15 млн КУО/г) у порівнянні з КМАФАнМ у ґрунті в період спуску води зі ставу (2,3±0,6 млн КУО/г), а колі-титр і титр ентерококів знизився з 0,001 до 0,01. Однак патогенні E.coli (сероваріант О8) як і раніше виділялися. На підставі санітарно-бактеріологічної оцінки ґрунту ботанічного майданчика ложа ставу встановлено, що через 150 днів після спускання води на ділянках ґрунту без рослинності відбувалося зниження КМАФАнМ до 0,75-1,87 млн. КУО/г, при колі-титрі і титрі ентерококів 0,01 та 0,001, відповідно, що свідчить про процеси самоочищення ґрунту. Проте виділення в пробах ґрунту патогенних E.coli (сероваріант О8) вказує про відсутність повної санації. Таким чином, тривалість вегетаційного періоду (150 днів) є недостатньою для повного самоочищення і санації ґрунту ложа ставка від патогенної мікрофлори. Для інтенсифікації цих процесів необхідний пошук ефективних і екологічно безпечних прийомів санації ґрунтів ложа при літуванні ставів. Тому наступним етапом досліджень стало вивчення можливості використання різних кормових трав для санації ґрунтів ложа ставів. Експерименти, пов'язані з вивченням впливу кормових трав на санітарно-бактеріологічний стан ґрунту ботанічного майданчика до і після посіву насіння однорічних та багаторічних кормових трав, наведені в таблиці 2. Представлені результати мікробіологічних досліджень показують, що у вегетаційний період через 40 діб рівень мікробної контамінації ділянок ґрунту ботанічного майданчика знижується. При цьому інтенсивність обсіменіння мікрофлорою ґрунту в цей період на ділянках при вирощуванні багаторічних трав була нижче, ніж бактеріальна забрудненість ґрунту при 2 UA 100722 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 вирощуванні однорічних культур. Так, КМАФАнМ на ділянках ґрунту при культивуванні канаркової трави і буркуну зменшується порівняно з початковими значеннями відповідно на 60 і 51,7 %. При вирощуванні трав - амаранту та ріпаку - загальна бактеріальна забрудненість знижувалася відповідно на 44,8 та 37 % порівняно з вихідними величинами (рівень мікробної забрудненості ґрунту після спускання води). Більш висока активна сануюча здатність ґрунту в початковий період вегетації (через 40 днів) при вирощуванні багаторічних трав пояснюється добре сформованою мережею кореневої системи зазначених рослин та особливостями мікробіоценозу. Разом з тим слід зазначити, що, незважаючи на характерне зниження рівня мікробної забрудненості ґрунту в початковий період вегетації, колі-титр та титр ентерококів залишався високим і становив 0,001. У пробах ґрунту на всіх ділянках культивування рослин у цей період їх вегетації були виділені патогенні Е.соlі (сероваріанти O4, O8). Результати вирощування різних видів сільськогосподарських культур через 80 днів після спускання води показали, що на процеси самоочищення ґрунту ботанічного майданчика впливає ризосфера сільськогосподарських культур. При цьому інтенсивність зниження КМАФАнМ у ґрунті залежить від виду сільськогосподарської культури. Через 80 днів після спускання води найбільшу активність впливу на процеси санації забрудненого ґрунту показали канаркова трава та буркун. При вирощуванні цих культур рівень мікробної контамінації ґрунту за цей період порівняно з вихідним значенням знижується відповідно на 79,6 і 78,3 %. Колі-титр і титр ентерококів становив 0,01. Найменшу активність впливу на процеси самоочищення показали однорічні трави - амарант і ріпак. Після 80 діб вегетації на ґрунті ложа ставу КМАФАнМ зменшується відповідно на 61,3 і 55,7 %, а колі-титр і титр ентерококів знизився до 0,01. Санітарно-бактеріологічний стан ґрунту при вирощуванні різних сільськогосподарських культур через 140-150 днів після спускання води показав, що до кінця вегетаційного періоду (через 150 діб після літування) відбувається подальше зниження мікробного обсіменіння ґрунту, знижується колі-титр і титр ентерококів. При цьому інтенсивність мікробної деконтамінації знаходиться в прямій залежності від виду вирощуваних кормових трав. Через 150 діб після спускання води зі ставу в ґрунті його ложа при вирощуванні буркуну і амаранта КМАФАнМ знижувалося в середньому, відповідно, на 96,4 і 95,3 % порівняно з початковим рівнем його бактеріального забруднення, а колі-титр і титр ентерококів знижувався з 0,001 до 0,1. Після закінчення вегетаційного періоду при вирощуванні амаранту і буркуну нами не були ідентифіковані патогенні мікроорганізми. Таким чином, у відповідності з критеріями санітарно-бактеріологічного стану ґрунту, за показниками санітарного стану незабрудненим вважається ґрунт, що містить у 1 г близько 1 млн. бактерій, а забрудненим - понад 1,5 млн. бактерій. За показниками колі-титру його оцінюють: сильно забруднений - 0,001 і нижче; помірно забруднений - 0,01-0,001; слабо забруднений - 0,1-0,01 і незабруднений - 1,0 і вище. Вплив різних видів сільськогосподарських культур на санітарний стан ґрунту ложа ставка наведено в таблиці 3. З даних таблиць видно, що за показниками санітарного стану забруднений ґрунт ботанічного майданчика ложа ставка з категорії "забрудненого", при вирощуванні сільськогосподарських трав (амаранта, буркуна) до кінця їх вегетаційного періоду - через 150 днів - відновлюється до "слабо забрудненого і відносно безпечного", але літування ставів з використанням посівів буркуну білого (Melilotus albus) сприяє зниженню КМАФАнМ ґрунту ложа ставу на 96,4 % порівняно з початковим рівнем його бактеріального забруднення, а колі-титр і титр ентерококів знижується з 0,001 до 0,1, що вказує на високу сануючу здатність сільськогосподарської культури, яка в свою чергу поліпшує санітарний стан ґрунту. На підставі результатів досліджень випливає, що ґрунт ботанічного майданчика ложа ставка після спускання води трансформується в категорію "сильно забруднений", що викликає певну екологічну та санітарну небезпеку. 3 UA 100722 U Таблиця 1 Санітарно - бактеріологічний стан ґрунту після спускання води зі ставу (без рослинного покриву) Мікробіологічні показники Ґрунт ботанічного Термін майданчика ложа Наявність патогенних Титр дослідження Колі-титр ставка мікроорганізмів ентерококів (дні) Ґрунт після спускання води зі 0 0,001 Е.соlі O4, O8 S.dublin 0,001 ставу Ґрунт ботанічного майданчика ложа 5 0,001 Е.соlі O4, O8 S.dublin 0,001 ставка 10 0,001 Е.соlі O4, O8; S.dublin 0,001 Санітарно30 0,001 Е.соlі O4, O8 0,001 бактеріологічний 60 0,001 Е.соlі O8 0,001 стан ґрунту ботанічного 90 0,001 Е.соlі O8 0,001 майданчика ложа 120 0,01 Е.соlі O8 0,01 ставка 150 0,01 Е.соlі O8 0,01 ГДК для слабо забрудненого 1,0-0,01 відсутні 1,0 ґрунту ГДК для забрудненого 0,01-0,001 0,1-0,01 ґрунта КМАФАнМ, КУО/г. 6± 2,3×10 0,6 6± 2,3×10 0,6 6± 2,2×10 0,15 6± 1,7×10 0,3 6± 1,3×10 0,15 6± 1,1×10 0,2 6± 0,85×10 0,2 6± 0,7×10 0,5 10,0 10,000 Таблиця 2 Санітарно-бактеріологічний стан ґрунту ботанічного майданчика при вирощуванні різних видів кормових трав Мікробіологічні показники Зниження Сільськогосподарська Термін Наявність КМАФАнМ, КМАФАнМ від КоліТитр культура дослідження патогенних млн. КУО/г початкового титр ентерококів (Діб) мікроорганізмів рівня % 40 1,11±0,3 51,7 0,001 0,001 Е.соlі О4, О8 Буркун 80 0,5±0,1 78,3 0,01 0,01 150 0,083±0,05 96,4 0,1 0,1 Відсутні 40 1,45±0,8 37 0,001 0,001 Е.соlі О4, О8 Ріпак 80 1,02±0,51 55,7 0,01 0,01 150 0,282±0,61 87,7 0,1 0,1 40 1,27±0,47 44,8 0,001 0,001 Е.соlі О4,О8 Амарант 80 0,89±0,32 61,3 0,01 0,01 150 0,109±0,06 95,3 0,1 0,1 Відсутні 40 0,92±0,43 60 0,001 0,001 Е.соlі O4, O8 Канаркова трава 80 0,47±0,31 79,6 0,01 0,01 150 0,117±0,07 95 0,1 0,1 Відсутні Ґрунт після спускання Е.соlі O4, O8 6± води зі ставу 0 2,3×10 0,6 0 0,001 0,001 S.dublin (контроль) ГДК (для 0,1слабозабрудненого 0,01 10,0 Відсутні 0,01 ґрунту 4 UA 100722 U Таблиця 3 Вплив різних видів сільськогосподарських культур на санітарний стан ґрунту ложа ставка Вид сільськогосподарської культури Контроль Амарант Ріпак Канаркова трава Буркун 5 10 15 20 Ступінь забруднення ґрунту ботанічного майданчика В кінці вегетаційного періода (через 150 дній) Санітарна оцінка Наявність патогенних мікроорганізмів Е.соlі (О4,О8) забруднений Sdublin слабозабруднений Відсутні забруднений Е.соlі (О4,О8) слабозабруднений Відсутні слабозабруднений Відсутні Джерела інформації: 1. Гігієна тварин / М.В Демчук, М.В. Чорний, М.О. Захаренко, М.П. Високос. - Харків: Еспада, 2006. - 520 с. 2. Давидов О.М. Ветеринарно-санітарний контроль у рибництві / О.М. Давидов, Ю.Д. Темніханов. - К.: "Фірма "Інкос"", 2004. - 114 с. 3. Назаренко С.М. Перспективи використання рослин з біоцидними властивостями для санації рибогосподарських водойм / С.М. Назаренко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. Серія "Ветеринарні науки" Львів, 2014 - Частина 1. - Том 16. № 2 (59). - С. 237-241. 4. Пат. 2170010 Российская Федерация, МПК: А01K 61/00. Способ оздоровления нагульных прудов рыбосевооборотом / Наумова A.M., Сидоров Г.Д., Высоцкий А.А., Наумова А.Ю., Чистова Л.С.; заявитель и патентообладатель Государственное научное учреждение Всероссийский научно- исследовательский институт ирригационного рыбоводства РАСХН. №99124122/13; заявл. 17.11.99; опубл. 10.07.01, Бюл. № 8. 5. Тертишний О.С. Рибництво з основами гідробіології / О.С. Тертишний, В.Ф. Товстик. Харків "Еспада", 2009. - 288 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб оздоровлення ставів, що включає літування, який відрізняється тим, що для літування ложа ставів ботанічного майданчика в системі оздоровлення застосовують введення посівів буркуну білого (Melilotus albus), багаторічної кормової трави, що має високу біоцидну дію. 25 Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5