Спосіб ідентифікації відламка кореня у гайморовій пазусі при незакінченій екстракції зуба верхньої щелепи

Реферат: Спосіб ідентифікації відламка кореня у гайморовій пазусі при незакінченій екстракції зуба верхньої щелепи, за яким пацієнту виконують рентгенологічне обстеження або конуснопроменеву комп'ютерну томографію гайморових пазух. Отримані рентгенологічні показники стороннього тіла, розташованого в гайморовій пазусі, порівнюють з визначеними прямими і непрямими ознаками, які вказують на відламок кореня зуба у просвіті гайморової пазухи. І, якщо форма стороннього тіла - конус, контури якого рівні, тіло локалізовано в альвеолярній бухті, рентгенологічна щільність по Хаусфільду (HU) - 700-800, тіло - частіше в однині, просвіт кореневого каналу, у наявності тінь інтраканального герметика відламка кореня, не спостерігається безпосередній контакт стороннього тіла з "причинним" зубом, спостерігаються "порожня" лунка "причинного" зуба і порушення цілісності дна гайморової пазухи - то стороннє тіло у гайморовій пазусі ідентифікують як відламок кореня зуба верхньої щелепи при незакінченій екстракції зуба верхньої щелепи. UA 108503 U (12) UA 108503 U UA 108503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до стоматології та методів діагностики патології гайморової пазухи. Якісні зміни слизової оболонки гайморової пазухи при ятрогенних гайморитах пов'язані з часом перебування у верхньощелепному синусі стороннього тіла та його походженням. Тому при визначенні тактики та обсягу хірургічного втручання, важливим є не тільки своєчасне виявлення сторонніх тіл в просвіті синуса, а також їх диференціація [Буковская Ю.В. Диагностика одонтогенных форм верхнечелюстного синусита методом спиральной компьютерной томографии с использованием дентальной программы / Ю.В. Буковская, М.В. Серых // Вестник рентгенологии и радиологии. - 2011. - №5. - С. 4-10]. Помилки на етапі діагностики синуситів, виявленні та ідентифікації сторонніх тіл в просвіті гайморової пазухи можуть бути причиною нераціонального лікування і, як наслідок цього, виникнення ускладнень. Як правило, висновок про походження стороннього тіла, виявленого в просвіті гайморової пазухи на комп'ютерній томограмі, складається із знань і досвіду лікаря, особистих уявлень про патології. Відсутність чітких схем, що містять показники та вказують на природу стороннього тіла, призводить як до діагностичних помилок, так і до суперечливих ситуацій серед фахівців. Обсяг оперативних втручань на верхньощелепній пазусі при ятрогенних гайморитах залежить від характеру стороннього тіла у синусі [Гулюк А.Г., Обоснование выбора метода лечения ятрогенного гайморита в зависимости от природы инородного тела и микробной ассоциации / А.Г. Гулюк, С.Д. Варжапетян, А.Э. Ташян // ScientiftcJournal "SciencRise". - 2014. - №5/4(5). С. 45-53]. Надмірна хірургічна травма може привести до індукування імунодефіцитних станів в організмі [Шмелева Н.В. Варіанти консервативного и хирургического лечения синуситов: авт. Дис. к. мед. наук по спец. 14.00.04 "Болезни уха, горла и носа" / Н.В. Шмелева - СПб., 2009. 20 с.], а невиправдано щадна тактика, вибрана хірургом при видаленні сторонніх тіл з верхньощелепного синуса - причиною недостатньої його санації. Все вищеозначене доводить про необхідність наявності у практиці стоматолога та щелепнолицьового хірурга диференційних діагностичних схем або способів діагностики патологічних станів в просвіті гайморової пазухи, з використанням тривимірної цифрової техніки [Сысолятин С.П. Вопрос диагностики одонтогенного верхнечелюстного синусита / С.П.Сысолятин, П.Г. Сысолятин, М.А. Палкина и др. // Сибирский медицинский журнал. - 2010. - Toм 3. - № 3. - С. 1924]. Але у літературі недостатньо висвітлені питання заходів ідентифікації сторонніх тіл у просвіті гайморових пазух із застосуванням конусно-променевої томографії. У доступних джерелах інформації нами не знайдено опису способу, подібного до запропонованого. В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу ідентифікації відламка кореня у гайморовій пазусі при незакінченій екстракції зуба верхньої щелепи шляхом використання розробленої систематизованої диференційно-діагностичної схеми прямих та непрямих рентгенологічних ознак сторонніх тіл для порівняння з даними рентгенологічного або комп'ютерно-томографічного обстеження конкретного пацієнта, за рахунок чого стає можливим визначити походження стороннього тіла, що дозволить здійснити безпомилкову ідентифікацію відламка кореня зуба у гайморовій пазусі при незакінченій екстракції зуба верхньої щелепи. Поставлена задача вирішується тим, що у способі ідентифікації відламка кореня у гайморовій пазусі при незакінченій екстракції зуба верхньої щелепи, відповідно до корисної моделі, пацієнту виконують рентгенологічне обстеження або конусно-променеву комп'ютерну томографію гайморових пазух, отримані рентгенологічні показники стороннього тіла, розташованого в гайморовій пазусі, порівнюють з визначеними прямими і непрямими ознаками, які вказують на відламок кореня зуба у просвіті гайморової пазухи, і, якщо форма стороннього тіла - конус, контури якого рівні, тіло локалізовано в альвеолярній бухті, рентгенологічна щільність по Хаусфільду (HU) - 700-800, тіло - частіше в однині, просвіт кореневого каналу, у наявності тінь інтраканального герметика відламка кореня, не спостерігається безпосередній контакт стороннього тіла з "причинним" зубом, спостерігаються "порожня" лунка "причинного" зуба і порушення цілісності дна гайморової пазухи - то стороннє тіло у гайморовій пазусі ідентифікують як відламок кореня зуба верхньої щелепи при незакінченій екстракції зуба верхньої щелепи. Причино-наслідкові зв'язки: використання розробленої систематизованої диференційно-діагностичної схеми прямих та непрямих рентгенологічних ознак сторонніх тіл для порівняння з даними рентгенологічного або комп'ютерно-томографічного обстеження конкретного пацієнта дає можливість визначити походження стороннього тіла, що дозволить здійснити безпомилкову ідентифікацію відламка кореня зуба у верхньощелепному синусі. 1 UA 108503 U 5 10 15 20 25 30 З метою визначення рентгенологічних ознак, що характеризують відламок кореня зуба у верхньощелепному синусі, ми проаналізували результати комп'ютерних томограм гайморових пазух 72 хворих при наявності даного стороннього тіла у синусі. Правильність визначення природи стороннього тіла у синусі на комп'ютерних томограмах підтверджувалася під час операції видалення стороннього тіла (макроскопічно) та внаслідок гістологічної ідентифікації. В результаті проведеного аналізу всі комп'ютерно-томографічні ознаки, що вказують на походження відламка кореня зуба у просвіті гайморової пазухи, розділили на прямі та непрямі. До групи прямих рентгенологічних ознак ми віднесли ті з них, які відображають якісну характеристику самого стороннього тіла; до непрямих - рентгенологічні показники змін у гайморовій пазусі та суміжних анатомічних утвореннях, які необхідно брати до уваги для визначення природи стороннього тіла. Прямі ознаки: 1) форма та контури стороннього тіла; 2) локалізація стороннього тіла в гайморовій пазусі; 3) рентгенологічна щільність по Хаусфільду (HU); 4) присутність скупчення стороннього тіла у пазусі або кількісний показник стороннього тіла; 5) особливі ознаки - характерні тільки для певного типу сторонніх тіл - ознака каналу (зона просвіту на томограмі) та тінь інтраканального герметика відламка кореня. Непрямі ознаки: 1) контакт стороннього тіла з "причинним" зубом; 2) "порожня" лунка "причинного" зуба; 3) порушення цілісності дна гайморової пазухи. Форма та контури стороннього тіла (фіг. 1-3) - одна з основних характеристик і має високу частоту збігу показника серед сторонніх тіл одного походження - від 83,3 до 100 %. Тому даний показник ми вважаємо одним з основних для диференціації. Відламок кореня зуба, що потрапив у просвіт гайморової пазухи під час хірургічних маніпуляцій, частіше (81, 7 %) має конусоподібну форму. Невеликі відламки кореня зуба, що виявлені у синусі, у 18,3 % випадків представлялися нам як рентгенконтрастні тіні округлої або неправильної форми. При цьому завжди можна виявити наявність ділянки рентгенологічного просвітління всередині стороннього тіла - тінь кореневого каналу. Відламок кореня зуба у просвіті гайморової пазухи в більшості випадків (71,6 %) розташовується у альвеолярній бухті. Безпосередній контакт стороннього тіла у пазусі з "причинним" зубом або з коренями зубів верхньої щелепи не встановлено. На конуснопроменевих комп'ютерних томограмах показник щільності кореня зуба у просвіті синусу перебував у межах 700-800 HU (див. таблицю). 35 Таблиця Рентгенологічні ознаки диференціації відламка кореня зуба у просвіті гайморової пазухи Ознаки стороннього тіла прямі Рентгенологічні показники Форма та контури Локалізація стороннього тіла у синусі Рентгенологічна щільність (HU) Присутність скупчення стороннього тіла у пазусі Альвеолярна бухта 700-800 Частіше в однині Просвіт кореневого каналу, тінь інтраканального герметика Особливі ознаки непрямі Стороннє тіло у гайморовій пазусі Конус, контури рівні Безпосередній контакт стороннього тіла з "причинним" зубом «Порожня" лунка "причинного" зуба Порушення цілісності дна гайморової пазухи Не спостерігається Спостерігається Завжди спостерігається Для оцінки ефективності застосування у практиці виділених нами ознак, що характеризують природу стороннього тіла, двом групам лікарів стоматологічного стаціонару було запропоновано провести визначення характеру стороннього тіла за вже проаналізованими нами 2 UA 108503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 рентгенограмами та комп'ютерними томограмами гайморових пазух. І група фахівців, для діагностики стороннього тіла в проекції гайморової пазухи, користувалася зазначеними нами диференційно діагностичними ознаками. II група лікарів, що приймали участь в експерименті, визначення природи сторонніх тіл у проекції синуса проводила довільно. Аналіз результатів клінічної верифікації відломків коренів зубів, що виявлені у просвіті гайморової пазухи, за даними конусно-променевих комп'ютерних томограм, з урахуванням пропонованих нами показників особливостей їх проявів, показав, що у разі верифікації кореня зуба помилки допускалися тільки при відсутності рентгенологічної тіні ендогерметика в каналі і за відсутності візуалізації самого каналу при невеликих розмірах відламка кореня зуба у синусі. У групі фахівців, яка проводила аналіз результатів дослідження без урахування таблиці частоти виявлень рентгенологічних ознак сторонніх тіл у верхньощелепному синусі, помилки у діагностиці кореня зуба у середньому склали 6,29±0,8 випадків, проти нуля у групі лікарів, що користувалися цією таблицею, тобто майже в шість разів. Рентгенологічні ознаки відламка кореня зуба наведені на фіг. 1 - КПКТ (конусно-променева комп'ютерна томографія) верхньої щелепи пацієнта з хронічним ятрогенним гайморитом зліва і коренем зуба, проштовхнутим в порожнину лівої гайморової пазухи. На сагітальному зрізі стороннє тіло має форму конуса, контури рівні (1). Локалізація стороннього тіла в альвеолярній бухті (2). Стрілками показані "порожня" лунка "причинного" зуба (12), ділянка зруйнованої кісткової перегородки між дном пазухи і лункою видаленого зуба (4), кореневий канал, заповнений рентгенконтрастним матеріалом (3). Корінь зуба в гайморовій пазусі (7) в однині. На фіг. 2 - КПКТ верхньої шелепи, фронтальний (а) і сагітальний (б) зрізи. Форма стороннього тіла, характерна для кореня зуба овальна, конусоподібна, краї рівні (1), тіло розташоване в антроназальному сполученні (5). На сагітальному зрізі чітко визначається особлива ознака кореневого каналу (3). На фіг. 3 - КПКТ ділянки обличчя - фронтальний (а), сагітальний (б) і аксіальний (в) зрізи, 3D-зображення лицьового відділу черепа (г). Форма уламка кореня неправильна (1), що не характерна для коренів зубів, але виражена ознака каналу на сагітальному зрізі (3) вказує на походження стороннього тіла (корінь зуба). Розташоване стороннє тіло на рівні нижнього носового ходу (8). Середня рентгенологічна щільність - 680 HU (10), максимальна - 765 НU (9). На фіг. 4 - КПКТ верхньої та нижньої щелеп пацієнта з хронічним ятрогеним гайморитом і коренем зуба у пазусі фронтальний (а) і сагітальний зріз (б). Стороннє тіло має конусоподібну форму, рівні краї (1), чітко визначається лінія просвітління кореневого каналу (3), розташоване стороннє тіло на рівні антро-назального сполучення (5). Визначається набряк (11) слизової оболонки гайморової пазухи, "порожня" лунка зуба (12). Запропонований нами метод має наступні переваги: - спрощує процес аналізу результатів комп'ютерної томографії та ідентифікації відламка кореня зуба; - дозволяє установити діагноз на основі конкретних рентгенологічних ознак, що виключає появи суперечливих ситуацій між фахівців; - метод є достатньо точним. Таким чином, використання систематизованої диференційно-діагностичної схеми прямих та непрямих рентгенологічних ознак сторонніх тіл, що потрапили у просвіт верхньощелепного синусу унаслідок проведення стоматологічних втручань, зменшує ймовірність встановлення помилкового діагнозу при діагностиці відламків коренів зубів у пазусі, що є підставою для впровадження запропонованої схеми в практику охорони здоров'я. Запропонований нами спосіб впроваджений у роботу щелепно-лицьового відділення м. Запоріжжя та хірургічного відділення ДУ "Інституту стоматології НАМН" м. Одеси та використаний при обстеженні 118 хворих на хронічний верхньощелепний синусит зі стороннім тілом у пазусі і 26 хворих зі стороннім тілом і синусі без ознак хронічного запалення. Нижче наводяться приклади апробації. Хвора С. 32 років була госпіталізована у стоматологічний стаціонар в ургентному порядку з діагнозом "Хронічний одонтогенний гайморит справа. Стороннє тіло в гайморовій пазусі (кореневий герметик). Діагноз був встановлений лікарем-стоматологом на амбулаторному прийомі, та проведено видалення 1.7. Об'єктивно: обличчя симетричне, рот відкриває у повному обсязі, відсутність 1.6, 1.7. Слизова оболонка без патологічних змін. На конусно-променевій комп'ютерній томограмі "порожня" лунка 1.7, або цілісність нижньої стінки пазухи (кісткової перегородки між дном пазухи і лункою) порушено у ділянці відсутнього 1.6. Стороннє тіло має pівні контури. Візуалізується тінь кореневого каналу. Локалізовано стороннє тіло у альвеолярній бухті. Щільність по Хаусфільду - 760 (HU). Встановлений клінічній діагноз "Хронічний одонтогенний гайморит справа". Стороннє тіло в гайморовій пазусі (відламок кореня зуба). Незакінчена екстракція 1.6". 3 UA 108503 U Проведена операція "ревізія гайморової пазухи". Видалені поліпи та стороннє тіло - відламок кореня зуба. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб ідентифікації відламка кореня у гайморовій пазусі при незакінченій екстракції зуба верхньої щелепи, за яким пацієнту виконують рентгенологічне обстеження або конуснопроменеву комп'ютерну томографію гайморових пазух, отримані рентгенологічні показники стороннього тіла, розташованого в гайморовій пазусі, порівнюють з визначеними прямими і непрямими ознаками, які вказують на відламок кореня зуба у просвіті гайморової пазухи, і, якщо форма стороннього тіла - конус, контури якого рівні, тіло локалізовано в альвеолярній бухті, рентгенологічна щільність по Хаусфільду (HU) - 700-800, тіло - частіше в однині, просвіт кореневого каналу, у наявності тінь інтраканального герметика відламка кореня, не спостерігається безпосередній контакт стороннього тіла з "причинним" зубом, спостерігаються "порожня" лунка "причинного" зуба і порушення цілісності дна гайморової пазухи - то стороннє тіло у гайморовій пазусі ідентифікують як відламок кореня зуба верхньої щелепи при незакінченій екстракції зуба верхньої щелепи. 4 UA 108503 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5